На Чернігівщині у селі Авдіївка веде своє невеличке господарство сім’я Корнієнко. Троє братів на чолі з батьком дали старт сімейній справі 2008 року. Фермерське господарство нарекли «Полісся-Агро». Спочатку в користування сім’я взяла 33 га землі. Зараз вже площу свого господарства збільшили до 100 га.

Вирощують переважно картоплю та пшеницю. Але є трохи гречки і кукурудзи для сівозміни.

Зі збутом продукції проблем практично немає, розповідає один з трьох братів-власників «Полісся-Агро» Ігор. Продають її усім, хто бере. В основному перекупщикам у Херсон, Миколаїв, Одесу та Харків.

Господарює разом із татом на полях і маленька Іринка. Тільки-но наші журналісти ступили на поріг їхнього двору, швиденько демонструє усе майно: і посіви, і овечок, яких її дідусь тримає більше «для хобі», ніж для прибутку.

Серед картоплярів України побутує думка, що гарна ціна на їхню продукцію буває раз на 3 роки. Пан Ігор таку інформацію підтверджує.

«Це правда. Ось другий рік ціни вже немає. Картоплю вирощуємо голландську сортову. Врожайність була у нас і 50 ц/га, а бувало і менше. Українські сорти не саджаємо, бо раніше пробували – поганий урожай, не сподобалося», – розповідає Ігор Корнієнко.

Свої поля обробляють переважно іноземними ЗЗР. Їх закуповують по мірі надходження коштів, адже ціни не дозволяють запастися препаратами заздалегідь.

Середній розмір паю на господарстві досить маленький – 1,05 га. За гектар пайщикам платять 5%.

Точних цифр про затрати на цьогорічну посівну в «Полісся-Агро» не називають. Кажуть лишень, що порівняно з минулим роком затрати точно зросли десь на 30%.

Техніка на господарстві не нова. З сучасних «обновок» мають лише білоруські трактори. Решта – ще радянського виробництва.

Паливо тут закуповували перед весною.

«Навіть брали у борг, треба ще гроші віддавати», – жаліється Ігор Корнієнко.

Був у чоловіка і досвід використання кредитних коштів. Та це скоріше виключення, аніж правило ведення свого бізнесу для Ігоря Корнієнка.

«Раніше у «Райффайзен Банк Аваль» брав кредити на господарство, але відсотки чималі були, що коли розрахувався, то так полегшало! Відтоді я вирішив: краще їх ніколи не брати!», – ділиться переживаннями пан Ігор.

Як і більшість соціально відповідальних фермерів України, Ігор та його сім‘я допомагають своєму селу. У школу поставляють картоплю, за потреби привозять дрова.

Чоловік поділився з нами, що хотів би розширити площі ФГ «Полісся-Агро» ще гектарів на 300, але ж землю нема де взяти. Тому поки що господарюють на тому, що є, і намагаються втримати свій сімейний бізнес на плаву, всупереч нестабільній економічній ситуації в країні.