Сільське господарство Данії є одним з найінтенсивніших і найпродуктивніших не тільки у Західній Європі, а й у світі. Як чистий експортер продуктів сільського господарства вона перебуває серед семи провідних країн світу, а як експортер м'яса і твердих сирів поступається лише Нідерландам. Безумовно, ми не змогли залишити без уваги таку цікаву для вивчення країну і вирішили зібрати ТОП-6 фактів про сільське господарство Данії.
Тваринництво м'ясо-молочне і беконного напрямку дає 80-90% товарної вартості сільськогосподарської продукції. Майже 75% валюти від імпорту країна отримує від вивозу продуктів тваринництва і птахівництва. Продуктивність датського тваринництва вельми велика. Данія виробляє щорічно 5,2—5,4 млн т молока, понад 600 тис. т бекону і свинини та понад 150 тис. т яєць. Продукція датського тваринництва відрізняється високою якістю і майже цілком йде на експорт.
Під час другої світової війни поголів'я худоби різко скоротилося, але до початку 60-х років число корів, свиней і птахів досягло довоєнного рівня і неухильно зростає, в той час як число коней і овець не тільки нижче довоєнного, але і продовжує зменшуватися.
Данія займає шосте місце в світі по виробництву свинини і з 1996 р. стала найбільшим її експортером на душу населення. До початку 2013 р. у цій країні налічувалося 12,73 млн голів свиней. Свинарством займаються 11 747 фермерських господарств. За 2012 рік вирощено і спрямовано на забій понад 24 млн голів свиней. Загальне виробництво свинини становить 1,9 млн т.
У розрахунку на одну свиноматку в Данії отримують 26 поросят приплоду. Датська беконна порода свиней відома у всьому світі. Тварин цієї породи суворо заборонено вивозити з країни живими. Тим самим Данія зберігає монополію на цю одну з найкращих у світі порід свиней.
Загальна кількість господарств у країні — 68,8 тис., при середньому розмірі фермерського господарства у 40 га. У Данії в сільському господарстві переважає приватна власність (до 96% ферм). Галузь має високий рівень технології й агротехніки завдяки систематичному залученню передових розробок, високому ступеню механізації й автоматизації. В аграрному виробництві зайнято близько 120 тис. осіб або 5% працездатного населення країни з тенденцією до поступового скорочення.
У Данії приділяється пильна увага питанням захисту навколишнього середовища. Чинні закони жорстко регулюють застосування хімічних речовин, диктують порядок і масштаби використання органічних добрив, а також виключають скидання відходів сільгоспвиробництва в довкілля.
Екологічно чисті технології в датському сільському господарстві успішно впроваджуються не тільки під адміністративним пресом, але також тому, що вони стали економічно вигідними для самих фермерів. Держава та кооперативні об'єднання фінансують новітні наукові розробки в цьому напрямку, що не тільки усуває забруднення середовища проживання, а й призводить до збільшення випуску екологічно чистої продукції і підвищує конкурентоспроможність датського сільського господарства.
Значну роль у сільському господарстві відіграють кооперативні організації, які вперше виникли у країні в 1866 р. Членами кооперативів є більш ніж 90% всіх селян. Необхідно відзначити, що це перш за все збутова кооперація. За багато десятиліть своєї діяльності кооперативні об'єднання сільськогосподарських товаровиробників створили в Данії широко розгалужену мережу своїх підприємств як в області переробки і збуту сільськогосподарської продукції, так і в організації продовольчого обслуговування сільського господарства. Так з кожним роком кількість кооперативних об'єднань зростає і в зв'язку з цим зростає і продуктивність даної галузі.
Розподіл доходів в кооперативах ведеться в залежності від внесених паїв, велика частина яких належить найбільш заможним господарям. Дуже великий у сільській місцевості шар хюсманів — дрібних орендарів або наймитів, які мають свою маленьку садибу, а також прошарок сільськогосподарських робітників (зазвичай це родичі власника господарства, які не успадковували нерухомої власності).
Будучи малою країною, Данія всупереч своїм великим іноземним конкурентам, розробила концепцію, яка відома як концепція скандинавської ніші. Вона передбачає не боротьбу з великими конкурентами, а вишукування особливих сфер діяльності, які або недоступні, або не уявляють собою великого інтересу для найбільших монополій світу через специфічність такої діяльності і її незначності за масштабами. Наприклад, для англійського ринку окремо випускається особливий вид бекону, для німецького ринку налагоджено виробництво високоякісної свіжої яловичини, а для японського — особливий сорт свинини.
Настільки великий асортимент м'ясної продукції, що задовольняє запити споживачів різних країн, відображає датську «нішеву» стратегію, яка допомогла провідним харчовим компаніям («Майерісельскабет Денмарк», «Тулін» та ін.) стати найбільшими фабриками м'ясних продуктів у Західній Європі. Обрана датським урядом «нішева» стратегія забезпечила харчовим компаніям країни гідні конкурентні позиції на світовому ринку разом з виробниками таких країн як Голландія, Франція, Нова Зеландія та Німеччина.
*інформація зібрана з відкритих джерел
Єлизавета Кудиненко, Kurkul.com
Вибір редакції
Не пропусти останні новини!
Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.