Яєчна тема стала домінувати в заголовках медіа, адже вже 2 місяці ціна на них стрімко зростає. Обвинувачуваними стали й фермери, й ритейл, і ціни на зерно, і самі кури. Хто б крайнім не був, яєчний напрям в Україні має безліч стереотипів і упереджень: починаючи з собівартості виробництва і до «бізнесу тільки для агрохолдингів». Тож сьогодні говоримо про перспективи розвитку галузі з виконавчим директором Асоціації «Союз птахівників України» Сергієм Карпенком.
З початком повномасштабного вторгнення було втрачено низку потужностей з виробництва яєць, які оцінюється Асоціацією у 20% від загальнонаціонального виробництва у 2021 р. Однак, досить приваблива цінова ситуація на внутрішньому ринку для промислових виробників яєць протягом кінця 2022 р. і всього 2023 р. спонукала їх до поступового відновлення та нарощування поголів’я, що в перспективі призвело до збільшення пропозиції продукції на ринку.
«Наразі, за нашими оцінками, промислове виробництво яєць досягло рівня середньомісячного виробництва у 2021 р.», — зазначає керівник Асоціації.
Попри невизначеність із майбутніми викликами та всупереч несприятливим обставинам в економіці держави, промисловий сектор птахівництва продовжує інвестувати у виробництво.
«За час війни до списку експортерів м’яса птиці до країн ЄС додалося 9 нових потужностей, 4 підприємства з виробництва яєць. Це компанії, які проінвестували фінансові ресурси у модернізацію потужностей, що дало змогу відповідати європейським вимогам та отримати право експорту до країн ЄС. Можливості експорту на європейський ринок спонукатимуть підприємства галузі інвестувати в приведення їх до вимог законодавства ЄС і надалі», — каже Сергій Карпенко.
Читайте також: Утримання курей-несучок за євростандартами: до чого готуватись українським птахівникам
Він пояснює, що в першу чергу інвестують гравці ринку, які мають доступ до фінансових ресурсів. Відповідність вимогам щодо добробуту утримання птиці буде великим викликом для невеликих господарств, які не мають вільних обігових коштів чи доступу до дешевих кредитних ресурсів.
«Тому важливою підтримкою у розв'язанні цього питання буде сприяння держави чи міжнародних донорів», — пояснює він.
Найбільшими покупцями українських яєць у 2023 р. стали: Нідерланди — 9,3 тис. т, Польща — 8,0 тис. т, Сінгапур — 7,5 тис. т, Латвія — 5,6 тис. т, Ізраїль — 4,7 тис. т, Болгарія — 2,5 тис. т, Об’єднані Арабські Емірати — 1,8 тис. т, Італія — 1,7 тис. т, Чехія — 1,3 тис. т, Греція — 1,1 тис. т.
Відбулось також розширення географічної структури експорту — у 2023 р. закордонні продажі включали 31 країну, тоді як 2022 року постачання були лише до 21 країни. Торік до переліку ринків збуту яєць додались, в основному, європейські й африканські країни, серед яких Франція, Швеція, Велика Британія, Хорватія, Бельгія, Австрія, Мавританія, Гвінея-Бісау.
Щодо цього року, то за 10 місяців експорт українських яєць склав 1 млрд штук, що на 47% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Головними покупцями українських яєць протягом 2024 року були Нідерланди (13%), Ізраїль (14%), Польща (10%), Італія (9%).
Розширення географії експорту породило і збільшення конкурентності з закордонними експортерами. Так у вересні болгарські фермери почали вимагати повної заборони імпорту українських яєць, мовляв, тарифних квот на українські яйця недостатньо. Але наразі жодні обмежувальні заходи не були затверджені.
Виходить, що жодного дефіциту, який би міг спровокувати зростання ціни, немає. То в чому річ? Сергій Карпенко каже, що у вересні-жовтні були як об’єктивні причини — зростання гуртово-відпускних цін виробників на яйця внаслідок збільшення основних виробничих витрат та зростання собівартості продукції, так і зростання ціни через наслідки збитковості сектору у весняно-літній період. Додатково до цього відбулось посилення сезонного фактора, який суттєво впливає на ціноутворення на ринку яєць. Адже несучість курей значно зменшується взимку.
«Ціни на яйця мають яскраво виражену сезонність через значну частку домогосподарств у структурі виробництва (50%). Найдешевші промислові яйця зазвичай у весняно-літній період, що пов’язано зі збільшенням пропозиції від господарств населення, зміною раціону та умов зберігання яєць в період дії підвищених температур — складні і обмежені умови вимагають високої оборотності даної продукції в торгівлі, що змушує продавця йти на зниження відпускних цін», — пояснює керівник Асоціації.
Читайте також: Комбікормовий завод за принципом Lego — виробництво яєць на фабриці «Еко-Ко»
На графіку бачимо сезонність зростання цін на яйця. У весняно-літній період спостерігається зниження як гуртово-відпускних цін промислових виробників, так і відповідно споживчих цін на яйця курячі харчові. І навпаки, зі зменшенням виробництва яєць в домогосподарствах населення в осінньо-зимовий період, ціни промислових виробників збільшуються.
Основним фактором впливу на ціноутворення є собівартість виробництва яєць, найбільшу частину в якій займає вартість комбікормів. Остання суттєво зросла через ріст ціни зернових культур та продуктів переробки олійних. Так, лише з початку року фуражна пшениця додала в ціні 70%, фуражна кукурудза — 80%, шрот соняшниковий подорожчав на 60%.
До того ж протягом року додалися ще й інші фактори, зокрема:
Також варто розуміти, що у весняно-літній період ціни реалізації яєць від промислових виробників були нижче собівартості їх виробництва, тому в осінньо-зимовий період виробники прагнуть відновити прибутковість і відповідно підвищують гуртові відпускні ціни.
«На рівень підвищення цін впливає низка чинників, але основні — це наскільки низькими були ціни влітку і як змінилась вартість складників собівартості з початку року», — каже Сергій Карпенко.
Сергій Карпенко каже, що в структурі собівартості яєць частка електроенергії займає від 3 до 8% і фактично меншою мірою впливає на ціну. Однак підвищення тарифів та використання альтернативних джерел енергії негативно відображається на собівартості продукції.
«Постійне відключення електроенергії стає загрозою не лише для виробництва продукції, а й взагалі для подальшого існування галузі птахівництва та продовольчої безпеки держави», — зауважує він.
Інкубація, а потім і вирощування молодняку курей-несучок, потребує чіткого дотримання технологічних показників утримання птиці впродовж чотирьох місяців, чого неможливо досягти без забезпечення стабільного та безперебійного постачання електроенергії. Використання резервних джерел живлення не лише суттєво збільшує собівартість виробництва продукції, а й підвищує ризики втрати поголів’я птиці внаслідок можливих збоїв у їх роботі.
Страждає торгівля — крім ризиків псування продукції, мережі скорочують замовлення, щоб забезпечити реалізацію без залишків, знижується споживання, що негативно тисне на ціни реалізації виробників.
Також необхідно мати на увазі те, що проблеми з енергетикою призводять до ланцюгової реакції збільшення витрат на всі компоненти собівартості яєць, і таким чином збільшується не лише частка електроенергії в структурі собівартості, а й ростуть витрати на інші товари та послуги, які необхідні в процесі виробництва продукції.
Як висновок, галузь птахівництва була і залишається інвестиційно привабливою завдяки своїм особливостям, тому постійно з’являються нові потужності з виробництва м’яса бройлерів та індиків, харчових яєць, або ж відбувається розширення і модернізація наявних. Географія регіонів не має особливого значення, і розвиток птахівництва відбувається у всіх регіонах.
© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2024 р.
Вибір редакції
Не пропусти останні новини!
Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.