Одним з найцікавіших та надихаючих виступів на міжнародному науково-практичному семінарі «Високоприбуткові культури в садівництві: сорти, технології, маркетинг» була доповідь засновниці компанії «Розетта Агро» Фредерік Вогел, що приїхала до Києва з Нідерландів.

Kurkul.com пропонує основні тези з виступу експерта, в яких розкриті секрети вирощування, збирання та продажу лохини в Україні.

Фредерік Вогел починає свою розповідь з порівняння можливостей ведення сільськогосподарського бізнесу в Нідерландах і країні, яка тільки но вступила до Єврозони або планує туди потрапити, натякаючи на Україну. Вона розповідає, що багато хто вважає, що голандським товаровиробникам працювати легше через велику кількість дотацій і допомогу з боку держави. Але це не зовсім так.

«Нашим виробникам доводиться бути дуже спритними на ринку та «крутитися», щоб досягати найкращих результатів і вижити на європейському ринку. І дотацій як таких від держави ми майже не маємо. Тільки деякі обрані виробники можуть отримати дотації в рамках підтримки інноваційних проектів. На сьогоднішній день це собливо стосується проектів, що дружні до навколишнього середовища. Якщо проект дійсно інноваційний, підпадає під державні програми розвитку, тоді в нього є можливість отримати дотації. Але все одно число таких виробників буде дуже обмежене», — розповідає керівник «Розетта Агро».

Також вона зауважила, що, навіть ті люди, котрі стоять в авангарді науки, які підтримують інноваційні програми розвитку, повинні бути успішними, тому що відсоток збанкрутілих компаній саме в секторі інноваційних технологій, також дуже високий.

«Заради справедливості скажу, що новим державам, які тільки приєдналися до Європейського союзу, набагато легше. Є ряд програм підтримки виробництва в цих державах і я знаходжу це нечесним як особисто для себе, так і для Нідерландів, тому що моїй країні набагато важче на ринку, ніж державам, які тільки приєдналися. У нідерландців такої підтримки немає», — зауважує Фредерік Вогель.

Далі гостя з Нідерландів переходить до діяльності «Розета-Агро» в нашій країні.

«Наша основна задача в Україні полягає в тому, щоб донести інформацію до українських виробників про досвід, який ми маємо в Європі. Тому наша діяльність в основному — це демонстрація. У нас є гарне поле, на якому представлені культури, які ми пропонуємо. На цьому полі ми проводимо тренінги. Також ми організовуємо ознайомчі поїздки до Європи. І, звичайно, ми займаємося продажами, представляємо ряд нідерландської продукції і пропонуємо садивний матеріал в Україні», — розповідає Фредерік.

За її словами, компанія складається із п’яти структурних підрозділів, що займаються продажем садових саджанців, розповсюдженням в Україні різних сортів суниці та спаржі, а також розведенням лохини.

«Розетта Агро» має дуже високотехнологічні розплідники і надсучасне обладнання. Наприклад, одне із нещодавно відкритих господарств має площу в 8,5 га, але вся техніка на ньому управляється тільки двома людьми.

Компанія займається найпопулярнішими сортами лохини: «Піронт», «Драпер», «Ліберті», «Аврора», а також сорт «Дюк», який не потребує виплати роялті чи сезонних зборів, тому може розводитися у будь-яких розплідниках.

Далі Фередерік Вогел повертається до задач її компанії в Україні і нагадує учасникам про важливість виплати ройалті за використання сортів.

«Ми намагаємося донести українцям розуміння того, що виведення нового сорту вимагає багато зусиль і значних капіталовкладень. Частина вартості саджанця ліцензійного сорту йде на оплату роялті. Тобто, та сума, яка повертається назад до інституту, йде селекціонерові і покриває витрати, які були витрачені на виведення сорту, а також дозволяє проводити подальшу селекцію нових сортів. Ми усі дуже щасливі, коли з'являється новий сорт, ми раді тим характеристикам і тим можливостям, які цей сорт відкриває для нас і для виробників. Але ми повинні усвідомлювати важливість того, що потрібно відшкодовувати витрати для виведення сорту. Потрібно, щоб у селекціонерів була можливість надалі працювати та розвивати науку та селекцію», — поділилася пані Вогел.

Далі в своєму виступі Фредеріка Вогел звертається до теми збуту лохини і приводить статистику по росту ринку цієї ягоди в світі.

«За останні 10 років в Америці відбувся приріст споживання лохини на 13%, в Європі – на 32%, в Азії і Тихоокеанському регіоні – +49%. Якщо брати тільки в Азії, то приріст споживання складає 54%», — каже вона.

Керівник «Розетта Агро» зауважує на тому, що Азія і Європа — величезні ринки. В ЄС, наприклад, на душу населення споживається близько 70 г лохини на рік. Це пов’язано з тим, що ціна на лохину дуже висока.

«Я як споживач заходжу в супермаркет і бачу невелику упаковку лохини вартістю в 5 євро. Тому я купую її тільки в особливому випадку. Я не купую її щоденно, щоб поставити на стіл», — скаржиться Фредерік Вогел.

Вона вважає, що ринок споживання лохини буде рости неминуче. А з підвищенням об’єму споживання і виробництва лохини ціна буде зменшуватися.

За словами Фредерік Вогел, усього у світі вирощують 110 тис. га лохини. Для того, щоб підтримувати зростання ринку споживання цієї ягоди, необхідно відповідати визначеним факторам. Тобто, повинні бути створені особливі умови і дуже важливою з них є якість. Дослідники вважають, що споживачі надають перевагу великому калібру ягід. Ця ягода повинна бути свіжою, наче щойно з поля. Окрім цього, дуже важливими є смакові властивості продукту.

«Якщо дитина спробувала ягоду, і вона їй сподобалася, то вірогідність того, що вона знову буде її куштувати у недалекому майбутньому, дуже висока», — вважає пані Вогел.

Окрім цього, Фередерік Вогел зазначає, що важливою є здатність ягоди довго лежати на полиці, оскільки, коли продукцію можна зберігати біля двох тижнів на полиці супермаркету, це значно спрощує її реалізацію. Стабільність постачання в магазини – не менш важливий аспект. Супермаркети бажають мати гарантовані та стабільні об’єми поставок протягом тривалого періоду.

Далі пані Вогел переходить безпосередньо до деталей вирощування лохини.

«Традиційна технологія вирощування лохини – це доволі високі кущі, котрі у дорослому стані затінюють один одного, їх досить складно обрізати і ще складніше збирати ягоди. На 1 га на зрізання і насадження потрібно 200-300 годин на рік. За одну годину один збирач може зібрати близько 6 кг. Це не є вигідним, оскільки витрати на робочу силу — значна складова загальних витрат. В Україні поки що досить низька заробітна плата, і ваші виробники можуть собі дозволити таку робочу силу», — говорить голова «Розетта Агро»

Окрім цього, Фрердеріка Вогел запевняє, що на більших кущах якість ягоди гірша, ніж на менших.

«На даний момент найпопулярніша технологія в Нідерландах передбачає вирощування рослин з міжряддям 2,75 м та висотою рослин до 2 м. Ми дійшли до висновків, що при 2 м висоти рослини досить сильно затіняють одна одну. Звичайно, кожного року кущі просвітлюють шляхом зрізання (розріджують внутрішню частину), але це не дуже ефективно. Тому сучасні експерименти по закладанню кущів призвели до нових технологій, які передбачають міжряддя 2 м та кущі, котрі утримують на висоті 1,25 м. З одного боку, ви можете подумати, що така технологія пропонується тому, що розплідник може продати більше рослин, тобто більше заробити. Але у цій системі є перевага. При збільшенні густоти насадження на полі, ви збільшите врожай. При цьому, набагато легше проводити зрізання (усі гілки старше 2-х років зрізуються). І саме прибирання ягід проходить набагато швидше. Оскільки з такого насадження можна за годину зібрати більше ягід, і тоді вартість робочої сили знижується», — розповідає пані Вогел.

Окрім того, вона радить завжди використовувати дві зрошувальні трубки в кожному ряду лохини, тому що коренева система цих рослин поверхнева.

«Варто зауважити, що лохина чутлива до нестачі вологи, а ще більш чутлива до замикання, вона його не переносить. Дуже важливим для лохини є механічний склад ґрунту. Потрібно, щоб комбінація аерації ґрунту, ущільнення і вологостримна здатність були в балансі. Якщо створити оптимальні умови для лохини, в плані того, що їй буде доступна аерація, але при цьому земля здатна зберегти достатньо вологи, і при цьому не перезволожуватися, це дозволить оптимально розвинути кореневу систему рослини», — зазначає пані Фредерік.

Із недоліків данної технології вона відмічає збільшену кількість інвестицій в закладку саду, оскільки більше рослин треба купити та посадити.

Останнім пунктом доповіді Фредерік Вогел була тема збирання ягід за допомогою спеціального винаходу.

«Хочу зупинитися на новому винаході – це машина для ручного збирання лохини. Називається вона Easy Harvester. Досить проста за своєю конструкцією, вона також винайдена одним із наших розплідників. При ручному збиранні ви отримуєте найкращу якість. Поки що це доступно в Україні. Easy Harvester дозволяє збирати 300 кг ягід за годину. Проте на великих плантаціях (від 8-10 га і більше) має сенс механізувати процес збирання ягоди. Недоліком механізації є те, що після цього потрібна обробка продукції, а саме — сортування», — говорить експерт.

Якщо ж площа насаджень перевищує 50 га, то потрібно замислитися про механічне збирання самохідною машиною. В Нідерландах є досвід використання самохідних комбайнів, але їх недоліком є те, що багато ягід потрапляє на землю, вони залишаються під кущем і втрачається. До того ж, це погано з точки зору санітарних норм.

«При використанні машини для ручного збирання ягід на землі залишається небагато, набагато менше, ніж від самохідного комбайну. Але при збиранні, все одно, струшуються кущі, при цьому в продукцію потрапляє багато листя, зелені ягоди, гілля. Тому сортування ягід, звичайно, необхідне», — розповідає Фредерік Вогел.

За її словами, Ціна такої машини складає 5,5 тис. євро. Для порівняння, самохідний комбайн коштує близько 150 тис. євро. В день така машина дозволяє зібрати 1 км ряду, приблизно 200-300 кг ягід.

Отже, Фредерік Вогел, експерт з вирощування лохини, запевняє, що ринок збуту цієї культури буде досить швидко розширюватися найближчим часом і ставати все більш перспективним. Українським же товаровиробникам слід замислитися про підкорення азіатського ринку, оскільки ЄС вже переповнений місцевою продукцією.

Андрій Губін, Kurkul.com