Нова подорож нашої команди на поля ТОВ «Вега Агро», що на Житомирщині, відбулася 19 квітня. Вона збіглася із суттєвими змінами погоди та різким похолоданням, яке накрило всю Україну в другій декаді цього місяця.

Тож ми не могли оминути цієї події та, окрім вивчення загального стану озимого жита, приділили увагу реакції культури на весняні заморозки та можливим наслідкам негоди.

Останнього разу ми побували на цьому полі 9 березня ― тоді якраз розпочалось підживлення жита аміачною селітрою. Відтоді на полі було проведено ще 2 підживлення:

• 30.03 ― сульфатом амонію (100 кг/га);
• 06.04 ― аміачною селітрою (у нормі 150 кг/га).

Дуже важливим було саме останнє внесення добрив, адже нестача сірки у весняний період не дасть змоги рослинам засвоювати азот, навіть за його наявності у ґрунті. Саме через нестачу сірки в деяких господарствах із початком похолодання почали спостерігатись ознаки азотного голодування посівів, говорить Ігор Давидюк, представник компанії «КВС-УКРАЇНА».

«Житу тут вистачає всього ― проблем я не бачу. Тоді як багато в кого зараз на пшениці, на житі проявилась нестача сірки, особливо на піщаних ґрунтах, через що заблокувалось надходження азоту. Бо агрономи не запланували або не провели внесення сірки», ― коментує Ігор Давидюк.

«Ми завжди плануємо внесення 100 кг/га сульфату амонію для того, щоб працював азот. Є сірка ― є азот, немає сірки ― то й азот не працює», ― підтверджує Віктор Петрашенко, головний агроном «Вега Агро».

Також у господарстві встигли провести ще до похолодання обробку посівів жита гербіцидом та регулятором росту. 12 квітня на кожен гектар посіву внесли 1,5 л хлормекват хлориду та 25 г гербіциду «Пойнтер» на основі трибенурон-метилу.

Цей украй важливий захід припав на оптимальну фазу розвитку культури ― появу першого міжвузля. В цей час на житі вносять препарати на основі хлормекват хлориду, який зменшує довжину міжвузля і знижує ймовірність зламу стебла та вилягання посівів під вагою урожаю.

Внесення регулятора росту пізніше, коли перше міжвузля вже досягло довжини 2 см і більше, є неефективним. До того ж, слід зважати на мінімальну температуру внесення, яка становить 8―10°С.Завдяки вчасному внесенню добрив та регулятора росту, озиме жито набрало хорошу вегетативну масу й перебуває переважно у фазі розвитку ВВСН 31―32. На кожній рослині вже спостерігається не менше 3―4 добре розвинутих стебел.

«На викопаних рослинах ми бачимо 3―4 досить розвинених пагони, тобто можемо говорити про те, що це будуть стебла із добре розвиненими колосками. За норми висіву 2 млн шт./га, якщо помножимо на 3 стебла, то в результаті матимемо 600―650 колосків на м2, чого достатньо для отримання потенційно високого урожаю», ― оцінює потенціал посіву Ігор Давидюк, представник компанії «КВС-УКРАЇНА».

Проте похолодання другої декади квітня помітно уповільнило розвиток жита. Ріст рослин загальмувався і перехід до стеблування та виходу в трубку можна очікувати лише із підвищенням середньодобової температури.Водночас, через похолодання, відкладається поява на полі шкідників і хвороб, говорить агроном, тому поки що потреба в хімічних обробках відпадає. Та й температура повітря не допускає використання більшості діючих речовин.

Щодо можливого впливу заморозків, головний агроном не вважає його таким, що позначиться на урожайності жита. Хоча зрідка нам і траплялись пошкодження листкового апарату морозами, та все ж рослини перебували в доброму стані й забезпечені усіма необхідними речовинами. Навіть холодна погода не викликала дефіциту основних елементів живлення.

Недоліки рівномірності посіву за глибиною, які були помітними ще восени, вже значною мірою вирівнялися, хоча різницю в розвитку рослин ще можна побачити неозброєним оком.

«Нюанси щодо глибини висіву ще помітні. Більш-менш вирівнюються, але ще помітні, однозначно. Ті рослини, які були на оптимальну глибину посіяні, ті й розкущені більше, і виглядають краще від інших», ― зауважує Віктор Петрашенко.

На його думку, ця ситуація виправиться вже найближчим часом, коли настануть сприятливі для росту умови й жито почне активно вегетувати та розпочнеться стеблування.

Микола Сирота, SuperAgronom.com