Квітневі заморозки стали серйозним викликом для садівників і пасічників, загрожуючи значними втратами врожаю фруктів та ягід. Низькі температури впливають на цвітіння плодових дерев і перешкоджають запиленню, що може призвести до зниження медозбору. 

Для садівників ці заморозки можуть означати втрату до 70-90% врожаю фруктів та ягід, якщо температура опускається нижче -3°C під час цвітіння. Пасічники стикаються з подвійною проблемою: по-перше, бджоли не вилітають з вуликів при низьких температурах, що перешкоджає запиленню; по-друге, загибель цвіту означає відсутність нектару та пилку — основного джерела живлення для бджолиних сімей у весняний період. Це може призвести до ослаблення бджолиних колоній та зниження медозбору.

Тож які кроки вже зараз роблять українські фермери, аби подбати про врожаї та бджолосім’ї? 

Готувалися до весняних приморозків, тому зробили пізню обрізку

На Рівненщині сьогодні, 7 квітня, заморозки до -4, покрив снігу від 3 до 7 см. Вадим Бортник, керівник господарства ТОВ «Сади Полісся» із Рівненщини говорить, що оскільки на вишні була виконана пізня обрізка, нинішні зниження температур майбутньому врожаю не загрожують.

«Вночі мали -4°C. Вдень -1,5°C. Якщо говорити про врожаї, то для фундука це точно не страшно. Для вишні також, бо у нас була пізня обрізка, тобто цвітіння ще не почалося. Ми в цьому році пізно обрізали вишню спеціально, щоб врахувати ці погодні умови. Це впливає на терміни внесення добрив та засобів захисту рослин. Можливо, врожай буде пізніше, але це нам на руку в чомусь», — прокоментував погодні виклики керівник господарства. 

Але додав, що ризики для саду залишаються. Адже погода не завжди передбачувана і синоптики не можуть точно прогнозувати.

«Синоптики ніби прогнозують на місяць вперед, пишуть, що після 11-го буде потепління. І звісно, потепління буде, бо всі розуміємо, що йде весна, вона перемагає зиму. Але можуть бути різкі перепади температур, і саме коли буде період цвітіння вишні, тоді є ризики втрати врожаю. Хоча оскільки зараз ці морози трохи пригальмували розпуск, то, можливо, цей критичний період ми пройдемо. Я на це сподіваюсь», — додав Вадим Бортник.

Для фундука весняні приморозки не страшні, він цвіте восени й нормально себе почуває за різких перепадів температур навесні. 

«Можливо, з італійськими сортами були б якісь проблеми, але в нас сорти фундука української селекції, тому страху взагалі ніякого немає. Я не бачу ніякого фактора ризику навіть для тих фундуків, які ми посадили цієї весни», — додав фермер.

У господарстві «Ягідний пан» кажуть, що про полуницю подбали, накривши її плівкою, то проблем через заморозки не мають. Єдине, переймаються, чи не зникнуть бджоли та, чи не виникне негараздів із запиленням.

Приморозки бджолам на користь

Богдан Болюбаш, пасічник зі Львівщини, переконаний, що нинішні весняні приморозки не загрожують бджолам, однак пасічникам треба подбати про достатню кількість корму. Бо бджоли вже почали активний розплід. Але через приморозки природа загальмує, відповідно бджіл, які зараз народяться в вулику, на момент цвітіння буде більше, ніж потрібно. 

«Моделюємо ситуацію. У вулику є сім чи вісім рамок. А в цих вісьмох рамках залишилося 2-3 кг корму. При зниженні температури бджоли збираються в клуб. Тобто виходить, що крайні рамки з кормом бджоли не можуть дістати, відповідно, можуть загинути. Але якщо у вас нормальна кількість кормів і ваші бджоли нормально забезпечені кормами, то проблем з утепленням і проблем ніяких не повинно бути», — додає Богдан Болюбаш.

На думку пасічника, в такому похолоданні для розвитку бджіл навіть є позитив, оскільки в природі вегетаційний розвиток уповільнився, а бджоли вже народжуються і сила сімей зростає. Відповідно, хоча певне уповільнення і буде, але не дуже суттєве, та бджолині сім'ї краще розвинуться до медозбору.

«Три чи чотири роки тому була схожа погодна ситуація. Гарний був весняний старт, а потім пішли приморозки. І ріпак загальмували у розвитку, він пустив бічні сплячі бруньки. Але в результаті виявилося, що він просто довше цвів, більше, і урожай ріпаку був кращий, і по меду було краще. Тому, що на час приморозків краще розвинулася коренева система. Тому мені здається, що це навіть навпаки позитивно», — прокоментував квітневі приморозки пасічник.

Богдан Болюбаш погоджується, що проблеми з загибеллю бджіл є, але погодні умови чи обробка полів тут ні до чого — все через те, що самі пасічники розслабилися. 

«Причина в циклі розвитку кліща. Минулого року весна була рання, і до моменту обробки його кількість була критичною. Тому варто потім перевіряти рівень закліщеності, який стає вирішальним», — каже фахівець. 

Калієва селітра та хелат цинку врятують від весняних приморозків

Тарас Мельник, директор із садівництва та овочівництва компанії «ГАДЗ Агро», надає практичні поради, як вберегти фруктові дерева від весняних приморозків.

«Перш за все, потрібно розуміти, що кожна фенологічна фаза розвитку рослин є стійкою до певного діапазону температур. Якщо ми говоримо про яблука, то в фазі «мишачі вуха» яблуня здатна витримувати температуру -5°С. Якщо це вже рожевий бутон або початок цвітіння, то некритичною є температура -2°С», — розказав Тарас Мельник.

Він переконаний, що кожному садівнику варто спрацювати на випередження, тому в інтенсивному садівництві важливою є профілактика приморозків.

«Ми розпочинаємо боротьбу із весняним приморозком за два дні до їх настання, оприскуючи сад калієвою селітрою (10 кг на т води) із додаванням хелату цинку (600 г). Калієва селітра покращить тургор клітин, а також збільшить концентрацію солей в клітинному соці, завдяки чому клітини будуть більш морозостійкі», — додав фахівець.

Кісточкові та зерняткові породи фруктових дерев мають свій біологічний нуль — температуру, при якій зупиняється потік поживних речовин та усіх асимілятів по рослині. Для кісточкових порід це температура +7°С, для зерняткових +4°С. 

«Тому друге, що ми повинні робити — обприскати наші дерева витяжками з екстрактів морських водоростей (аскофілум вузлуватий). Саме вони, взяті з дна океану, мають у своєму складі весь комплекс фітогормонів та в 3-5 разів пришвидшують потік поживних речовин до зав'язей, покращуючи цвітіння та зав'язування плодів», —  каже фахівець.

Також він розповів, що, наприклад, італійці застосовують гелікоптери для циркуляції повітря. Іноді їм доводиться літати по 5-6 годин по периметру саду, що підвищує температуру на 2-3°С. Французи використовують різні типи свічок, які розставляють по периметру саду і запалюють вогнища. Американці застосовують вітряки за тим самим принципом циркуляції повітря. Один вітряк покриває 3-5 га і може підвищувати температуру всередині саду до 4°С. А в Німеччині, Голландії, Бельгії застосовується надкронове зрошення — найбільш ефективний і популярний метод, що дає змогу вберегти 80% врожаю при температурах -5°С...-7°С. 

«При такому зрошенні квітка замерзає поступово і так само поступово розмерзається при підвищенні температури», — ділиться керівник господарства ГАДЗ.

© Ірина Кошкіна, Kurkul.com, 2025 р.