Українські аграрії – це ті люди, які, не дивлячись ні на які негаразди в своїй сфері діяльності, продовжують інвестувати в розвиток своєї Батьківщини. Адже на її полях колоситься посіяна ними пшениця, на її землях випасається їхня худоба і над її чагарниками шмигають їхні бджоли. Такі благодійники є скрізь: від Закарпаття до Харківщини, від Київщини до Одещини.

Наразі команда АгроЕкспедиції «Посівна 2016» познайомилась з меценатами Черкаської та Полтавської областей.

Тож йшов четвертий день. І нас вітали представники господарств «Дружба», «Приват-Агро Білозір’я» та «Полтавазернопродукт».

Бути аграрієм – почесно

У коридорах офісу «Дружби» зібралось багато народу: чекають директора. Всі сподіваються на його допомогу і підтримку. Адже він саме та людина, що створила для селян більше 400 робочих місць, надає можливість молоді визначитись з напрямом майбутнього професійного шляху, інвестує в модернізацію шкіл та дитячих садочків. Але основна діяльність зосереджена все ж таки в аграрній сфері.

«Ми займаємось як рослинництвом, так і тваринництвом. Загалом земельний банк нашого господарства становить 2,45 тис. га. Що стосується посівів, то орієнтуємось на вирощування соняшнику, озимої пшениці, сої, гороху, а також кукурудзи на зерно і силос», – зауважує директор господарства «Дружба» Армен Налбандян.

Та в пріоритеті все ж таки пшениця та кукурудза: під першою культурою 1 тис. га, а під другою – 600 га. Крім того, директор наголосив на перспективі збільшення кількості найменувань культур, що незабаром можуть з’явитись на його полях.

«У мене є бажання спробувати зернові ярі, просо. Щось таке, що пригодилося б, наприклад, для рибальства. Можна і займатися цим. Уся проблема в тому, що треба створювати умови для розвитку господарства. Тоді ми не будемо ганятися за надприбутком. Почнемо думати про нові культури, дивитися на ринок, визначати, що б купували люди», – говорить керівник господарства.

До цьогорічної ж посівної в «Дружбі» почали готуватись ретельно та заздалегідь. Підготовка стартувала в лютому. Але ЗЗР та добрива закупили ще восени.

Між іншим, «Дружба» вже має в своїх списках пріоритетів кілька компаній, що спеціалізуються на добривах та ЗЗР.

«Основні компанії, з якими співпрацюємо в цій галузі – це Украгроком і Райз. До речі, співпраця з Украгрокомом налагоджена вже досить давно. Вони завжди допоможуть, розкажуть, які матеріали брати. Спочатку ми працювали по мінеральних добривах, після чого наша робота почала йти і по насіннєвому матеріалу, гербіцидам, ЗЗР. Я вважаю, що це гарна компанія з якою варто підтримувати гарні стосунки. Їхній вклад саме в забезпечення нашого господарства добривами та ЗЗР становить 80-90%», – коментує Армен Налбандян.

Вибір добрив представники вказаного господарства здійснювали орієнтуючись на культуру-попередник.

«Там, де був соняшник ми давали білоруські добрива, багаті на калій. І плюс сірка. Вона потрібна для створення білка. Раніше, коли вносили багато органічних добрив, це питання не ставало так гостро. Вони компенсували всю нестачу. Весною дали по 200 кг КАСу і селітри по 180 кг/га А зараз почнемо вносити гербіциди, фунгіциди і додавати 20 кг/га карбомiду», – розповідає головний агроном «Дружби» Володимир Овдій.

На стан цьогорічних посівів представники «Дружби» не скаржаться.

«Наприклад, пшениця перезимувала нормально. Було одне поле, яке ми засіяли пізніше через осінню засуху. Але я дивлюсь, що та пшениця теж зійшла нормально, бо ми внесли добрива по мерзлоталому ґрунту. Тож стан посівів наразі оцінюю на чотири з плюсом», – коментує він.

На думку головного агронома, велику роль в нормалізації станів посівів відіграли сприятливі погодні умови.

«Єдиною проблемою, з якою ми зіткнулись була недостатня вологість. Та це вирішилось ще місяць тому», – розповідає Володимир Миколайович.

Важливим питанням є й забезпечення господарства технічною базою. Але через постійні нестачі фінансування, виділити велику частку коштів на це фактично неможливо.

«Цього року ми хотіли придбати самохідний обприскувач. Найдешевший середнього класу сьогодні коштує не менше $230 тис. Можете порахувати, скільки господарству потрібно для одного обприскувача. Я не кажу вже про комбайни та трактори. Важкувато, але боремося», – з надією на краще зауважує Армен Миколайович.

Як говорить директор, «Дружба» не стоїть на місці та прагне збільшувати свою продуктивність, прогресуючи в плані врожайності.

«Минулого року врожайність соняшника становила 24-25 ц/га, пшениця 35-48 ц/ га. Але були роки, коли ми і 58 отримували в середньому. Зараз хочемо вийти хоча б на 50 ц/га по кукурудзі. Адже вона, за умови сприятливих погодних умов, може давати й 85 ц з гектару. Для підвищення врожайності зараз робимо все. Проте велику роль відіграють погодні умови, які ми, на жаль, контролювати не в силі», – ділиться перспективами на майбутнє очільник господарства.

… та без проблем не обійшлося

У ході розмови тема посівної плавно перетекла в обговорення загальних тенденцій розвитку сучасного аграрного сектору України.

Як стверджує Армен Налбандян, якщо погода цього року зіграла аграріям на руку, то держава гальмує процес розвитку господарств. Найбільше занепокоєння викликає перспектива відкриття ринку землі, що може унеможливити існування малих та середніх сільськогосподарських підприємств.

«Земля має весь час належати народу, державі. Зараз кажуть, що 150-200 га продаватимуть в одні руки. На сьогодні, якщо це почнеться, то 90-95% відійдуть крупним корпораціям через підставних людей. Треба створити банк землі, як у нормальних державах: хочеш займатися СГ – бери в оренду. Не можеш заплатити – віддай іншому», – зазначає він.

До того ж, спостерігається відтік молодих кадрів із сільської місцевості, що також негативно впливає на розвиток вітчизняного АПК.

«У школу заходжу: всі хочуть стати юристами, фінансистами. Хоча сьогодні спеціалістів такого профілю багато, а от гарних трактористів знайти важко. Вийшло так, що зараз подібні спеціальності не престижні. Хоча економічна складова показує, що вони вигідні та перспективні», – скаржиться на сучасні тенденції Армен Налбандян.

Агрономи не дрімають

Щоб оглянути стан розвитку свого господарства, головний агроном «Приват-Агро-Білозір’я» Микола Головатенко проїжджає в день фактично 230 км.

«Мій робочий день починається о п’ятій ранку, а закінчується о 4:30», – жартує він.

Проте доля правди в цьому є: земельний банк господарства складає 4,52 тис. га. До основних культур, що вирощує «Приват-Агро-Білозір’я» належать пшениця, ріпак, кукурудза, соя та соняшник.

Наші журналісти пересвідчились самостійно: озимина на полях господарства знаходиться в гарному стані.

«Пшениця (а в нас її наразі 1,372 га) перезимувала досить добре. Плануємо отримати гарний врожай. Зараз вже проходить підготовка ґрунту під посіви соняшника на площі 801 га. Під сою теж підготовлені поля, внесений весь комплекс поживних речовин. Вона займає в нас 604,8 га. Кукурудзи на зерно сіємо на площі 1,2 тис. га», – говорить головний агроном.

Крім того, він розкрив особливості процесу фінансування цьогорічної посівної.

«У нас великий холдинг, тому бюджет посівної кампанії формується ще до початку нового року. Тобто, те що ми плануємо вносити і чим захищати рослини, визначаємо ще з осені по обробці землі. Так що підготовка до посівної була планова», – коментує Микола Петрович.

За його словами, витрати на гектар в минулому році по озимій становили 7500-8000 грн/га. Цього ж року господарство на такі показники вийти вже не зможе.

Також «Приват-Агро-Білозір’я», втім як і будь-яке інше відповідальне за результат господарство, намагається обирати для себе якнайкраще насіння.

«Приміром, ми використовуємо гібриди кукурудзи компанії «КВС-Україна» ФАО 200-350. Зараз вводимо в дію кременистий гібрид Еміліо (ФАО 250) та гібрид КВС 381 (ФАО 350). Також висіватимемо демо-поле, на якому будуть представлені гібриди кукурудзи компанії «КВС Україна» (ФАО 350-400). Гібриди «КВС-Україна» ми вирощували в минулому році. Вони завжди відрізняються стабільністю, високою урожайністю і швидкою вологовіддачею, тому цілком нас влаштовують», – зауважує головний агроном.

Постійно розширяється й парк техніки «Приват-Агро-Білозір’я».

«У нас дуже потужна широкозахватна техніка. В основному використовуємо трактори Case з різними широкозахватних агрегатами, 14- і 16-метровими культиваторами, глибокорозпушувачами. До речі, ми відмовилися від оранки. Тільки глибоке розпушування. Це дозволяє забезпечити збереження вологи, накопичення в землі поживних частинок, що дозволяє покращити стан ґрунтів», – зазначає Микола Головатенко.

Тож роботи на полях «Приват-Агро-Білозір’я» тьма тьмуща. Тільки берись та тільки й роби. Але результат того вартий.

Привіт з Полтавщини

Хто то визирає з вікна новенького трактора саме в момент реалізації посівної кампанії? А це наші журналісти. Приїхали, щоб перевірити стан посівів вже в «Полтавазернопродукт».

«Ми вирощуємо чотири основні для нас культури: цукровий буряк, озиму пшеницю, кукурудзу і сою. З минулого року в структурі посівів також додалося 3 тис. га соняшнику. До цього ми ним не займалися, проте, практика показує, що прибуток ця культура дає досить непоганий», – зазначає головний агроном Полтавазернопродукт (Астарта) Валерій Краплина.

Якщо говорити про площі посівів, то в їхній структурі близько 6,5 тис. га займає цукровий буряк і близько 6 тис. озима пшениця і соя, кукурудза ж на зерно близько 4 тис. Загалом у своїй обробці «Полтавазернопродукт» має приблизно 28 тис. га землі в Глобинському та частково Семенівської районі Полтавської області.

Наші журналісти потрапили безпосередньо на посівну кампанію з цукрового буряка.

«Сіємо гібрид «Скорпіон» з нормою 145 тис. на гектар. Глибина складає десь 2 см. Передпосівний обробіток робимо культиватором Lemken, а посів здійснюємо 24-рядною сівалкою Wil-Rich РТ-2200. Далі почнемо хімічну обробку проти шкідників», – характеризує процес головний агроном.

Поговорили й про проблеми цьогорічної посівної. За словами Валерія Краплини, в області немає належного рівня вологи. Але з усіх негативних ситуацій завжди можна знайти вихід.

«Зараз достатньо вологи, але якщо її стане менше – будемо збільшувати глибину висіву насіння», – говорить він.

Також варто звернути увагу на те, що минулого року «Полтавазернопродукт» отримало досить високі врожаї. Тож зараз планують не збавляти обертів і ставити нові власні рекорди.

«Основний показник для нас – рентабельність, чистий прибуток. Ми чітко відстежуємо витрати по кожному полю. За минулий рік все в плюсах і досить непогана рентабельність по всіх основних культурах. Показники гідні!», – наголошує заступник генерального директора «Полтавазернопродукт» Сергій Шишацький.

На його думку, той факт, що господарство є частиною Астарти відіграє значну роль в становленні її як такої. Правильний підхід з чіткими підрахунками ще нікому не заважав. Зокрема, досить вдалим можна назвати вибір насіннєвого матеріалу.

«Забезпеченням насінням займаються в центральному офісі в Києві. Можу сказати, що їхні рішення правильні, єдине, з чим виникають питання – соя. Років 15 тому в Глобино сою ніхто не вирощував. Потім її завезли канадці, американці, по 50-100 га. Сьогодні ж в Глобинському районі сіють близько 25 тис. га сої. Фермери-одноосібники займаються нею досить серйозно. Це насіння сьогодні дійсно потребує уваги. Наразі Астарта навіть ставить питання про те, що необхідно зайнятися селекцією сої щоб давати стабільно 28-30 ц / га. Отримати 3 т не так просто в наших умовах. На Полтавщині не вистачає вологи, за рік випадає близько 400-420 мм опадів, а це недостатньо», – зауважує генеральний директор.

Що стосується посівів пшениці, то «Полтавазернопродукт» використовує насіння Одеського селекційно-генетичного центру, а точніше – в роботі задіяний сорт «Володарка». Її посіви почали здійснювати ще 8 вересня. Зараз стан цієї озимини оцінюють на належному рівні.

«В цілому ж, ми зробили по пшениці закриття вологи бронюванням, а також здійснили її підживлення. Незабаром будемо обробляти пшеницю від бур'янів, так як перші їхні осередки вже з'являються», – коментує Валерій Краплина.

Оцінку стану озимої пшениці на полях «Полтавазернопродукту» дав й експерт з агробізнесу ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» Ігор Гуржій.

«За візуальною оцінкою оглянуті посіви озимої пшениці знаходяться на етапі інтенсивного кущення рослин, що за відповідного мінерального живлення дозволить збільшити густоту продуктивного стеблостою. Відповідно, надані коментарі по технологічним особливостям формування продуктивності зернових колосових культур дозволяють бути оптимістичними в прогнозах по врожайності. В цій ситуації, необхідно зазначити, що при достатній наявності продуктивної вологи не менш важливим залишається питання своєчасного внесення необхідних пестицидів. Безумовно, присутня диференціація посівів за видимою ознакою дефіциту азоту в рослинах, що є характерним для посівів після умовнодопустимих попередників, не дозволить реалізувати потенціал насіннєвого матеріалу», – ділиться своєю думкою він.

У господарстві вже визначились і з засобами захисту рослин від хвороб та шкідників.

«Типовими шкідниками для нас є довгоносики. Для захисту від них икористовуємо авіаобробку, застосовуючи як власний досвід вирішення проблеми, так й іноземний. Крім того, від хвороб обробляємо фунгіцидами, але в цілому в нас їх, як таких, фактично немає. Головне, щоб була волога. Ми забезпечені гербіцидами на всі 100%. Також, за потреби, ми повторюємо частотність обробки злаків і дводольних двічі чи тричі», – розповідає головний агроном «Полтавазернопродукт».

Представники «Полтавазернопродукту» запросили нашу команду ще неодноразово відвідати їхнє господарство. І можете не сумніватись: ми це однозначно зробимо, аби тільки доставити інформацію до свого читача з перших рук.

Якщо ж вас цікавить узагальнена інформація про хід посівної в усіх областях України – проект «Посівна онлайн» якраз те, що вам потрібно!

Тож на вас ще чекають деталі майбутніх перевірок колоритної Дніпропетровщини. Ми не прощаємось! Далі буде.