Наприкінці березня Кабмін, який на той час очолював Арсеній Яценюк, випустив постанову «Про затвердження детальних правил виробництва непереробленої органічної продукції (сировини) бджільництва». Здавалося б, нарешті в українських пасічників з’явився регуляторний акт, який дозволить бджолярам випускати якісну продукцію за євростандартами, а спеціалізованим контролюючим органам проводити сертифікацію такої продукції за врегульованими критеріями.

Але не все сталося, як гадалося. Одразу ж після виходу постанови, як експерти ринку, так і прості пасічники висловили невдоволення документом. Kurkul.com спробував розібратися, що з себе представляє постанова: «вікно у Європу» чи черговий непотрібний папірець від української бюрократичної системи.

Офіційна відповідь

У першу чергу ми відправили запити з питаннями щодо постанови до організацій, які мають безпосереднє відношення до створення та впровадження документу — Мінагропроду та Держпродспоживслужби.

З міністерства, не дивлячись на те, що запит було відправлено кілька разів, відповіді ми так і не дочекалися. Це, звичайно, можна списати на зміну уряду і перестановки, які за цим послідували, але ж перший заступник міністра Ярослав Краснопольський, до якого було адресоване звернення і чий підпис стояв на постанові поряд із підписом прем’єр-міністра, досі працює на своїй посаді.

Відомство під керівництвом Володимира Лапи було прихильнішим і трохи менше, ніж за два тижні, ми отримали відповідь. Але в листі фактично не було конкретної відповіді на жодне з наших питань. По суті, у відповіді Держпродспоживслужби продубльовані правила органічного бджолярства, що описані в постанові, але в скороченому вигляді. Також у відповіді вказано, що при створенні постанови було залучено європейський досвід. Але більше нічого, ніякої конкретики і згадування організацій, до яких зверталися за цим самим досвідом.

Експерт з органіки

Чекаючи відповідей з офіційних органів, ми звернулися до експертів ринку. Виявилося, що чиновники все ж таки зверталися за допомогою при створенні тексту документу до спеціалістів з органічного виробництва, але в фінальній версії тексту постанови багато рекомендацій було упущено.

«У цьому документі є кілька дуже грубих порушень, які не відповідають ні роботі ринку, ні європейським стандартам. Постанова, яка опублікована на сайті Кабінету Міністрів не відповідає тій постанові, яку редагував і подавав для прийняття сектор», — розповідає голова Союзу виробників органічних продуктів «Органічна Україна» Олена Березовська.

За її словами, однією з таких помилок є можливість використання неорганічного воску у разі відсутності у пасічника органічного. У світі така заміна заборонена і пасічник під час перехідного періоду сам повинен забезпечити себе воском, якщо виробництва такої сировини в країні немає.

Також в детальних правилах виробництва органічної продукції бджільництва, які йдуть в додатку до постанови, не прописані вимоги до джерел, з яких бджоли беруть воду, хоча це є однією з основних вимог до виробництва «органіки».

Також не повністю прописані і умови «щастя бджоли»: якщо заборону на вбивство трутнів та обрізання крил у маток регламентовано, то про те, що на органічних пасіках не можна збирати пилок, маточне молоко та інші побічні продукти бджільництва, не сказано ні слова.

Але Олена Березовська налаштована оптимістично і готова приймати участь у внесенні змін до документу.

«Ця постанова буде переглядатися. Коли буде прийнято нову редакцію закону про виробництво органічної продукції, ми вже, з огляду на цей документ, внесемо до неї зміни на рівні Мінагропроду», — говорить пані Олена.

За її словами, експерти ринку брали участь у створенні постанови і подавали свої зауваження в Мінагропрод, але з моменту подачі проекту документу і до його прийняття, постанова пройшла не одну інстанцію і була досить сильно змінена.

«Ми зібрали робочу групу і висловили своє «фе» міністерству. Але нас запевнили, що внести правки до постанови легше, ніж випустити її», — розповіла Олена Березовська.

На думку експерта з органіки, регуляція органічного виробництва меду в Україні все ж потрібна, але в більш досконалому вигляді, ніж зараз.

Братство бджолярів

Такої ж думки дотримується і голова правління громадської організації «Всеукраїнське Братство Бджолярів України» Тетяна Васильківська.

«Постанова кабміну — серйозний документ. Потрібно її було оприлюднити, допитати експертів і вже після цього приймати. Особливо потрібно було звернути увагу на відповідність до постанови Асоціації з ЄС та усіх вимог по затвердженню та імплементації нормативно-правових актів. Тому постанова по органічному бджільництву виглядає, фактично, вирваною з контексту. Але вона не може так розглядатися, адже вона пов’язана з певним сектором», — вважає експерт.

За словами Тетяни Васильківської, на сьогоднішній день в Україні немає підприємств, які б дійсно виготовляли органічний мед за світовими стандартами, хоча пасіки, які мають органічний сертифікат, звичайно, існують.

Думка бджолярів

Можливо це пов’язано ще й з тим, що вимоги постанови виконати надзвичайно складно і зробити це можна лише в деяких регіонах нашої країни.

«Моя пасіка розташована на півдні Кіровоградщини. Лісів там немає взагалі, чистий степ. Посадок дуже мало, їх вирубують, адже вони виявилися нічийними і ніхто не може пред’явити претензії по їх знищенню. Навколо поля, і серед них немає жодного, яке б не оброблялося хімією. В такій зоні, незалежно від мого бажання, бджоли не можуть принести органічний мед. Чисту продукцію можливо виробляти лише на Поліссі, Закарпатті, Прикарпатті та в самих Карпатах», — розповідає пасічник Дмитро Піднебесний.

За його словами, на місці, де знаходиться його пасіка, при посіві медоносів вносять неонікотиноїди, міндобрива, гербіциди, тому про органіку не може бути й мови.

Крім того, на пасіці важко нехімічним способом проводити боротьбу зі шкідниками і хворобами, але пасічнику це вдається.

«Є багато нехімічних способів боротьби з кліщами та хворобами. Вони доволі дієві. Я, наприклад, вже чотири роки на власній пасіці не використовую стрічок з антибіотиками», — розповідає Дмитро Піднебесний.

Іншої думки дотримується директор фірми «Мед Карпат» Віктор Папп.

«Чи виживають бджоли, котрих лікують органічними засобами? Нажаль, ні. Це я можу сказати виходячи з досвіду як нашого, так і закордонного. У нас — у тих, хто займається органікою, — пасіки на межіі знищення. Європа, заграючи з органікою, втратила багато бджіл. І зараз, наприклад, в Іспанії закривають очі на багато речей при утриманні пасік, оскільки меду в країні катастрофічно не вистачає», — застерігає бджоляр.

Віктор Папп вважає, що з кліщем варроа треба реально боротися, і краще за все з цим впораються хімічні препарати.

«Інакше кліщ просто знищить бджіл. Просто такі препарати треба використовувати грамотно, в окремі періоди року. Також, треба обирати найменш шкідливі методи обробітку. Наприклад, фумігацію. Тобто, бджіл можна обробляти хімічними препаратами, але з найменшим впливом на комах і їх продукти. А ті, хто пропагують ідеальні умови лікування безхімічними засобами, просто відірвані від реальності», — говорить пан Віктор.

Але, не дивлячись на це, очільник компанії «Мед Карпат» виступає за використання безхімічних засобів захисту і селекційне виведення порід бджіл, які самі чистять себе від кліща. Більше того, Віктор Папп планує випускати на своїй пасіці саме органічну продукцію, адже підприємство знаходиться в екологічно чистому Закарпатті.

Директор компаніїї «Мед від дідуся» Віталій Романець вважає, що для виробництва органічного меду в Україні існує ще одна перепона.

«Справа в тому, що в Україні майже немає нормальних спеціалізованих лабораторій для перевірки меду. Є одна в Києві і ще одна в Вінниці. Тобто, ми не знаємо ні що ми купуємо, ні що продаємо. Якщо я, наприклад, скуповую мед у виробника, я не можу провести експрес-аналіз, оскільки немає ні лабораторій, ні реагентів, ні самої технології перевірки», — розповідає пан Віталій.

Компанія Віталія Романця зараз займається сертифікацією для продажу фасованого меду в Канаду. Хоча «Мед від дідуся» й не виробляє органічної продукції, але директор компанії прагне отримувати чисту сировину і знає рецепт успіху.

«Головне обробляти пасіку біопрепаратами заздалегіть, а не під час медозбору. Особисто я купую засоби у китайського виробника, з директором якого я познайомився на «Апімондії» в Києві. До складу цих препаратів входять речовини, що дозволені в усьому світі, тому ніяких проблем з ними немає і препарат дійсно працює. А якщо кажуть, що від кліща рятує полинь, а від гнильця лавандове масло — це все брехня. Це те ж саме, що лікувати пневмонію травами, а не антибіотиками», — запевняє бджоляр.

Говорить професор

Про нестачу якісних лабораторій говорить і почесний директор благодійного фонду «Майбутнє Бджільництва» професор Микола Романченко. За його словами, в минулому році до України було повернуто 200 т меду через неможливість вчасно провести якісний експрес-аналіз сировини.

«В Європі проводиться перевірка меду за 41 позицією (кількість води, гербіцидів, пестицидів, радіонуклідів та інших забруднювачів і т.д.). Та в Україні до цього часу немає навіть сертифікованої лабораторії, яка могла б нам представити ці показники. Поки у нас не буде такої перевірки, всі спроби продавати наш мед в Європу марні. За наш кордон його, звісно, вивезуть, але як тільки покупець проведе лабораторні дослідження, продукцію повернуть. І то, в кращому разі», — скаржиться вчений.

В цілому ж, професор позитивно ставиться до постанови та вважає всі вимоги в ній виправданими, але не думає, що в Україні знайдеться багато сміливців, які зважаться виробляти органічний мед за всіма правилами.

На завершення

Отже, резюмуючи все вищесказане, можна сказати, що регламентувати випуск органічного меду постановою кабміну є не зовсім доречним і своєчасним, оскільки потрібно створити базу для можливості нормальної перевірки продукції та проведення сертифікації. Наприклад, потрібно створити ліцензійовані лабораторії на місцях та переписати правила виробництва такого виду продукції згідно з європейськими нормами.

А значить українським бджолярам залишається чекати на вдосконалення законодавства та намагатися вже зараз виробляти органічний мед за світовими стандартами, адже всі передумови для цього є.

Андрій Губін, Kurkul.com