Ми залишили за спиною 16 підприємств, об’їздили 9 областей України, провели у полях 5 днів, щоб оцінити, як же вродила цього року пшениця. Проїхавши 2900 км ми зупинялися раз на 100 км, щоб зробити свої заміри, тож понад 300 раз злітала рамка агроекспедиторів над полями. Тепер час підсумувати усе побачене та почуте і поділитися з вами висновками. Адже не дарма команда АгроЕкспедиторів робила заміри для прогнозу біологічної урожайності на кожному полі, яке оглядала.

Традиційно, не обійшлося без підтримки наших спонсорів-експертів Bayer, ПАТ «Креді Агріколь Банк» та Limagrain, які допомагали розібратися в питаннях агрономії та тенденціях на ринку.

Тепер же ми готові підбивати підсумки!

«Фуражний» рік

Чи не на кожному полі нам хвалилися: урожай має бути добрим. Утім, тут же зазначали, що зібрана пшениця навряд матиме високий клас і для переробки на хліб не годиться. Натомість агрономи (а разом з ними і наші експерти) прогнозують, що цього року зерносховища будуть повні фуражу. За словами фермерів, фуражна пшениця складе 60%-70% від загального врожаю, а продовольчої пшениці буде мало. Це пояснюється високою кількістю опадів під час усього вегетаційного періоду, проблемами з виляганням і відповідно, потенційним розвитком хвороб.

Погодні примхи

Нетипові для України весняні зливи не залишилися поза увагою. Тему дощів аграрії активно обговорювали при будь-якій нагоді. Але якщо весною дехто з фермерів переживав за посіви (бо десь не встигли завершити внесення ЗЗР), то вже зустрівшись із нами на полях раділи, що опади пішли пшениці на користь.

Утім, не можемо відкидати і проблему з виляганням. Адже, де не спрацювали регуляторами росту, рясні дощі «вигнали» колос вгору і пшениця вилягла. Відтак, зерно втратило якість.

Головна небезпека зараз — якою буде погода найближчими днями та під час жнив, адже подекуди на господарствах вже помічають перші прояви хвороб пшениці. До того ж дощі спровокують збільшення затрат на первинну переробку: зерно потрібно буде довше досушувати.

Ми чули від аграрія з Вінницької області, що на полях його господарства під час вегетаційного періоду в 2015-му випало 42 мм опадів, а в цьому — 360 мм. У Кіровоградській і Черкаській областях два тижні тому пройшли шквальні дощі — випало до 30 мм опадів за годину.

Град, дощі, буревії — головна небезпека для аграріїв.

Чи буде куди діти?

Проїхавши таку кількість полів та поспілкувавшись з фермерами, прогнозуємо тенденцію до збільшення урожайності пшениці у середньому на 20% (порівняно з минулим роком) по всіх господарствах.

Площі під озимою пшеницею в 2016-му в порівнянні з минулим роком офіційно скоротилися на 12% (з 6,629 млн га до 5,837 млн га). При цьому частина посівів, що були задекларовані, у багатьох пересівалися іншими культурами — відповідно площі могли скоротитися до 15%.

Всього ж в 2016-му за нашим прогнозом очікується 22,5-23 млн тонн озимої пшениці по всій країні.

Збільшення обсягів фуражного зерна стане причиною падіння цін на пшеницю. При цьому продовольче зерно буде дуже затребуваним. Падіння цін на зерно буде спричинене також тим, що у червні вперше за два останні роки аграрії не отримали відшкодування ПДВ. Відтак, зернотрейдери вже обіцяють занижені ціни на пшеницю.

Попри такі невтішні прогнози, відзначимо, що фермери здебільшого забезпечені технікою. Тому пшеницю є чим збирати! У кого не були — всі хвалилися «послужним» списком зернозбиральних та землеобробних машин, тому орендувати не доводиться.Радує і те, що до вибору попередника на господарствах стали підходити більш виважено, і хоча б намагатися сіяти пшеницю після гороху =)

А ми залишаємо ці 2900 км АгроЕкспедиційної дороги позаду і вже думками у наступному кроп-турі! І хто сказав, що це будуть поля?

Слідкуйте за новинами Kurkul.com і не прогавте наступні блоги!