Другого дня команду АгроЕкспедиції зустрічали господарства Київщини. Не дивлячись на дощ та похмуру погоду, нам вдалося не тільки побувати на багатьох житніх полях, але й потрапити на найбільше в Україні переробне підприємство, яке займається виготовленням житнього борошна. Цього разу наша драйвова аграрна компанія завітала на ТОВ «Зерновий Край» (підрозділ Миронівського Хлібопродукту) та ТОВ «Cтоличний Млин» (колишній «Київ Млин»).

З самого ранку свої двері гостям відчинив «Зерновий Край». Зовсім молоде (йому всього 3 роки!), але вже успішне господарство, починало з 10 тис. га, а наразі вже має 22,5 тис. га землі та надає роботу 700 працівникам!

Жито почали сіяти минулого року, щоб чимось зайняти площі. Перші 100 га посіяні минулого року показали, що цією культурою варто займатися.

«Поки сіємо лише гібрид «ПІКАССО». Минулого року він себе гарно показав. Урожайність була 5 т/га. Цього року ми більш серйозно поставилися до системи живлення, строків посіву та захисту, тому сподіваємося на краще. До того ж, самі бачите — вологи цьогоріч вистачає, тож жито буде хороше. Ми тільки «за», щоб спробувати і нові гібриди компанії KWS та розширити площі під цією культурою», — говорить директор Селищенського відділення «Агро-С» Сергій Харсун.

Про те, наскільки вигідно вирощувати жито і які затрати на посівну господарство мало цього року, кажуть, інфляція перекрутила усе в голові. Утім точно знають: жито обходиться дешевше, ніж пшениця. І хоча воно дещо поступається їй у ціні, проте має кращу врожайність.

«Хай воно і програє у ціні, але, якщо буде 5-6 т/га, економіка вимальовується досить непогана», — говорить головний агроном господарства Микола Бровка.

Щодо збільшення площ посівів у господарстві мислять просто і зрозуміло: буде попит — буде і пропозиція. На разі ж все жито, вирощене на 500 га компанії, йде на корм для птахів на фабриках МХП, до структури якого входить підприємство.

«Зараз агрономам виростити жито — не проблема. Хай скажуть «треба, купимо, будемо брати і платити» і ми залюбки надамо свою продукцію», — запевняє агроном.

Жито на будь-який смак

Тільки-но ми зібралися вирушати в поля, головний агроном одразу ж зауважує, що жито на підприємстві посіяне на різних полях: є розкішне, а є й таке, що радує трохи менше. Спочатку ми потрапили на нетипову для господарства ділянку, розташовану у полонині, де збирається більше вологи. Через це жито тут зависоке і, за оцінкою агронома, дещо поступається іншим посівам цієї культури.

На полі нам розповідають технологію вирощування жита в «Зерновому Краї». Попередником на цьому полі був олійний льон. Після його збору була проведена оранка, передпосівна культивація і внесення добрив (25 кг фосфору, 25 кг калію та 40 кг діючої речовини азоту з осені). Густота посіву — 2,3 посівні одиниці на гектар.

До слова, на поля Київщини ми приїхали не самі, а знову у супроводі міжнародного експерта компанії «КВС-Україна» Дага фон Капхерра, який має свої житні поля у Польщі і вже побував з нами на Чернігівщині.

«Тут земля — пісок, тому я просто побоявся не вгадати з густотою. Весною ще раз вносимо 50 кг/га діючої речовини азоту і 1,5 л/га Хлормекват-хлориду. І тепер після таких дощів дивимося, слідкуємо. Основне, чого боїться жито – іржастих захворювань. На цей випадок приготували гарний препарат – «Альто Супер», до речі, по рекомендації Дага фон Капхерра», — говорить агроном підприємства.

До іноземного досвіду колег дослуховуються на господарстві вже не вперше. Тому користуються можливістю проконсультуватися із паном Капхерром ще раз. Зокрема, щодо того, чи можна вберегти жито від «іржі» внесенням препарату «Альто Супер» для профілактики. На що отримують схвальну відповідь.

«Це гарна ідея. Коли припиняться дощі можна внести цей препарат з метою профілактики. Ви одразу уникнете перших проявів захворювання. Зверніть увагу і на нижній листок. Тут є прояви ринхоспоріозу. Проте, це не страшно, бо зараз нам потрібні три верхні листка. Тому наразі вносити фунгіциди проти ринхоспоріозу немає потреби. На своєму господарстві у Польщі я використовую фунгіцид «Рекс Дуо» компанії BASF на 32-ій фазі, тоді діючі речовини якраз захищають від цієї хвороби», — коментує побачене жито міжнародний експерт компанії «КВС-Україна» Даг фон Капхерр.

Загалом же посіви жита пан Даг назвав гарними і зауважив, що тут можна зробити ставку на високий урожай. А тому порекомендував не поскупитися і внести ще 0,6 л/га «Альто Супер» і 0,4 л/га «Амістар Екстра», щоб подовжити захисну дію.

До того ж, посіви потрібно вберегти і від шквальних дощів та сильних вітрів, яких цієї весни вистачає. Адже вони можуть спровокувати вилягання жита.

Картину вилягання посівів на полі передбачив кроп-менеджер з зернових культур компанії BASF Сергій Кучеров. Він зауважив, що потрібно звернути увагу, якою буде погода після припинення дощів. Якщо залишиться холодна погода, «Альто Супер» не буде потужно працювати, адже в його складі міститься тільки триазол, який добре проявляється при температурі до 25 градусів вдень, а не при прохолодній погоді, яка у нас очікується. Також експерт BASF висловив думку, що окрім «Рекс Дуо» та Хлормекват- хлориду, що вже застосовані на полі, агроному слід звернути увагу на препарати «Терпал» або на «Метакс Стоп».

Коли одне з «гірших» полів господарства німецький експерт оцінив як майже ідеальне, головний агроном Микола Бровка зрадів і все-таки вирішив показати нам іншу ділянку.

«Ну добре, поїхали, я вам справжнє жито покажу!», — жваво погоджується він.

У полі, яким пишаються

Побачивши посіви, міжнародний експерт одразу ж зауважив: щоб отримати таке жито на своїх полях він використовує більш інтенсивну технологію внесення регуляторів росту. Робить своєрідний «мікс» із Хлормекват-хлориду і «Модусу». Оскільки ж таких порад в Україні Даг фон Капхерр ще нікому не давав, відверто дивується такому гарному житу на полях «Зернового Краю».

«Попередником тут була гірчиця. Норма висіву жита — 2,2 посівні одиниці, гібрид — «ПІКАССО». Жито у нас сіється по залишковому принципу. Я ще його і на піщану землю мостив. Хотів побачити потенціал, що воно може дати, і ніхто не розраховував на такий інтенсивний ріст. На попередньому полі он наскільки нижче», — розповідає Микола Бровка.

Але радіти раніше строку і рахувати прибуток весною на господарстві не люблять. Переконані, що приймати похвалу приємніше буде восени.

«Це ж ще не жито, а зелена маса. От коли змолотимо, тоді й поговоримо. Не люблю забігати наперед», — додає агроном.

Не на хліб, а на корм

Зі збутом жита вихід із ситуації «Зерновий Край» знайшов досить швидко: використовують його як добавку до корму птахів. Оскільки річне виробництво курятини у МХП сягає 700 тис. т, питання «куди подіти жито?» у господарства не виникає. Його додають до раціону птахів: у шрот та кукурудзяні корми. Саме для цього і вирощують цю культуру на своїх полях. Щоб додавати жита в корм для птахів, воно повинне бути дійсно високої якості, зауважує експерт компанії BASF, кроп-менеджер з зернових культур Сергій Кучеров.

«Хлібопекарні у нас не закуповують. Якщо жито, як добавка до корму, покаже себе добре, можливо збільшимо площі. Я тільки за. У нас є до 4 тис. га піщаних, кислих, дерново-підзолистих земель, які підходять для жита. Там реально отримати високу урожайність», — говорить Микола Бровка.

Сільгосптехніка у господарстві в основному своя. Орендують лише кілька зернозбиральних комбайнів. Зерно зберігають у своїх складських приміщеннях та на елеваторах, що знаходяться поближче до пташників.

Вирішальну роль в отриманні гарного врожаю відіграє погода. Від неї залежить уся робота у полі та те, як і чим потрібно обробляти посіви. Тому господарство має свої метеопости, за інформацією яких і орієнтується.

«У нас 7 господарств і на кожному з них є свій метеопост. Визначають температурний, водний режим. Бо державні метеостанції, які були у районних центрах, благополучно «віддали Богу душу», то ми самі себе перестраховуємо», — розповідає пан Микола.

Цього ж року для жита погода як ніколи гарна. Нічого й порівнювати з минулорічною засухою, кажуть у господарстві. Адже на піщаних землях можна отримувати високі врожаї лише за умови достатньої вологи...

Масштабний млин

Ну, з технологіями вирощування жита ми більш-менш розібралися. А от куди ж дівати зібраний врожай і чи є взагалі на нього попит? За відповіддю на ці питання наша АгроЕкспедиція відправилася до найбільшого в Україні виробника житнього борошна — ТОВ «Столичний млин», до якого входить до десятка заводів по виробництву борошна та два елеватора в столиці.

На підприємстві нас радо зустріли його виконуючий обов’язки директора Валерій Андріянов, співробітники відділу зерна та лабораторії. Начальник відділу зерна Олександр Хараузов був дуже вражений тим, що ми взялися за проблему жита, адже насьогодні мало хто звертає увагу на цю традиційну для нашої країни культуру, хоча жито складає 25% від потреб підприємства в сировині.

Нестача жита

«За останій час наше підприємство має проблеми з постачанням продовольчого жита. Кількість посівів жита в Україні за останні два роки скоротилася вдвічі. Це можна пояснити тим, що більша частина підприємств орієнтується на технічні культури та на зовнішні ринки. Жито — продукт для внутрішнього ринку. І потребуємо ми його до 5 тис. т в місяць. Наразі у зв’язку з відсутністю достатньої кількості пропозицій на внутрішньому ринку ми вимушені завозити жито з Білорусії. Але дуже хочемо купувати в українського фермера і повернути його інтерес до цієї культури», — розповідає начальник відділу зерна Олександр Хараузов.

За словами експерта, ситуація зі скороченням посівів під житом така не тільки у нас: Польща та Німеччина також їх скорочують. Жодна українська біржа минулого року не проводила постійних торгів по житу і прив’язатися до якоїсь ціни на майбутнє майже неможливо. Також немає інструментів регуляції «житніх» цін і в державній політиці.

«Ми, в свою чергу, провели максимальну роботу в найближчих районах, сусідніх з Київською областю, провели аналіз, і бачимо, що площі посівів дуже скоротилися. Навіть така область, як Житомирська, де і в назві фігурує слово «жито», за останні 6-7 років скоротила кількість жита до 90%. В цьому році навіть у районах, з якими ми працювали роками, господарства, що вирощують жито можна перерахувати на пальцях. При чому скорочення сталося різко. Якщо в 2012 році під житом було 230 тис. га, то в 2013 вже 150 тис. га», — говорить експерт.

Крім того, за словами начальника відділу зерна, при продовольчій потребі нашої держави в 350 тис. т жита і 100 тис. т, які потрібні для інших цілей, на сьогодні в Україні посіяно близько 150 тис. га. і при середній врожайності в 3 т/га виходить врожай в 450 тис. т. Це оптимістичний результат. А враховуючи погодні фактори, може скоротитись фактична врожайність та погіршитись якість зерна.

Тим не менше, за словами Олександра Хараузова, українського жита навіть зараз може не вистачити для внутрішнього ринку. І через скорочення виробництва, зараз ціна на жито підтягнулася до ціни пшениці, при тому що раніше воно було значно дешевшим.

Прокоментував Олександр Хараузов і інформацію, яка ходить серед фермерів, що вирощують жито: Білорусь, яка раніше поставляла в Україну лише житнє борошно, в цьому році вперше продала нашій країні жито в «сирому» вигляді.

«Наші представники були в Білорусі, провели дослідження жита і обрали найякіснішу сировину. Все це жито відповідає першому і другому класу, має високі показники числа падіння. Хоча таке жито росте і у нас, але Білорусь постачає більш дешеву продукцію», — розповідає експерт.

Раді кожному фермеру

Що ж до продукції, яку млин готовий приймати в українських фермерів, Олександр Хараузов говорить, що не важливо це будуть сорти місцевої селекції чи гібриди, головне — щоб зерно відповідало ДСТУ.

До речі, актуальну закупівельну ціну на зерно можна побачити на офіційному сайті компані smlyn.com. Дані оновлюються щовівторка. Прогнозувати ж ціни Олександр Хараузов не береться, адже вони будуть залежати від багатьох факторів. Зокрема від погоди, адже в цьому році йде багато дощів і жито найближчим часом може почати вилягати. Навіть у форвардних контрактах, які заключає підприємство, ціна на жито не фіксується.

ТОВ «Столичний млин» постійно працює з постачальниками в регіонах, шукає нових, проводить роботу на рівні управлінь агропромислового розвитку. В основному клієнти компанії — це товаровиробники Київської, Чернігівської і Житомирської областей.

Як же фермеру стати клієнтом млина?

«Все дуже просто. Наприклад, вчора товаровиробник зв’язався з нами, сьогодні до нього виїхав експерт за зразками і ввечері в нашій лабораторії вже будуть готові їх результати. І назавтра ми готові чекати автомобіль з зерном», — розповідає начальник відділу зерна.

Із усієї лінійки продуктів компанії з жита виготовляють тільки борошно, яке продається тільки на внутрішньому ринку. Всього компанія переробляє 2,5-3 тис. т жита на місяць, з нього виходить 80-85% борошна.

Всього ж найближчим часом підприємство готове закупити до 15 тис. т жита, що складає піврічний запас сировини. Приймання зерна здійснюється автомобільним та залізничним транспортом.

Наша команда бажає господарям, що прийняли нас у другий день АгроЕкспедиції, процвітання їх підприємствам, побільше часу, щоб проводити його з сім’єю та натхнення на нові ідеї та звершення!

А наша команда відправилася далі — на зустріч третьому дню АгроЕкспедиції та нічним блогам :) На нас чекає Житомирщина-житниця і не менш цікаві підприємства. Залишайтеся з нами, буде цікаво!