Одним з ризиків в сільському господарстві є недостатня кількість вологи, необхідної для отримання сталого врожаю. В 1881 році відомий польський вчений-біолог Франц Каменський відкрив симбіотичне співіснування певних видів грибів і вищих рослин. Сучасною термінологією «мікориза» — це симбіотична асоціація міцелію грибів з коренями рослин. Більше 90% всіх рослин живуть в симбіозі з мікоризоутворюючими грибами, утворюючи грибокорінь.

Присутність мікоризи на коренях — не виключення з правил, а правило, властиве більшості вищих рослин.

Відсутність мікоризи у наших культурних рослин (пшениця, кукурудза, соняшник та ін), а також плодові — ось це вже виключення з правил природи. З мікоризою рослини ніколи не зазнають водного голодування. Мікориза — потужний «насос» для рослин, вона не тільки подає їм воду з глибших шарів грунту, а й живить рослини. Площа поглинаючої поверхні мікоризоутворюючих грибів у 100 разів перевищує поглинаючу поверхню кореня рослини. Гриби отримують від рослин продукти фотосинтезу для свого розвитку, а взамін віддають воду і перетворені в доступну форму поживчі речовини. Завдяки рослинному гормону — індолілоцтовій кислоті, яку продукують бактерії, рослини отримують додаткове живлення з раніше недоступних сполучень грунту.

Мікориза активно допомагає рослинам засвоювати азот, калій та фосфор з раніше недоступних (змінералізованих) сполучень грунту, що збільшує урожайність при малій потребі в удобренні та воді. Крім того, мікориза забезпечує рослини мінералами, вітамінами, ферментами, біостимуляторами, гормонами.

Препарати на основі мікоризоутворюючих бактерій Pseudomonas Aurefaciens зі штамами IMB B-7096 та IMB B-7097 збільшують схожість насіння, стимулюють ріст злакових та інших рослин, і, як азотне добриво, дають рослинам не молекулярний, а атомарний азот. Біологічні препарати на основі штама гриба Trichoderma і водної суспензії бактерії Pseudomonas знищують до 60-ти патогенів, що викликають кореневі і плодові гнилі, насіннєві інфекції (пліснява), паршу та інші хвороби рослин. Гриби виділяють в середовище свого проживання велику кількість антибіотиків, які знищують патогени.

Сфери застосування:

• Зернові культури — обробка насіння перед посівом для стимуляції росту та схожості, знищення хвороб зберігання. Таким чином, ми заселяємо насіннєвий матеріал мікоризоутворюючими бактеріями, які допомагають рослині створити потужний симбіоз з грибами та бактеріями. Періодичні обприскування посівів забезпечують не тільки постійний симбіоз, а й захист від хвороб і шкідників з одночасним живленням рослин атомарним азотом, який є в достатній кількості в атмосферному повітрі (кожні 14 днів). Цінність даних препаратів в тому, що їх можна поєднувати з комплексними препаратами для живлення та захисту. При цьому норми внесення добрив та мікродобрив можна скоригувати на основі листового аналізу, що вплине на зменшення собівартості вирощування. Зокрема, норма азотних добрив може бути зменшена в 8-10 разів.
• Плодові культури. Обробка коренів саджанців перед посадкою в сад не тільки забезпечує захист від патогенних мікроорганізмів в ґрунті, а й забезпечує утворення симбіозу з грибами та бактеріями (колонізація кореневої системи бактеріями). Ефективність даних бактерій в боротьбі з хворобами плодових (парша, борошниста роса, моніліоз, кучерявість та ін) є досить високою. Дані препарати потрібно використовувати для профілактичних обприскувань по листу та для поливів. Це особливо актуально в органічному землеробстві. Одним із суттєвих ризиків у садівництві є ранньовесняні заморозки. Дані бактерії зупиняють ріст льодоутворюючих бактерій Pseudomonas siringae, які є збудниками моніліозу та інших небезпечних хвороб плодових. Періодичність застосування в садах — 10-14 днів та після кожного дощу. Перевагою є можливість комбінованого використання з біологічними та хімічними препаратами (окрім мідьвмісних препаратів).

На ринку є пропозиція великої кількості мікоризоутворюючих препаратів в вигляді субстанцій грибів мікоризи. Такі препарати мають різні комерційні назви, але суть одна — обробляти ними насіння, корені плодових, чи занести напряму в грунт. Оптимальний варіант вартість/ефективність є застосування препаратів на основі бактерій Pseudomonas Aurefaciens та Tricoderma Lignorum.

Власники с/г підприємств, які мають земельний банк від 1 тис га та плодові насадження від 50 га, можуть побудувати завод по виробництву даних препаратів для забезпечення власних потреб. Орієнтовна вартість заводу на 3 тис га землі — 120 тис $.

Валентина Лановенко, президент Академії Органічного Садівництва «Ekogarden», власник органічного розсадника  родини Лановенко