Миколаївська область хоча і вважається однією з найкращих у вирощуванні зернових, адже минулого року тут зібрали рекордну кількість врожаю – 3 млн т, проте й проблем має значно більше, ніж інші. Болючим питанням для області є засушливий клімат та відсутність зрошувальних систем, проте на цьому проблеми не закінчуються. Міністр агарної політики та продовольства Олексій Павленко зустрівся з фермерами Миколаївщини, та обговорив найважливіші питання аграрного сектору, а також відвідав портові елеватори та молокопереробне підприємство. Супроводжував міністра і журналіст Kurkul.com.

5 проблем Миколаївських фермерів

Аграрії висловили чимало пропозицій щодо ведення агрополітики, і хоча більшість не встигли проговорити усі проблемні питання, міністр чекатиме решту пропозицій у письмовому вигляді.

Найперше, що турбує аграріїв, це укладення договорів оренди та децентралізація земельного питання. Протягом двох років представники місцевих рад неодноразово звертались до ВРУ, Кабміну з проханням передати повноваження укладання договорів оренди державної комунальної власності на місцеві органи влади – обласні, районні, селищні, адже у Миколаївській області не підкріплено договорами 44 тис. га державних земель, і бюджет області втрачає ці кошти. Як пояснили представники адміністрації, є недобросовісні землекористувачі, які не платять за користування земельної ділянки, і проти них порушуються кримінальні справи, тому що без договору вони не мають права користуватися землею. Тоді ж як повноважень укладати договори у адміністрації немає, тому що змінами з 1 січня 2013 року ці повноваження передалися Держкомзему, а той у свою чергу за останні кілька років змінив 4 керівника, тому заяви, які подаються, у більшості випадків просто губляться.

«Наразі міністерство виступає за децентралізацію земельного питання, і я вважаю, що тільки місцеві органи влади знають, яка земля і кому має бути передана, і якщо виникають якісь питання щодо обробітку паїв, це можна вирішити тільки на місцях. Це питання потрібно вирішити відповідно до закону, який має бути прийнятий у ВРУ, я і надалі буду підтримувати питання децентралізації», — пояснив міністр аграрної політики та продовольства України Олексій Павленко.

Наступне проблемне питання – електронне адміністрування ПДВ, яке ввели в дію з 1 липня. Аграрії пояснили міністру, що перед тим як продати власну продукцію, потрібно заплатити в казначейство 17% і тільки після цього зернотрейдер може заплатити кошти виробнику. Рентабельність агропідприємства в Україні складає 20-30%, і якраз цю кількість фермерам потрібно виплачувати казначейству, після чого скористатися цими коштами вони не в змозі протягом двох місяців, а в «гарячу» пору для аграріїв це не припустимо, адже кошти ідуть на закладення наступної посівної на вересень місяць. Виробники пропонують скасовувати таку систему для агросектора, інакше посівна озимої пшениці може зірватися цього року через недостачу коштів, які на кілька місяців «заморожують» у казначействі.

Міністр пояснив, що це рішення приймалось Мінфіном, для того аби зробити оподаткування більш доступним та прозорим, і мова не йшла про заморожування коштів, проте пообіцяв підняти це питання на нараді Кабміну.

Аграрії розповіли, що цього року купували мінеральні добрива на 200 доларів дорожче. Наразі на 90% у ґрунті відсутній фосфор, а ближче до осені в країні буде повний дефіцит міндобрив, особливо, що стосується фосфору та азоту, адже вітчизняні заводи зупинились з політичних питань, закордонні добрива, якщо й завозяться, то занадто дорогі. Тому аграрії попрохали міністра відкрити кордони для ввезення усіх видів добрив без будь-яких митних зборів. Фермери наголосили: якщо відповідати усім вимогам технологій вирощування зернових, то за кілька років вони змогли б подвоїти врожайність.

Аграрії також побоюються нової податкової політики, адже не розуміють як працювати надалі, які будуть податкові системи діяти, скільки коштів потрібно буде викладати на податки. На думку фермерів, вони мали б оплачувати два види податків – податок на землю та на дохід. Окрім того, пропонують, аби законодавці затвердили єдиний податок на га землі для усіх виробників, для того щоб кожен аграрій платив кошти у власну сільську раду, і не мав більше ніяких додаткових перевірок та виплат. Тому просять спростити систему оподаткування аграрного сектору. Проте як пояснив міністр, наша країна йде до ЄС, і має виконувати певні вимоги від МВФ аби отримувати додаткові транші. Від так, доводиться балансувати між вимогами наших аграріїв та МВФ, але наразі в уряді розглядається питання щодо спрощення системи оподаткування.

Найбільш проблематична ситуація наразі – скасування пільгового ПДВ. Аграрії пояснили, що враховуючи надто складну економічну ситуацію в країні, єдине, що дійсно підтримує їх на плаву це пільгове ПДВ, адже за словами фермерів рівень капіталовкладень минулого року впав на 15%, цього року на 30%. Тоді як у малого та середнього виробника ще й немає можливостей придбати сучасну техніку, технології для обробітку землі. Попри це ВРУ все ж планує скасувати ПДВ.

Очільник міністерства пояснив, що повністю стоїть на боці аграріїв, та переконаний, що поки немає іншого механізму компенсації, скасовувати ПДВ не можна, інакше фермери дійсно матимуть збитки, а країна втратить врожаї.

Кооперативні елеватори – економний вихід

Окрім спілкування з фермерами міністр також відвідав і Миколаївські портові елеватори компаній НІБУЛОН та ДПЗКУ. Наразі обидві вже почали закуповувати зерно у фермерів.

Міністр зазначив, що ця область одна з найперспективніших для розвитку елеваторів та річкової логістики. Адже в Україні водними шляхами перевозитися 2% зерна, тоді як Франція використовує річки для перевезення зерна на 25%. Наразі вже є інвестори с Китаю, які вкладуть частину коштів у модернізацію державного елеватора ДПЗКУ, що дасть змогу закуповувати в двічі більше зерна у місцевих аграріїв.

У свою чергу НІБУЛОН вже з 1 серпня розпочне заглиблювальні роботи на річці Південній Буг, що дозволить розвантажити дороги, та перевозити зерно виключно річкою. Окрім того, НІБУЛОН спільно з «Креді Агріколь Банком», планує допомагати фермерам, у яких закуповує зерно. Про це нам розповів радник правління з сільськогосподарських питань банку Жан-Жак Ерве, якого ми зустріли під час «екскурсії» по портам. Він пояснив, що співпрацюють вони з компанією не один рік і вже визначили кілька напрямків подальшої роботи, але деталі поки ще тримають в секреті. А фермерам скоріш за все допомагатимуть або надаючи насіння, ЗЗР, або безпосередньо у вигляді інвестицій.

Також Жан-Жак Ерве поділився з нами, що скоро з’являться спеціальні програми підтримки фермерів, які хочуть побудувати власні елеватори. Та порадив аграріям створювати кооперативні елеватори. Таку практику давно вже використовують і у США, і у Франції.

«Кредити сьогодні надто дорогі. Працювати під 25% річних практично неможливо. Зараз ми плануємо можливість фінансування фермерів, які мають землі від 400 га для будівництва власних елеваторів, а також для встановлення зерносушарок. Проте фермери повинні розуміти, що працювати разом набагато вигідніше. Тому краще об’єднуватися в кооперативи чи козацтва та будувати елеватори разом», — пояснює він.

«Лакталіс» підтримає фермерство

Останнім пунктом робочої поїздки до Миколаєва був молокопереробний завод компанії «Лакталіс». І заїхали ми сюди не лише аби побачити як виготовляється молочна продукція. Як розповів міністр Олексій Павленко, сьогодні «Лакталіс» ініціював програму підтримки малого фермерства та створення кооперативів в області.

«Я підтримую таку ініціативу, хотів би щоб і надалі така підтримка діяла і в інших регіонах, не лише в Миколаївській області. Тому що створення кооперативів, навчання, та надання технологій фермерам, таких як холодильне обладнання та технології для збору молока на сьогодні важливо для підтримки та розвитку тваринництва і усього молочного сектору України», — зазначив міністр.

Представники підприємства провели нас по цехам, де переробляється молоко і показали, що все працює за новітніми технологіями та системою ХАСП. Окрім того, за словами керівника служби якості Анни Буркан, якість усього молока починають контролювати ще від виробника. Так, спеціалісти компанії співпрацюють з фермерами безпосередньо на господарствах. Відстежується здоров’я тварин, допомагають зіставляти раціони для годівлі ВРХ, аби молоко було якісним та малу хорошу жирність, також надаються консультації та навчання для працівників ферм чи господарів.

«У нас є менеджер по якості, який безпосередньо приїздить на ферми, працює з фермерами, надає свої рекомендації, допомагає владнати проблемні питання. Це в наших інтересах аби сировина, яку ми отримуємо була якісною, адже 90% якості вже готового продукту залежить саме від сировини», — пояснює Анна Буркан.

Як пояснила спеціаліст, співпрацюють вони як з великими фермерськими господарствами, так і з одноосібниками, тут і виникає чимало непередбачуваних ситуацій, коли у молоко підмішується вода, чи виявляються хвороботворні мікроорганізми. Саме тому компанія і зайнялася питанням створення кооперативів, які допомогли об’єднати одноосібників, дозволили краще контролювати якість та безпечність сировини, а також залучити більшу кількість молочарів області співпрацювати з переробниками на більш вигідних умовах.

Катерина Сокольникова, Kurkul.com