Мабуть, кожен фермер знає, що безпілотні трактори, як у фантастичному фільмі «Інтерстеллар», вже не є майбутнім, а стали сьогоденням. Дрони вносять «хімію» саме в тій точці поля, де це найбільш потрібно, сівалки самі вимикають сошники, запобігаючи дублюванню посіву, а господар прямо з телефона може спостерігати, як його механізатор по-тихесеньку зливає паливо і навіть не здогадується, що вже лишився без премії.

А якщо є покупець, то товар на нього завжди знайдеться. І на виставці «ІнтерАГРО 2016» такого товару було вдосталь. Серед величезних стендів з комбайнами, тракторами та ґрунтообробною технікою, «ховалися» компанії, що надають все потрібне обладнання для точного землеробства. Спробуємо розповісти потрохи про кожну з них.

Автопілоти, підрулювачі, GPS

Найбільше на заході були представлені компанії, які спеціалізуються на обладнанні для автопілотів, систем підрулювання та GPS-навігації. Тобто всього того, що дозволяє трактористу просто сидіти в кабіні, насолоджуватися прохолодою від кондиціонера та спостерігати на спеціальному екрані, як його машина переміщається полем.

Найбільший стенд представила компанія Trimble, де нам вдалося поспілкуватися з регіональним менеджером компанії Владиславом Третьяком. Компанія заснована 1978 року в Каліфорнії, США. Наразі Trimble має представництва в 33 країнах світу і постійно нарощує свою мережу.

Однією з найцікавіших новинок компанії, за словами Владислава Третяка, є монітор КМХ-2050. На стенді саме демонструвалися можливості підключення цього монітору до систем автопілоту трактора з функцією розвертання в кінці проходу (ця функція «зашита» в стандартний автопілот і її можна розблокувати за додаткову плату), а також Isobus-сумісних агрегатів.

«Фактично, в кабіні трактора може залишатися один монітор Trimble КМХ 2050, який буде управляти не тільки автопілотом, а ще й сівалкою чи обприскувачем, які сумісні по протоколу Isobus. На стенді ми показуємо підключення до сівалок Horsch Maestro та Kverneland», — розповідає Владислав Третьяк.

За словами представника Trimble, їх монітори можна встановлювати навіть на старі трактори. Головне, щоб в кабіні було живлення 12 Вт.

«Системи автокермування можна встановлювати на будь-які трактори, що мають нову гідравлічну систему. Тобто, це може бути навіть МТЗ 1996-2000 років випуску, оскільки вони обладнані насосом-дозатором, що входить до складу гідравліки. Відповідно, на сучасних імпортних тракторах все працює за замовчанням», — пояснює Владислав Третьяк.

За словами експерта, такі системи зараз дуже популярні на потужних моделях МТЗ, ХТЗ та «Кіровець».

Щодо нового «софту», який може запропонувати Trimble, Владислав Третьяк розповів нам новини з-за океану, де 7 листопада стартувала виставка Trimble Dimensions, в рамках якої відбувся реліз програмного забезпечення Trimble Ag Software.

«В цьому програмному забезпеченні об’єднані три функціонали — це настільний додаток, система передачі даних Connected farm і програма для консультації з агрономами AgriTrend. Це все зараз зведене в одну програмну оболонку Trimble Ag Software. Придбавши таке програмне забезпечення або підписку на нього клієнт може отримувати всі польові дані в одному місці та консультацію від агронома, що йому краще зробити в конкретному випадку на конкретному полі», — розповів про роботу нового ПЗ Владислав Третьяк.

В іншому павільйоні розмістилися конкуренти Trimble — американська компанія зі штату Айова Ag Leader Technology. Компанія, за словами регіонального менеджера по СНД Сергія Рижова, виготовляє повний спектр обладнання для точного землеробства.

«У нас закриті всі ніші, починаючи від найпростішої візуальної навігації. Другий рівень — ми пропонуємо автопілоти, як гідравлічні, так і електричні. Найвищий рівень — це коли на кермо встановлюється електромотор, який керує технікою імітуючи водіння оператора. І гідравлічні рішення — коли ми врізаємося в гідравліку і керуємо трактором. Тобто, наші рішення дозволяють керувати технікою на будь-якій точності», — пояснює експерт.

За словами Сергія Рижова, користувачі рішень Ag Leader можуть працювати на безкоштовних супутникових сигналах з точністю до 20 см, або використовувати оплачені сигнали з точністю до 4 см, а також під’єднуватися до базових станцій, які дають точність роботи до 1 дюйму.

«Ми знаємо, що на різних ділянках поля врожайність варіюється і фермер хоче розібратися, чому на одній з них у нього весь час слабкий урожай. Щоб визначити ці зони, ми пропонуємо створювати карти врожайності. Комбайн при зборі врожаю вносить дані по вологості та врожайності до карти з прив’язкою до GPS-координат і таким чином, ми отримуємо карти відмінності врожайності. На основі цих карт можна робити різні диференційовані внесення», — розповідає про продукти своєї компанії Сергій Рижов.

Окрім цього, компанія Ag Leader займається рішеннями для керування сівалками. Наприклад, у компанії є продукт для просапних сівалок, який дозволяє керувати окремо кожним сошником, уникаючи «двійників» та пропусків. Такі системи дозволяють вимикати зайві банки, економлячи насіння. Результати роботи сівалки можна занести до комп’ютера та проаналізувати посівні роботи.

«Обмежень по виробникам техніки у нас немає немає. Наші системи є colorblind, тобто «дальтоніками», і ми працюємо з будь-якою технікою, якщо це дозволяють її технічні характеристики», — говорить Сергій Рижов.

Ще одним представником компаній, що пропонують «автопілоти» стала компанія «Агросем», що займається рішеннями від John Deere.

Компанія пропонує своїм клієнтам системи навігації і системи інтелектуальних рішень John Deere.

«Що стосується системи навігації, то ми пропонуємо стандартний пакет системи навігації AutoTrac, який складається з різного роду моніторів, антени або приймача. Крім того, ми пропонуємо комплекс систем RTK для того, щоб точність проходів була близько 1-2 см», — розповідає керівник відділу інноваційних технологій Роман Бица.

На стенді компанії презентували передавач SF3000, але представник компанії говорить, що у John Deere вже є новинка — модель SF6000, яка буде доступна на українському ринку вже навесні наступного року.

За словами представника «Агросем», компанія пропонує два види RTK-станцій — мобільний- та радіо-RTK. Мобільна версія являє собою обладнання, котре встановлюється на трактор і не потребує додаткових станцій, адже працює через мобільний інтернет і станції операторів стільникового зв’язку. Для доступу до мобільної мережі використовується звичайна SIM-карта з можливістю роботи з 3G-інтернетом.

На запитання про те, як це обладнання зможе працювати в місцях зі слабким покриттям мобільної мережі, Роман Бица відповів, що модем, встановлений на обладнанні John Deere дозволяє «тягнути» зв’язок навіть в тих місцях, де телефон вже не працює.

«Крім того, наше обладнання може працювати не тільки зі станціями мобільних операторів. В Україні існують спеціалізовані компанії, наприклад, наші партнери System Solutions, що розмістили свої корегуючі станції по всій території країни і тому з зоною покриття у нас проблем немає», — розповідає Роман Бица.

Радіо-варіант працює через RTK-станції, які встановлюються на території господарства і через радіозв’язок йде корекція сигналу від станцій до трактора, комбайну чи обприскувача. Така станція охоплює територію з радіусом до 20 км. А якщо цю площу треба розширити, то нову станцію встановлювати не потрібно — спеціальний модем-подовжувач збільшить зону покриття на 15 км.

За словами Романа Бици, обладнання від «Агросем» працює з сільгосптехнікою широкого спектру компаній.

«Цього року був досвід, ми ставили свою систему на МТЗ, а також на техніку Fendt, Claas, Case і інших. Тобто, обмежень абсолютно ніяких немає», — говорить спеціаліст.

Також компанія пропонує систему навігації JDLink, яка дозволяє відслідковувати техніку. Тобто, в будь-який момент часу можна побачити, де знаходиться техніка, які є несправності, витрати палива і т. д.

За словами представника «Агросем», таке обладнання найбільше цікавить середніх товаровиробників, аграріїв з земельним банком 5-10 тис. га, хоча доволі часто системи купують і фермери з 2-3 тис. га.

Роман Бица говорить, що обіг компанії в цьому році зріс в 10 разів у порівнянні з минулим, коли і було створено відділ інноваційних рішень.

«Ми провели дуже велику роботу з клієнтами, тому що зрозуміли, що користувачі погано знайомі з цими системами. Навіть якщо у них стоїть система навігації, то вони використовують її на 10% і не знають, як працює більша частина функціоналу, а про дещо взагалі не чули. Тому ми зараз проводимо дуже багато технічних та теоретичних семінарів, де розказуємо про наші продукти», — розповів представник «Агросем».

Погоди не роблять, але показують

Не обділили увагою «ІнтерАГРО 2016» компанії, які займаються прогнозуванням погоди та результатами «діяльності» стихій. Мова йде про фірми, що займаються продажем метеостанцій, систем прогнозування погоди та картографування зон опадів.

Компанія IT-Lynx, що існує на українському ринку з 2005 року, представила на виставці свій новий продукт — метеостанцію з контролем поливу.

«Якщо у клієнта є система автоматичного поливу, то він може підключити до неї свою метеостанцію з датчиками вологості ґрунту і задати певні параметри. У випадку, якщо користувача не влаштовує вологість в певному місці, по заданим параметрам метеостанція автоматично вмикає полив і проходить зрошення», — розповідає про роботу системи менеджер з продажів компанії Євген Щербак.

Також метеостанції компанії мають потрібний функціонал для прогнозування виникнення вогнищ хвороб.

«Ми співпрацюємо з Інститутом сільського господарства України і вони для нас розробляють формули для прогнозування захворювань. На даний момент є 3 формули, але до кінця наступного року планується можливість прогнозування до 20 хвороб», — говорить спеціаліст IT Lynx.

Такий прогноз метеостанції компанії можуть давати як по садовим культурам, так і по зерновим.

Базовий варіант метеостанції коштує $1,5 тис. Така модель обладнана датчиками швидкості і напряму вітру, опадів, вологості, температури і атмосферного тиску, а також сонячною батареєю.

«Станція може працювати на полі абсолютно автономно. При цьому вона працює в режимі онлайн, а взимку, оскільки не вистачає сонячної активності, її можна перевести в зимовий режим. Метеостанція буде працювати, постійно збирати дані, але на зв'язок із сервером буде виходити раз на годину», — пояснює принцип роботи обладнання Євген Щербак.

Представник IT Lynx також додав, що зараз його фірма займається розробкою метеостанції з радіодатчиками, які можуть передавати дані до базової станції на відстані до 20 км, що дає змогу отримувати прогнози не в одній точці, а одночасно з великої площі.

Окрім метеостанцій, компанія IT Lynx також представила на виставці системи відслідковування повного циклу руху палива на підприємстві, починаючи від потрапляння до АЗС і закінчуючи витратами ПММ в сільгосптехніці. Всі дані користувач може відстежувати через Інтернет в будь-якій точці світу.

Ще одними «синоптиками» на виставці були представники австрійської компанії Pessl Instruments Metos-Україна. Метеообладнання цього виробника, після обробітку всіх вхідних даних зі станції, також дає змогу прогнозувати захворювання різномантних культур заздалегіть, а також під’єднуватися до систем поливу і контролювати їх.

Метеостанції компанії вдень працюють від сонячних батарей, а вночі використовують для живлення акумулятор. Кожну годину обладнання передає дані у вигляді SMS чи по GPRS-каналу до сервера, використовуючи звичайну SIM-карту. Дані можна переглянути як на комп’ютері, так і за допомогою мобільного додатка.

Окрім прогнозування спалахів захворювань, система від Metos-Україна дозволяє прогнозувати погоду на 7 днів уперед.

«Хімія» у нас зараз коштує дуже великих грошей і затрати можна понести досить серйозні. Завдяки ж нашому обладнанню, людина може побачити, коли виходити в поле та вносити певні препарати, щоб їх не змило потім дощем. Наші системи — це не панацея, але вони допомагають робити кроки в правильний час», — розповідає менеджер по роботі з ключовими клієнтами в Східній Європі Дмитро Максименко.

В середньому метеостанція з можливістю прогнозування захворювань коштує близько 2 тис. євро.

«За 2 тис. євро це буде станція з опадоміром, можливістю вимірювання температури, відносної вологості, датчиком зволоження листу, який дуже важливий для прогнозування захворювань і датчиком вологості ґрунту. Якщо ви хочете активувати прогноз погоди, він коштує близько 160 євро/рік і прогноз захворювань на одну культуру теж коштує близько 75 євро», — говорить про ціни на свою продукцію Дмитро Максименко.

Спеціаліст говорить, що в останні кілька років інтерес аграріїв до новітніх технологій дуже виріс.

«Люди почали розуміти цінність цих продуктів, тому що в холдинги приходять консультанти-іноземці, які вже користуються у своїх країнах такими рішеннями. Ще 5-6 років тому у більшості господарів був кнопковий мобільний телефон, а зараз багато хто вже дійшов до використання мобільних додатків та smart agriculture», — говорить Дмитро Максименко.

Має крила, та не птах...

Звичайно, коли пишеш матеріал про інноваційні технології в аграрному секторі, не можна не згадати безпілотні літальні апарати — дрони. Зараз все більше і більше господарств мають крилатих помічників, застосовуючи їх для створення карт врожайності, спостереження за виникненням спалахів хвороб та точного внесення препаратів.

Тому не дивно, що на «ІнтерАГРО 2016» було одразу кілька виробників безпілотників, але нашу увагу привернув стенд компанії ITec, адже ще донедавна це науково-виробниче підприємство займалося виключно військовою технікою. Створена в 2014 році фірма займалася максимально захищеними безпілотниками, які можна було використовувати в гарячих точках та місцях військових конфліктів, але в цьому році продукція київського підприємства стала доступною і для мирних цілей — було розроблено літальний апарат Skif.

«Skif — це суто аграрна система, його ціль — фотомоніторинг полів. Апарат може проводити в безперервному польоті до 2-х годин, а це означає, що він є повністю автономним. Запускається дрон з катапульти, приземлення виконується за допомогою парашута, людський фактор там мінімальний. За один виліт він може здолати до 120 км або покривати до 1,5 тис. га», — розповідає про розробку своєї компанії директор логістики і виробничого процесу Павло Гунченко.

Комплектація дрона включає у себе дві батареї, яких вистачає на два вильоти, а отже всього за 4 години апарат може повністю облетіти господарство в 3 тис. га.

«Апарат працює майже без втручання людини. Оператор приходить на поле з ноутбуком, в якому встановлена наша програма, задає координати точок на полі, де потрібно зробити фото, запускає апарат з катапульти і йде на 2 години. Потім апарат просто спускається на парашуті, оператор переносить з нього дані до ноутбуку, а ПЗ проводить накладання знімків на карти з GPS-прив’язкою», — пояснює роботу апарату Павло Гунченко.

Повний комплект, до якого окрім самого дрона та системи живлення, входить метеостанція, захищений кейс для зберігання, радіомодуль, ремнабір та гумова катапульта для запуску апарату, коштує $8,5 тис.

Skif розвиває швидкість до 65 км/год з мінімальною висотою зйомки 50-60 м, а максимально спокійно може знімати і з висоти 300-400 м. За словами Павла Гунченка, такі апарати користуються найбільшою популярністю у середніх товаровиробників із зембанком 3-10 тис. га.

Ще однією фірмою, яка представляла безпілотні апарати на виставці стали вже добре відомі в Україні Drone.ua.

Скануючи біомасу

Окремо варто згадати стенд Fritzmeier Umwelttechnik, на якому було представлено сканер біомаси. Це обладнання агрегатується до передньої навіски трактора.

«Основний модуль сканера — це вимірювальні головки, які складаються зі світлосенсорики, сканують стеблостій за двома параметрами: щільністю біомаси та кількістю засвоєного азоту. Ця інформація враховується для того, щоб визначити потрібну норму внесення азотних добрив», — розповідає про принцип роботи сканера менеджер з продажів в Східній Європі Владислав Шпаковський.

Після надходження до сенсора, отримана інформація компілюється, з’єднується з GPS-координатами та потрапляє на термінал компанії. Комп’ютер обробляє цю сиру інформацію, трансформує її в дані щодо норм внесення добрив і передає далі на робочий термінал виконавчої машини — розкидувача добрив або обприскувача.

За словами Владислава Шпаковського, фермери в Європі здебільшого спочатку сканують посіви, створюють карту перемінного внесення добрив, а потім вже працюють обприскувачем. Розробка ж Fritzmeier Umwelttechnik дозволяє приладнати і сканер, і обприскувач до одного трактора, і працювати в режимі онлайн без зупинок. В цьому випадку сканер, що знаходиться спереду машини передає дані до обприскувача, який їде позаду і вносить вже необхідну кількість добрива. Також сканер працює з картами потенційної врожайності.

«Сканер працює з усіма культурами, адже він реагує на світло, яке відбивається від хлорофілу. Хлорофіл на 70-80% складається з азоту, тому можна говорити – чим більше хлорофілу, тим більше азоту в рослині», — пояснює Владислав Шпаковський.

Сканер може працювати з великим спектром обприскувачів, серед яких машини компаній Amazone, Rauch, Kuhn, Bochballe та John Deere.

З приводу того, наскільки вигідно використовувати такий сканер, Владислав Шпаковський детально пояснив рентабельність такого вибору.

«У середньому на 1 га фермер вносить добрив на суму близько 100-120 євро. Використання цієї машини обійдеться на 5 років при зембанку в 1 тис. га близько 6 євро/га. Але коли людина вносить свої 100-120 євро/га у вигляді добрив, вона не може бути впевнена, що насправді інвестує їх правильно, адже одні рослини потребують 180 кг, інші — 220 кг. А ця машина дозволяє вказати, скільки азоту потрібно внести на ті чи інші рослини, що подекуди дає економію в 10-кратному розмірі», — розповів спеціаліст.

Все «залізо» в сканері вироблено в Німеччині та Японії, а в комплект до самої машини можна придбати захищений термінал на базі Windows.

Звичайно ж ми могли упустити деякі новинки «розумного землеробства» на «ІнтерАГРО», але виходячи з отриманої інформації, можна сказати, що український агросектор в цьому році показав, що інноваційні рішення вже не страшні для аграріїв і багато хто з фермерів вважає доцільним вкладати гроші в точне землеробство, безпілотну авіацію та інші новітні розробки, що полегшують життя працелюбним куркулям.

Андрій Губін, Kurkul.com