Під ногами наших агроекспедиторів «кипить» земля! Ми продовжуємо подорож Україною та дізнаємося все більше про хід посівної на господарствах. Позаду лишився другий день експедиції. Ми б хотіли, щоб ви відчули атмосферу, яка панує на полях, а тому проведемо вас прямісінько нашими слідами. І повірте, нам є чим вас здивувати. Тож вперед!

Сьогодні команда агроекспедиторів відвідала цілих три господарства Тернопільщини! Першими нас приймали на ТОВ «Агропродсервіс інвест».

На подвір’ї господарства нас зустрів керівник Юрій Малюта. Виявилося, що ми приїхали на ювілейну 10-ту посівну «Агропродсервіс інвесту». Без сумніву гарна прикмета для агроекспедиторів! :)

Зима завжди «краде» врожай

Цей рік – не виключення, перезимувало господарство, на жаль, із втратами. Наразі соняшником пересівають майже 2/3 ріпаку. Проте, до цього готові. Особливою виявилася система пересівів.

«У нас вся земля поділена на блоки. Кожен блок має в районі тисячі гектар землі. Тобто є блок олійних – ріпак і соняшник, або блок бобових – горох і соя, блок кукурудзи і два блоки зернових. Якщо одна культура з блоку не перезимувала – заміняємо її «парою» по блоку. Така в нас схема», – ділиться секретами пан Юрій.

Озима пшениця та ячмінь вистояли і перезимували практично без втрат.

Що ж стосується затрат на посівну, спочатку нам назвали минулорічні цифри. То ж з розрахунку на 1 га вартість посіву пшениці 2015 року становила 11,8 тисяч грн., кукурудзи – 12,6 тисяч грн., гороху – 10,8 тисяч грн., на соняшник пішло 8 тисяч грн., ріпак обійшовся у 14,7 тисяч грн. Цього року вартість посівної збільшилася на 10 % по кожній культурі.

Пріоритети: працювати наосліп – не для нас

Директор розповідає, що всі культури мають вирощуватися у однаково гарних умовах. Коли ж урожайність «шкутильгає», потрібно шукати причини, а не гадати на каві чи висувати безпідставні припущення.

«Я веду стратегію, що всім культурам потрібно давати максимум того, що вони потребують. Тому ми зробили аналіз ґрунту. Він потягнув на 700 тис. грн. Це не мало, адже це закладка завтрашнього дня і ми можемо більш науково, більш високотехнологічно працювати. Тобто ми бачимо, що в тій площі бракує сірки, десь – калію, а в тій – цинку. А коли працюєш наосліп – індивідуальні потреби кожної культури неможливо визначити», – розповідає директор.

Техніка на господарстві є, утім не вся. «Агропродсервіс інвест» має лише один зернозбиральний комбайн. Решту зазвичай орендують.

«Коли стоїть питання в що інвестувати в сільському господарстві: у комбайн чи у фермерське приміщення, де можна поставити ще 300 голів корів, ми обираємо останнє. Минулого року побудували нове тваринницьке приміщення на 276 голів ВРХ. Цього року будемо продовжувати. Ми бачимо великі перспективи тваринництва, тому туди вкладаємо гроші. А оскільки грошей в господарстві на все бракує, комбайни закуповуємо в останню чергу», – пояснює свою позицію Юрій Станіславович.

Ситуація в Україні змушує аграріїв шукати додаткові шляхи фінансування. Тому доводиться звертатися за допомогою до банків. Серед основних партнерів господарства «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК». Також працюють з «Мега банком» та «ПриватБанком».

«Працювати на землі ми хочемо і вміємо і, я думаю, робимо це не гірше, ніж хтось інший. У нас є тільки один недолік. Нам завжди бракує коштів, щоб втілити, наприклад, європейську програму, яка передбачає у 2 рази більше добрив, більше органіки. Ми це не можемо сьогодні собі дозволити. Тому добре, що є банки-партнери, які у складних економічних умовах не відмовляють аграріям у коштах», – зазначає директор «Агропродсервіс інвест».

Далі ж ми вирушили на поля! Наша команда мала нагоду простежити за посівом соняшнику, який почався за день до нашого приїзду.

Польова інспекція

Дорогою на поле спілкуємося із виконавчим директором господарства Юрієм Гриндою, який тривалий час працював тут головним агрономом. Чоловік розповідає про мікроелементи, які планують вносити. Мідь, цинк, марганець, магній і сірка – те, чим будуть підживлювати ґрунт.

З осені на частину площ (ранні посіви) вносили суміш гербіцидів «Гроділ Максі» та «Зенкор Ліквід». Восени планують на всі площі вносити гербіциди, фунгіциди, інсектициди та мікроелементи.

«З огляду на те, якою буде погода, вирішуватимемо застосовувати чи ні регулятори росту. На початку цвітіння будемо боротися із фузаріозом колосу», – розповідає про обробку пшениці Юрій Гринда.

Норма висіву пшениці – у діапазоні 3,5 – 5 млн. на гектар. Глибина посіву – 3-4 см. Цього року з пшениці мають за мету зібрати урожай близько 8 тонн з га. А от сходи ріпаку значно гірші. Всього посіяно 3 гібриди.

«З осені вносили під оранку гранульований сульфат магнію, РКД і КАС, та ґрунтові гербіциди. Ще буде дві фунгіцидні та дві інсектицидні обробки», – зазначає виконавчий директор господарства.

Очікуваний врожай – 4 тонни з га.

Що ж стосується кукурудзи, сіятимуть Камаріллас (ФАО 320) і Рональдініо (ФАО 210) селекції KWS. Таке рішення прийняли за результатами змагання гібридів кукурудзи, які організувала компанія «Агропродсервіс». Саме 5 гібридів кукурудзи KWS зайняли перше місце.

Окрім Камаріласу та Роналдініо, на пробу також взяли і насіння KWS «Богатир» на силос.

Зазираючи у майбутнє

Наразі плани у господарства – наполеонівські: збудувати елеватор на 50 тисяч тонн, ще одну тваринницьку ферму на 500 голів та запровадити переробку зерна на місці, зокрема подумують про млин.

Також є бажання вирощувати цукровий буряк.

«Ставимо собі максимальну планку. У нас все для цього є. У тому числі й сучасна техніка для посіву і обробітку. Тому маємо добиватись у будь-якому разі не гірших результатів, бо Європа стабільно має своїх 8 тонн пшениці, то хіба ж ми на такій землі не можемо мати? Соромно», – говорить Юрій Малюта.

Поділився Юрій Арсентійович не лише секретами ведення сільськогосподарської справи, а й власним досвідом правильного харчування та догляду за своїм здоров’ям. Адже у гарного фермера всюди має бути гармонія: і на полі, і в самому собі! Зокрема розповів, що корисно пити багато води, особливо – талої. І зауважив, що ніколи не припиває їжу. Із ексклюзиву – вживання перекису водню, розведеного у воді. Чоловік говорить, що дотримуючись таких звичок вже схуднув на 12 кг і значно менше хворіє.

Повні сил та енергії для подальших експедицій ми вирушаємо на наступне господарство.

Другим на черзі стало господарство «Захід Агропродукт». На його полях нас зустрічає виробничий директор Григорій Тришак і одразу ж вводить у курс справи.

Господарство з’вилося на землях краю у 2004 рр. Зараз має три напрямки роботи: рослинництво, виробництво яєць та конярство.

«Сівозміна прив’язана до виробництва кормів. Ми сіємо озиму пшеницю, озимий ріпак і цього року посіяли озимий ячмінь. Навесні сіємо кукурудзу і сою. Крім того, на сьогодні ми посіяли 90 га вівса, бо маємо спортивних коней, що беруть участь навіть у чемпіонаті світу», — розповідає Григорій Тришак.

Як пережили морози?

Озима пшениця у господарстві перезимувала добре, практично на 100%. Хоча є різниця: ті посіви, що були посіяні пізніше – кращі, а які у вересні – слабші. А от ріпак доведеться пересівати кукурудзою.

Проте, вважає пан Григорій, цього року розраховувати на урожай ріпаку на рівні минулорічного важко, але вийти на 3,5-4 т на круг гарантовано зможуть.Що стосується озимого ячменю, то і він цього року не порадував. У лютому, коли було «вікно» між морозами, він відновив вегетацію, витратив енергію, а потім його морозом присадило.

«Катастрофа була. Виходите на поле, а воно чорне як після жнив вимолочене. Будемо давати зараз мікродобрива щоб підживити. Я думаю, що на 50 ц/га маємо вийти», — ділиться виробничий директор «Захід Агропродукт».

Загалом же, через кліматичні зміни рослини йдуть у розвитку на два тижні вперед. Але зміна клімату принесла з собою й інші проблеми. Зокрема, суховії, які минулого року спостерігалися тут у травні, а цього року почалися вже у кінці березня.

«Одного року ми мали озиму пшеницю і доводилося просто каткувати, бо її видувало», — говорить Григорій Тришак.

Для основного підживлення вносять нітроамофоска. Для слабших культур — сульфат амонію, азот, сірку через оприскувач.

«По хімії працюємо з «Украгрокомом». Вони мають склади у Бучачі, а у нас сертифікованих складів немає. І щоб уникнути проблем з контролюючими органами ми просто беремо у них певний запас, покропили і не маєм ніяких проблем. Крім того маємо технологічні карти по кожній культурі», – розповідає пан Григорій.

Задаємо пану Григорію традиційне запитання: скільки ж становили затрати на гектар?

«Затрати на пшеницю становили 3,5-4 тис. грн/га. Це більше ніж минулого року, бо ми застосували грунтовий гербіцид, змінилася вартість енергії і т.д. По ріпаку затрати становили 5-6 тис грн/га, по сої – 5 тис. грн/га», — говорить пан Григорій.

Почувши цікаві думки про використання насіння ГМО на Волині, ми вирішили поцікавитися цим і у пана Григорія. І він щиро відповів:

«Як агроному мені було б легше вирощувати ГМО. Один раз покропив і забув, але з точки зору кінцевих продуктів, ми ГМО не використовували би, оскільки ми продаємо яйця. Наша продукція сертифікується і продається», – розповідає виробничий директор.

Родзинка

Що нас дійсно здивувало на господарстві у пана Григорія, так це його зошит. Не простий, а стратегічно важливий для «Захід Агропродукту». Туди чоловік записує погоду. Детально, по факту. Також веде облік усіх маніпуляцій на полі: посівів, підживлення, обробки тощо. Така скрупульозність допомагає Григорію Кириловичу підбирати «вигідні» дати для тієї чи іншої роботи на землі, прослідкувати динаміку, чорним по білому зафіксувати результати.

У ході бесіди з’ясовується, що Григорій Тришак працює у господарстві уже десять років. Ми вирішили запитати, чого б йому хотілося до свого такого ювілею. На що він з усмішкою відповів: «Хочеться щоб стабільні були врожаї, бо можна виростити один рік рекордний врожай, а потім не мати нічого. Наприклад, хочеться щоб зернові давали 55-60 ц/га, хоча й прагнути до 80».

Останнім пунктом призначення другого дня стало господарство «Веда Плюс». Туди агроекспедитори їхали чи не з найбільшою цікавістю. До речі, представники господарства самі покликали нашу команду, щоб поділитися досвідом впровадження доволі інноваційних технологій обробки землі – no-till. І навіть не сподівалися побачити агроекспедиторів на своїх полях, адже були впевнені, що все вирішують гроші і не вірили, що хтось може приїхати і ось так просто показати чим живе їхнє господарство. Спростувавши таку інформацію, ми відправилися на перемовини з директором.

Перший день – купа гостей

До слова, і тут на вас чекає цікава історія. Виявляється, на посаді директора Іван Коваль всього один день. Перший. Ще й не встиг звикнути, а вже приймає цілу АгроЕкспедицію.

До цього чоловік тривалий час працював на цьому ж господарстві агрономом. І хоча дещо хвилюється від такого напливу відвідувачів, про технологію no-till може розповідати довго.

«Особливість цієї системи – відсутність оранки. Земля взагалі не змішується, не перевертається. Рослинні рештки попередників залишаються на полі, устилають грунт, тим самим забезпечивши йому захист від ерозії. До того ж через кілька років вони розкладаються і утворюється гумус. А це основа родючості грунту. Усі поживні речовини та мікроелементи рівномірно розподілені по верхньому шару землі», – розповідає про технологію Іван Васильович.

No-till чи «підробка»?

За різними даними в Україні систему нульового обробітку ґрунту застосовують всього 10-15 % фермерських господарств. Утім, і серед них не всі працюють на полях за системою no-till, хоч і вважають, що займаються саме цим.

Справа у тому, що ця система передбачає використання спеціальної техніки, виробництвом якої поки що займається лише одна компанія. Наші ж виробники частенько грішать маніпуляціями зі звичайними комбайнами, які просто переобладнують під комбайни для no-till. А покупці не завжди можуть відрізнити одне від іншого. На господарстві нам розповіли, що також різняться науковий і практичний підходи. А тому дані про те, що грунт має бути вкритий подрібненими рештками рослин, фермери одразу спростовують. Адже рештки культур залишаються цілими, що і забезпечує щільне покриття, зберігання вологи у ґрунті та захист від розвіювання та розмивання.

Як це працює?

«Веда Плюс» почала працювати за системою no-till 2008 року. Мають 2100 га землі. Сіють озимі пшеницю та ячмінь, соняшник, сою та кукурудзу.

Спочатку використовували свою техніку, і лише два роки тому придбали універсальну комбіновану сівалку, яка сіє практично усі сільськогосподарські культури.

«Не оремо, не культивуємо, не вирівнюємо. Скорочується кількість робочої сили, зменшуються матеріальні затрати на обробіток землі, що дає можливість підняти працівникам зарплатню. Та головне – економія пального майже у 4 рази», – зазначає Іван Васильович.

Якщо пройшла зима з великим снігом, то вода у такий, здавалось би щільний, грунт входить поступово і не стоїть на полі, не утворює «болото» як при оранці.Директор розповідає, що урожайність пшениці в середньому становить 55-60 ц/га, кукурудзи 64 ц/га, озимий ячмінь – 60-65 ц/га, соя – 17-19 ц/га, соняшник – 32 ц/га. Чи не найнижчий урожай за всю свою історію фіксували минулого року. Кажуть, вплинула посуха.

Цього року посівну господарство ще не розпочало. Чекають, коли земля глибше прогріється.

Підживлення та ЗЗР

По мерзлоталому снігу вносять селітру. Під кукурудзу йде 3 ц. Під сою – від 1,5 до 2, в залежності від того, який був попередник. По пшениці – 2 ц по мерзлоталому грунту і 1 ц по відновленій вегетації на початковій стадії виходу в трубку.

«При посівах вносимо вже нітроамофоска під кукурудзу, сою та соняшник. Я дивився на семінарах, попередній рік, мабуть, і цього року так буде, – в межах 70 ц на гектар. Під кукурудзу та сою вносимо ми трішки менше. Мікроелементи даємо лише на сою. Переважно молібден, сірка. Минулого року ще спробували трішки під кукурудзу додати», – розповідає Іван Коваль.

Традиційно: плани

У перший же день своєї роботи на новій посаді Іван Васильович ставить собі мету: досягти показників урожайності, яка є у зразкових господарствах. Що працюють за технологією no-till. Наприклад, пшениця – не менше 7 тонн на га в середньому на круг і озимий ячмінь так само.

Ми ж бажаємо «Веда Плюс» та Івану Васильовичу особисто лише гарних врожаїв, здійснення мрій та досягти усіх поставлених цілей, а головне, – щоб технологія виправдовувала себе з кожним роком все більше і більше!

Якщо ж ви хочете знати більше та слідкувати за динамікою посівної в Україні — дивіться новий проект «Посівна онлайн»!

А ми вирушаємо далі. Вже сьогодні наші агроекспедитори відвідають чергові господарства. Що вони там побачать – дізнаєтеся вже завтра!