Правильно підібраний сорт сої — третина успіху. Подібно до вибору гібриду кукурудзи, в першу чергу, господарство має зважити, яким чином воно буде використовувати майбутній урожай та у якій природно-кліматичній зоні воно знаходиться.
Досвідчені аграрії для перестраховки рекомендують вибрати відразу кілька сортів для свого господарства і, перш за все, поглянути у бік найпопулярніших сортів сої у вашому регіоні. По-друге, вони також радять зважати на власний досвід вирощування цієї культури, а також на досвід насіннєвих компаній чи їх представників, що проводили демо-посіви неподалік від вашого поля. Ну і, звісно, звертати увагу на характеристики самих сортів, на їх генетику.
Питання, яке постає не лише перед кожним сільгоспвиробником, що збирається вирощувати сою, а й переді всім соєвим ринком України. З одного боку, у вирощуванні ГМ-сої є велика спокуса, адже затрати на гектар є значно меншими, порівняно з вирощуванням сортової сої, а сама технологія захисту може здатись простішою.
З іншого боку, виробник купує насіння невідомої генетики, від несертифікованого постачальника. Часто доводиться переплачувати за відверте сміття чи пересорт. А гарантії отримання насіння наступного року від того ж постачальника немає.
Другий негативний фактор: вирощування ГМ-сої не дозволяє спрогнозувати якісні та кількісні параметри зерна, передусім — показники білка.
Третій ризик і часто основний — вирощування трансгенної сої обмежує для виробника канали збуту його продукції, адже більшість переробників, як і експортерів української сої, відмовляються купувати ГМ-сою.
Ну і законодавчий фактор: вирощування ГМ-сої в Україні заборонено. І, попри те, що прецедентів покарання сільгоспвиробників за вирощування трансгенної сої, ще не було, це не значить, що їх не буде ніколи. Теоретично, фермери, що вирощують трансгенну сою, не можуть просто заплатити штраф, бо це правопорушення не можна класифікувати як адміністративне. Контролюючі органи мають право знищити увесь посів трансгенної культури.
Вирішувати це, звісно, особисто кожному, але експерти українського соєвого ринку все ж радять вибирати насіння сертифікованих виробників і займатися законним вирощуванням врожаю.
Читати за темою: На що звернути увагу при виборі насіння ячменю?
Перш за все, господарство має оцінити природно-кліматичні особливості регіону, у якому знаходиться. Оскільки соя любить тепло та вологу, то для її успішного вирощування потрібно знати щонайменше сумарну кількість опадів протягом вегетаційного періоду та сумарну кількість теплових одиниць. Якщо один з факторів не задовільняє сою, варто придивлятися до сортів посухостійких чи холодостійких.
Далі потрібно визначитися, з якою метою буде вирощуватися соя, і як господарство планує використовувати зібраний врожай.
Згідно з цим, потрібно обрати кілька сортів з найбільш відповідними характеристиками і дослідити особливості їх вирощування у вашому регіоні. Зокрема, необхідно звернути увагу на дати посіву, період достигання, продуктивність сорту.
За словами виконавчого директора Насіннєвої асоціації України Сюзанни Григоренко, на українських полях успішно вирощують насіння французької, канадської та австрійської селекцій.
Насіння аграрії обирають ґрунтуючись на показниках врожайності (більше 4 т/га), продуктивності, вмісту білка (більш як 45%), стійкості до посухи, морозів та хвороб.
Максимально вивчіть обрані сорти. Якщо є можливість, краще спершу засіяти демо-ділянку, на якій їх випробувати: подивитися як вони кущаться, визначити оптимальну ширину міжряддя, проаналізувати, чи листкова поверхня рослини отримує достатню кількість світла. Це дозволить досягти кращого галуження стебел та збільшити кількість бобів на кожній рослині.
Виробникові також слід звернути увагу і на інші характеристики. Зокрема:
Попри врахування всіх цих факторів, омріяний урожай можна так і не отримати, якщо купувати насіння у неперевіреного постачальника. Агрономи радять все-таки брати еліту або принаймні першу репродукцію обраного сорту, оскільки з ростом репродукції урожай зменшується в рази, а кількість бактерій, грибків та вірусних інфекцій у насінні, відповідно, зростає. З тієї ж причини, посівний матеріал у господарстві необхідно час від часу оновлювати.
Між іншим, площа насінницьких посівів сої у минулому році становила 15,8 тис. га. При цьому, для виробництва насіння сої висівалось 123 сорти культури.
Як говорить Сюзанна Григоренко, для прикладу в 2018 році найбільші площі під виробництво насіння сої були відведені під такі сорти:
Читайте також ТОП-10 виробників насіння сої в Україні
На жаль, у гонитві за вигідною ціною, виробники можуть не перевірити постачальника належним чином і придбати контрафактне насіння під назвою відомого сорту. Для того, щоб запобігти такій ситуації, перед покупкою насіння краще перевірити фірму-дистриб’ютора на офіційному сайті компанії-виробника.
Іще одна порада від практиків — мінімізуйте пошкодження насіння при посіві. Для цього перевірте посівну техніку до виходу в поле та дослідіть, наскільки сівалка пошкоджує посівматеріал.
Згідно з Міжнародною класифікацією ФАО, у залежності від тривалості вегетаційного періоду, всі сорти сої умовно поділяють на 13 груп стиглості. Проте лише перших п’ять груп придатні для вирощування в Україні.
Отже, в умовах нашого клімату можна вирощувати:
Для кожної з цих груп стиглості науковцями запропонована норма висіву, якої бажано дотримуватися. Але і її потрібно застосовувати з поправкою на природно-кліматичні умови регіону. Наприклад, для посушливих регіонів рекомендовану норму висіву слід зменшувати, щоб забезпечити рослини максимально можливим рівнем живлення і не створювати між ними конкуренції. А от для регіонів забезпечених вологою, норму висіву слід збільшити, щоб максимально використати потенціал сорту.
Тож, для ультраскоростиглих сортів рекомендованою є норма висіву 750–850 тис./га, для ранньостиглих – 650–750 тис./га, для середньоранньостиглих – 550–650 тис./га, для середньостиглих – 450–550 тис./га, для середньопізньостиглих – 350–500 тис./га.
Ці норми також радять зменшувати на 20–25% у разі помірно несприятливих умов та на 30-35% у разі несприятливих.
Загалом же, агровиробники на півдні України зазвичай сіють дуже ранні сорти, для центральних регіонів обирають ультраранні та середньостиглі, а на півночі та заході країни вирощують від ультраранніх до середньоранніх високоврожайних сортів.
Читати також: 10 секретів вирощування ріпаку від КВС-УКРАЇНА
Як для рослини, соя містить у своєму хімічному складі унікальне поєднання жирів, білків, цінних вітамінів та зольних елементів. Залежно від сорту, насіння сої може містити:
Також у хімічному складі соєвих бобів є доволі багато мінеральних речовин, таких як калій, кальцій, магній та фосфор, та вітамінів, зокрема, А, В1, В2, В6, С, D, E.
Такий хімічний склад робить насіння сої надзвичайно привабливим для харчової промисловості, де його використовують для виготовлення молочної, м’ясної, кондитерської продукції, консерв, випічки, сурогату кави чи просто пророщують у якості мікрогріну для салатів.
Так само популярною соя є і у відгодівлі тварин. Вона може використовуватися і у якості зеленого корму, сіна, соломи чи силосу, і у вигляді шроту, жмиху, гранул чи преміксів.
Наприклад, Віктор Марценюк, керівник агрономічного відділу МХП, пояснює, що агрохолдинг вирощує сою для виробництва корму для птахів. Загалом компанія під цю культуру відвела 20 тис. га.
«Не всі сорти сої однаково цінні для виробництва корму для птиці. Тут важлива білкова складова, яка дає можливість здешевити вартість виготовленого комбікорму. Загалом ми вирощуємо сорти, які стабільно формують урожай на рівні 3 т/га в наших ґрунтово-кліматичних умовах, які складаються в останні роки. Це сорти іноземної селекції від компаній Sevita, Prograin, SeCan» — додає експерт.
За його словами, контроль якості сої при приймані на переробку контролюється за вологістю, кількістю розтріснутого насіння, домішкою насіння інших рослин в т.ч. наявності насіння амброзії — це основні параметри. Також важливим параметром є вміст протеїну.
Соя є цінною сировиною і для масложирової промисловості, де з неї виготовляють масло, гліцерин, стеарин, маргарин і т.д.
У медичній галузі сою використовують для виготовлення ізолятів для лікування онкохворих та пацієнтів з білковою недостатністю, а також антиоксидантів.
Отож, соя є багатоцільовою та практично безвідходною культурою і тому, напевно, стала однією з головних експортоорієнтованих культур в Україні. Більше того, виведення нових сортів та зміни кліматичних умов дають сподівання на те, що ця культура з часом стане приносити більші врожаї і буде ще популярнішою серед українських агровиробників.
© Вікторія Євтушенко, Kurkul.com, 2020 р.
Вибір редакції
Не пропусти останні новини!
Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.