Сезон підготовки до посівної вже стартував. Але ситуація в агросекторі натякає фермерам, що треба терміново підвищувати ефективність роботи. Одним із найдієвіших факторів урожаю є якість насіннєвого матеріалу.

Практика доводить, що технологія аеродинамічної сепарації насіння дозволяє отримувати здорове і чисте зерно з високими посівними та врожайними якостями. Понад 20 років українські та іноземні аграрії готують свій посівний матеріал за допомогою машин САД, які продовжують конструктивно удосконалюватися. Тож журналісти Kurkul.com вирушили до Полтавщини, де місцеві фермери калібрують і очищають зерно саме на обладнанні та за технологією компанії «Аеромех», сортуючи будь-яке насіння за питомою вагою з високою точністю.

Підприємство «Лугань-Агро» розташовано на Полтавщині, така назва фермерського господарства зовсім не випадкова, адже його керівник Віктор Коновалов є уродженцем міста Луганськ. Через бойові дії, в яких він, до речі, брав активну участь протягом 2014-2015 і 2017 рр., був вимушений залишити рідне місто і переїхати до Центральної України. Саме тут, разом з іншими ветеранами АТО Віктор Коновалов створив невелике господарство загальною площею 70 га.

Читати за темою: Безоплатна приватизація породжує корупцію і зловживання владою

Kurkul.com: Всі ділянки, що складають зембанк господарства, були виділені за статтею 121 Земельного кодексу України (за якою учасники АТО мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності)?

Віктор Коновалов: Так, і згідно з законом, розмір ділянок для ведення особистого селянського господарства не має перевищувати 2 га. Отже, «Лугань-Агро» об’єднує землі більше ніж 30 ветеранів АТО. З логістикою у нас, звісно, виходить доволі «весело» — 13 ділянок розкидані у радіусі 15 км за 8 напрямками.

Kurkul.com: Складно було вибивати ці ділянки?

Віктор Коновалов: Якщо чесно, то так. Допоки земля перебувала в державній власності, а розпорядником був Держгеокадастр у Полтаві, процес передачі ділянок учасникам бойових дій відбувався більш-менш нормально. Проте, коли ця функція перейшла до місцевої ОТГ, все змінилося у гірший бік — рубають все під корінь. Відмову у наданні ділянок мотивують відсутністю місцевої реєстрації, хоча згідно з чинним законодавством реєстрація місця проживання взагалі не має відігравати ніякої ролі. Доводиться розв'язувати це питання через суд. Такі прецеденти у нас вже були, і на часі ми очікуємо ще декількох судових рішень.

Kurkul.com: Вирощуванням яких культур займається ваше господарство?

Віктор Коновалов: Переважно ми орієнтуємося на сою, яка займає близько 50 га. Вирощуємо сою канадської та американської селекції. Решта — це гречка. А цього року плануємо сіяти ще олійний льон. Від кукурудзи й соняшника ми відмовилися через дві причини. Це принципове рішення, адже ці культури дуже інтенсивно виснажують ґрунт. А гречку чи сою поцупити важко. Зібрану восени сою ми ще не зважували, але, за моїми підрахунками, врожайність сягає приблизно 3 т/га. Тільки-но ми очистимо зерно, одразу повеземо здавати на завод, де і дізнаємося точну цифру.

Kurkul.com: Яка ситуація з ґрунтами та чим ви покращуєте родючість?

Віктор Коновалов: У нашій місцевості багато тваринницьких ферм, отже, там ми беремо гній. Більше нічого не вносимо, хіба що з нітроамофоскою плануємо поекспериментувати у поточному сезоні. Ґрунтовий покрив Полтавщини чудовий, тут переважають типові чорноземи.

Читати також: Ефективне збереження ґрунтів: інструкція для використання

Але холдинги «взяли в облогу» з усіх боків — сіючи лише кукурудзу та соняшник, вони знижують родючість. Якби зараз не зима, можна було б проїхати на одне з наших полів, де ми декілька років вирощуємо сою. Взявши там жменю землі, одразу помітно і відчутно, що вона аж жирна, масляниста. Це свідчить про родючість ґрунту. А якщо взяти зразок землі з ділянки, яка нам дісталася від холдингу, відразу помітно, що вона виснажена, навіть за кольором дуже сильно відрізняється. На іншій ділянці, де фермер до нас 10 років сіяв лише кукурудзу, не дотримуючись жодних сівозмін, аналіз ґрунту теж свідчить про його збіднення.

Я не знаю, чи швидко нам вдасться відновити родючість ґрунтів на цих ділянках, але ми вже внесли близько 100 т/га гною і, звісно, посіємо сою. Взагалі, переважна більшість полів «Лугань-Агро» складають чорноземи, але є кілька ділянок на місці болота з торфово-болотними ґрунтами.

Kurkul.com: Ви говорили, що перед здачею сої на переробку її очищуватимете. Яке обладнання для цього використовуєте?

Віктор Коновалов: Я переконаний, що кожен фермер-рослинник повинен мати у господарстві зерноочисну машину. Зокрема я придбав торік сепаратор САД-10 виробництва заводу «Аеромех». Обирали між машинами ІСМ і САД і врешті-решт зупинилися на зерновому сепараторі САД. За низкою характеристик він виявився кращим, до того ж компанія «Аеромех» — мої земляки.

Читати ще: Як посіяти найкраще власне насіння — поради експерта

Наразі я повністю задоволений якістю калібрування зерна і самої машини. Великий плюс, що до самого сепаратора додатково можна придбати певний агрегат чи вузол, якщо виникне потреба. Ми згодом зрозуміли, що потребуємо монтажу решітного стану — скальператора для попереднього очищення. Ще до потрапляння зерна у сепаратор скальператор СПО доробляє його: видаляє найбільшу фракцію, як-от стручки, недомолоти, палички, інші домішки та сміття.

Цього сезону ми готові до розширення, вже скоро завершимо будівництво нового ангара, куди переїде наш сепаратор САД-10. Ми плануємо його доукомплектувати, перетворивши на повноцінну міні-лінію: додамо норії, вивантажувальні пристрої, стенди, суматори, лійки. Саме зараз ведемо переговори з заводом «Аеромех» щодо постачання цих вузлів і агрегатів.

Наявність сепаратора у господарстві дуже полегшує нам життя та заощаджує кошти. Нам не треба витрачати зайві гроші на придбання посівного матеріалу — ми сіємо виключно ту сою, котру самі виростили й відібрали на сепараторі. На посів іде виключно друга фракція, а третю ми рахуємо вже, як фураж. Завдяки високоточній технології сортування будь-якого насіння по питомій вазі й можливості налаштувати сепаратор на зерно окремої культури на виході ми отримуємо дуже чисте зерно. Як приклад, коли ми молотили сою на деяких полях, де раніше вирощували соняшник і після якого залишилося багато різнофракційного сміття та домішок, САД-10 чітко відкалібрував саму сою за фракціями, а також відчистив її від усього зайвого. Коли здавав переробнику, з мене жодної копійки не вирахували.

Читати за темою: Ірина Чорнобай: Міні-лінія «Аеромех» чистить, калібрує і протруює насіння на одній платформі

Kurkul.com: З якими цифрами в контексті роботи з сепаратором маєте справу?

Віктор Коновалов: Якщо говорити про продуктивність сепаратора, то ми не намагаємося «витискати» з нього максимум. Мені набагато важливіша якість, ніж кількість. Ми дотримуємося принципу роботи, як у прислів’ї: «Як поїдеш в об'їзд, то будеш і на обід, а як навпростець, то увечері». Первинне очищення САД-10 може робити з продуктивністю до 10 т/год, а калібрування — до 5 т/год. Ми спокійно отримуємо щоденно 2-3 т посівного матеріалу другої фракції.

Нещодавно почали співпрацювати з торговою маркою «Королівський смак», сою здаємо саме туди. А гречку реалізуємо на місці самотужки. Вимоги у наших нових партнерів стандартні, тобто зерно сої має містити 37% протеїну, не більше 2% сміття та 12% вологи.

За витратами електроенергії сепаратор досить економний, бо його конструкція не вимагає наявності 10 двигунів. В обслуговуванні він теж простий — зазвичай одна людина все встигає зробити, а якщо удвох працювати, то ще й чай можна попити. Максимум до 10 хвилин може піти на переналаштування машини при калібруванні насіння різних культур.

Kurkul.com: Як впливає якість калібрування на економію ресурсів?

Віктор Коновалов: На прикладі нашої сої можу сказати, що в сезоні-2021 ми висіяли набагато менше, а врожайність отримали не меншу за середню. Нагадаю,  що в нас майже органічне виробництво, мінеральні добрива ми не застосовуємо. І це ще одна стаття економії для господарства. Весь посівний матеріал був підготовлений заздалегідь на сепараторі. Задля експерименту пророщували 100 відкаліброваних насінин другої фракції, отримали 100 дружніх сходів.

Я вважаю, що ось ця «фішка» технології сепараторів САД, коли аеродинамічні потоки калібрують насіння за питомою вагою, і є запорукою економії коштів. Машина працює з зерном якісно і дбайливо.

Навіть довстановлений решітний стан не б'є зерно. На заводі «Аеромех» нам підібрали його таким чином, щоб зерно сої безболісно просипалося до бункера-живильника, а потім вже через регулятор подачі зерна — на вібролоток і далі — за схемою. Решітний стан забирає лише стручок, щоб він не заважав працювати. У 2020-ому, коли в нас ще не будо сепаратора САД, ми замовляли калібрування сої на відцентровому сепараторі ЗАВ, так він дуже сильно її побив. Саме після цього випадку ми почали прискіпливо шукати виробників сепараторів, що працюють за аеродинамічною технологією. Так ми вийшли на завод «Аеромех» з міста Кремінна на Луганщині.

Читати також: Аеродинамічне сепарування зерна — досвід вітчизняного виробника

Kurkul.com: Як швидко окупився сепаратор САД і що ви робите з відходами процесу сепарації?

Віктор Коновалов: Сепаратор окупився за перший сезон. І це при тому, що ми використовували його тільки для власних потреб. Але у поточному році вже плануємо надавати послуги з калібрування зерна іншим фермерам. Наступного тижня очікуємо замовлення на очищення 6 т сої.

Ми маємо безвідходне виробництво — все, що залишається після очищення зерна, забирають інші фермери на корм тваринам. Крім цього, зараз ми працюємо над ідеєю виготовлення паливних брикетів. Разом із хлопцями, теж ветеранами АТО, нещодавно розпочали відповідний проєкт. За задумом, до складу цих брикетів підуть не тільки відходи після сепарації, але і залишки з полів.

Kurkul.com: Дякуємо за цікаву розмову, нам тепер зрозуміло, що вирощувати правильне насіння та економити на придбанні посівного матеріалу цілком можливо за умови дотримання технології вирощування та рекомендацій щодо підготовки насіння, а також його зберігання.

© Анна Клочко, Kurkul.com, 2022 р.