До аграрної справи люди приходять різними шляхами. Далеко не всі вони мріяли з дитинства стати агрономом, фермером, механізатором чи навіть аграрним журналістом. Багато з тих, хто зараз не може уявити життя без сільського господарства, починали працювати в сферах дуже віддалених від землі та врожаю.

Герой цього матеріалу прийшов до фермерства зі спорту. Засновник СТОВ «АК Степанецьке» Микола Бабич був відомим на Черкащині тренером з боротьби, виховавши чималу кількість учнів, які також стали професійними спортсменами, а згодом також відвідали тренерського хліба. Наприклад, один з підопічних пана Миколи зараз викладає в секції боротьби в місцевій школі.

Але 13 років тому пан Микола вирішив круто змінити свою долю, заснувавши фермерське господарство розміром 700 га в невеличкому селі Степанецьке. Зараз же землі агрокомплекса «АК Степанецьке» знаходяться на території 11 сільських рад та займають площу в 3300 га. І на цьому господар зупинятися не збирається і постійно зростає, адже в минулому році було лише 2200 га.

Але якщо з кількістю земель начебто все добре, то от про якість можна посперечатися. Велика кількість полів господарства розташована на високих пагорбах та крутих схилах. Микола Бабич жартома говорить, що працює в Карпатах, хоча насправді його землі знаходяться на берегах Дніпра.

Грунти тут не менш строкаті, ніж рельєф — є і чорноземи, і глинисті, і пісок, по якому господар здебільшого сіє кукурудзу.

Але не дивлячись на це, на господарстві навчилися збирати гарний урожай. Наприклад, середня врожайність пшениці в цьому році становила 82 ц/га, соняшника — 32,5 ц/га та 22 ц/га сої. Окрім цих культур, тут вирощують кукурудзу, ріпак та ячмінь..

Окрім цього, «АК Степанецьке» вже 12 років займається насінництвом. Насіннєвий матеріал пшениці вирощують з «супереліти» німецької селекції, а на товарні посіви різних культур закупають насіння відомих іноземних компаній.

Насіння обирають дуже ретельно, висіваючи демо-ділянки протягом 2-3 років і аналізуючи різні показники, найголовнішим з яких є урожайність. І тільки по закінченні цього терміну обирають підходящий насіннєвий матеріал.

«Гібриди змінюємо щороку, деякі відкидаємо. Спочатку перші роки беремо насіння на 100 га, потім дивимося, і якщо гібрид показує стабільні результати, тоді продовжуємо його використовувати», — розповідає Микола Бабич.

Зараз на демо-майданчиках господарства тільки кукурудзи вирощують 110 гібридів, тому тут кожного року проводять день поля.

Для підживлення земель використовують органіку. Для цього у Василькові, що знаходиться за 120 км від ферми, закупають курячий послід. За словами Миколи Бабича, виходить не дешево, але ефективно. Органіку вносять по 10 т/га на 70% земель.

Читати по темі:АгроЕкспедиція. День 3. Коли праця в задоволення

Для обробки збіжжя на господарстві є доволі потужна газова сушарка Scooter, здатна просушувати 400 т/добу. Аппарат функціонує на господарстві вже протягом семи років. Також підприємство має власні склади на 15 тис. т зерна.

Микола Бабич виступає за новітні технології, тому зараз «АК Степанецьке» разом зі спеціалізованою компанією розробляє проект створення карти диференційованого внесення добрив, для реалізації якого будуть залучати дрони. Вартість такої роботи — €21 на га. Цього року планують застосувати цю новацію на тисячі гектарів.

Можуть тут похвалитися і парком техніки, який на підприємстві оновлюють раз на 4 роки.

«Зраз маємо три трактори John Deere, сівалку Horsch, плуг Lemken, а з вітчизняної техніки є тільки трактор МТЗ», — розповідає Микола Бабич.

Пильне око журналістів Kurkul.com побачило ще й телескопічний навантажувач Manitou та розкидач органічних добрив Bergmann.

Щодо тваринництва, то тут у пана Миколи теж все в порядку. Скотний двір в «АК Степанецьке» дуже різноманітний і строкатий. Тут є близько 1000 голів свиней на продаж. До речі, свинокомплекс, а також одне з трьох господарств, на які ділиться «АК Степанецьке», знаходиться під управлінням сина Миколи Бабича. Фермер всіляко допомагає хлопцю порадами і ростить собі гідну зміну, адже молодий Бабич отримує «освіту в полі» екстерном, навчаючись всім аграрним примудрощам в процесі роботи.

Окрім великого свинокомплесу, ще сотня свиней утримується на території тракторної бригади. Порід з загоном для свиней в сараї стоїть огорожа для качок, де їх проживає біля півтисячі голів. Недалеко від качок встановлено клітки для кролів та нутрій. Для потреб працівників на господарстві є 6 корів та близько восьми десятків вуликів, які компактно розташувалися в садку біля ангарів сільгосптехніки. Є на господарстві і пара таких популярних, хоч і екзотичних, страусів.

Микола Бабич є гарним господарем не тільки на підприємстві, а і в селі, яким опікується. В Степанецькому, в якому проживає менше 300 чоловік, завдяки старанням аграрія за останні роки було збудовано новий стадіон, церкву та навіть власний ресторан, а зараз добудовується дитсадок.

Церкву, до речі, будували протягом семи років. А потім ще півроку над іконостасом та внутрішнім оздобленням працювали митці з Миколаєва. До речі, під час нашого візиту в храмі як раз проходила служба, яку проводив молодий святий отець, тому ми на власному досвіді переконалися, що церква в селі функціонує і є популярним закладом.

Дивитись по темі: АгроЕкспедитори в гостях у СТОВ «АК Степанецьке»

Ресторан же являє собою не просто заклад общепиту, а справжній розважальний центр місцевого масштабу, адже в підвалі тут вже функціонує більярдниій стіл, а поряд готуються до запуску дві доріжки для боулінгу! Сам же заклад доволі цікаво оздоблений: тут є і справжній тин, і опудало сови, зроблене із дерева, і деякі деталі українського колориту.

До речі, в ресторані можна скуштувати м’ясо свиней та качок, які саме були вирощені на підприємстві Миколи Бабича. Звичайно ж команда Kurkul.com скористалася можливістю і поласували «качкою по-степанецьки» :)

Окрім розвитку дозвілєвої інфраструктури, Микола Бабич не забуває, що у людей повинні бути і гроші, які можн було б на це дозвілля витрачати. Господарство дає роботу близько 80 місцевим жителям, а орендна плата пайовикам складає від 8 і аж до 17%! Окрім того, кожного року господарство сплачує біля 3 млн податків до місцевого бюджету.

Отже, «АК Степанецьке» ще є куди рости, але вже і є чим пишатися. Це саме той випадок, коли аграрій може похвалитися не тільки гарним врожаєм. але і гарно проведеною соціальною роботою, адже до Степанецького приємно приїжджати і одразу видно, що в селі є справжній господар, котрий не шкодує грошей та сил на розвиток цього невеличкого населеного пункту.

Бажаємо Миколі Бабичу подальшого розвитку його підприємства та дякуємо за гостинність!