Аквалангісти та експерти сільськогосподарської галузі розробляють проект щодо можливості вирощування рослин у фермах та на морському дні, як можливе вирішення питання для майбутньго забезпеченя продовольчими товарами.

Під синіми водами близько в 100 метрах від узбережжя Ноли, що розташована у північно-західній Італії, знаходиться група кулеподібних ферм, прив’язаних мотузками до морського дна, завширшки 5-6 метрів. Там вирощуються різноманітні культури, такі як червона капуста, салат, квасоля, базилік та полуниця.

На перший погляд це звучить, як науково-фантастичний роман, але насправді це робота «Оушен Ріф Груп». Залучившись підтримкою експертів галузі сільськогосподарського виробництва, компанія аквалангістів з Генуї, застосовують свої знання в поєднанні з сучасними технологіями для нових шляхів виробництва продовольства.

Науковий проект, відомий як «Сад Немо», було розпочато у 2012 році і на сьогоднішній день налічує сім ферм сферичної форми, кожна з яких може містити від 8 до 10 лотків або 22 горщиків з культурами. Удосконаливши дизайн ферм і, таким чином, впоравшись з гниллю та періодичними затоплюваннями, проект готовий до подальших тестування з кінцевою метою — комерціалізацією. Компанія має дозвіл місцевого уряду на 5 місяців своєї діяльності щорічно (з травня по вересень) та з патентуванням своїх ферм. На даному етапі проект шукає фінансової підтримки через краудфандинг (crowdfunding), який має закінчитися цього тижня.

Ферми зсередини

Компанія застосовує новий засіб очищення, постачаючи свіжу воду за допомогою процесу опріснення. Морська вода випаровується через спеціальні споруди, конденсується на даху а потім крапає вниз і надалі використовується для живлення рослин.

Проект «Сад Немо»

На відміну від підземних гідропонних системи та теплиць, які залежать від різноманітних систем опалення і охолодження та LED-освітлення для регулювання температурних умов, занурення у воду пропонує стабільність температур шляхом уникнення екстремальних погодних умов на землі. Щодо сонячного світла, дослідження виявили, що більшість рослин, окрім морських водоростей, в своєму фізіологічному розвитку залежать від червоного спектру, який містить сонячне світло; червоний спектр може фільтруватися на глибині від 5 до 15 метрів. Таким чином, ферми були занурені у воду на глибину від 5 до 8 метрів; потенційно, їх можна занурити глибше але для цього потрібні подальші дослідження.

Джон Олд, співзасновник The Wasabi Company. Такі овочі, як хрін вважаються найбільш інтенсивними для вирощування. Він потребує багато води і є уразливим до високих температур та прямого сонячного світла, отже потенційно може бути ідеальним овочем для підводних ферм. Олд дуже захоплений моделлю «Проекту Немо»: «Деякі аспекти дуже привабливі, як, наприклад, запечатане середовище, відсутність пестицидів, вітру, який розповсюджує спори хвороб та, звичайно ж, відсутність слимаків. Я вважаю, якщо ми доведемо, що підводні ферми – це здійсненна ідея, то це буде неймовірно. Я б взалюбки працював у великому акваріумі цілий день».

Задоволення попиту на продовольство

На сьогоднішній день потрібні компетентні дайвери для утримання ферм. Лука Гамберіні, чия родина управляє «Оушен Ріф Груп» вже понад 60 років, визнає, що це і є каменем спотикання, але твердо вірить, що підводні ферми можуть бути дуже ефективними для вирощування високовартісних нішевих культур.

Хоча проект «Сад Немо» потребує досягнення промислових масштабів, мета проекту – виявити життєздатну перспективу і виростити більше урожаїв в процесі, який Гамберіні вважає технічно можливим. Тести, проведені «Оушен Ріф Груп», показують, що культури, які вирощуються під водою, ростуть швидше, аніж ті, які вирощуються на землі.

«Оушен Ріф Груп» вже отримала свої відсотки з цього бізнесу, але поки що вирішила не продавати концепт. Гамберіні вірить, що місце підводних ферм в системі харчування може мати динамічний розвиток як для маленьких виробників харчової промисловості, так і для проектів неурядових організацій в країнах, що розвиваються.

«Задоволення майбутнього попиту на продовольство є ціллю і може бути підтримуючим засобом для сільського господарства. Не тільки для місцевого бізнесу, але і для великих країн світу. Починаючи з країн близького сходу та тропічних країн, на кшталт Мальдів, де існують проблеми з достатньою кількістю прісної води, та закінчуючи південною Каліфорнією, яка потерпає від засухи», — зазначає Гамберіні.

Але далеко не всі переконані, що це гарна ідея. Рейчел Керр, експерт по рельєфам, була задіяна в проектах харчування на півдні від Сахари. «Моя турбота пов’язана з тим, що подібні проекти можуть порушувати інфраструктуру харчування. Прибережні спільноти часто покладаються на рибу, не лише задля харчування, а навіть більше як на джерело заробітку. Нам треба поважати місцеві звички, так як і навколишнє середовище (океан)».

Гамберіні визнає, що деяким людям ідея підводних ферм може не сподобатися, але він вірить, що потенційно ця ідея може гармонійно співпрацювати з іншими методами виробництва продовольчих культур. Однак, незважаючи на його оптимізм, він обережно висловлюється щодо майбутньго цього проекту.

«Ми знаємо, що ми можемо вирощувати рослини під водою та ще ми знаємо, що вони зростають швидше. Все, що нам зараз потрібно – завершити наш дослід… сподіваємось до кінця цього року, або наступного. Найгірший сценарій: ми виявимо, що проект Сад Немо не буде здійснений через розміри, логістику та економіку, але тоді він зможе слугувати для еко-туризму, як і занурення з аквалангом поблизу островів і в тепловодді», — каже Гамбері

Джерело: Тheguardian