Кількість молочних ферм скоротиться на 40% — думка
До 2030 р. кількість молочних ферм може скоротитися на 40%. Все через заборону прийому молока 2 гатунку на переробку. Таким прогнозом поділилася провідний науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Ольга Козак, пердає прес-служба Інституту.
У зв’язку зі зміною стандартів якості молока, які набули чинності 1 січня 2019 р., молоко-сировина поділяється на екстра, вищий, перший і другий ґатунки. А прийом молока 2 гатунку на переробку для харчових цілей буде заборонений із 1 січня 2020 р.
Від цієї дати надається два роки перехідного періоду, упродовж якого молоко другого ґатунку буде прийматися на технічні цілі — корми для тварин, казеїн, молочна кислота тощо.
«Суть питання зводиться до того, що нині на переробку надходить близько 30% — 1153,5 тис. т — молока другого ґатунку та неґатункового. З них левова частка — 950,7 тис. т, тобто 82,4% — від господарств населення. Отже, понад 1 млн т молока повинно стати якіснішим за другий ґатунок», — зауважила Ольга Козак.
За її словами, особлива роль буде відводиться сільськогосподарським підприємствам. Саме вони, задіявши наявний потенціал, можуть у короткі строки наростити виробництво високоякісної молочної сировини та покрити дефіцит молока, що виникне у молочній промисловості.
Це призведе до посилення процесів спеціалізації та концентрації, які вже тривалий період відзначаються у молочній галузі як України, так і більшості країн світу.
«Кількість сільськогосподарських підприємств, які вироблятимуть молоко, скоротиться до 2030 р. на 40%, а середній розмір утримуваного поголів’я в розрахунку на господарство збільшиться до 350 корів. При цьому основними виробниками та постачальниками якісного молока будуть великотоварні ферми з поголів’ям від 500 корів і більше», — прогнозує науковець.
Щодо поголів’я корів у господарствах населення, то ймовірніше, тенденція до скорочення їх кількості, яка триває уже понад 10 років, може посилитися.
«Значна частина одноосібників, які утримують корову та виробляють молоко нині, функціонуватиме поза переробними підприємствами, адже перейти в домашніх умовах від другого ґатунку хоча б до першого — надскладне завдання, що потребує значних капіталовкладень», — зауважила Ольга Козак.