Візит до білопільської філії держпідприємства «Укрліктрави» залишає двоякі відчуття. З одного боку підприємство унікальне і має перспективи виходу на європейські ринки, з іншого – інвестори побоюються вкладати в нього кошти. Проте керівництво сподівається, що найближчим часом інвестор все ж знайдеться, і вже будує плани на оновлення технічного парку, розвиток тваринництва та переробки.

Історія цього підприємства розпочалась більше ніж півсторіччя тому. 27 квітня 1957 року були об’єднані два колгоспи – «Новий шлях» та імені Молотова, а також радгосп «Побєда» Київського тресту м`ясо-молочної промисловості УРСР. З тієї пори колектив господарства своєю відданою працею та стратегічною продукцією завоював визнання не тільки в Україні, а й в країнах ближнього і далекого зарубіжжя.

ДП «Укрліктрави» складається з трьох структурно відокремлених підрозділів, а його землі розташовані навколо міста Білопілля. Як розповів директор підприємства Сергій Ковальов, виробництво зосереджене на чотирьох основних напрямках: вирощуванні лікарських рослин і зернових культур, а також тваринництві і переробці. В останні роки введені в дію пекарня, цех напівфабрикатів, відкриті магазини в усіх відділках господарства і на Білопільському ринку.

Щоправда, за останні роки підприємство радикально скоротило площу земель в обробітку. Зараз використовується 3 тис. га і тільки 179 з них засіяні лікарськими травами. Решта – кукурудза, соя, пшениця та інші економічно затребувані культури.

Чому так сталося? Відповідь досить передбачувана – справа у грошах. За словами Сергія Ковальова, головна мета підприємства на сьогоднішній день – знайти гарного інвестора.

«Нам не вистачає технічного потенціалу. Хотілося б більш вигідно займатися переробкою, а не здавати траву як сировину. Наприклад, підприємство здає 1 кг валеріани за ціною 40 грн, а в аптеках вона розфасована по 50 г і коштує так само 40 грн», – говорить директор.

Ще одна проблема підприємства – застарілий тракторний парк. Хоча за останні 10 років відбувалися закупки техніки (десь на10 млн грн), цього все одно замало.

«На сьогоднішній день існує більш сучасна та економічна спецтехніка, ніж ми маємо. А оскільки ми плануємо серйозно займатися переробкою, то нам необхідно буде докупити ще й сушильне обладнання», – зазначив Сергій Ковальов.

До речі, тваринництво в «Укрліктравах» також є перспективним. Дванадцять років тому з Австрії у Білопілля завезли породистих корів, дещо схожих на місцеву породу «сумська лебединка».

«По надоям ми вже досягли 7 тис. л молока. Але знову ж таки, нам потрібно купляти міксери для змішування кормів. Ця м'ясо-молочна порода дуже вигідна», – підкреслив директор.

Щодо тваринництва, то окрім стабільного прибутку, воно забезпечує підприємство корисною органікою. Це особливо актуально для лікарських трав, покупцями яких на сьогоднішній день є здебільшого іноземні компанії.

Сергій Ковальов зазначив, що іноземні інвестори активно цікавляться українськими виробниками лікарських трав. Зокрема вони бувають і на Білопільському підприємстві, кажуть, навіть готові вкладати мільйони євро. Перешкодою для цього є лише форма власності. Оскільки підприємство є державним, інвестори бояться вкладати в нього гроші. Тому єдиним виходом, на його думку, є приватизація.

Цікаво, що в Україні ДП «Укрліктрави» практично не має великих конкурентів. Раніше було близько півтора десятка господарств в Івано-Франківський, Тернопільській областях, але вони зникли. Держпідприємств у цьому секторі тепер взагалі немає. А приватні компанії займаються «дикоростом» – збором трави, яка сама виростає у природних умовах. Крім них, ще є перекупники і невеличкі фермерські господарства, котрі вирощують по 1-2 культури.

Ілля Єсін, Kurkul.com