Описати структуру сільськогосподарського сектору США — складне завдання, адже ферми дуже відрізняються одна від одної за розміром та іншими характеристиками. Чи це в основному сімейний бізнес, чи кооперативний? Ферми в США варіюються від дуже маленького сегменту та так званих «пенсійних» господарств до підприємств з обсягом продажів в мільйони доларів.

Щоб краще зрозуміти сільське господарство Сполучених Штатів, Служба економічних досліджень Міністерства сільського господарства США (ERS) оприлюднила результати дослідження «Різноманітність американських сімейних ферм». Доповідь класифікує господарства в однорідні групи за критеріями річного доходу ферми, основного роду занять і сімейною/не сімейною формою власності.

Дослідження показує, що сімейні ферми залишаються невід'ємною рисою сільського господарства в США. Сімейні ферми різних типів разом складають 99% господарств взагалі і 90% виробництва у сільськогосподарському секторі. Більшість господарств в США маленькі, проте саме вони обробляють близько половини сільгоспугідь країни, у той час як їх продуктивність — лише 22% виробництва продукції. На середнього розміру і великі сімейні ферми припадає 68% виробництва; тоді як на господарства, що не належать до сімейних, припадає 1% серед інших ферм та 10% виробництва продукції.

Різні типи ферм зареєстровані для виробництва конкретних товарів. Невеликі господарства продукують найбільшу кількість птиці в США (в основному за виробничими контрактами) та великий відсоток сіна. Середні та великі сімейні ферми домінують у виробництві бавовни, зерна, сої, і свинини. На великомасштабні сімейні ферми припадає три чверті виготовленої молочної продукції. Нарешті, великі сімейні ферми і ферми, що не відносяться до сімейних, разом переважають у виробництві яловичини і високовартісних культур, таких як фрукти і овочі.

Більше третини всіх господарств складаються з кількох фермерів, а великі господарства, частіше за все, включають кілька поколінь фермерів. Господарства «багатьох поколінь» є найбільш поширеними для великих сімейних фермерських господарств і тих, що не відносяться до сімейних (18-21%).

Фермери, як правило, старші від інших підприємців. 33% фермерів за даними 2014 року – віком як мінімум 65 років, порівняно з лише 12% бізнесменів в несільськогосподарському секторі такого віку. «Пенсійні» господарства мають найвищий відсоток літніх фермерів — 67%, фермерські господарства з низьким рівнем продажів — 41%, а з помірним рівнем продажів – 28%. В інших групах, однак, тільки близько однієї п'ятої з фермерів були старшими за 65 років. Розповсюджений похилий вік фермерів зрозумілий, враховуючи, що ферма є домом для більшості селян.

Домогосподарства в цілому не розглядаються як ферми з низьким рівнем доходу чи неприбуткові. Для кожного типу фермерського господарства середньостатистичний дохід є вищим від відповідно заявленого середнього доходу для всіх домогосподарств США. Тим не менш, важливо зазначити, що фермери на дрібних господарствах, особливо ті, хто вже на пенсії та вже не мають змоги займатися сільським господарством, та господарства з низьким рівнем продажів, часто заявляють про втрати від сільського господарства. Ці фермерські господарства часто використовують несільськогосподарський дохід для покриття власних фермерських витрат та для фінансування діяльності своєї ферми.

Не знайдеться іншої сфери виробництва в США, у якій сімейний бізнес настільки б домінував, як у сільському господарстві. Невеликі сімейні ферми переважають по кількості, а середні і великі сімейні ферми по обсягу виробництва. «Різноманітність американських сімейних ферм» показує, що, в даний час і в осяжному майбутньому центральне місце в агроекономіці США займатиме саме родинний бізнес.