Бути агроекспедитором виснажливо. Безсонні ночі через написання блогів, переїзди з регіону в регіон, які, здається, ніколи не закінчуються… Проте саме в цьому і є романтика журналістики. Адже ми мандруємо Україною, аби привезти для вас порцію актуальної, корисної та ексклюзивної інформації з полів вітчизняних аграріїв.

А ще більше починаєш любити свою професію, коли в буденність вривається щось особливе. Попереджаємо: на Волині на нас чекав… Втім не будемо так просто «розкривати карти» і залишимо це на останок ;)

Читайте подробиці перевірок стану сходів пшениці на землях представників АПК Волині та Черкащини вже тут!

Екіпаж №1. Черкаська область. «Пальміра» (Кернел): Майбутнє настає вже сьогодні

Несподівано на один день наша команда збільшилася на півекіпажу, яким пощастило вирватися з жаркого галасливого Києва на пшеничні поля Черкащини. У той час, коли перший екіпаж АгроЕкспедіціі знаходився на Волині, ми відвідали одне з передових підприємств, що використовує точне землеробство, — підприємство компанії Кернел «Пальміра».

Нас зустрів керівник кластеру Олександр Журба, який трохи розповів нам про діяльність свого підприємства. Його історичні корені сягають у 1997 рік, коли вони обробляли всього лише 600 га цукрових буряків. За цей час «Пальміра» не тільки наростило земельний банк до 25 тис. га, а й стало одним з виробничих кластерів агрохолдингу «Кернел» в 2011.

На підприємстві під пшеницю відведені 5 тис га. Використовують сорти як зарубіжної, так і української селекції, в співвідношенні 40%/60%. Це такі сорти, як «Самурай» (німецька селекція), «Акратос», «Кубус», а також сорти української селекції: «Новоукраїнська», «Подолянка». При чому на 40% вони забезпечують посівним матеріалом себе самі. Спеціально для цього у них відведено 1 тис. га під зрошення. За словами Олександра Журби, зрошення допомагає їм отримати високоякісне насіння.

У минулому році «Пальміра» не стала винятком, і як у більшості аграріїв через погодні умови врожайність була дещо нижчою, ніж планувалося — в середньому 5,3 т/га. В наслідок того, що в червні повністю припинилася вегетація і пшениця згоріла.

В цьому році, погода сприятливіша, але через надмірні опади останнім часом частина посівів вилягла. Але при цьому в компанії планують зібрати 6 т/га.

«У цьому році компанія Кернел для себе замовила довгостроковий прогноз погоди в Інституті метеорології. Згідно якого очікувалося підвищення температури, яке ми спостерігали день-два назад. І тому за всіма кластерам було прийнято рішення обробити всю пшеницю анти-стресовим препаратом перед цим підвищенням. Поєднали це з фунгіцидної обробкою і завдяки цьому пом'якшили вплив високих температур на культуру», — розповідає Олександр Журба.

Варто відзначити, що випробуваний препарат — це нова розробка українського виробництва, що здивувало і порадувало агроекспедіторов :)

Крім таких прогнозів погоди у Kernel найбільша мережа метеостанцій серед холдингів, на пам'яті Агроекспедіторов. За словами Костянтина Шитюка, керівника служби моделювання та моніторингу технологій в рослинництві, мережу власних метеостанцій компанії по всій території України налічується 31. Три з них знаходиться в зоні присутності «Пальміри».

Розпитавши у Олександра Журби, як точне землеробство використовується при вирощуванні пшениці, ми виділили такі еапи:

• Індивідуальний підхід до підбору доз для добрив: систематичне проведення аналізу зразків ґрунту, дає можливість визначити потрібну норму добрив.

• Диференційоване внесення міндобрив локально вглиб грунту, а не в верхній шар. Це дає можливість рівномірно і без втрат розподілити їх в грунті і стимулюватиме кращий розвиток кореневої системи.

• Диференційоване внесення азотних добрив на основі досліджень полів за допомогою супутникових знімків і безпілотних літальних апаратів.

• Використання сівалок з елементами точного землеробства: моніторинг висіву і бездротова передача даних факту, відключення секцій на перекриттях, формування технологічної колії і змінної норми висіву.

Відносно ЗЗР, підприємство зробило свій вибір на користь продуктів світових брендів Bayer, Syngenta, BASF, DuPont і ін.

Розповіли нам і про технологію вирощування пшениці: попередниками були соя, кукурудза на силос, соняшник, багаторічні трави. Посів проводили з 10 вересня по 10 жовтня. Норма висіву — 220-300 кг/га. Щодо обробітку грунту, то використовували такі технологічні операції як дискування, культивацію.

При посіві внесли NPK, взимку здійснили підживлення сульфат амонієм 100 кг/га. А також провели триразове внесення КАСу 150 кг/га.100 кг/га.40 кг/га по колосу для якості зерна.

«Що стосується системи захисту, то спочатку проводилася фунгіцидна і гербіцидна обробіток. Фунгіцид використовувався з діючою речовиною пропіконазол і прохлораз, гербіцид з діючою речовиною трибенурон-метил. Друга фунгцідная обробіток фунгіцидом з діючою речовиною піраклостробін + епоксіконазол. І при кожній обробці додавався інсектицид ", — розповів нам головний агроном підприємства Володимир Москаленко

Особливістю технологічних операцій на підприємстві є те, що всі трактора і посівна техніка оснащена системами автопілотування з використанням РТК поправки супутникового сигналу від своєї мережі базових станцій.

«Наш проект умовно називається «John Deere Пальміра». Ми уклали з цим виробником спеціальний контракт з урахуванням наших технологічних побажань. Згідно якого провели заміну техніки цієї весни на 70%, закупивши 8 тракторів, 4 посівних комплексу, 3 обприскувача, і найближчим часом повинні поставити 5 комбайнів », — розповідає керівник «Пальміри».

Техніка оснащена системами, які дозволяють в режимі реального часу збирати і передавати інформацію про стан і місцезнаходження самої техніки, стан полів та сходів, контролювати розподіл насіннєвого матеріалу на полях, добрив і засобів захисту рослин.

«Задається напрямок, через що створюються абсолютно рівні, паралельні проходи, перекриття відсутні, при цьому присутня витримка стикового міжряддя. Також ми зараз використовуємо відключення секцій на крайових смугах. Це один з елементів точного землеробства при посіві. Для правильного використання таких елементів потрібен сигнал з високою точністю, що не менше 2,5-3см. Для цього впровадили в усіх областях своєї присутності мережу з 18 РТК базових станцій», — розповів керівник служби моделювання та моніторингу технологій в рослинництві Костянтин Шитюк.

За словами фахівця, створення технологічних рядів фіксується на спеціальних електронних картах, за якими стежать оператори в диспетчерській.

«І у нас практично після кожної виконаної роботи подається звіт про пройдений шлях. Якщо десь є якесь відхилення, то система сама про це сигналізує і ми з'ясовуємо, чому так сталося», — пояснив він.

Варто зазначити, що в зв'язку з тим, що Kernel першопроходець в Україні по впровадженню системи під точне землеробство з такими масштабами землі, на старті зіткнулися з труднощами у вигляді великого інформаційного потоку про стан всіх процесів. Тому з цього року активно працюють над розробкою власної інтегрованої системи управління цими процесами — так би мовити українські першопроходці в точній землеробстві великих масштабів.

Віталій Ставничук, Директор з виробництва агробізнесу Кернел:

«2016 рік став для нас початком нового етапу в історії Агробізнесу. Крім впровадження нововведень в технології, використання все більшої кількості інноваційних рішень, ми запустили масштабний проект по автоматизації виробничого процесу — DigitalAgriBusiness. Це комплексна інформаційна система для управління агробізнесом, мета якої оптимізувати виробничі процеси, підвищивши в рази їх ефективність.

Це система ІТ-рішень нового покоління, інтегруюча в собі всі необхідні нам зовнішні і внутрішні ІТ-сервіси для управління виробництвом. Система має всі алгоритмами для обробки великої кількості даних і автоматизованого управління виробничими процесами. Програма підкаже правильний алгоритм дій спеціаліста і знизить таким чином ризики, пов'язані з людським фактором. Вона заздалегідь попередить про необхідність або навпаки неможливості виконання тих чи інших операцій, надаючи зручний у використанні інтерфейс для роботи в поле і офісі» 

І на завершення ми протестували одне з новітніх рішень, про які говорить весь ринок, — дрони, які дозволяють отримувати актуальну і ефективну інформацію про стан посівів.

Кернел — один з перших холдингів, який почав використовувати дрони на полях. Цікаво, що як тільки починали, за день вдавалося дослідити кілька полів в зв'язку зі звиканням до новинки. Зараз за один день фахівець може відзняти 65 полів і це не межа! Зона дії одного літального апарату досягає 3 км і з їх допомогою можна зробити як фото і відео, так і RGB, і інфрачервоні знімки.

При впровадженні дронів, як і всього нового, співробітники поставилися до цього дуже насторожено і скептично: перший рік — звикали, на другий — брали, а зараз — не уявляють роботи без них.

«Тепер агроному не потрібно обходити поля великих розмірів, щоб дізнатися про проблемні ділянки. За допомогою дронів це можна зробити дуже швидко. Робиться загальний знімок поля на яких видно де і яка проблема і агроном приїжджає прямо туди. Тобто це величезний економія часу і ресурсів», — ділиться досвідом керівник.

Сьогодні ми побачили одне з підприємств Кернел — флагман України щодо впровадження точного землеробства — зсередини, дізналися з якими проблемами стикаються, коли йде постійне впровадження інновацій в компанії, відзняли поля і Агроекспедіцію з дронів, а найголовніше дізналися, що прогнозована врожайність становить 6 т/га і можемо розраховувати, що підприємство «Пальміра» зробить свій внесок у врожай України в розмірі близько 30 тис. тонн. :)

P.S. При запуску дрона жодна птиця не постраждала;)

Детальніше про наш візит до «Пальміри» вже зовсім скоро розповімо вам у наступних матеріалах сайту Kurkul.com. Тож слідкуйте за новинами і не пропустіть!

Екіпаж №2. Волинь. «Волинь-Зерно-Продукт»

З розмахом!

Цей рік для господарства «Волинь-Зерно-Продукту» незвичний. Воно відзначає 15 років з початку існування. Всі урочистості припали саме на День поля і ми стрімголов примчали сюди, щоб і зі святом привітати, і, в рамках АгроЕкспедиції, на пшеничні поля подивитися.

Захід мав формат екскурсії й переслідував мету ― дати відповіді на запитання всіх присутніх (а таких було приблизно 700). Бажаючі поглянути на «володіння» господарства мали змогу поділитись на групи, які возили в 12 автобусах.

Гіди, котрими виступили агрономи «Волинь-Зерно-Продукту» продемонстрували площі, на яких посіяна не лише пшениця. Вирощують також озимі ріпак та ячмінь, сою, цукрові буряки та кукурудзу на зерно. Під пшеницю ж відведено 4,3 тис. га.

«Вирощуємо багато сортів пшениці: Патрас, Цеппелін, Памір і Мулан — на насіння, а для продовольчих посівів ― Торос та Мулан. Також користуємося послугами Limagrain. Наприклад, маємо сорт Колонія цієї компанії. Загалом же сортів для вирощування в нас 8», ― говорить агроном.

Минулого року врожайність пшениці тут склала 84,5 ц/га. Така цифра ― показник правильного вибору технології вирощування культури.

Аби покрити всі затрати на гектар пшениці, «Волинь-Зерно-Продукт» залучає додаткові кошти в формі кредитування. Користуються послугами ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», активно співпрацюють з ними в напрямку автокредитування з 2011 року.

До речі, господарство надає матеріальну допомогу своїм партнерам ― представникам 155 малих та середніх ферм. Наразі кредитують на суму 150 млн. грн.

«Сьогодні найбільше розвиваються дрібні, середні господарства і фермери-початківці. Це сегмент, який вимагає вкладень в розвиток. І ми в даному випадку виконуємо роль моста між ними і великими компаніями. Ми ділимося знаннями і технологіями. Їм не потрібно винаходити велосипед ― є готові перевірені технології. Їх завдання правильно спланувати посівну цього року. Наша область при таких землях вирощує мільйон тонн зерна, а якщо ми будемо всі дотримуватися правильних технологій, то зможемо подвоїти цю цифру. Якщо правильно сплануємо сівозміну і технології, тоді буде високий урожай», ― розповідає Євген Дудка.

Вектори збуту продукції «Волинь-Зерно-Продукт» різняться. Але частина зібраного йде все ж на корма та підстилку для ВРХ. Тут утримують 1,5 тис. корів, з яких 800 ― дійні.

Щоб справити враження

Ой, заговорились. Перейдемо до нашої екскурсії, на якій, до речі, був присутній і власник «Волинь-Зерно-Продукту» Євген Дудка. В полях вийшло також познайомитися з багатьма цікавими людьми, що представляють вітчизняну аграрну сферу. Вони розповідають про свій досвід вирощування пшениці та діляться думками з приводу розвитку АПК країни.

Тож серед наших нових знайомих ― директор ТОВ «Волинь-Зерно-Продукт» Сергій Супрунюк. Поділився планами щодо збільшення експорту зернових в країни Європи, найбільше до Польщі. Тонна продовольчої пшениці на світових біржах нині коштує в межах $165-199, ріпак – в середньому $435/т, й українським фермерам було б значно вигідніше збувати продукцію за такими розцінками, а не за значно нижчими, які пропонують місцеві зернотрейдери. Та є перепони на шляху до закордонного покупця ― потрібні великі обсяги якісного, сертифікованого зерна, ще й транспорт для його доставки. Європейські покупці укладуть контракт за умови, що українці нададуть одразу 300 вагонів продукції. Обсяг — немалий навіть для великих компаній.

«Волинь-Зерно-Продукт» знайшла вихід: консолідувати обсяги продукції, своєї та фермерських господарств, забезпечивши таким чином прямий експорт для їхньої продукції, а отже й більший дохід. Елеваторні потужності «Волинь-зерно-продукт» щороку збільшує з тим щоб елеватори могли вміщати 250 тис. т зерна. Наразі ж показники ― 35 тис. т, а вже до жнив планують вийти на 80 тис. т.

Там же зерно проходить повну лабораторну перевірку. Підприємство бере на себе транспортування та зберігання. Оскільки зерно відправляють на експорт, то все воно після сушки та обробки на елеваторі відповідає європейським показникам якості. Навіть, якщо передбачається його реалізація на внутрішньому ринку.

Що програма прямого експорту діє, підтвердив інший пасажир автобуса – Андрій Ясницький, директор ТОВ «Хавест-Агро», що обробляє 4,5 тис. га у Млинівському районі Рівненщини. Своє зерно вони вже відправляли на експорт.

Директор ТЗОВ «Волинь-Агро» Володимир Остапчук розповів, що їхнє господарство має 5 тис. га землі. З них 1.5 тис. га під пшеницею. Минулого року зібрали 50 ц/га. Цьогоріч хочуть зібрати на 10 ц/га більше. Нині оцінюють стан посівів як задовільний, але побоюються і форс-мажорів.

Добре перезимувала пшениця й на полях господарства «Серпанок». Тут із 360 га землі під пшеницею аж 210. Про це журналістам розповів представник господарства Олександр Федимчик. У «Серпанку» в 2015 році урожайність пшениці склала 50 ц/га. Прогнозами на майбутнє поки не діляться, але сподіваються, що результати перевищать цей показник.

Підходимо до наступного чоловіка. Чи то інтуїція підказала, але натрапляємо на агронома з Тернопільщини. Іван Юзва з ПП «Агропродсервіс Ярчівці» розповідає, що із зембанку в 5.4 тис. га площі під пшеницею 1.6 тис. га.

«Зараз пшениця у доброму стані та й перезимувала непогано. Утім весною довелося боротися з наслідками дощів: на посівах почалася друга хвиля бур'янів», ― розповідає чоловік.

Нині ж із проблемою впоралися і сподіваються на 72-75 ц/га врожаю.

Прибув подивитись на розвиток «Волинь-Зерно-Продукту» й лідер «Аграрної партії України» Віталій Скоцик.

«Новий зерносушильний комплекс та борошномольне підприємство, десятки новостворених робочих місць та середня заробітна плата в 10 тис. гривень. Все це як приклад для більше ніж тисячі гостей, маленьких і великих фермерів і просто тих хто хоче жити в рідній країні!!», ― характеризує досягнення очільника господарства пан Віталій.

Натомість новини в поля він приніс далеко не втішні.

«Сьогодні зранку ціна на нафту знову пішла вниз, тому не відомо, якими будуть ф’ючерси в осінню компанію. Низька ціна на нафту тягне за собою вниз ціну на сировинні товари, які торгуються на біржах», — зауважив голова «Аграрної партії України».

Отак і не помітили, як минув час, виділений на оглядини полів. Їдемо святкувати. Аби дійти до місця урочистостей, треба минути елеватори господарства, пройти повз його техніку. Бачимо, що воно «озброєне» і готове до продуктивної роботи. Наприклад, має 13 нових комбайнів, з яких 9 ― виробництва New Holland. 40 одиниць цієї техніки готові до жнив.

Не мають тут проблем і з кадровим забезпеченням. Так, повертаючись до теми комбайнів, варто зазначити, що на них працюють 15 осіб.

Знаємо: йти потрібно на музику та гучні перемовини. Попереду ангар, а в ньому розмістилася сила-силенна людей. Співають пісні, проводяться конкурси. Все на рівні! Простіше кажучи, як сам власник любить!

А поки ми тут гуляємо, в наших рядах відбулося поповнення. З Києва виїхав другий екіпаж АгроЕкспедиції «Пшениця 2016». Хочете знати, куди рушили журналісти? До розкриття інтриги всього кілька секунд.

Якщо ж ви також були разом з нами на цьому чудовому Дні поля, чекайте повний фотозвіт на нашому сайті незабаром!

Дивіться першу частину фотозвіту на нашому сайті вже зараз!

Хмельниччина та Вінниччина вже готові? Бо далі наш екіпаж вирушає туди. Все добре подивимось, розпитаємо і завтра вам знову напишемо про почуте. Не забудьте прочитати!