З початком нового року кожен аграрій вже дивиться вперед і прораховує ймовірні витрати свого господарства в новому сезоні. Ціни майже на всі складові матеріально-технічного забезпечення господарства ростуть, і в такій ситуації місія «залишитися рентабельним» може стати доволі нелегкою справою.

Ми запитали фермерів та експертів про те, яких саме загроз вони побоюються у новому році та які ефективні інструменти будуть використовувати, щоб не тільки заощадити на витратах, а й збільшити прибутки.

Проблеми та виклики у новому році

Про ціну на газ і, як наслідок, стрімке зростання вартості сушіння зерна ми вже писали не раз. Справді, це був досить болючий удар по кишенях аграріїв у цьому сезоні.

«Загалом, у порівнянні з минулим сезоном, сушка зросла вдвічі. Та ми працюємо не на природному газі, а на пропані. Тож було трошки простіше», — розповідає Сергій Чубовський, керівник ТОВ «Козацьке».

Читати також: Ціна газу для сільського господарства — хто постраждає від енергетичної кризи

На фоні зростання вартості енергоносіїв та сировини від виробників сільгосптехніки надходить інформація про ускладнення із вчасним постачанням тракторів, комбайнів тощо. Навіть попереднє замовлення просто скасовують або відкладають на невизначений час.

Так, окремі заводи промислової групи CNH у Європі, якій належать торгові марки сільгосптехніки Case IH, New Holland та Steyr, вже припинили роботу.

«Причиною зупинки виробничих ліній та затримок постачання є не лише локальні проблеми окремих виробників, а й глобальна нестача мікрочіпів. Спершу «дісталося» виробникам електроніки, згодом — автобудівникам. Тепер дефіцит відчули й виробники сільгосптехніки», — пояснює головний редактор Kurkul.com Микола Сирота.

Читати за темою: Трактори по талонах, або як виник дефіцит сільгосптехніки

До цього можна додати вартість добрив, яка пішла вгору за газом. Аграрії вказують на необґрунтований, на їхню думку, стрибок ціни азотних добрив.

«Я вважаю, що тут держава повинна протягнути руку допомоги аграріям, щоб люди змогли купити добрива. Вибачте, 30 тис. грн за тонну карбаміду чи селітри — це вже занадто. Тонна добрив ніколи не коштувала, як 2 тонни пшениці, ніколи. А сьогодні вже 3 т пшениці потрібно віддати за 1 т добрив. Ну це занадто», — обурюється Сергій Чубовський, керівник ТОВ «Козацьке».

А тим часом на початок 2022 року ціна карбаміду вже перевищила 32 тис. грн/т.

Також на весну на тлі загального дефіциту азотних добрив очікується гострий дефіцит КАСу через відкладений попит. Багато господарств, які раніше наперед купували добриво, цього року захочуть придбати його навесні, сподіваючись, що ціни доти впадуть.

Читати ще: Михайло Семеніхін: Добрива будуть дорожчати, доки фермери вже не зможуть їх купляти

«Ситуація з КАС складніша, ніж із твердими добривами, адже необхідний спеціальний транспорт, а знайти вільну автоцистерну навесні буде нереально. Це не гранульовані добрива, які можна вивезти із заводу чи складу самотужки. Тому виникатимуть ситуації, коли аграрії оплатили товар і на заводі він є, але довезти його немає чим. Через що постачання будуть невчасними», — пояснює директор компанії «Укрхімекспорт» Олексій Малеванець. 

Непроста ситуація і з засобами захисту рослин. За цим напрямком також відчувається дефіцит — багатьох препаратів просто немає в наявності. За словами директора підприємства «Ольвія» Анатолія Тиховода, купити препарати за усталеною схемою не вдається.

«Багато препаратів уже довелося замінити. Десь на дорожчі аналоги, а десь на дешевші або й генерики. Це негативно позначиться на виробництві, адже напрацьовані роками схеми змінюються. Ми не можемо передбачити, як на наших полях діятимуть різні препарати. Зазвичай нові ЗЗР ми випробовуємо дуже обережно», — розповідає Анатолій Тиховод.

Читати за темою: Захист культур без побічних ефектів: як врятувати і поля, і довкілля

Як пояснюють дистриб’ютори ЗЗР, тут теж не обійшлося без «головних винуватців» — карантинних обмежень та Китаю. Деякі діючі речовини препаратів виготовляються в цій країні, і через пандемію їх було вироблено недостатньо, щоб забезпечити ринок.

На додачу, глобальні карантинні заходи порушують логістичні зв'язки, і постачальники не завжди можуть вчасно виконати зобов'язання перед виробниками ЗЗР.

Рішення, що полегшать фермерське життя

Диференційоване внесення добрив та оптимізація системи захисту

Умови зволоження, рельєф, агрофізичні й агрохімічні властивості ґрунтів тощо — все це має значний вплив на розподілення добрив, поживних речовин та засобів захисту на полі. Тож врожайність для різних ділянок одного поля може суттєво відрізнятися.

Внесення єдиної норми добрив на всій території лише посилює цю нерівномірність, призводячи до перевитрати добрив чи ЗЗР на одних ділянках і дефіциту на інших.

Диференційоване внесення дозволить заощадити значні кошти і врахувати нерівномірність ґрунтів та умови для точного дозування добрив на окремих ділянках поля.

Рішення, яке знову ж таки потребує початкових капіталовкладень на модернізацію існуючої або придбання нової техніки, в кінцевому результаті неодмінно дозволить господарству вийти на новий рівень рентабельності.

Читати також: Олег Фурманець: Ми були піонерами освоєння Полісся

«На полі завжди є ділянки, де немає потреби вносити, наприклад, повну норму гербіцидів. Ми вже третій сезон випробовуємо в себе диференційоване обприскування фунгіцидами на різних культурах і ще жодного разу не траплялося, аби ефективність із диференційованим використанням була нижчою, ніж коли просто пряму норму «ввалили» і все», — розповідає головний агроном ТОВ «Захід Агропром» Олег Фурманець.

За його словами, весняне підживлення азотом озимини навесні коштувало орієнтовно $100/га. Якщо більш ефективно вносити добрива, відштовхуючись від характеристик ґрунту, можна отримати додаткових 6–7% до врожайності. Затрати абсолютно ідентичні, нічого не змінилося. Все, що потрібно — дати механізатору флешку з маршрутом і він навіть у монітор дивитися не буде.

«Якщо на кожній ділянці грамотно і з прорахунками внести добрива відповідно до «бажань і можливостей» землі, то вдасться за допомогою такого способу уникнути 10–12% витрат. Саме так можна «грати», економити на добривах і отримувати цілком обґрунтовані фінансові результати», — додає Андрій Булгаков, директор ФГ «УНІРЕМ-АГРО ПЛЮС».

Читати ще: Андрій Булгаков: Ми беремо краще і від No-till, і від оранки

Адаптація сівозміни

До 40% витрат господарства може йти саме на мінеральні добрива. Фермери найчастіше сіють соняшник, кукурудзу, пшеницю, ячмінь. А от посівні площі під соєю та горохом скорочуються. Так, у 2021 р. Україна втратила лідерство серед виробників сої в Європі, поступившись Росії, яка суттєво збільшила посівні площі під цією культурою.

Водночас кукурудза найбільш витратна в підживленні, і якщо газова криза буде далі впливати на вартість добрив — перехід на бобову групу може стати гарним рішенням. Для сої витрати на добрива майже вдвічі нижчі у порівнянні з кукурудзою.

У Північній Америці цей перехід вже розпочався. Тут ціни на добрива вже досягли рекордного рівня, і значна кількість американських фермерів збільшуватиме площі під соєю.

Так, за прогнозами Platts Analytics, площі під соєю в Північній Америці у 2022–2023 рр. очікуються на рівні 36,1 млн га, що на 1,2 млн га більше в порівнянні з минулим роком, тоді як прогноз посівних площ під кукурудзу було знижено на ті ж 1,2 млн га.

Органічні добрива, сидерати та компост

Ще одна можливість додаткового прибутку для фермерів буквально лежить на поверхні. Принаймні для господарств, у яких є тваринницький напрям. Звісно, це органічні добрива.

Органіка не тільки підвищує родючість, а й збільшує здатність ґрунту утримувати вологу. Це особливо корисна властивість для зони ризикованого землеробства.

Читати також: Роман Дяжук: Зменшення пестицидного навантаження — це соціальна відповідальність перед нашими дітьми

Другий спосіб заощадити — використовувати сидерати, яким під силу не тільки внести в ґрунт величезну кількість вуглецю, мінеральних речовин, але і накопичити вологу. Це захисний екран від негативного впливу погодних чинників, який додатково насичує ґрунт органічною вуглекислотою, підвищуючи біологічну активність. До того ж допомагає уникати його перегріву, ризику ерозії та вивітрювання. Зрозуміло, що сидерати не дадуть моментального ефекту, але відпочинок частини полів під «зеленим паром» є хорошим рішенням в умовах дефіциту добрив.

За допомогою технології компостування фермери можуть отримати відмінне органічне добриво вже за кілька місяців і також заощадити на мінеральних добривах. Компост, на відміну від гною, не містить патогенів, є джерелом корисних для ґрунту мікроорганізмів і має високий вміст поживних речовин у доступній для рослини формі.

На полях, де систематично вноситься компост, культури краще переносять несприятливі кліматичні умови. Також компост має властивість утримувати вологу в 4 рази більшу за власну вагу, тож багато хто розглядає його, як меліорант.

Рідкі добрива

Все більшого поширення набуває і практика застосування рідких комплексних добрив, що також дає значний економічний ефект.

Швидкість висипання твердих форм добрив доволі непросто контролювати та синхронізувати зі швидкістю руху техніки, щоб дотримуватися норм внесення для конкретної культури. Головна ж проблема такої форми для азотовмісних гранульованих добрив — втрата до 40% азоту після попадання на ґрунт.

Добрива, які внесли під корінь при культивації або по листу, відразу доступні для рослини і не потребують значної кількості вологи для розчинення.

Читати за темою: Все, що необхідно знати про КАС — вартість, норми внесення та переваги

До прикладу, карбамідо-аміачна суміш містить три форми азоту. Внаслідок відсутності вільного аміаку втрати азоту при використанні цієї форми добрива — не більше 10% (пам’ятаємо про 40% у гранульованих добрив). До того ж бак може містити кілька діючих речовин — в одному баку з КАС розчиняють інші рідкі добрива та ЗЗР. В результаті за один прохід буде проведено відразу кілька типів обробки поля, що зменшує навантаження на техніку, вивільняє час та заощаджує кошти.

Зрошувальні системи

Дехто може подумати: «Зрошення та економія — що ці два слова роблять поруч?». Але насправді так і є, особливо для аграріїв Півдня та Сходу України.

Так, початкові інвестиції можуть видатися чималими. За словами Іллі Жемелінського, комерційного директора ТОВ «Варіант Агро Буд», вартість якісної дощувальної техніки вітчизняного виробництва становить 800-1200 €/га, а сума інвестицій в інфраструктуру залежить від багатьох параметрів і може коливатися від 400 до 2000 €/га.

Все стає на свої місця, як тільки господарство починає рахувати, скільки отримає після встановлення системи зрошення. До того ж це не лише швидкий термін окупності, а й мінімізація ризиків, адже, використовуючи зрошувальне обладнання, фермер суттєво знижує вплив несприятливих погодних умов на результати в полі.

Дивитись ще: Як з’являються дощувальні машини Variant Irrigation: екскурсія виробництвом 

«Рекорд був в 2020 році у наших клієнтів, які повернули вкладені в зрошення кошти за один сезон: навесні поставили, у грудні повністю окупили», — каже Ілля Жемелінський.

Він додає, що стандартний режим окупності дощувальної техніки становить орієнтовно 3 сезони, а разом з інфраструктурою — до 6 сезонів.

До того ж сьогодні є кілька програм державної компенсації коштів для аграріїв, що встановлюють зрошувальні системи.

Це часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки й обладнання вітчизняного виробництва та держпідтримка сільгоспвиробникам, які використовують меліоровані землі. Це нова постанова на підтримку розвитку меліорації та зрошення, прийнята наприкінці 2021 р. За нею під компенсацію потрапляють також насосні станції, трубопровід, проєктні та будівельні роботи тощо.

Також існують банківські інструменти, наприклад, державна програма «Доступні кредити 5–7–9», за якою компенсується зниження банківської ставки для аграріїв.

Сушіння зерна на альтернативних джерелах палива

Зі стрімким зростанням цін на газ господарства почали масово переходити на альтернативні види палива. Аграрії, які вже встановили теплогенератори на пелетах, цьогоріч відзначили економію у два з половиною рази у порівнянні з природним газом.

«У мене сушка комбінована, трошки дров, трохи щепи, трохи тюків. Втричі дешевше, ніж на газу, виходить», — розповідає про свій вихід із ситуації Микола Мельник, керівник СТОВ «Світанок».

Вартість пелет коливається залежно від якісного показника — в середньому, це 2,7 тис. грн/т. Для використання на підприємстві достатньо мати звичайний склад підлогового або елеваторного типу, теплогенератор для твердого палива з автоматикою.

Читати також: Віктор Золотько: Кожен фермер має розуміти — економія на сушці зерна матиме наслідки

У разі переведення всіх сушарок на це паливо (сушіння 35 млн т кукурудзи) потрібно близько 700 тис. т пелет на рік.

Якщо ж говорити про рідке біопаливо, то найпоширенішим тут є біоетанол. У разі переведення всіх сушарок на це паливо (сушіння 35 млн т кукурудзи) потрібно близько 430 тис. т біоетанолу на рік.

Більш детально про вибір оптимального палива для зерносушарки розповідають наші колеги з Elevatorist.com.

Читати за темою: Вибір економічно оптимального палива для зерносушарок в Україні

Українське насіння

Знову ж таки, може видатися неочевидний крок, адже багато аграріїв втратили довіру до українського насіння за період 90-х і початку 2000-х років, коли недобросовісні «підприємці», користуючись ситуацією, реалізували навіть друге покоління. Сьогодні ж українська селекція активно відвойовує втрачену довіру, а насіннєві компанії пропонують аграріям насіння, яке мало в чому поступається іноземним аналогам.

Зараз в Україні працюють понад 10 інститутів і приватних компаній, які впродовж багатьох років займаються селекцією. І це ще не все: будуються насіннєві заводи, купується селекційна техніка.

«Сьогодні ми проводимо випробування не тільки в Україні, а й за кордоном, навіть на інших континентах. Завдяки зимовим розсадникам в Чилі та Індії вдвічі швидше йде процес селекції та розширюється генетична база. Використовуються сучасні методи селекції», — розповідає Сергій Старишко, директор «НДІ Аграрного Бізнесу» «Науково-виробничої агрокорпорації Степова».

Та все ж багато фермерів досі вважають українське насіння «антикризовим». Купують, щоб заощадити гроші, яких майже немає, і в посівмат та технологію вкладати взагалі не планують. А коли гроші є, то вкладають у дороге імпортне насіння, кращий захист, добрива тощо.

Читати ще: Перші партнери Syngenta в Україні, 1 тис. га земель під селекцію, 100 тис. кв. м складів: як працює «організм» агрокорпорації Степова

«Професіонал такою логікою не повинен користуватися, адже головне — результат, а не бренд. Наші селекційні розсадники розташовані в жорстких умовах степу і наші гібридні комбінації проходять конкурсне сортовипробування завдяки витривалості до цих жорстких умов», — коментує ситуацію Сергій Старишко.

Найпривабливішими для українського фермера сьогодні є зернові культури: пшениця озима, ячмінь. Тут наша селекція зберегла традиції і генетичну базу ще Радянського Союзу.

Загалом же, на думку Сергія Старишка, зараз є багато достойних сортів, які не мають шаленого попиту лише через те, що практично відсутня маркетингова складова.

«По роботі буваю на Днях поля, спілкуюся зі спеціалістами, агрономами, багато інформації свідчить про те, що є чудові українські сорти. Європейські менш морозостійкі та посухостійкі. Вони конкурентні переважно в лісостепу і де умови вологозабезпечення та температурного режиму сприятливі. А от вітчизняна селекція в цілому більш адаптована і стійка до наших умов», — каже Сергій Старишко.

У підсумку, більшість ефективних інструментів потребують початкових інвестицій, а суми можуть інколи відлякати від прийняття рішення. Та якщо господарство створено не на 1 рік діяльності, необхідно змусити себе поглянути хоча б на кілька років уперед. Математика агробізнесу вказує, що без сучасних технологій отримати результат стає дедалі важче.

А держпідтримка, яка з кожним роком стає більш лояльною до українського аграрія, та українські виробники обладнання і насіння вже сьогодні дозволяють менш болісно перейти на новий рівень рентабельності.

© Андрій Яцина, Kurkul.com, 2022 р.