Останні дні травня ми провели у новій подорожі. 29 травня команда проекту знову прибула в Брусилівський район на Житомирщині, щоб побачити, як цвіте гібридне жито.

Погода сприяла нам цього разу ― був теплий сонячний ранок і легкий вітер здіймав хмарки пилку над посівами, які хвилювались, наче море.

До слова, ще донедавна гібриди озимого жита давали мало пилку, через що часто відбувалось погане запилення, спостерігались череззерниця та ураження ріжками. Існував навіть народний метод штучного запилення, коли між двома тракторами прив’язували канат і протягували його полем.

Але зараз, із появою гібридів жита з системою Pollen Plus, ситуація змінилась докорінно, пояснює Ігор Давидюк, продакт-менеджер компанії «КВС-УКРАЇНА».

«На даному полі присутні демо-посіви нових гібридів компанії KWS із системою Pollen Plus. Система Pollen Plus ― це генетичний захист жита від ураження ріжками. В період цвітіння старі гібриди жита утворювали мало пилку. За рахунок цього жито погано запилювалось і дуже вражалося ріжками. У 2009 році було знайдено ген, який відповідає за пилкоутворення, та розроблено систему Pollen Plus. Тому нові гібриди, такі, як БРАЗЕТТО, ГУТТІНО, ПАЛАЦЦО, швидко запилюють квітку, завдяки чому й попереджають ураження цією хворобою», ― пояснює Ігор Давидюк.

За словами головного агронома Віктора Петрашенка, жито почало цвісти днів три тому, тож ми приїхали саме вчасно.

Наш попередній візит у другій декаді квітня припав саме на період значних похолодань і заморозків. Тож ми не могли не поцікавитись у агронома, як жито витримало ці несприятливі умови та які заходи він вживав.

Читати по темі: АгроПолігон «КВС-УКРАЇНА»: Озиме жито в ТОВ «Вега Агро»

Виявилось, що досвідчений спеціаліст не проводив відтоді жодних оприскувань чи інших операцій, чим дав житу оговтатись від стресу самостійно. Навіть наявність поодиноких шкідників, яких нам вдалося відшукати на рослинах, не турбує Віктора Васильовича.

«Навіщо його обробляти? Я виїжджаю раз на 2 дні, оглядаю. Хвороб немає, шкідників немає… Вірніше, ЕПШ вони не перевищують ― якщо і є там 1-2 клопи мігруючих, то оприскувач на полі більше шкоди наробить, ніж ті шкідники», ― говорить Віктор Петрашенко.

Із хворобами теж поки що немає проблем ― жодних симптомів на рослинах не виявлено. Можна очікувати в подальшому тільки прояви бурої листової іржі, яка є основною хворобою жита, але Віктор Петрашенко до цього готовий і тримає техніку й фунгіциди напохваті.

Про те, яким має бути захист від головної хвороби гібридного озимого жита, нам розповів продакт-менеджер компанії «КВС-УКРАЇНА».

«Бура листова іржа проявляється зазвичай у фазах вихід колоса ― прапорцевий листок, тобто ВВСН 49-51. Тому перша фунгіцидна обробка проти даної хвороби планується саме в цей період. Якщо площу посіву не дуже великі, то ми чекаємо перших проявів хвороби. За появи перших пустул на нижніх листках починаємо працювати фунгіцидами азольної групи. Якщо до цвітіння ми не бачимо проявів бурої листової іржі, рекомендується зробити перший обробіток перед цвітінням, тому що хвороба може моментально проявитись, коли є сприятливі умови. А в жито у період цвітіння бажано не заходити оприскувачами, щоб не збивати пилок. Інакше може проявитись череззерниця та ураження ріжками», ― говорить Ігор Давидюк.

Що ж дошкідників, то найбільшої шкоди в цей час житу можуть завдати трипси.

«Цього шкідника треба контролювати ще до виходу колоса. Коли в нас планово йде обробка фунгіцидами у фазі прапорцевого листка до виходу колоса, тоді потрібно працювати й інсектицидами системної групи, наприклад ― фосфорорганічними», ― розповідає про систему захисту представник «КВС-УКРАЇНА».

Проте Віктор Петрашенко прийняв рішення проводити обробки від хвороб та шкідників лише після перших проявів або за перевищення ЕПШ. Такий підхід є виправданим, якщо посіви не займають дуже великих площ і їх можна вчасно обстежити та оперативно обробити необхідними препаратами.

Значно більше непокоїть агронома нестача вологи ― практично вся весна минула в умовах вододефіциту. Відсутність дощів на більшості культур викликала затримку росту, гірше засвоєння мінеральних добрив, погіршення дії гербіцидів та інших препаратів.

Лише перед самим нашим приїздом, за словами Віктора Васильовича, пройшли кілька відчутних дощів у 15 і 10 мм. Це хоч трохи поповнило запаси вологи у верхньому шарі ґрунту.

Проте навіть такі посушливі умови жито витримало добре, адже має потужну й розгалужену кореневу систему. Вона ж дозволяє житу краще використовувати мінеральні добрива й поживні речовини з ґрунту, краще протистояти стресам, хворобам і шкідникам. Тому озиме жито, особливо гібридне, є дуже «вдячною» культурою для агронома.

«У нас семінар був якось, то я й кажу там, що жито тонн 8 із гектара може дати на моєму полі ― сміються з мене. «Жито?! 8 тонн?!». А я відповідаю: «В машину ― й поїхали! Хто бажаючий?». Привіз, поставали, позаглядали, порахували… Кажуть: «Мовчимо ― буде!». І на семінар приїхали, підтвердили, що не обдурив», ― сміється Віктор Петрашенко.

Хороший стан розвитку посівів і високий біологічний потенціал врожайності на даний момент підтверджує й Ігор Давидюк. Результати обстеження посіву показали, що в середньому у кожному колосі є 19―21 колосок, а густота становить 550―600 колосів на м2. Розрахунок показує, що на такому полі можна сподіватись навіть на урожай у 80―85 ц/га

«21 колосок — це 84 зерна в колосі. Віднімаючи поправки на втрати різного характеру, можна прийти до висновку, що навіть у несприятливий рік за густоти стояння 500 колосків/м2 гібридне жито закладає потенціал на врожай у 60―70 ц/га чи й більше. Але це вже бункер покаже», — говорить Ігор Давидюк.

Залишаючи господарство, ми були твердо впевнені у високому потенціалі гібридного жита як однієї з основних культур для зони Полісся, котра здатна давати високу віддачу навіть на бідних ґрунтах і за несприятливих погодних умов.

Тож чекаємо з нетерпінням наступного візиту на Житомирщину щоб побачити, як наливається важке колосся й показати усім справжній потенціал такої цінної та перспективної культури.

Микола Сирота, SuperAgronom.com