Відомий європейський аграрний експерт Жан-Жак Ерве має що сказати про українську «аграрку». Тривалий час академік аграрних наук трьох країн (Франції, України та Росії) жив у Києві та працював радником спочатку при уряді України, а згодом на аналогічній посаді у Правлінні з питань сільського господарства ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК».

Аграрний експерт охоче ділиться своїми думками з приводу того, що ж може стимулювати розвиток сільського господарства України, і що може його загальмувати. Пропонуємо вашій увазі найцікавіші тези із розмови з Жаном-Жаком Ерве.

Майбутнє — за кооперативами і за органікою

В Україні потрібно пропагувати створення кооперативів і підтримувати вже існуючі об’єднання. Потрібно починати робити це з конкретних речей. Із близько 1200 кооперативів, які зареєстровані в Україні, реально працюють не більше половини. А які працюють? Дрібні. Коли мова йде про створення кооперативу, потрібно пояснювати людям, що завдяки цьому вони, об’єднавши зусилля, могли б купити потужний комбайн чи трактор, або ж організувати спільний цех, скажімо, для забою свиней чи переробки продукції. Я бачу перспективи у секторі органічного виробництва овочів та фруктів. Проте, до створення кооперативів потрібно підходити теж дуже обмірковано і уважно, щоб їм не доводилося конкурувати із великими господарствами, які знаходяться поруч. Як громадянин Європейського Союзу я глибоко переконаний, що кооператив це єдиний інструмент, який захищає права аграрія і ставить його на ранг вище. Це унікальний інструмент, який забезпечує стабільність і, водночас, захищає права усіх його членів. Ви тільки подивіться, скільки кооперативів існує у світі. І всюди вони працюють доволі успішно. А чи знаєте ви, що навіть банківська картка Visa була створена кооперативом банків?! Вони об’єдналися для того, щоб створити систему, яка буде корисною всім, а потім трансформували її в кооперативне підприємство. Цим шляхом об’єднання заради користі усіх потрібно йти і українським аграріям.

Банк назустріч фермеру

Багато українських фермерів бояться брати у банку кредити, і не лише тому що їх не задовольняють високі відсотки. Просто між банками та фермерами немає взаємодовіри. Потрібно, щоб банки мали пропозиції спеціально для аграріїв, щоб вони могли конструктивно «розмовляти із сільським господарством». І якщо ці фінансові установи зроблять перший крок до фермерів, останні обов’язково підуть їм назустріч. Більшість фермерів, а особливо дрібних, думають, що банки це якісь «недосяжні високі кабінети». Потрібно пояснити їм, що в двері цих «кабінетів» потрібно стукати, щоб знайти гроші на реалізацію своїх планів. Потрібно, щоб дрібні аграрії знали як працюють фінансові установи, особливості і принципи їх роботи. Потрібно продемонструвати їм, що співробітництво між банком і фермером може бути взаємовигідним і базуватися на основі взаємодовіри.

Довгострокова оренда VS Ринок землі

Я не проти ринку землі, проте бачу, що довгострокова оренда землі може бути для власників земельного капіталу вигіднішою. В цьому я переконуюсь, відвідуючи, наприклад, аграрні конференції, та спілкуючись із людьми з різних європейських країн. Скажімо, у Великобританії діє система передавання землі у спадок, проте є чимало людей, які зрозуміли, що сільським господарством займатися не хочуть і, тому передали свої землі у довгострокову оренду фермерам. Існують підприємства, які зовсім не мають своєї землі, проте успішно працюють на таких землях, оплачуючи за них орендну плату. У нас у Франції така ж сама ситуація — половину земель фермери купують, половину – орендують. Я не думаю, що аграрій, який живе за сотні кілометрів від Києва і працює на 20 га землі зможе розширити свій земельний банк, за рахунок купівлі угідь. Мало кому це буде по кишені. Але може бути, що ситуація згодом зміниться. Тому, я вважаю, земельна реформа в Україні повинна проходити виваженими кроками. І довгострокова оренда — один із таких кроків. Також обов’язково потрібно ідентифікувати усі паї: щоб те, що вказано на папері співпадало з тим, що власник земельної ділянки має насправді.

Підготувала Людмила Лутицька, Kurkul.com