Перша цьогорічна експедиція, яка традиційно була присвячена посівній, лишилася позаду. Ми були в полях п’ять днів і не спали п’ять ночей, щоб ви отримували свіжу та актуальну інформацію. Наразі ж настав час робити висновки та підсумувати побачене і почуте. Які тенденції посівної 2017 ми помітили та на що звернули увагу?

Свою подорож разом з експертами з компаній «Август Україна», ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та «Агріматко-Україна» ми почали із засніженої Харківщини, проїхали Чернігівську, Київську, Житомирську та Вінницьку області і завершили маршрут сонячною Одещиною. За цей час ми відвідали десять господарств. І хоча нас ледь не замело і не здуло вітром з полів, команда АгроЕкспедиції мужньо вистояла і повернулася у Київ. Але і тут нас чекала несподіванка: після примарного тепла в Україну знову повернулися холоди. Чернігівщину та інші області замітало травневим снігом, подекуди негода пошкодила посіви кукурудзи.

Спробуємо проаналізувати разом чи впоралися аграрії всієї країни із посівною та як відобразилися результати екстремальної весни на полях?

Посівна під сніг

Холодна весна зі снігом то змушувала аграріїв призупинити хід посівної, то знову змінювалася сонцем і теплом. Отже, перший акцент — непередбачувані погодні умови.

Читати по темі: АгроЕкспедиція. День 1. Лан (Agro Generation) та Трайгон Фармінг Харків (Agromino)

Більшість агрономів не змінювали технічну карту навіть всупереч холоду, адже за роки роботи погодні примхи навчилися сприймати такими, як вони є. Головний принцип залишався незмінним: комплексний фунгіцидний, гербіцидний та інсектицидний захист.

На полях більшості господарств від заморозків значно постраждав ріпак, подекуди і озима пшениця. Але ситуацію мало виправити тепло і сонце, якого і чекають аграрії. На деяких господарствах із наслідками заморозків боролися внесенням бору у комплексі з Дерозалом.

Подекуди погодні умови впливали на строки посіву, але здебільшого у тих регіонах, де випав сніг. Звичайне похолодання не зупинило роботу техніки в полях. Затримку у строках обробітку спровокував і дефіцит міндобрив, який на собі безпосередньо відчули у «Трайгон Фармінг Харків». Підприємство недоотримало 5,5 т селітри, які довелося шукати у інших постачальників, тому добрива внесли із запізненням на 2-3 тижні.

Зокрема, на Вінниччині, наприклад, звикли працювати у екстренних умовах, адже кілька років підряд зима швидко переходила в літо. А цьогоріч рання та затяжна весна здивувала навіть бувалих агрономів. Утім все одно на господарстві здійснили ранній посів соняшнику, не зраджуючи традиціям навіть через погоду.

Читати по темі: АгроЕкспедиція. День 4. Діброва і К, Калинівський Агрохім та Зернопродукт МХП

Через низьку температуру подекуди не спрацював гербіцид, який внесли зарано. На цих ділянках гербіцидний обробіток однозначно потрібно буде повторювати, переконані наші експерти. Подекуди здійснити внесення ЗЗР заважали і шквальні вітри, цим самим змушуючи аграріїв вносити додаткові корективи у свій польовий календар.

Але є й плюси весняних приморозків — відсутність більшості шкідників, яким холодна погода зіграла не на користь.

«Цього року ми не бачимо борошнистої роси, тому можемо прогнозувати, що в подальшому можуть з’явитися різні види плямистості, септоріоз, в залежності від погодніх умов може бути й борошниста. Але поки що цього немає. Шкідникам температура зіграла не на користь, тому ми не бачили хлібних шкідників, не було блішок, совок, мухи», — коментував побачене на полях менеджер зі збуту компанії «Август-Україна» Юрій Янковський.

Менше обробітку — більше зиску

Тенденція, яку ми чітко простежили — поступова відмова аграріїв від класичного обробітку грунту. Чи не на кожному господарстві ми чули про strip-till, no-till, mini-till. Переваги цих технологій сільгоспвиробники побачили в економії палива та збереженні у грунті вологи в достатній кількості для проростання насіння та отримання сходів. Зокрема, на Одещині у ТОВ «Колос» нещодавно придбали англійську сівалку Mzuri, яка здійснює посів за технологією Strip-till.

«Це зовсім інший посів, без обробки: зайшов у поле, солому розкидав, ріпак посіяв і все. Пшениця так само. Взагалі нічого не робиш. Водночас добриво вносиш і рихлиш, все сівалка робить, система Strip-till. Насправді ми не повинні видумувати якісь дурниці, як і в політиці, так і в бізнесі, і в технологіях. Ми повинні переходити на Strip-till, No-till та інші нульові технології, щоб поменше лізти в землю», — розповідає директор господарства Юрій Яловчук.

Читати по темі: АгроЕкспедиція. День 5. Колос

Нові підходи до сівби намагаються випробовувати на більшості господарств, які ми відвідали. Цікаво, що ще минулого року аграрії, з якими нам вдавалося поспілкуватися, ставилися до нульового обробітку обережно та з недовірою. Отже, є прогрес.

Пошук вологи

З чим точно є проблеми, так це з вологозабезпеченням. Господарства шукають та випробовують різні підходи для збереження вологи. Хтось обирає той же нульовий чи мінімальний обробіток грунту, інші (якщо дозволяє географія розташування), оснащуються зрошувальними системами.

На полях, які ми побачили, подекуди від дефіциту вологи постраждала озимина, тож покращувати стан посівів та виводити їх на належний рівень доводилося мікродобривами.

Через нестачу вологи деякі господарства відмовляються від певних вологолюбних культур. Зокрема на Вінниччині у «Діброва і К» розповіли, що цього року, скоріше за все, посіяли ріпак востаннє. Адже в умовах невизначеної вологості восени, коли сіють ріпак, зрештою він або сходить пізно, або якась частина площ не перезимовує взагалі.

Але якщо у «Діброва і К», поля якого розмістилися у «першій лінії» Південного Бугу, активно встановлюють поливні системи, то в інших господарствах доводиться шукати свої методи, як, наприклад, закриття вологи.

Ріпак вражав по-різному

Низька температура та квітневий сніг вдарили по посівах ріпаку. У своїй більшості він постраждав: рідкі сходи, голі стебла, хвороби та тріщини на стеблах. Зокрема у «Трайгон Фармінг Харків» ми побували на полі, де густота посіву у кращому випадку сягає 300 рослин/га.

«Ріпак перебуває у стресі через таку погоду, йому погано. Верхнє листя побіліло, подекуди видно хлороз та некроз. Але сама рослина жива і стебло в нормальному стані. Ріпак зараз в стадії бутонізації. Хоча нам пощастило, що він у нас не дуже великий, інакше йому б прийшов кінець», — оцінює посіви директор з виробництва господарства .

Але навіть у цьому випадку пересівати поле не планують і очікують зібрати 2-3 т/га. До речі, про пересів ми не почули у жодному господарстві з нашого маршруту.

Подекуди заморозки пошкодили ріпак до тріщин, з яких виходив сік.

«У стресовому стані рослина розуміє, що може загинути, віддає всі сили, щоб сформувати і дати потомство, сильне здорове потомство. Тому на ріпаку зараз відбувається додаткове стеблування, навіть нижче корінцевої шийки утворилися додаткові стебла. І, думаю, що за рахунок додаткового стеблування відбувається природня рострегуляція. Ми присаджуємо ріпак тому, що даємо йому стреси, щоб він не ріс в гору, а намагався гілкуватись», — розповідає головний агроном «Зернопродукт МХП» Віктор Чорний.

Вражаючі наслідки негоди ми побачили і на Одещині. Поля ріпаку ТОВ «Колос» після снігу і вітрів виглядають, ніби побиті градом. Їх будуть обприскувати інсектицидом, додаватимуть бор, ад’ювант і дерозал, щоб «полікувати».

Але на тому ж полі ми побачили ріпак, якого до цього не зустрічали на жодних інших полях.

Посів здійснювали сівалкою Mzuri і не прибирали пожнивні рештки. Така технологія дала чудовий результат: потужні рослини, висотою у понад 80 см та шириною стебла до 2 см, які, здається, здатні витримати будь-яку негоду, та хороша вологість грунту, яка була збережена за рахунок тих самих пожнивних решток.

Дорогу нішевим

У сівозміні багатьох господарств все частіше з’являється горох. Його вирощують у шести з десяти підприємств, які ми відвідали у рамках кроп-туру. Аграрії говорять, що по-перше, це непоганий попередник, адже залишає багато азоту після себе, а по-друге — це більш економна культура, аніж соя, бо потребує менше обігових коштів, не потрапляє під погодні температурні стреси, адже рано сіється і рано збирається. Тому це досить цікава культура, яку, на думку аграріїв, в Україні поки що недооцінили, адже горох може давати урожай до 5-6 т/га.

Придивляються сільгоспвиробники і до нуту, сочевиці і кіноа. На одному зі своїх господарств компанія «Агротрейд» цього року посіяла 128 га товарної гірчиці та 194 га органічних гарбузів на насіння.

Читати по темі: АгроЕкспедиція. День 2. Агротрейд та Олстас Льон

«Останнім часом гарбуз стає все більш популярним в аграрному виробництві. Зараз дуже часто уздовж доріг можна побачити поля з цією культурою. Так чому б не вирощувати органічний гарбуз?», — розповідає директор Чернігівського кластера компанії «Агротрейд» Сергій Черевішнік.

На Вінниччині ми побачили інтерес до льона-довгунця, який посіяли у господарстві «Калинівський Агрохім». Під льон відвели 88 га і посіяли заради експерименту. А на полях ПП «ІМПАК», що на Житомирщині, вирощують червоне просо. Також займаються і овочами — морква, столовий буряк, картопля.

Читати по темі: АгроЕкспедиція. День 3. ІМПАК та Новоселиця

Можна з упевненістю сказати, що на нішеві культури аграрії звертають все більше уваги. І хоча є деякі проблеми зі збутом такої продукції та пошуком шляхів експорту, традиційні пшениця, кукурудза та соняшник посуваються місцем для сміливих експериментів на полях.

Точний акцент

Наприкінці важливо виокремити ще одну тенденцію: точне землеробство. Аграрії впевнено впроваджують на свої підприємства сучасні технології, використовують спеціальні програми для агрономів, аналізують ефективність за допомогою дронів. Популярністю користується і програмне забезпечення для контролю проведення всіх польових робіт Cropio. Серед відвіданих господарств цю систему використовують у «Кусто Агро», ПСП «Новоселиця», «Трайгон Фармінг Харків».

Подекуди підприємства користуються послугами аутсорсингу. Зокрема керівництво «Діброва і К» вже не перший рік працює з компанією Carefield, яка пропонує комплексний підхід до захисту рослин та фактично звільняє агрономів від їх основної роботи.

Систему точного землеробства використовують і у «Зернопродукт МХП», де вся техніка обладнана GPS-навігаторами та датчиками контролю палива. Але аграрії зазначали, що система точного землеробства працює лише тоді, коли вона вирішена в комплексі.

Загалом варто віддати належне тому, що всупереч непередбачуваним погодним умовам та незважаючи на загрозу закриття хімзаводів, посівна компанія не зупинилась, аграрії вдало вирішують усі проблеми, з якими довелося зіштовхнутися, і навіть радіють додатковому досвіду, якщо щось йде не так. Єдине, що дуже болить більшості з них — «привид» у вигляді ринку землі. Подекуди ця тема стояла настільки гостро, що навіть для розмов про посівну у директора господарства не було «натхнення». Ось на такі речі дивитися дійсно сумно і боляче, а з рештою проблем та негараздів наші аграрії впораються.

Яким буде подальший розвиток подій та що ми побачимо на полях під час наступних АгроЕкспедицій, ви зможете почитати вже зовсім скоро у наших блогах. Тож слідкуйте за нашими новинами! А якщо вам також є що сказати з приводу посівної — будемо раді вашим коментарям.