Донедавна розповсюджений здебільшого у степовій зоні країни, соняшник поступово відвойовує посівні площі у інших культур. По-перше, сільгоспвиробників приваблює його прибутковість, а по-друге, зміна клімату сприяє зростанню його посівних площ у північних та західних областях України.

Проте, разом з соняшником розповсюджуються і захворювання та бур’яни, притаманні для цієї культури. Тому експерти радять господарствам при виборі гібридів для посіву, перш за все, правильно оцінювати проблеми та потенціал кожного окремого поля. Щоб, виходячи з цього, підібрати гібрид максимально відповідний та продуктивний в умовах обраного поля.

Навіть якщо всі поля вашого господарства знаходяться у одному регіоні, у одній кліматичній зоні, вони все одно будуть відрізнятися за рівнем вологи, родючістю ґрунту, фітосанітарною ситуацією, попередником і т.д. Знехтувавши цими факторами, можна сильно втратити на показниках врожайності. Саме через це господарствам рекомендують висівати три-чотири гібриди з різними характеристиками та групою стиглості. Адже завдяки тому, що кожен гібрид має свій набір характеристик і підлаштований під різні погодні умови та агротехніку, це дозволяє уникнути недоотримання планового урожаю.

Читати за темою: Загроза банкрутства — все про інцидент Вадима Дикусара з Суффле навколо соняшника Pioneer

Критерії вибору гібридів

Отож, перейдемо до основних характеристик, на які варто звернути увагу при виборі гібридів соняшнику для посіву у вашому господарстві:

1. Гербіцидна технологія

Гібридне насіння соняшнику рекомендують підбирати під технологію, застосування якої вирішуватиме проблеми вашого поля. Господарствам з південних регіонів, які сіють соняшник на богарі, слід підібрати посухостійкі гібриди та гербіцид, дієвість якого не залежить від типу та вологості ґрунту. Якщо господарство має проблему з вовчком, має бути застосована вже інша технологія, з дводольними бур’янами — ще інша.

При виборі гербіцидної технології сільгоспвиробник обов’язково має враховувати, яка культура буде наступною у сівозміні, адже післядія деяких гербіцидів може тривати до 9 місяців.

2. Група стиглості

Це важливий показник не лише для того, щоб зрозуміти чи вистачить у вашому регіоні продуктивних температур для дозрівання того чи іншого гібриду, але й для того, щоб зрозуміти скільки соняшник знаходитиметься на полі і чи встигне господарство його вчасно зібрати до посіву наступної культури. Якщо, згідно з групою стиглості, збирання соняшника заплановане на жовтень-листопад, це автоматично виключає можливість посіву на цих площах озимої пшениці, яка має бути посіяна у вересні.

3. Стійкість до вовчка

Якщо раніше проблема вовчка соняшникового стосувалася здебільшого південних регіонів, то зараз цей бур’ян набуває поширення і на півночі. Залежно від його розповсюдженості, він може знищити від 5 до 90% врожаю соняшника.

Тому, по-перше, виробникам рекомендують обирати стійкі до вовчка семирасові гібриди, а по-друге, застосовувати відповідну гербіцидну технологію.

4. Вміст олеїнової кислоти

Високоолеїновий соняшник зручніше вирощувати господарствам, що мають великий земельний банк, і можуть ізолювати такий соняшник від звичайного. Відстань між полями у такому разі має складати 150-200 метрів. Інший варіант — поруч сіяти гібриди різної групи стиглості.

Також варто пам’ятати, що при переході від звичайного на високоолеїновий соняшник, господарство має щонайменше два роки не сіяти високоолеїновий соняшник на полі, де вирощувався звичайний. Це дозволить запобігти змішуванню зерна падалиці з зерном нової культури.

Крім того, гібриди високоолеїнового соняшнику так само потрібно підбирати відповідно до агрономічного фону вашого поля.

5. Інтенсивність гібриду.

Поряд з іншими факторами варто також звернути увагу на інтенсивність гібридів, адже гібриди інтенсивного типу не зможуть розкрити свій потенціал і принести обіцяну високу врожайність за екстенсивної технології вирощування.

Крім того, при підборі гібриду також важливо враховувати генетичний потенціал урожайності та олійності та стійкість гібриду до стресових умов вирощування.

«Критерії вибору гібридів соняшнику подібні, як і кукурудзи, основа – потенціал продуктивності гібриду. Звертаємо більшу увагу стійкості до хвороб (особливо склеротинії), так як, у роки з надмірним патогенним навантаженням, ці особливості мають визначальну роль у формуванні врожаю. Завжди обов’язково враховуємо вміст олії в насінні», — коментує експерт. 

Також Анатолій Столяр додає, що у зв’язку із високою часткою у структурі посівів соняшнику, сої та ріпаку визначальною характеристикою (крім урожайності) є толерантність гібриду до білої гнилі стебла та кошика. Важливим показником також є толерантність до несправжньої борошнистої роси та фомопсису. Проблем із вовчком, на полях кампанії поки що немає, тому стійкість до нього не є визначальною при виборі гібриду.

Технології вирощування соняшнику

 Українські сільгоспвиробники застосовують чотири технології вирощування соняшника. До кожної з них підходить певний гібрид, стійкий до діючої речовини препарату, що застосовується.

Перша і досі найбільш розповсюджена технології в нашій країні — класична. Вона підходить для господарств, що мають чисті від бур’янів поля.

Друга технологія — ExpressSun, яка дозволяє боротися з широким спектром дводольних бур’янів. При цьому, її ефективність не залежить від типу ґрунту, його вологості чи способу обробітку. За такої технології гербіцид доволі швидко розкладається і дозволяє на тому ж полі сіяти будь-яку культуру після соняшника.

З мінусів: діюча речовина препарату відноситься до ALS-інгібіторів, які радять застосовувати не частіше, ніж раз на три роки.

Третя технологія, Clearfield під Євро-Лайтнінг, дозволяє у період після появи сходів боротися з однорічними дводольними та злаковими бур’янами. Технологія дозволяє контролювати найбільш проблемні бур’яни, у тому числі усі раси заразихи, та пригнічує багаторічні бур’яни у посівах соняшника.

Четверта та найновіша технологія — Clearfield Plus під Євро-Лайтнінг Плюс є вдосконаленою версією попередньої технології. У ній розробникам вдалося зменшити пестицидне навантаження на гектар, зберігши при цьому максимальну ефективність препарату.

Групи стиглості соняшнику

Група стиглості соняшника — показник, що вказує на кількість днів вегетації соняшника. Тобто, скільки днів необхідно рослині від моменту появи сходів до збору врожаю. В Україні цей показник коливається у межах 90—125 днів. Отже, груп стиглості соняшнику в Україні існує всього п’ять:

• Ранньостиглі — з періодом вегетації 70—90 днів;
• Середньоранні — 106-110;
• Середньостиглі — 110-115;
• Середньопізні — 116-120;
• Пізньостиглі — більше 121 дня.

Українські сільгоспвиробники вирощують здебільшого ранньостиглі, середньоранні та середньостиглі гібриди соняшника.

У господарствах МХП, за словами Анатолія Столяра, основна частина гібридного складу відноситься до групи стиглості – середньостиглі, виключенням є зони західного Полісся та Прикарпаття де частково вирощуються ранньостиглі гібриди.

Класифікація соняшника за вмістом кислот

 Залежно від кількості кислот, що містяться у складі олії, соняшник поділяють на три типи: поліненасичений, мононенасичений та середньоолеїновий, який зараз активно розробляється і поки зареєстрований тільки у США.

	Олеїнової кислоти	Лінолевої кислоти	Насичених кислот
Поліненасичений (звичайний) соняшник	25—30%	60—65%	10—11%
Мононенасичений (високоолеїновий) соняшник	82%	10%	10%
Середньоолеїновий соняшник	60—65%	25—30%	8-10%

«Сьогодні спостерігається пік ажіотажу щодо посіву високоолеїнивих гібридів. Однак при зниженні премії за вміст олеїнової кислоти, безумовно наступить спад попиту на дане насіння. У структурі ми маємо значну частку посівів високоолеїнового соняшнику, яка буде стабільною і в наступні роки. Ми реалізуємо не вирощений урожай, а високоолеїнову олію після власної переробки, тому при форвардних контрактах, вирощування високоолеїнового соняшнику на даний час є цілком економічно обґрунтованим», — говорить фахівець з постачання, агрономічного відділу МХП.

Типи гібридів за інтенсивністю

За ступенем інтенсивності гібриди поділяються на три типи: інтенсивні, помірно інтенсивні та екстенсивні.

Найбільший потенціал урожайності мають гібриди інтенсивного типу, але вони водночас є і найвимогливішими до умов, у яких вирощуються. Відповідно, свій потенціал вони розкривають, коли при вирощуванні дотримано усіх технічних вимог: посів відбувся у оптимальні строки, на хороших ґрунтах, після хорошого попередника, під час вегетації вони мають достатньо вологи та збалансоване мінеральне живлення.

Менш вибагливими до умов вирощування є гібриди помірно інтенсивного типу. Вони мають високий потенціал урожайності і демонструють його навіть коли не усі технічні вимоги до вирощування соняшника дотримані. Тому такі гібриди можуть дати хороший урожай, наприклад, при меншому вологозабезпеченні.

Найменш вимогливими і найбільш стійкими до умов навколишнього середовища є гібриди екстенсивного типу. Їх урожайність не знижується навіть за несприятливих умов.

Типи соняшнику за морфологічними ознаками

 Культурний соняшник, за морфологічними ознаками, поділяють на три типи:

Лузальний або кондитерський соняшник на полі відрізняється від інших своїми розмірами: висота рослини може становити до 4 м, мати товсте стебло, крупне листя і кошики (17 —46 см у діаметрі). Сім'янки також крупні, а насінина заповнює їх лише наполовину. Мають товсту лузгу. Маса тисячі сім'янок може становити від 100 до 200 грамів. Такий соняшник має олійність на рівні 20—35% та підвищений вміст білку. Лузжистість може становити від 46 до 56%.

Олійний соняшник зазвичай має 1,5—2,5 м висоти та порівняно тонке стебло. Сім'янки дрібніші, насінина заповнює їх повністю. Має тонку лузгу. Маса тисячі може коливатися у межах від 50 до 100 г. Олійність у найкращих гібридів може сягати 48—50%. Лузжистість — 22—30%. Цей тип соняшника, у свою чергу, поділяється на олійний лінолевого типу з вмістом олеїнової кислоти на рівні 20—30% та на високоолеїновий тип з вмістом олеїнової кислоти більше 80%.

Межеумок — тип соняшника, що поєднує у собі ознаки як одного, так і іншого вищезгаданого типу. Зокрема, в полі рослина буде виглядати подібною до лузального соняшника: за висотою, товщиною стебла, листям, кошиком, а за виповненістю сім'янок буде подібним до олійного.

Посівна одиниця соняшника

Однієї посівної одиниці соняшника, тобто одного мішка, достатньо, щоб засіяти 2—2,2 га площі.

При цьому, господарству краще розрахувати власну норму висіву соняшника. Для цього необхідно кількість насінин у одній посівній одиниці (вона зазвичай становить 150 тис. насінин) розділити на вашу посівну норму. Таким чином, при нормі у 50 тисяч рослин на гектар (150 тис/50 тис = 3) посівної одиниці вистачить на 3 гектари поля, а от при нормі у 60 тисяч — на 2,5 га.

© Вікторія Євтушенко, Kurkul.com, 2019 р.