Стрімкий розвиток і комплекс ефективних кроків у напрямку до своєї мрії. Як ідея про створення козиної ферми переросла у відому торгову марку Zinka і чи можливо отримати звання «Лідер галузі» через п’ять років після створення власного господарства? Про це і не тільки на виставці «Agro Animal Show 2017» під час семінару «Сучасне козівництво як ефективний бізнес» розповів голова ФГ «Тетяна 2011» Василь Цвик. Які поради аграрій дав колегам та як починався його аграрний шлях? Подаємо без коментарів.

Вчитися у колег, але приймати власні рішення

Ще 5 років тому я був зовсім недосвідченим, під час конференцій та семінарів дивився великими очима на спікерів і думав: «Ого, які великі цифри вони називають!». А зараз сам виступаю в ролі такого ж спікера перед вами. Перше, з чого хочу почати, — беріть олівець в свої руки і завжди рахуйте самі.

Зараз я хочу поділитися з вами своїм досвідом: можливо у чомусь розвіяти сумніви, а когось змусити замислитись над тим, потрібна йому ця справа чи ні.

Наше господарство розташоване за 100 км від Києва у мальовничому Згурівському районі. Підприємство молоде, створене у 2011 році. Але тваринництвом ми почали займатися лише у 2015-му. До цього вирощували різні сільгоспкультури.

Ми дуже довго думали, подорожували європейськими країнами, були в Ізраїлі, вивчали будівництво тваринницьких ферм. І сьогодні можемо сказати одне: країна, яка має свою історію і технології, ні в якому разі не може поділитися своїми надбаннями з іншими. Точніше, поділитися можна, але не завжди виходить застосувати чужі технології у своїй країні. Кліматичні умови, менталітет — усе відрізняється. Тому, я вважаю, що ми повинні з кожної країни взяти певні елементи технології і впроваджувати їх у галузі козівництва вже в Україні.

Нехай наш шлях і не такий довгий, але за цей час ми вже виробили принципи, яких дотримуємося, на які спираємося і за якими працюємо. Їх всього сім:

• Утримання тварин

• Генетика тварин

• Раціон годівлі

• Автоматизоване доїння та кваліфікований персонал

• Рух молока, охолодження та зберігання

• Транспортування

• Переробка молока

Утримання тварин

Спочатку ми вирішили, що хочемо мати ферму на 600 кіз. Потім почали думати над різними варіантами приміщень: обирали між будівництвом нових і реконструкцією старих. Довго визначалися з матеріалами. Але все-таки зупинилися на реконструкції, під яку втрапив свинарник-маточник ще радянських часів.

Процес пішов: від старих приміщень ми залишили лише стіни, висотою 1,5 м. Потім розробили проект спільно з компанією DeLaval. Вже тоді ми розуміли, яким буде клімат та умови, адже дуже важливо все спланувати на початковій стадії. Я думаю, якщо при зведенні приміщення для утримання тварин і можна допускати якісь незначні помилки, то при проектуванні переробного цеху та молочного відділку це майже неприпустимо. Відтак реконструкція йшла поступово.

Значну увагу ми приділили клімату, адже високі температури негативно впливають на кіз. Від того, як приміщення бореться з аміаком та в яких умовах перебувають тварини, залежить здоров’я, тривалість життя кіз та навіть якість молока.

Ми встановили вентиляційні системи, витяжні шахти. Можливо, на певному етапі не приділили достатньо уваги освітленню приміщень. А виходячи з того, що зараз деякі супермаркети диктують умови, коли коза повинна входити в охоту, цей пункт не можна оминати увагою.

Завершивши реконструкцію, ми прекрасно розуміли, що рано чи пізно ми отримаємо молоде поповнення, з’являться козенята, тому ми одразу взялися за реконструкцію родильного відділення.

Генетика тварин

На мою думку, тут є різні шляхи, якими ми можемо піти. Перший шлях — дешевший, але займає більше часу. Ми купуємо українські тварини і кожного року поліпшуємо стадо цапами-плідниками. У цьому варіанті є і плюси, і мінуси. З одного боку це дає можливість зекономити на початковій стадії козівництва, але є мінус у тому, що покупці звикають до тієї якості молока, яка є на початковій стадії. Наступного року ми його покращуємо, змінюється ціна і нам задають питання. Відтак, ми пішли іншим шляхом, завезли французьку лінію, дві породи: альпійська та зааненська. На початку лютого 2017 року ми отримали статус репродуктора. Ми над цим дуже плідно працюємо, хоча проблем вистачає.

Для збереження молодняка сьогодні ми пішли на випоювання козенят замінником молока. Дуже багато є думок і варіантів як це можна зробити. Сьогодні один із найдорожчих варіантів — випоювання козиним молоком. Більш дешевий, але теж не такий простий варіант — випоювання замінником молока. Де взяти замінник молока? Дуже багато ходить легенд, що його можна купити як в Україні, так і за кордоном. Дехто говорить, що в Україні є лише коров’яче сухе молоко, яке категорично не можна давати козенятам. Я з практики скажу: ми не давали коров’яче молоко. У нас є партнери, які розробили для нас замінник сухого молока. Тобто він український, але спеціально для кіз.

Раціон та годівля

Для дійних кіз це дуже важливе питання. Але кожен із нас рахує кошти, кожен має свій підхід. У нас він дуже простий: 1,5 кг соломи на одну дорослу тварину, 1,8 кг комбікорму, 400-500 кг кукурудзи (на добу). Ми дотримуємось формули, що 500 г комбікорму дорівнює 1 л молока. Був час, коли ми сіяли люцерну. Сьогодні ми відходимо від цього і будемо використовувати тільки солому. Поки що у нас не виходить якісно заготовити люцерну. Коли ми дивимося на кормовий стіл, то бачимо, що там залишається багато листочків. Відтак, якщо і використовувати люцерну, то її треба все-таки гранулювати.

Таку модель годівлі ми використовуємо впродовж усього року, змінюємо тільки склад раціону та комбікорму. Тісно співпрацюємо з колегами у цьому напрямку, ділимося досвідом. Ми не ризикуємо цим і навіть самі робимо гранули, комбікорм, реалізуємо його і даємо супровід по годівлі іншим господарствам. При такій годівлі одна козоматка за добу дає 3,5–4 л молока.

Автоматизоване доїння та персонал

Коли ми починали будувати доїльний зал, було дуже багато кропіткої праці: індивідуальні годівниці, різні види доїльних залів. Однаково важливо і те, чим доїти, і те, як тварина буде поводити себе в доїльному залі, тобто, логістика тварин. Це один з основних принципів ефективності використання доїльних залів, тому що неправильна логістика змушує витрачати кошти на додаткове обладнання, наприклад, електропастуха.

Тобто кожен із нас має зрозуміти, як він це буде робити, чим, і хто йому буде підганяти кіз. Ми довго дискутували і зрештою вирішили поставити доїльний зал 2×18. Він обладнаний системою автозйому — ця функція потрібна для того, щоб якомога менше псувати здоров’я тварини.

Щодо персоналу — сьогодні знайти гарного працівника теоретично доволі легко, а практично — дуже важко. Тому ми брали молодих хлопців, які хотіли працювати, і відправляли їх на стажування у Францію на три місяці. Зрештою всі вони навчені і працюють на нашій фермі.

Рух молока, охолодження та зберігання

Питання «руху молока» особливо важливе. Згідно санітарних норм цех з переробки молока має розташовуватися за 1,2 км від виробництва. Відтак, є небезпека контакту молока з людьми та повітрям під час транспортування. В індивідуальному порядку ми отримали дозвіл на розміщення цеху за 300 м від ферми. І були вимушені купити автомобіль для транспортування молока.

Переробка молока

Є загальновідома формула для розрахунку площі цеху з переробки молока: 1 т молока = 100 м кв. приміщення (залежно від того, які види продукції ви хочете виготовляти). Наразі наш цех з переробки молока введений в експлуатацію, має всі відповідні документи, його потужність 7,5 т молока на добу.

Люди, які працюють на переробці, навчалися та набиралися досвіду у ізраїльських спеціалістів, що працювали на нашому виробництві. Сьогодні ми маємо торгову марку Zinka, яка стала сучасним українським брендом.

Коли колеги-початківці питають порад, як правильно обрати свій шлях, я відповідаю, що сьогодні ми можемо тільки прогнозувати як покупець сприйме наш товар. І лише тоді, коли споживач «проголосує» за нас своїми коштами, придбає нашу продукцію, тільки тоді ми зможемо зрозуміти правильною дорогою ми йдемо чи ні, і подумати над тим, як ми можемо змінити цей вектор.

Фермерське господарство відрізняється від великих заводів і холдингів тим, що ми можемо протягом двох тижнів змінити асортимент і взяти інший, правильний вектор, який нам потрібен. Це нам «грає на руку».

Щодо нас, то ми з самого початку обрали напрямок кисломолочних продуктів і дотримуємося його і досі. Сьогодні ми маємо пастеризоване молоко з вмістом жиру 1%, 2,8%, 3,6%. Також можемо запропонувати кефір з жирністю 2,8%, біфідойогурт, біфідойогурт зі злаками, біфідойогурт з різними фруктовими наповнювачами. Окрім цього виготовляємо 21% сметану і сири. Тару для наших товарів ми також виготовляємо самостійно.

Тривалий час у мене «не лежала душа» до сирів. Але все-таки ізраїльські технологи спроектували для нас сироварню, і наразі у нас працює цех з переробки сирів. Ми маємо камери дозрівання, установки для посолки і виготовляємо невеликий асортимент сирів. Це тверді та м’які сири, а також сир з козиного молока з білою пліснявою, на кшталт камамберу.

Наразі ми вже маємо досить гарно розвинену логістику. Здійснюємо підвіз молока до переробного цеху, орендуємо автомобілі, які щодня роблять доставку в супермаркети, адже сир швидко псується, тому потребує швидкої доставки. Сьогодні ми співпрацюємо з 57-ма супермаркетами України і нам вже катастрофічно не вистачає сировини. Є супермаркети, які стоять в черзі за нашою продукцією, але поки що нам немає чого запропонувати.

Важливий нюанс

Важливе місце займає реклама. Чому? Бо хай там скільки людей не говорять про свою любов до козиної продукції, але перед тим як виходити на ринок, ми робили багато досліджень. Провели анкетування, опитали більше тисячі киян і з’ясували, що культури споживання козиного молока у столиці немає. Тому треба над цим працювати. Кожен із нас буде вибирати яким шляхом буде йти, але ми для себе вирішили, що маємо кожному клієнту дати продегустувати, дати скуштувати нашу продукцію і тільки тоді вже людина свідомо буде повертатися по неї у магазин.

Падати, але підійматися

Коза не пробачає помилок. Для того, щоб їх було якомога менше, ми чотири роки їздили за кордон у різні країни і вивчали технології. Сьогодні я не використовую технологію якоїсь конкретної країни, ми синтезуємо отриману інформацію і адаптуємо до наших умов. Головне, щоб все було сплановано, треба продумати кожен крок. Я назвав лише сім факторів, які впливають на нашу роботу, звичайно, що цей список можна продовжувати. Але їх потрібно брати за основу, від них відштовхуватись, якщо ми хочемо отримати якісний продукт.

Вікторія Сумченко, Kurkul.com