Kurkul.com продовжує публікацю матеріалів у рубриці «Закордонна преса». Пропонуємо вам матеріал The Guardian з якого дізнаємось, чи правда, що нова сільськогосподарська революція набирає темп?

7 липня 1964 р. газета «Дейлі Експрес» (the Daily Express) опублікувала сатиричний комікс, пародію на сільськогосподарську громаду, яка боролася за своє пристосування до новітніх технологій, залишаючи в минулому старі, примітивні методи роботи. Комікс був представлений на сільськогосподарській виставці Royal Show в якості зображення недалекого майбутнього. Одна частина малюнка зображувала шумний пивний намет, призначений для «водіїв і лише водіїв». Інша частина показувала шатер з надписом: «Замовляйте свій радіо-керований трактор». Водій нахиляється до свого товариша, який ліниво смакує кухоль пива.

«Берт, я не хочу тебе засмучувати та пригнічувати, але твій начальник щойно купив один з тих тракторів, для яких водії не потрібні», — казав він.

Комікс від «Дейлі Експрес» пізніше був процитований технічним керівником Університету Харпер Адамс професором Саймоном Блэкмором в Шропрширі для того, щоб показати прогрес, який сільськогосподарська громада зробила за останні 50 років. Тепер жарти стали реальністю.

Читати по темі: Пшениця: вплив України на світовий ринок — Жан-Жак Ерве

Консультант з точного землеробства Ян Бичер-Джонс, нещодавно заявив у журналі «Тижневик Фермера» (Farmers Weekly), що на сьогодні близько 60% сільськогосподарських угідь оброблюються, використовуючи точні методи, які включають в себе сенсорні системи, камери, дрони, мікрофони, віртуальні карти поля, аналітичні засоби та GPS-керовані трактори. Ці технології – приклади, так званого «Інтернету речей», — які живляться субстанцією під назвою «Нова сільськогосподарська революція».

«Це сталося у 1998 р., розуміння цього прийшло, коли я сидів на сидінні свого трактора і помічав, що поля бувають дуже різноманітними. Бувають гарні ділянки землі, але ж бувають і погані, а ми працювали з ними однаково. І тут я подумав, що, ймовірно, існують кращі рішення цієї проблеми», — розповідає фермер з Йоркшира Клив Блєкер, який також помітив початок великих змін.

Клив Блєкер почав експериментувати з виникаючими технологіями такими як карти урожаю (виходу продукції), а в 2004 р. започаткував свій маленький бізнес «Точні Рішення», на меті якого було постачання технічного забезпечення фермерам. Одна з технологій, якими він займається, це «датчик N», від німецької фірми Yara, який за його словами використовується на 250 фермах Британії.

«Датчик N» стає прикладом одного з видів точної технології, доступної фермерам сьогодні. Він складається з вмонтованого в кабіну приладу – уявіть дошку для серфінгу, прикріплену болтами до даху трактора – який обладнаний датчиками з усіх сторін.

Датчики охоплюють навколишню територію, аналізуючи колір урожаю, який очікується. Використовуючи ці данні, сенсор визначає вміст хлорофілу і надалі кількість нітрогену, необхідного для врожаю. Далі «датчик N» передає ці данні на розпилювач, який у свою чергу застосовує необхідну дозу добрив в специфічній ділянці поля.

«Люди були б здивовані скільки з цього спрацює», — заявив Клив Блєкер.

Звіт від Defra за 2012 р. повідомляє про те, що 22% фермерів мають GPS системи керування, 20% використовує картографію ґрунту, 16% мають програми для дозування внесення різноманітних речовин в землю (використовуючи технологію, подібну до датчика N) та 11% користуються картографією врожаю (виходу продукції). Хоча, ці показники можуть здаватися низькими точні технології здебільшого використовуються фермерами з великими земельними ділянками, які мають багато ресурсів для того щоб інвестувати в технологію і зробити її економічно ефективною.

Поки дорогі системи подібно до «датчика N» залишаються здебільшого прерогативою великих ферм, менші бізнес-структури експериментують з різними технологіями. Голова відділу політики в Національному Об'єднанні Фермерів (НОФ) Андреа Грехем підкреслює, що власники ферм з домашньою худобою все більше і більше можуть відстежувати здоров'я і рухи їх тварин зі специфічними ярликами, які передають дані на ферму. Фермер може знати, коли у їх корів жар або коли вони збираються народжувати, для того щоб підвищити виробництво або гарантувати безпечне постачання. Інші додатки, говорить вона, контролюють рівень (якість) трави, для годування тварин і повідомляє фермеру коли варто переводити їх до наступного поля.

У світлі зростання населення землі та беручи до уваги, що зміна клімату приводитиме до збільшення виробничого потенціалу в Європі, уряд з інтересом ставиться до точного землеробства. Національний Центр Точного Землеробства, був започаткований в Університеті Харпер Адамс (Harper Adams University) у 2012 р., з капіталом в £3 млн від громадських і приватних фондів. Уряд відклав £90 млн для інноваційного дослідження і також був впроваджений процес взаємного збагачення, що набирає обертів, між академічними та діловими секторами. В одній ініціативі, Сейнсбері був партнером з сільськогосподарською фірмою ADAS і Університетом Манчестера, щоб розвивати рельсовий датчик, для скорочення вуглецевого сліду в процесі виробництва пшениці.

Щоб підтримувати недавній прогрес, Андреа Грехем повідомив, що НОФ лобіює уряд для продовження підтримки їх агро-технічної стратегії. Клив Блєкер, зі свого боку, відчуває, що існує сила-силенна невикористаного потенціалу.

Але попри увесь цей оптимізм, чи не повинні ми бути обережні? Великомасштабні зміни землеробства часто мають неумисні ушкодження та наслідки для довкілля. Найбільш значимим було масове введення неониконтиноидів, пов’язане зі знищенням кожної десятої бджоли. Виступаючи на «Фестивалі сіна», цього року, фермер Джон Левіс-Стемпель активно вказував на сучасні методи землеробства, яким він приписав деструкцію 97% традиційних диких квіткових лугів. З використанням точного землеробства, деякі із фрагментів живої природи на сільськогосподарській землі — межі поля, наприклад – можуть бути поверненим для культивування. Можливо, необхідно знести живоплоти так щоб фермери могли експлуатувати поля ефективніше?

«В сільському господарстві не часто трапляється так, що ми отримуємо перемогу за перемогою. Але я думаю, що уся ця технологія має потенціал, щоб зробити сільське господарство значно більш життєздатним і прибутковим. Існує величезна кількість можливостей зробити це. Ми можемо працювати значно більш виправдано, ніж просто історично. Наприклад, якщо ви подивитеся на робототехнічні культиватори й окропляючи системи, то побачите, що вони можуть використовувати аж до 95% менше хімічних речовин, ніж раніше», — додає Клив Блєкер.

Під час цих обговорень, тиха революція у Британській сільській місцевості продовжує збирати темп. Зараз ще ніхто не може сказати як буде виглядати «розумна ферма майбутнього». У своїй нещодавній презентації, Саймон Блекмор спроектував його бачення. Воно включало мініатюрних урожайних розвідників — маленькі червоні роботи, які просуваючись вперед і внизу поля, інспектують рослини та прибирають бур'яни. Були також пульверизатори, які залежать від погодних умов і дрони, що нависає в небі, передаючи дані до ферми, де в центральному офісі діаграми полів накреслені в плані території.

«Думаю, що через 10 років, ми озирнемося назад, в сьогодні, і подумаемо, що ми були динозаврами в наших методах», — повідомляє Клив Блєкер.

Джерело: The Guardian

Фото: «Агроправда»