Заступник директора ННЦ «Інститут аграрної економіки» Віталій Саблук на своїй сторінці в Facebook висловлює свій погляд на аграрні страйки та розвиток фермерства України в цілому.

З дозволу автора розміщуємо повний варіант допису нижче:

У нас культ зерна — що культ Cталіна.

І риторика лідерів зернопартії і компартії один в один: от ви стійте тут напівбосі з транспорантами, слухайте про голодающіх в Афріке, що це не ви для свого блага повинні цю землю обробляти, а ми, на комбайнах з ДжиПиЕс спасать мір. А ви просто абязани стоять з гваздічками, слушать і паддєржівать. Звичайно, вся помощь тілько через партійні связі і рахунки...

Шановні товаріщі послєдоватєлі упихування совєтскої брехні в селянські голови заради власної вигоди. Як то вам коректно і без складної науки зауважити...

А давайте дві третини цієї землі, найкращої, поставимо не під зернову кукурудзу і соняшник, а під кормову і багаторічні трави. А, решту, що понад межі і по схилах, під садки, ягідники, грядочки. А от-там, попід болотцем, куди кучма долЕтіла — ще гарбузики посіємо для олійки.

Для чого двом мільйонам селянських господарств дамо по 60 голів продуктивних корів, по 300 свиней і т.д, як у середньому по Європі. Як нема звідки?.. Хочете ще два роки мати повернення ПДВ, — не проблема, скільки зможете, але пропорційно вартості племінного молодняка і саджанців, які ви повинні надавати двом мільйонам селянських господарств. Беріть усю гривню лише за руб допомоги. Ну як у Європі. Там не так багато треба. Дуже менше, чим то, що ви хочете за просто так получати.

Тоді кожен такий наш селянин почне заробляти, навколо себе на селі створить три-чотири робочих місця, а у містах — ще п ять-шість робочих місць — переробка, техніка, будматеріали, спецодяг,… І так, ледь не забув — ще матимемо найкращу геомепатію на гарбузовій олійці.

Та ні, ми теж дуже переживаємо за голодаючих африканців і роль партії, але якось… свому люду від того вже ой дуже як скрутно. Ніхто ж крім тих ваших пари десятків тисяч партійців на помощщі братським рєжимам не заробляє.

Кажете, що якщо у нас піде стільки землі під м ясо, сир, городину і фітотерапію на продаж, то її нам самим для зерна на хліб не вистачить… Та не хвилюйтеся так, тоді усі матимуть добрий зарібок. Будемо їсти хлібчик з найкращих сортів середземноморської твердої пшенички. Як уся заможня Європа. Такий, що зранку з їв і до вечора ситий, маєш енергію.

А не так, як зараз… Поки ви нас тут зібрали з транспорантіками, наша дітлашня з повними від того соціального батону пузиками, що зранку з їла, вже на другому уроці сидить млява.