Фермерське господарство Миколи Бойченка «Межирічка», що на Житомирщині, Kurkul.com вже відвідував навесні 2021 року. Ми вирішили продовжити наше спілкування і знову завітали в гості до аграрія. Цього разу поговорили про вартість сушіння зерна та доцільність переходу на альтернативні джерела палива, методи підвищення родючості непіддатливих пісків й усім наболілі ціни на добрива.

Kurkul.com: На межі своєї землі ви нещодавно встановили пам’ятний камінь. Розкажіть про це детальніше.

Микола Бойченко: Колись із батьком ми пасли худобу там, де жив і працював Оліян Стадченко, якого радянська влада вислала у 30-х роках. Батько говорив, що він зробив багато поганого для держави, тому його вислали. Він був фермером, куркулем, яких тоді охрестили ворогами народу.

Потім так склалося, що я сам став куркулем, фермером. Одного разу прочитав, що в Бердичеві фермер привіз камінь і встановив там, де працював фермер, якого репресували. Я теж вирішив так зробити. Торік ми все-таки встановили цей пам’ятник для майбутніх поколінь, щоб більше таке не повторилося. Сьогодні зі мною працюють два мої сини. Пишаюся тим, що я куркуль, фермер, який розпочинав з нуля, а сьогодні заробляє і сплачує великі податки — понад 20 млн грн.

Читати за темою: Микола Бойченко: Навіть у засушливих умовах маємо урожайність картоплі не менше 30 т/га

Kurkul.com: Тож Ви почали працювати у сільському господарстві саме з цього визначного місця?

Микола Бойченко: Розпочинав я з підсобного господарства у 1992 р. з 2 га і в 1999 р. саме біля земельної ділянки, де працював Оліян Стадченко, мені виділили 20 га для фермерського господарства, межа в межу.

Вже через рік до мене прийшли мої родичі та близькі, разом з якими ми зібрали вже 34 га. Тоді ж оформили фермерське господарство і поступово росли. Сьогодні у фермерському господарстві «Межирічка» налічується 3 тис. га землі, зокрема 500 га сіножатей та 2,5 тис. га ріллі. В сезон працюють понад 100 людей.

Під кукурудзою на зерно у нас 1,3 тис. га. Також сіємо трохи ячменю і кукурудзу на силос, бо маємо ще 650 голів ВРХ. По зернових: під пшеницею — до півтисячі гектарів, 300 га жита.

Вирощуємо також овочі: картоплю — під нею у нас теж 300 га відведено, буряк та моркву. Найрентабельніша у нас сьогодні, звісно, кукурудза — цього року зібрали 8,1 т/га. З картоплею цьогоріч «в нуль» вийшли, добре, що трішки запас «жиру» був, тож ще на насіння маємо.

Kurkul.com: Яка у вас цьогоріч ситуація з добривами та ЗЗР? Наскільки вдарили ціни по гаманцю господарства?

Микола Бойченко: Для підтримки гаманця торік скористалися кредитною програмою «5-7-9», взяли 10 млн грн під 0% через COVID-19. Кошти вклали у виробництво і сьогодні є результат, дуже допомогли ці гроші. Банку жодної копійки ми не заплатили, держава сама з банками розрахувалася.

Читати також: Микола Бойченко: Які можуть бути домовленості з тими, хто дурить фермерів?

Під картоплю закупили NPK 11–11–21, дуже цінне добриво. І десь по 300 кг/га будемо давати. Даємо під картоплю ще орієнтовно 20 т/га гною, готового компосту.

У нас в районі 3 ферми. Сумарно до 800 корів всього дояться. Це дуже мало. Було колись до 10 тис. голів, а зараз? Навіть люди раніше в нас тримали орієнтовно 600 голів худоби. Сьогодні, якщо зберемо голів 70 — буде добре.

Якщо по хімії — то вся є в наявності. Так, у ціні додала, особливо Раундап. Фунгіциди фактично без змін. Ну а селітра — хлопці хочуть вторгувати «трошки».

За селітру сьогодні всі хочуть, як за біткоїн, через ціни на газ. Це монополія, з якою треба боротися. Зробити це просто — з 1 лютого дати розпорядження про поставки селітри, азотних добрив без ПДВ. А восени будемо продавати врожай і ПДВ заплатимо. Жито — 20%, а пшениця — 14%. Та сьогодні виходимо з ситуації, як можемо.

Kurkul.com: Що робите з піщаними ґрунтами, щоб отримувати на них гарний врожай?

Микола Бойченко: Закуповуємо вапняк, проводимо хімічну меліорацію раз на 4 роки по 0,8 т/га універсальними розкидачами. Даємо також органічні добрива, робимо перегній, перемішуємо з болотною землею. Аналіз ґрунтів вже років чотири не робили. До точного землеробства ми йдемо поступово, на все це потрібні фінанси.

Читати ще: Як зберегти рентабельність — шляхи економії для фермерів у 2022 році

Кукурудзу вирощуємо всього четвертий рік, дуже примхлива культура для нас. До неї треба делікатно підходити у всьому — як у виборі гібрида, так і у внесенні органічних добрив, на які вона, до речі, реагує відмінно. На силосну кукурудзу внесли органічне добриво — вона нам дала 50 т/га гарного силосу, ми задоволені. І на зерновій кукурудзі теж добре, минулого сезону було 8 т/га і цього також. Були такі місця, що до 13 т/га було.

Щодо обробітку — під картоплю обов’язково оранка і чизелювання. А от під зернові чизелюємо раз на 4-5 років, щоб утримати зимову вологу на полі.

Kurkul.com: Якої стратегії збуту продукції дотримуєтесь? Чекаєте кращої ціни?

Микола Бойченко: Пшеницю ми вже продали, жито також, а от кукурудзу ще продаємо. Загалом, стараюся до квітня продати все. Буває, і копійка потрібна, буває, і ціни чекаємо. Було й таке, що врожай просто не мали де тримати, тож трошки продавали відразу. Загальні потужності для зберігання у нас — всього 9 тис. т.

Kurkul.com: Яке маєте обладнання для сушки та очистки зерна?

Микола Бойченко: У нас італійські сушки Zaffrani по 25 і 30 м³. За добу сушимо орієнтовно 250 т кукурудзи при 25-30% вологості. Витрати дизельного палива — 1,2-1,3 л/% сушки зерна. Встигають за нашими двома комбайнами, зерно майже не залежується, є й охолоджувач. Сушимо ми на ДП, пальники стоять під дизель, плюс макарівські котли, які нам дали додаткові кіловати, щоб швидше сушити продукцію.

Читати за темою: Практичні поради фермерам, як зберігати та сушити кукурудзу

Сушарки дуже зручні в обслуговуванні, надійні. Витягують з кукурудзи навіть пилюку, практично чисте зерно виходить для зберігання. Для невеликих господарств чудові машини. Про альтернативні джерела палива я і не думаю, хіба що дровами інколи допомагаємо, аби солярки менше палити.

Зараз ціна на соняшникові пелети — вже 8 чи 9 грн. Тут цей «велосипед» вже не наздоженеш. Та й треба 2 млн віддати за одну сушку, щоб переналаштувати на альтернативу. Тому, я вважаю, не варто гнатися за копійками.

Kurkul.com: Дякуємо за цікаву розмову!

© Андрій Яцина, Kurkul.com, 2022 р.