Кукурудза продовжує «царювати» на полях Полтавщини. Площі посіву культури в області вже кілька років залишаються найбільшими в Україні. Полтавщина засіває понад 10% українських площ. Але чи найбільші врожаї отримують полтавські фермери?

На жаль, ні. Середня врожайність кукурудзи по області минулого року становила 7,2 т/га, а у 2014 ще менше – 5,97 т/га (при середній по Україні 6,66 т/га).

Причин цьому декілька. Кукурудза домінує в сівозміні, а звідси акумуляція на полях збудників хвороб і шкідливих фітофагів цієї культури. Основні хвороби – летюча сажка та пухирчаста сажка – найбільше знижують урожайність кукурудзи. Глибока оранка кукурудзяної стерні є основним засобом боротьби з ними, але сільгоспвиробники часто використовують тільки просте рихлення: одні – з метою економії, інші – задля збереження якості ґрунту.

Засівання неякісним, непротруєним насінням також не сприяє підвищенню рентабельності. Досвід показує, що гібридна кукурудза від провідних світових насіннєвих компаній дає більшу прибавку врожаю. Економлячи кошти, деякі власники сільгосппідприємств намагаються самотужки налагодити процес гібридизації та насінництва на своїх полях і потужностях. Але сучасний насіннєвий завод та стареньке токове господарство порівнювати не можна. Результат таких «експериментів» – 2–3 т недобору зерна з гектара. Вже тільки ця різниця повністю перекриває всі затрати на якісне насіння. А ще ж потрібно врахувати кошти на сам процес виробництва, просторову ізоляцію, правильно організувати небезпечний процес протруєння посівного матеріалу тощо.

Проте основна причина зниження врожаїв кукурудзи – це погодні умови. Навіть такі більш-менш сприятливі роки, як 2015, коли за червень-серпень випало 92% опадів від середньостатистичної норми, не були оптимальними. Недостатній запас вологи у ґрунті в момент весняної сівби та дефіцит опадів впродовж вегетаційного періоду стали основними перешкодами для збільшення врожайності кукурудзи. Чого не бракує, так це високих температур. Спекотний 2014 рік звів нанівець усі зусилля фермерів.

У такому разі оптимальними для вирощування є посухо та стресостійкі нові гібриди, адаптовані до «полтавських» умов. Така кукурудза стане стабільним джерелом доходу для фермера, незалежно від того, в якому районі області він вирощує культуру.

Минулого року серед виробничників можна було почути твердження:

«Кукурудза KWS – це страховка від спекотливих умов вирощування».

Думка ця дійсно близька до істини. Створюючи новий гібрид кукурудзи, селекціонери компанії завжди лишають у ньому «запас міцності»: до посухи, до хвороб, до шкідників. Досвід KWS – міжнародної селекційної компанії з німецьким корінням – 160 років. З часом він переріс в основну ідею компанії: створювати гібрид конкретно для кожної географічної території та виробляти насіння на місці майбутнього посіву. Це не економія і не філософія. Це правило, перевірене на практиці десятиліттями, яке працює і дає прибуток фермеру. Така практика вже кілька років дає свої плоди і на полтавській землі.

Компанія «КВС-Україна» в 2016 році пропонує місцевим фермерам та агрохолдингам низку перевірених часом гібридів кукурудзи та кілька новинок. Загалом у асортименті компанії 18 гібридів різних груп стиглості. Переважно це ремонтантні гібриди, які відмінно переносять спеку та відсутність вологи у ґрунті. Особливо яскраво ця здатність проявилася 2014 року, коли південні райони області майже втратили врожай кукурудзи через посуху. Поєднання спеки та осінніх сильних вітрів, які пройшлися півднем області того ж 2014 року, знизили врожайність кукурудзи на 20–40%. Класичний зерновий гібрид рано починає сохнути, а в умовах спеки значно недобирає у врожаї, навіть якщо це найкращий гібрид. Ремонтантність німецьких гібридів частково врятувала тих виробників, хто зробив ставку на кукурудзу від KWS.

За результатами випробувань 2015 року та минулих років у Полтавській області можна виділити трійку лідерів: це зубоподібний гібрид КРАБАС (ФАО 300) та зубові – КАЙФУС (ФАО 330) і КIНЕМАС (ФАО 350). Останній – новинка компанії, він з’явився в портфоліо в 2015 році й показав найкраще співвідношення врожайності та вологовіддачі. В умовах Новосанжарського району мав показник 9,6 т/га за вологості зерна 12,2%. Гібрид КРАБАС (ФАО 300) там же змолотили по 9,1 т/га за вологості 11,5%. В Миргороді, на одному з полів, він дав врожайність 9,4 т/га за вологості зерна 17,5%.

КАЙФУС (ФАО 330) на товарному посіві в Новосанжарському районі дав по 9,1 т/га за вологості 12,9%.

Другий рік поспіль гібрид КАМАРIЛЛАС (ФАО 320) показує гарну вологовіддачу. Оскільки він напівремонтантний і має зубовий тип зерна, то швидше починає сохнути. В товарному посіві Новосанжарського району він показав результат 9 т/га за вологості 12,1%. Iнтенсивному гібриду КВС 6471 (ФАО 340) другий рік поспіль дещо бракує вологи в літній період. У більш вологому 2013 році він був одним із найкращих, тому радять сіяти в зонах достатнього вологозабезпечення. Слід зауважити, що КВС 6471 (ФАО 340) дуже гарно витримує перезимівлю в полі. Товарні посіви в Миргородському районі вдало перестояли зиму 2015 року і навесні показали врожайність 10 т/га за вологості 13,8%.

Зубовий гібрид КОМАНДОС (ФАО 330) більш відомий фермерам. По районах області в товарних посівах він мав такі показники врожаю та вологості зерна відповідно: Глобинський – 10,4 т/га, 14%, Новосанжарський – 9,8 т/га, 13,4%, Карлівський – 9 т/га, 13,1%, Машівський –8,9 т/га, 16,2%, Чутівський – 9,5 т/га.

Високоврожайний пластичний гібрид КВС 381 (ФАО 350) і цього року утримував лідерські позиції на товарних полях. На нивах Чорнухинського району він продемонстрував урожайність 11,5 т/га та вологість 27%. В Котелевському районі цей гібрид на площі 100 га показав 10,5 т/га за вологості зерна 17,3%, а в Новосанжарському – 9,1 т/га і 15,5%.

КВС АМБЕР (ФАО 310) – середньостиглий зубоподібний гібрид, не надто вимогливий до погодних і агротехнічних умов. Найкращий показник він мав у Кобеляцькому районі – 12,5 т/га за вологості 14%. В іншому господарстві цього ж району – 11,4 т/га за вологості 14,5%. У Чорнухинському районі КВС АМБЕР (ФАО 310) господарство отримало 11,2 т/га за вологості 22%.

Гібриди подвійного напрямку – зерно/силос – КОЛIБРIС (ФАО 370) та КАРIФОЛС (ФАО 380) більшість господарств сіють на силос, але потім залишають на зерно, оскільки на кінець вегетації ці гібриди утворюють качани великого розміру. В одному з господарств Пирятинського району поле з гібридом КАРIФОЛС (ФАО 380) показало врожай 12,5 т/га за вологості 27%, що дало змогу забезпечити власні потреби у високоякісному корнажі. КОЛIБРIС (ФАО 370) в Шишацькому районі мав врожайність з поля 9,8 т/га за вологості 19%.

Силосний гібрид БОГАТИР (ФАО 290) вже кілька років успішно вирощують господарства Шишацького району, отримуючи врожайність зеленої маси 35–50 т/га в середньому по всіх полях. Гібрид створювався в Німеччині суто для годівлі ВРХ, тому якісні показники силосу з нього повністю відповідають вимогам будь-якого зоотехніка.

Аналізуючи портфоліо гібридів кукурудзи KWS, можна із впевненістю сказати, що у компанії є чим задовольнити кожного фермера. Залишається лише правильно підібрати гібриди для конкретних географічних і технологічних умов. Для цього спеціалісти компанії пропонують свою кваліфіковану допомогу й готові відповісти на будь-яке ваше запитання.

Більше інформації про гібриди кукурудзи селекції KWS можна отримати на сайті www.kws.ua або зателефонувавши представникам в Полтавській області: агроному-консультанту Віталію Каламбету (моб. +38 (050) 357-33-14) або торговому представнику Олексію Деркачу (моб. +38 (050) 449-18-08).

Iнформацію про представників та результати врожайності в інших регіонах також можна знайти на сайті www.kws.ua та в каталогах.

Бажаємо правильного вибору гібридів і стабільних урожаїв за будь-яких умов вирощування!

Віталій Каламбет, агроном-консультант відділу кукурудзи та олійних культур ТОВ «КВС-Україна» в Полтавській області