АгроЕкспедиція вже на полях! Один день позаду, і нам є чим поділитися з вами. Першими під пильне око агроекспедиторів потрапили два господарства: ФГ«Перлина Турії» та «Волинь Нова» об’єднання «Волинь-зерно-продукт».

Теплом і сонцем нас зустрічало село Селець, що на Волині. Саме тут розміщена контора фермерського господарства «Перлина Турії». Зустрічати нас виходить сам голова фермерського господарства Володимир Яренчук.

Починалося все у 2007 році зі 100 га землі. Наразі це вже велике й міцне господарство, що складається з «Перлини Турії» і ще двох маленьких господарств-початківців: «Поліська родина» та «Поліський колос». Земельний банк становить 6,9 тис. га, також є ферма на 1,5 тисячі голів ВРХ.

Починає свою розповідь Володимир Арсентійович із невтішних новин: цього сезону вперше за історію господарства озима пшениця погано перезимувала. Пересіяти довелося 600 га.

«Пшеницю замінюємо на яру, ячмінь – на ярий ячмінь, ріпак – на овес. Це вдарило по нашому фінансовому становищу та по можливості дати землі більше мікроелементів, мінеральних добрив, кращого насіння, подбати про надійний захист. Навіть довелося кредит залучити для пересіву», – розповідає директор ФГ «Перлина Турії».

Що та як сіють?

До посівної готувалися з осені. Тоді ж закупили й мінеральні добрива. Сьогодні визнають: зробили помилку, бо ніколи ще ціна навесні не була нижчою, ніж восени. Та цього року трапилося саме так. Тому за тонну селітри переплатили 1,7 тис. грн.

Порівняно з минулим роком, затрати на посівну практично не змінилися. Із розрахунку на 1 га вартість посіву становила: для цукрового буряку – 30 тис. грн, ріпаку – 12-14 тис. грн, соя обійшлася господарству в 10-12 тис. грн, а зернові «затягнули» на 8-10 тис. грн.

Поля «Перлини Турії» розкинулися на Поліссі, де земля – болото, пісок і торф. Утім, професійний та виважений підхід дозволяє господарству вирощувати чимало культур.

«Лише льону не сіємо. Гречка, просо, соняшник, кукурудза, картопля, морква, буряк, усі зернові, соя, горох (минулого року був пробний, а зараз уже масовий, під реалізацію йде). Щодо льону, то білоруси щось з нами хочуть робити. Ніби програма якась є. Може ще будемо сіяти», – зазначає фермер.

Доволі складна ситуація з житом. Фермер розповідає, що коли минулого року реалізаційна ціна жита першого класу становила 800 грн/т, то пшениця коштувала 1600 грн. До того ж, якщо пшениця за гарних умов дає урожай 80 ц/га, то жита більше 6 т, напевно, ніхто не збере. Проте жито дає стабільний урожай, чого не скажеш про озимий ріпак. Тому сіяти жито все ж таки вирішили.

А що ж у полі?

Головний агроном Петро Іванович везе нас у поле, демонструючи озиму пшеницю німецьких сортів. Її стан наші експерти оцінюють на «тверду четвірку». Те, що пшениця входила у зиму на ранній фазі розвитку, далося взнаки.

На посівах пшениці використовувався протруйник «Грінфорт Стар» компанії «Украгроком». У майбутньому її оброблятимуть ще й гербіцидом «Грінфорт Преміум» та «Грінфорт ТМ 750».

Глибина посіву – 3-4 см. І хоча прогнози на урожай аграрії дають неохоче, нам зізналися: очікують не менше 70 ц/га. Утім, остерігаються заморозків.

«При виборі гібриду та сортів у першу чергу звертаємо увагу на врожайність, стійкість до погодних умов, вимоги до ґрунту, вологовіддачу. Це відіграє велику роль», – говорить агроном Петро Іванович.

Пшениця підживлена 150 кг карбоніту, додаватимуть ще й 20 ц селітри.

Цього року господарство планує висівання кукурудзи з меншим ФАО — з 250-270 до 200-220.

«При минулорічній спеці кукурудза з більшим ФАО не змогла накопичити свій потенціал. Хоча ми маємо стабільно 100 і більше ц/га», – розповідає головний агроном ФГ «Перлина Турії» Петро Якимович.

Додає, що будуть засівати багато кукурудзи на силос. Насіння кукурудзи на силос компанії КВС- Україна гібрид “Богатир”. Не дивно, що і корови на фермі такі ж богатирські:)

Далі вирушаємо подивитися на ріпак. Цього року посіви озимого ріпаку поділилися на дві частини. 600 га були засіяні у суху землю, а решта – після дощу. Ситуація докорінно різниться, ранній ризикований посів продемонстрував кращі результати перезимівлі.

Тут мова зайшла про ГМО. Нам стало цікаво, чи хотіли б аграрії вирощувати ГМ-культури на своїх полях. Почувши про таке, головний агроном відразу ж зазначає, що плавали — знають, ГМ-ріпак дуже забруднює поля. Тому навіть якщо б його вирощування в Україні зробили законним, у жодному разі не практикував би таке насіння на своїх землях. Адже надає перевагу органіці. Хоч вона в Україні поки що не ціниться. Стосовно ГМ-сої агроном таким категоричним не був...

Відданість німецькій якості

Із технікою проблем немає, каже фермер. Свої старі комбайни успішно замінюють на німецькі, які були у використанні, але з малою обкаткою – 300 мотогодин. Є у господарства і пристойні автомобільний та тракторний парки, обприскувачі. Тому в оренду брати техніку не доводиться. Хоча колись пан Володимир саме з послуг оренди техніки починав свою роботу в сільському господарстві.

Є проблеми

На завершення запитали про головні «камені спотикання». Фермер відповів: робота є, люди – теж. Не вистачає лише підтримки з боку держави.І ще одна проблема – цінова політика. Починаються жнива і ціни опускаються до мінімуму. Фермери змушені продавати продукцію ледь не задарма. Це роблять трейдери, які впливають на владу.

Нині основний прибуток господарству приносить цукровий буряк. Прогнози – оптимістичні: вже сьогодні будується нове зерносховище на 6 тисяч тонн. А це означає, що господарство планує збільшувати кількість землі та виробляти ще більше якісної продукції.Ми подякували Володимиру Арсентійовичу та Петру Івановичу за сало з варениками хліб із сіллю та цікаву бесіду та поїхали далі по Волині.

Енергійний господар

Друге господарство, що ми відвідали у перший день АгроЕкспедиції – «Волинь Нова» (підрозділ «Волинь Зерно Продукт»). У новому європейського рівня офісі нас зустрічає незмінно усміхнений та енергійний господар Євген Дудка. Коли ми були тут минулого разу (на день поля 17 червня 2015 року) цієї будівлі ще не було, а тепер пан Євген уже запрошує нас на відкриття насіннєвого заводу і ще одного елеватора, який ще навіть не почав будуватися. Але пан Євген називає точні дати.

«Будуватися довго зараз невигідно, тому ми будуємо швидко», — посміхається Євген Дудка.

Що стосується мети нашого візиту – перебігу посівної та стану озимих, Євген Степанович, як завжди, правдивий та спокійний.

«Ми знаходимося на Волині і розуміємо, що це, в першу чергу, зона озимих культур. На весну в нас навантаження невелике», — говорить Євген Дудка.

За власними оцінками, близько 7% ріпаку не перезимувало. На пшениці були приморозки, але у господарстві вирішили залишити усе без змін.

«Максимум, що зробили – дали додаткових 150 кг азоту на зріджених площах. У нас найулюбленіший сорт – «Азано», він дуже вимогливий, але і високоврожайний. Його частка становить приблизно 10% серед пшениць», — говорить Євген Дудка.

У господарстві вирощують три основні культури: пшеницю, ріпак та сою. Останню – років зо п’ять. Буряк цього року не перевищує 7% від посівних площ. До кукурудзи ставляться дуже стримано, на силос традиційно вирощують гібрид «Богатир» компанії «КВС-УКРАЇНА».

«Зараз на ринку фактично немає хорошого та якісного насіння гороху, тому ми передбачили багато насіннєвих посівів. Близько 600 га посівних площ. Бачимо зміну клімату і ризики, що виникли у минулому році щодо вирощування сої. Зараз ми плануємо частину товарної сої замінювати на горох», — пояснює Євген Дудка.

Під сою у господарстві виділено близько 4 тис. га. Цього року посіяли багато пшениці твердих сортів. Їх планують експортувати. Зокрема такі пшениці користуються попитом в Австрії та Італії.

До речі, минулорічна врожайність пшениці по господарству склала 8,8 ц/га на круг. За секретами господарства виїжджаємо на поля. На останок господар говорить про ще одне цьогорічне досягнення своєї компанії.

«Ми збудували насіннєвий завод. Змонтували його за зиму. Потужності заводу щодо пшениці – 12 т/год. Себе повністю забезпечуємо власним насінням: горохом, соєю, пшеницею, ячменем, яриною. Купуємо лише гібриди», — говорить пан Євген.

Затрати на посівну цього року, за словами Євгена Дудки, зменшилися у доларах, але збільшилися у гривні.

«Якщо взяти витрати на 1 га, то вартість міндобрива, дизпалива знизилася в доларовому еквіваленті, ЗЗР – на рівні. Зарплата в гривнях, оренда в гривнях. Через це в доларах затрати на 1 га впали, а в гривнях зросли», — говорить пан Євген.

Поля Волині

На полях підприємства нас зустрічає головний агроном «Волинь Зерно Продукт» Ярослав Мазуренко і відразу ж доповідає, що буквально годину тому завершили сіяти цукрові буряки. Також відсіяли горох, яру тверду пшеницю, ярий пивоварний ячмінь, залишилися, лишилися ще кукурудза й соя.

У зв’язку із відкриттям заводу підприємство цього року вирішило зайнятися вирощуванням гороху на насіння. Цією культурою засіяли 137 га.

Що стосується озимих, у цьому господарстві вони мало чим відрізняються від загальної картини по регіону.

«Вологи восени, як ви знаєте, було дуже мало. Посіяли ми 3,8 тис. га ріпаку, з них майже 7% пересіваємо ярим ріпаком. Якщо те, що не пересіяли взяти за 100%, то 30% із них у гарному стані, 40% — у середньому, а 20% — у поганому, але таких, що не пересіваються. Озима пшениця у структурі посіву займає до 35%. Підмерз сорт «Азано» — це близько 10%. Жодної площі не пересіваємо. Там, де перемерзло даємо додатковий азот на регенерацію та відновлення», — розповідає агроном.

Крім того, Ярослав Мазуренко займається навчанням агрономів. Він говорить, що необхідність своєї школи виникла через те, що заходи Syngenta, Monsanto та інших компаній, що проводилися для агрономів, дають дуже мало практичної користі і спрямовані лише на те, щоб продати свою продукцію.

«А ми зробили зріз знань і я вже бачу, що кожен з моїх хлопців знає і яких знань йому не вистачає. Я даю на зиму завдання для самостійного вивчення і тоді після зими, перед початком сезону, ще один зріз, завдяки якому ми бачимо, чи підкачали ми трохи мізки чи ні», — розповідає Ярослав Мазуренко.

Ярослав розказав нам ще багато чого цікавого, але про це в окремому матеріалі:)

Ділитися знаннями

Сьогодні господарство Євгена Дудки проводить реалізацію цікавої ідеї щодо співпраці з малими та середніми сільгоспвиробниками, оскільки саме вони, на думку Євгена Дудки, розвиваються на даний момент.

«Ми не кажемо, що ми кооператив. Ми є містком між великими виробниками і фермерами. У нашій державі є агрохолдинги, що живуть своїм життям, так звані «Fat Cat », знатні господарі, які вважають, що всього досягли і їм більше немає куди розвиватися. Таких цікавлять лояльні умови і ціни. І є середні та малі, які сьогодні розвиваються найбільше. З ними ми ділимось технологіями, які знаємо», — говорить Євген Дудка.

Усе, чого вимагають досягти представники «Волинь Зерно Продукт» — щоб їх підопічні господарства заклали правильно посівну 2016-2017 року. Для цього достатньо узяти за взірець господарства, що входять до структури компанії і стежити за інформацією, яку про роботу в них агрономи щодня розміщають на сайті.

«Ми маємо господарства, розташовані в чотирьох різних зонах Волині, які за своїми умовами відповідають зонам господарювання наших партнерів. Тобто будь-який партнер може дивитися на нашу технологію, щоб отримувати кращі врожаї», — пояснює Євген Дудка.

«Волинь Зерно Продукт» надає партнерам ресурс. На сьогодні компанія кредитує своїх партнерів приблизно на 250 млн. Схема кредитування тут така: або кредитують усім, або нічим.

«Надаємо міндобрива, насіння, паливо, ЗЗР у кредит, якщо є історія позитивних відносин з нами. Рахуємо теоретичний урожай, теоретичні ціни і ризикуємо, але лише за умови, що до нас в усьому прислухатимуться щодо технології та сівозміни», — розповідає господар.

Саме ж підприємство доволі легко залучає фінансування для своїх потреб. Працюють із рядом банків, включаючи державні. З Credit Аgrіcole працюють за партнерськими програмами, кредитують також ОТП та Аваль.

Партнери «Волинь Зерно Продукту» – близько 500 господарств з земельним банком від 50 до 1,5 тис. га. Серед них близько 200 партнерів, які потребують кредитування.

Передати усі емоції, що ми одержали під час динамічної бесіди та поїдання справжньої ухи із казана, якою нас здивував пан Євнен, важко. Але їх добре передає пісня:

Дякуємо пану Євгену та всій його команді за людське тепло, уху:) та енергію, якою він заряжає.

А ми поїхали далі на Тернопільщину!