Договір про вільну торгівлю між ЄС та Україною з 1 січня 2016 року вступив в силу, дозволяючи мільйонам тонн українського зерна вільно виходити на ринок ЄС. Чи мають англійські фермери приводи для хвилювання?

Оллі Харрісон, член ради з питань землі Національного фермерського союзу та голова Північно-Західного управління посівами Британії, відвідав Україну, щоб дізнатися більше.

І ось що він пише:

«Усі ми чули про те, що українські фермери мають найкращі землі в світі і що в один прекрасний день вони стануть причиною нашого виходу з бізнесу. Нещодавно мене запросили в Україну поговорити з фермерами про те, як ми торгуємо зерном у Великобританії і я, переймаючись чутками, спочатку трохи неохоче розповідав про ситуацію, боячись навчити їх занадто багато; але в кінцевому рахунку, якщо українські фермери зможуть продавати своє зерно вигідніше, це допоможе підняти ринкові ставки для всіх.

Українські фермери не в змозі управляти фінансовими ризиками, з якими стикаються їх фірми, таким чином, як це робимо ми; в більшості випадків фермери вимушені продавати товар на місці, тож стараються перевезти зерно з ферми туди, де є залізничні колії з метою збільшення його вартості. Ми знаходимося в набагато кращому фінансовому становищі та можемо в даний час застрахувати наші ставки на ринку ф’ючерсів.

В Україні дуже нестабільна валюта і в якості гостя я чув, як вони випробовують систему торгівлі вкладами в формі зерна. Місцева валюта девальвувала на 300% дуже раптово в 2014 році, так що, хоча ми вважаємо, що ціна на зерно є непостійною, вона більш стабільна, ніж що-небудь іще для України! Цей валютний ризик також призводить до збільшення відсоткових ставок, а зі ставками у 25 — 30%, отримати кредит для будь-якого фермера – справжня боротьба.

Читати по темі: Клайф Блекер: українським фермерам я б порадив зосередитись на нішевих продуктах

Після відвідин кількох ферм важко було не позаздрити розмірам полів у 2000+ акрів та чорному верхньому шару грунту на них у метр глибиною, практично без бур’янів, в основному завдяки недостатній вологості ґрунту. Українські фермери майже всі свої землі орендують, так як це незаконно володіти більш ніж одиним гектаром землі. Наприклад, в одного фермера, якого ми відвідали, в обробітку було 9000 акрів землі від 2500 пайовиків.

Розмовляючи з агрономом, я дізнався, що вони здатні виростити пшеничне поле з половини ресурсу, який би потрібен був нам в Великобританії. Вони, проте, не отримують такі врожаї, на які здатні ми, маючи в середньому від 7-9 т/га, але це, на мою думку, відбувається через обмеженя клімату, а не завдяки браку знань або технологій.

Покинувши Україну я не думаю, що ми повинні про щось турбуватися зараз. Замість цього ми повинні почуватися щасливцями, що можемо займатися сільським господарством в порівняно стабільній країні з дорогами, які не схожі на ріллю в полі».

Джерело: nfuonline.com