Нинішній рік став дуже непростим для господарств, що зробили ставку на сою. Дехто навіть називає його «втраченим». Але аграрії та спеціалісти компанії «Щьолково Агрохім Україна» CHEMISCHE GUTER AG, що спільно з канадською компанією «Семенсес Прогрейн» заснувала «Клуб 50», не опускають рук. Вони впевнені, умілий підхід, гарне насіння і ефективна система захисту зроблять свою справу, і скоро українські сільгоспвиробники зможуть збирати сої 50 ц/га. А перші кроки у цьому напрямку вже зроблено!

У фермерському господарстві «Тетяна 2011», за словами керівництва, цього року вдалося вийти на прийнятний результат. Надприбутку, звичайно, не буде, але і в «мінус» вони не підуть.

В середньому, по господарству планується вийти на 22 ц/га, але завдяки «Клубу 50» на цих полях вдалося досягти урожайності більше 30 ц/га.

Особливості цьогорічної сої

Збір ранньостиглої сої у господарстві почався 27 серпня. На товарних посівах (на площі 180 га) це був сорт «Танаїс» селекції «Прогрейн». На початку збору урожайність на круг складала 24 ц/га, під кінець – 19 ц/га.

За словами головного агронома господарства Олександра Сивогорла, рослинна маса була дуже високою, що зазвичай не властиво для сої, при цьому кількість стручків на рослині була низькою. На рослині було всього 12-16 бобів, і найбільша їх кількість була зосереджена верхньому ярусі.

«Коли відбувалося наливання зерна, верхній ярус зазнав негативного впливу внаслідок посушливості клімату, тому маса тисячі там не сформувалася як слід. Найбільш повноцінне зерно було в нижньому ярусі, але нижній ярус у червні, на момент цвітіння, зазнав значних перепадів температур і практично не цвів. Тому висота закладання нижнього боба в цьому році була на висоті 25 см (при характерних 12 см). Нижче взагалі бобів не було» — говорить Олександр Сивогорло.

Крім того, і середній ярус не показав майже нічого. Всього на рослині в середньому було до 20 бобів.За словами Олександра Сивогорла, якби усі боби були як на нижньому ярусі, то маса тисячі була би 200 г, але на сьогоднішній день в середньому вона становить не більше 145 г.

«Ясна річ, що на посів ми будемо відбирати каліброване насіння, тобто зробимо масу тисячі 180-185 г, але буде більший відсоток відходів при цьому. Тобто насіння вийшло не кондиційне в повній мірі», — пояснює агроном.

Головні причини недобору урожаю

Причиною недобору урожаю Олександр Сивогорло вважає, перш за все, кліматичні умови, які склалися на період цвітіння. Саме тоді були аномальні перепади температур: вдень +28, а вночі до +14 градусів. Саме в цей час відбувалося цвітіння рослини, період, коли, як свідчить література, рослина сої має давати до 100 квіток, а на полях господарства внаслідок цвітіння зав’язалося лише до 20 бобів.

«Ми вирішили зробити повторне цвітіння за допомогою внесення бору. Уже подивившись, що верхній ярус почав зацвітати, а середній і нижній ярус не мав бобів, ми внесли «Інтермаг-бор» в нормі 1,2 л і відновили процес цвітіння в нижньому і середньому ярусі», — говорить агроном.

Але соя здатна контролювати свій потенціал і відповідно до температурних умов, наявності вологи, вона ці додаткові боби, що їй нав’язали, скинула і в результаті, як було до 20 бобів, так і залишилося. Цим агроприйомом додати урожайності не вдалося.

Тож на даному полі ранньостигла соя дала середню урожайність у 19 ц/га.

Але цей самий сорт на іншому полі дав більше 30 ц/га по технології AgroPower.

Захист по вегетації на обох полях був однаковий: фунгіцидний, інсектицидний захист, мікроелементи (карбамід, сульфат магнію).Єдина відмінність: на цій площі дали більше бору з Титул ДУО, ККР.

«Ми давали бор більше на початкових етапах, тобто під час цвітіння нижнього і середнього ярусу, і зараз бачимо в цьому можливість впливати на урожайність сої, завдяки додатковому внесенню мікродобрив та фунгіциду Титул ДУО, ККР, а саме бору, бо він впливає на цвітіння і на стійкість рослини до спеки. На тому полі (в 180 га) ми зробили внесення пізніше, а на цьому робили по етапах на 9 і на 12 листок, і тут соя не скинула нав’язані нами боби і сформувала до 27 бобів на рослині», — розповідає Олександр Сивогорло.

В кінцевому результаті урожайність на цьому полі була в півтора рази більшою і склала за 30 ц/га.

«Соєві» експерименти

За словами Олександа Сивогорло, директор по роботі з ключовими клієнтами компанії «Щьолково Агрохім Україна» Павло Бондаренко, з яким вони постійно тримають контакт, любить експериментувати.

Для цього він читає профільну літературу, цікавиться досвідом минулих років і зокрема досвідом радянських часів. Завдяки його підказкам у ФГ «Тетяна 2011» цього року було закладено кілька експериментальних ділянок. Найцікавішими з них виявилися ділянки, де проводилася чеканка.

«Соя по-різному реагує на зовнішні впливи і ми вирішили випробувати її різними видами стресу. Для цього на площі в 1,5 га ми закладали дослід механічної чеканки. В результаті ми побачили, що рослина внаслідок стресу дає бокове галуження. Навіть ранньостиглі сорти, які взагалі не придатний до цього. Скажімо, той самий «Танаїс» внаслідок механічної чеканки дав по 1-2 додаткових пагони, на кожному з яких було по 5-6 бобів. Тобто, коли ми мали на основному стеблі 12-16 бобів, то ще два пагони додатково давали до 10 бобів», — пояснює агроном.

На цій демонстраційній ділянці врожайність склала 27 ц/га.

Ділянка знаходилася в середині поля, в загальному масиві. Чеканка робилася в червні, коли відбувалося цвітіння нижнього ярусу.

Також у цьому році у господарстві робили хімічну чеканку на площі 3 га. Цей дослід дав можливість отримати приріст в 1,2 ц/га.

«Посходово ми вносили «ЗОНТРАН» в нормі 0,5 л/га. Метою було, по-перше, знищення падалиці соняшника, і, по-друге, вивчення побічної дії препарату на рослину. Ми вже мали досвід використання цього препарату в нормі 0,8 л/га в позаминулому році і тоді побачили збільшення кількості бобів на рослині. Але ми втратили на строках збирання, бо вегетація затягнулася на два тижні. У цьому році ми збирали буквально на 5 днів пізніше», — ділиться агроном.

При цьому, висота рослин була меншою, а бобів на рослині було більше.

У господарстві налаштовані і далі проводити дослідження у цьому напрямку, бо навіть якщо чеканка і не дасть на товарних посівах якогось надрезультату, приріст все одно буде.

Захист спрацював відмінно

Що стосується системи захисту, то Олександр Сивогорло впевнений, що господарство зробило правильний крок, ще кілька років тому обравши препарати «Щьолково Агрохім».

«Якщо говорити про гербіцидний захист, препарати «Щьолково Агрохім» спрацювали на усі 100%. Без перебільшень. Коли ми вносили грунтовий гербіцид «ЗОНТРАН» у нормі 1 л/га, не було жодної краплі вологи. Волога пішла аж через тиждень після посіву, але проявів загрози бур’янів у нас не було. По вегетації ми робили профілактичний захід для підчищення поодиноких бур’янів, які десь ненароком вискочили, двома варіантами: бакова суміш з 2-х продуктів на одному полі і «ГЕРМЕС» — на іншому. Обидва варіанти спрацювали, але ж ціна питання…», — розповідає агроном.

«ГЕРМЕС» показав кращу економіку і, крім того, після нього немає обмежень у сівозміні – можна сіяти зернові культури. Крім того, після «ГЕРМЕСУ» у господарстві не вносили протизлакових гербіцидів, а після іншої системи потрібно було боротися ще й зі злаковими бур’янами і, відповідно, нести додаткові витрати.

«Виходить з «ГЕРМЕСОМ» ми не лише зекономили, а й вирішили усі питання», — підсумовує Олександр Сивогорло.

Крім того, Олександр Сивогорло зазначає, що особлива препаративна форма препаратів «Щьолково» — не рекламний хід. Препарати дійсно працюють краще за інші і під час роботи з ними у господарстві ніколи не виникало проблем, наприклад, з розшарування у фунгіциді діючих речовин, чи при змішуванні препаратів.Підтвердженням того, що господарство задоволене препаратами «Щьолково Агрохім», є ще й те, що вони використовують препарати їх не лише на сої.

«У нас більшість препаратів у господарстві – препарати від «Щьолково Агрохім». Це і протравники, і гербіцидний, фунгіцидний, інсектицидний захист, навіть ті самі родентициди. Наприклад, на цукровому буряку у нас 100% схема захисту від «Щьолково Агрохім», — запевняє Олександр Сивогорло.

Плани на наступний рік

Незважаючи, на невтішні результати по урожайності сої цього року, посіви у 2016 р. у господарстві все одно планують збільшити. І якщо у цьому році мали 334 га сої, то у наступному буде уже 500 га.

«Плануємо докорінно переглянути систему живлення сої. Якщо й надалі зберігатиметься тенденція до спекотного клімату, то будемо використовувати калій, який впливає на стійкість культур до спеки. До цього ми недооцінювали його роль. Тепер хочемо збільшити кількість калійного удобрення», -ділиться планами Олександр Сивогорло.

Крім того, наступного року у господарстві хочуть поекспериментувати з різною шириною міжряддя висіву, оскільки до кожного сорту у цьому питанні потрібно підходити індивідуально. Для цього компанією «Прогрейн» розроблена спеціальна таблиця, де зазначено, як, в залежності від кількості теплових одиниць, розрахувати оптимальний термін посіву. Визначальним при цьому є відповідь на питання: чи має сорт здатність до галуження і скільки теплових одиниць рослина має засвоїти в період вегетації.

«В цьому році ми посіяли сорт «Кубань» на ширині 15 см і побачили, що він розгалузився тільки там, де є технологічні колії. Тобто така ширина міжряддя для нього не є оптимальною. Для нього має бути ширина міжряддя 30-36 см, тоді він максимально реалізує свій потенціал», — робить висновок агроном.

На наступний рік у господарстві вирішили сіяти різні сорти з різною шириною міжряддя: 15, 30 і 45 см.

Ну, і найголовніше — у ФГ «Тетяна 2011» намагатимуться робити усе можливе, щоб максимально зберегти вологу у ґрунті, і запевняють: оранки точно не буде!