«Хто полю годить, тому жито родить», — навчає нас народна мудрість. Отак начитались ми прислів’їв та приказок і подумали: пропустити повз увагу цю культуру було б вкрай недоречно. Адже жито — це хліб, а відповідно, і здоров’я цілої нації.

Тож вирішили ми вирушати в поля, щоб дізнатися, як цього року фермерам над посівами жита працюється, з якими проблема вони зіштовхнулися, та на що сподіваються у майбутньому.

Напевно ви вже здогадалися: наша команда вирушає в наступну АгроЕкспедицію і цього разу вона присвячується саме житу!

Мандрувати полями ми плануємо з 16 по 20 травня. Експертну допомогу команді нададуть партнери з компаній «КВС-Україна», BASF та ПАО «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК».

По темі: Спостерігати за ходом перевірок сходів жита можна завдяки проекту «Посівна 2016 онлайн».

А поки журналісти пакують валізи, пропонуємо вам прослідкувати за тенденціями в вирощуванні жита в Україні.

Попри славу про українські чорноземи, є в Україні і велика кількість піщаних малородючих ґрунтів, яка змушує фермерів замислитися над питанням «Що можна виростити за таких грунтових умов?». Тут на допомогу аграріям приходить жито, оскільки це культура посухостійка, котра, до того ж, може рости на ґрунтах з підвищеною кислотністю та витримувати невелику засоленість грунтів. Крім того, жито найбільш морозостійка культура серед озимих.

Основна територія вирощування жита – північні та південні регіони України. Лідируючі позиції в рейтингу регіонів, що найбільше вирощують цю культуру, займає Чернігівщина. Тут площі посівів складають 41 тис. га, а частка виробництва сягає 20,4%. За нею слідують Житомирщина, Волинь та Рівненщина. П’ятірку замикає Сумщина.

Проте, щодо популярності цієї культури серед вітчизняних сільгоспвиробників, ситуація невтішна. Площі посівів жита за останні роки суттєво зменшились. Так, в 2004 вони складали 740 тис. га. А вже через 10 років зменшились до 150 тис. га. Відповідно, впав і валовий збір жита. Починаючи з 1990 року показники знизилися майже вдвічі. Якщо на той час вони становили 1,2 тис. т, то в 2013 р. валовий збір продемонстрував цифру 686 тис. т.

Варто охарактеризувати й конкурентне середовище серед сортів жита. Виведенням популярних сортів в Україні займаються Інститут рослинництва ім. Юр’єва, Інститут землеробства НААН та Носівська селекційно-дослідна станція. Виведення гібридів жита знаходиться в компетенції Інституту рослинництва ім. Юр’єва та Saaten Union.

До їхнього числа можна зарахувати й компанію «КВС-Україна», де частка гібридного жита F1 становить 3,3%, в той час як популяційного — 96,7%. До речі, вирощування саме гібридного жита має ряд пріоритетів. Зокрема, це:

• вищі результати порівняно з іншими зерновими культурами в умовах недостатньої вологості (на 30% менш вимоглива до вологозабезпечення);

• низькі виробничі витрати (потрібно менше добрив і пестицидів);

• стійкість до засмічення бур’янами;

• довгий період сівби (кінець серпня–кінець жовтня);

• висока морозостійкість на ряду з раннім збором врожаю (порівняно з іншими озимими).

Що стосується сфер використання врожаю жита, то сюди відносять харчову промисловість, годівлю тварин, виробництво біогазу та етанолу. Також жито є гарною культурою для виробництва сінажу, котрий збільшує кількість та якість молока. Наразі для внутрішніх потреб нашої країни необхідно близько 450 тис. т жита.

Якщо Ви вирощуєте жито і хочете поділитися досвідом, а також побачити своє господарство на сторінках нашого видання, запрошуйте команду АгроЕкспедиторів на свої поля у коментарях прямо під текстом!