Команда АгроЕкспедиторів зустріла ранок понеділка в дорозі на Київщину. У перший день нашого кроп-туру на нас чекали дві компанії — Grain Alliance («Баришівська зернова компанія») та «Агро-Регіон». Обидві вони працюють за європейськими стандартами та навіть мають дещо спільне у моделі роботи. Але що саме — ви дізнаєтеся далі.

Нагадаємо, що разом із нами в пшеничних полях обов’язково обстежують стан посівів вірні партнери та експерти-консультанти з компаній ПАТ «Креді Агріколь Банк», «Бізон-Тех» та «Limagrain Україна».

Першою точкою нашого маршруту стало місто Березань Київської області, де нас вже чекали у Київському кластері «Баришівської зернової компанії».

«Ні» шаблонам!

Про основні напрямки роботи компанії та ексклюзивні секрети технології нам пощастило поспілкуватися з першим заступником генерального директора Grain Alliance Богданом Черемхою — кандидатом сільськогосподарських наук, який має 36-річний досвід роботи у цій галузі і є автором сортів ячменю «Миронівський 92», конюшини «Мрія», а також співавтором сорту ячменю «Миронівський 86».

Компанія працює у чотирьох областях: Київській, Черкаській, Чернігівській та Полтавській. На 52 тис. га у «Баришівській зерновій компанії» працює близько 1 тис. працівників. На одного агронома у середньому припадає 3-3,5 тис. га. У кожному з чотирьох регіонів тут використовують свій підхід до технології і обробітку грунту, зважаючи на кліматичні умови, результати аналізів грунту тощо. Така модель роботи дозволяє компанії максимально ефективно використовувати власні площі та не втрачати урожайність, як це буває інколи через відсутність індивідуального «погляду» на кожне окреме поле.

«Свіжий подих» увірвався у життя компанії близько чотирьох років тому. Саме тоді тут вирішили відійти від шаблонізації та подивитися на свою роботу по-новому: змінити підхід до сівозміни, вибору сортів, обробки грунту та політики ресурсного забезпечення з урахуванням погодно-кліматичних умов. Такий ризикований крок вже показав свій результат — рентабельність рослинницького напрямку зросла на 15-20%.

«Ті рекомендації, які прописують нам у європейських, американських та канадських офісах, не адаптовані під умови України. Вони не завжди враховують наші грунтово-кліматичні умови. Бо той цех, в якому ми працюємо — то цех «відкритого неба». Ворог №1 для рослинництва — шаблонний підхід. Всі агрохолдинги працюють за шаблонним принципом, але він вимагає максимальної забезпеченості ресурсами, не враховуючи сповна умови, тоді не спрацьовує затратний фактор і, зрештою, не спрацьовує фактор отримання максимального прибутку», — говорить Богдан Черемха.

Грунтовно підійшли і до питання сортової політики, підібрали такі сорти, які б забезпечували баланс між групами стиглості, реакцією на стреси, відновлення вегетації. Минулого року така технологія дозволила підприємству отримати 70% зерна пшениці другого класу та 30% — третього.

Оснащені «до зубів»

Компанію обслуговують чотири елеватори, потужністю 250 тис. т одночасного зберігання. Наразі будується елеватор у Ніжині та реконструюється у Пирятині. У Баришівці при елеваторі працює потужний насіннєвий завод, який працює по фотоелементу (окрасці зубчика сої). Послуги з калібрування насіння надають і іншим компаніям. Наразі «Баришівська зернова компанія» розпочала будівництво італійського млинзаводу — заводу з переробки зерна на високоякісне борошно, потужністю 200 т/добу.

«У перспективі це борошно піде на виробництво італійської піци. Також ми готуємося розпочати будівництво міні-заводу по виробництву рідких азотних та комплексних добрив. У нас є своя агрохімічна лабораторія, де ми проводимо дослідження і щорічний моніторинг 16-20 тис. га землі. Рік тому ми також відкрили свій науково-дослідний центр», — розповідає Богдан Черемха.

У компанії використовують елементи точного землеробства (дрони, супутникові знімки). Для отримання детальніших даних щодо стану грунтів та уникнення втрат внаслідок посухи або надмірних опадів, у «Баришівській зерновій компанії» планують закупити власні метеостанції. І хоча сьогодні на підприємстві моніторять погоду щоденно, цю систему називають недосконалою і планують переоснащуватися.

Зараз підприємство здійснює моніторинг та вивчення ринку органічного землеробства, бо враховуючи наявність тваринництва, органічних добрив та кормової сівозміни, планують охопити ще й цей напрямок.

Обробіток грунту переважно здійснюють за технолгією Mini-till, але один раз на три роки проводять глибоке рихлення (36-40 см). При чому кожне наступне рихлення діагонально-перехресне, щоб підтримувати повітряно-водний режим. Без цієї маніпуляції по соняшнику можуть недобрати 3-4 ц/га.

По засобах захисту компанія працює лише з оригінаторами. Прямі затрати на вирощування пшениці у «Баришівській зерновій компанії» складають 8 тис. грн/га.Збут зерна пшениці компанія здіснює переважно на внутрішній ринок.

Шведський орієнтир

Генеральний директор компанії Grain Alliance Євгеній Радовенюк, говорить, що Grain Allianc створили у 2008 році, з приходом інвесторів зі Швеції. Успіху компанія досягла завдяки делегуванню повноважень та новаторському підходу до роботи і відходу від шаблонів.

«Компанія будується на принципах довіри, делегування та підтримки. Задача керівника — підтримувати і розкривати можливості інших. Це обслуговуюча функція взагалі, а не функція того, хто «шашки на голо» і вперед. Років два тому ми оголосили, що компанія далі буде розвиватися у бік знань. Я думаю, що ми одна компанія в Україні, яка має свою книгу «Агрономия внутри компаниии». Ми самі її наповнюємо і розвиваємо. Це не Біблія, яка не змінюється тисячоліттями, а ця книга підлягає змінам, накопичує досвід, знання, допомагає потім вчитися. Тобто ми компанія, яка намагається розвивати знання», — коментує Євгеній Радовенюк.

І навіть тваринництво, яке зараз багатьом приносить збитки, у «Баришівській зерновій компанії» вивели в плюс. Вже два роки як цей напрямок також рентабельний.

Євгеній Радовенюк говорить, що коли шведи вирішили інвестувати у Баришівську зернову компанію, вони не злякалися ані військових дій на території України, ані інших ризиків.

«Швеція — це держава, яка завжди підтримувала Україну. До того ж це одна із країн, яка є найбільшим інвестором України. Візьміть Tetra Pak, Alfa Laval Group, автобуси, будівельна техніка — це ж усе шведське. В цілому, шведська підтримка України завжди була великою і на світовому, і на фінансовому рівнях», — зазначає пан Євгеній.

До того ж у роботі шведи мають підхід, який також відрізняється від українського. Іноземці надають перевагу не одноосібному управлінню, а спільному обговоренню, дають слово молодим працівникам та можуть навіть впроваджувати «свіжі» ідеї юних колег. До того ж у «Баришівській зерновій компанії» одразу почали діяти і шведські принципи ведення бізнесу: відсутність корупції та порядність.

Наразі у підприємства незмінна стратегія — розширення зембанку до 100 тис. га та продовження будівництва нових потужностей — елеватора, борошномельного заводу, заводу з виробництва рідких добрив.

Для розвитку компанії залучають не лише обігові кошти, але й користуються банківськими послугами.

«Понад чотири роки ми працюємо з ПАТ «Креді Агріколь Банк». Це наш основний партнер і ми задоволені якістю послуг, які надає нам цей банк. А вони, в свою чергу, задоволені нами, як клієнтом. Адже ми відповідальна і серйозна компанія, яка ніколи не підводить», — розповідає заступник генерального директора компанії Богдан Черемха.

До слова, Євгеній Радовенюк розповів, що невдовзі його підприємство планує почати виробництво спельтового борошна, яке нині є доволі популярним продуктом закордоном.

«Коли купуєш борошно спельти в Німеччині і робиш з нього млинці, від них відірватися неможливо. А коли купуєш нашу, то виходить якась полова. Питання якості помелу, якості зерна — це комплексне питання, і його вирішення не швидке. Тому ми будемо дивитися на сегменти гарантовано високої якості. Ми не говоримо про мільйони тон переробки, ми говоримо про обсяги, які відповідають нашим розмірам і, відповідно, будуть давати додану вартість з гарантованою високою якістю», — говорить генеральний директор Grain Allianc Євгеній Радовенюк.

Орендна плата по підприємству складає 6-7%. До речі, про соціальну відповідальність компанія не забуває, і навіть є окремий відділ, який займається цим напрямком. Ми поговорили з Яною Дністрянською з фонду «Розвиток села», яка і закриває цей «фронт».

«Ми працюємо у напрямках освіти, духовності, культури, медицини. І звичайно, що з-поміж цих напрямків реалізуємо різноманітні проекти. Минулого року було виділено більше 3 млн грн. Але якщо взяти з початку існування фонду (з 2013 року) і дотепер, то близько 8 млн грн було виділено і витрачено на реалізовані проекти. Це дитячі і спортивні майданчики, оздоровчі табори, обов’язково оздоровлення і посилене харчування дітей, дрібні ремонти шкіл. Окрім цього відбувається координаційна робота разом з головами сіл, директорами шкіл, завідуючими садочків або ФАПів. І звичайно, що повністю готуються плани в кінці року, розподіляється допомога протягом всього бюджетного року на 62 села, у яких ми працюємо», — розповідає директор соціального фонду «Розвиток села» Яна Дністрянська.

Найбільше допомоги та інвестицій потребують напрямки освіти та медицини.

Що з пшеницею?

«Баришівська зернова компанія» вирощує озиму пшеницю, під яку в середньому щороку відводять 9,5 тис. га. Кажуть, це оптимальна площа, з урахуванням сівозміни, яка дозволяє стабільно отримувати прибуток з пшениці. Попередники під пшеницю поділилися 50 на 50 — соя і соняшник. Результати по урожайності в обох випадках приблизно однакові, по соняшнику у 2015 р., наприклад, отримали навіть більше, аніж по сої — 8,2 т/га.

Не лише почути, але й побачити на власні очі пшеницю компанії вирушаємо на одне з полів компанії, що неподалік самого офісу. Тут, на одному полі у 360 га (!) зустрілися два сорти — Скаген та Богдана.

«Фосфор і калій дали стабільний розвиток кореневої системи і підвищили кущення. В момент припинення осінньої вегетації посіви знаходилися у фазі трьох листків, внаслідок відсутності вологи в осінній період. Для того щоб стимулювати кущення, дати активний розвиток, ми раньою весною внесли по 200 кг аміачної селітри», — розповідає про технологію пан Богдан.

Далі у фазі початку виходу в трубку на цьому полі було проведено ще одне підживлення аміачною селітрою в нормі 100 кг.

«Після внесення селітри було внесено гербіцид Гроділ Максі плюс 10 кг карбаміду, плюс хлормекват-хлорид 1,5 л/га, з метою запобігти виляганню. У цей же час, при внесенні 100 кг селітри, внесення композиції хлормекват-хлориду дало сталий розвиток кореневої системи, формування нижнього вузла і підтягувало пагони 2-3 порядку для умов нормального розвитку», — додає чоловік.

На цьому полі здійснювали і крайові обробки від шкідників, але масового пошкодження посівів не було.

Цікаво, що попередником під Скаген була квасоля, яку минулого року посіяли заради експерименту. Під Берегинею був соняшник Clearfield. Богдан Черемха очікує зібрати тут не менше 6 т/га. Ми ж зробили прогноз і порахували біологічну врожайність пшениці. Для цього скористалися формулою, яку вивели ще минулого року в АгроЕкспедиції «Пшениця 2016».

Кількість колосків на 1 м² × середня кількість зерен в 1 колосі) × (середня вага 1000 зерен ÷ 100) = прогнозована урожайність пшениці на 1 га.

По сорту Скаген: густота рослин на м² — 620, середня кількість зерен у колосі — 47, маса тисячі зерен — 0,047 і віднімаємо поправку на втрати 30%. Таким чином, за нашими підрахунками, Скаген має дати 9,2 т/га.

Богдана: густота — 620, середня кількість зерен у колосі — 40, маса тисячі зерен — 0,042, мінус поправка на втрати 30%. Отримуємо біологічну урожайність у 7,2 т/га.

Але, як-то кажуть: «Урожай буде видно в коморі». Тому не загадуємо, а лише бажаємо якомога кращих показників і повних бункерів.

Тут же запитуємо і про кількість опадів у різних регіонах «Баришівської зернової компанії». Богдан Черемха розповідає, що забезпеченість вологою на Чернігівщині цього року становить 90% від норми. Київщина і Полтавщина — 70-75%. Черкащина і південна Полтавщина потрапили на запаси квітня-травня 12-28 % від норми.

І злети, і падіння

За свої 36 років роботи у сільському господарстві Богдан Черемха бачив різне. Згадує, що найкращий урожай пшениці в 10,2 т/га отримав 2004 року, на полі у 185 га, де пшеницю сіяли по гороху (посів 18-20 вересня). Але були і невдалі сезони, коли не провели достатню кількість фунгіцидних обробок і пшениця на десять днів залишилася беззахисною. Така необачність коштувала аграріям зменшенням урожаю у розмірі 1,5-2 т/га.

А от цього року у південних регіонах Полтавської та Черкаської областей пшениця зазнала стресу — засухи. Тому це один з основних непередбачуваних моментів, які принесла вже ця весна та літо.

Наостанок заїжджаємо оглянути машинно-тракторний парк господарства, де техніку саме готують до роботи в полях. Кажуть, повністю забезпечені: всього компанія має 300 одиниць техніки, закуповує як нову, так і вживану.

До речі, повернувшись за випадково забутими речами в офіс компанії, ми ненароком потрапили на заняття англійської мови, які саме проходили в офісі. Богдан Черемха говорить, що такі уроки проводять вже близько року. Тож бажаємо підприємству і надалі розвиватися та прагнути досконалості в усьому!

А нас вже чекають у Бориспільському підрозділі компанії «Агро-Регіон», куди ми і вирушаємо.

У поле через капличку

Компанія «Агро-Регіон» має в обробітку 35 тис. га площ, які розташовані у Київській, Чернігівській, Житомирській і Черкаській областях. Безпосередньо на полі пшениці нас зустрічає директор Бориспільського підрозділу компанії Олег Пащенко.

У Київській області цей підрозділ обробляє 11 тис. га землі. Вирощують традиційні культури, але є й чим похвалитися: минулого року саме цей підрозділ був першим по всій компанії за показником урожайності соняшника — 40 ц/га у заліковій вазі на площі 1,5 тис. га.

Перш ніж ми встигли приїхати у с. Велика Стариця і вийти із транспорту, ще у вікно побачили, що поле мальовничо прикрашає капличка, як виявилося пізніше, із освяченим джерелом.

«У пшеницю пускаємо тільки після того, як поп’єте там води, вона цілюща», — усміхається Олег Пащенко.

А ми й не проти, такий прийом заряджає на хорошу роботу.

У полі ми помічаємо майже стиглу пшеницю. Аграрій одразу ж говорить, що цього року збір урожаю почнуть значно раніше, бо посіви подекуди вже навіть горять. На цьому полі грунти не дуже хороші, зазначає чоловік, переважно суглинки, середні, легкі. Три роки тому почали робити і аналіз грунтів, який здійснюють у шведській компанії. Відповідно там отримують і рекомендації щодо подальшої роботи у полі.

«Так, ми переходимо до точного землеробства. Нехай не так швидко, як би хотілося, але над нашими полями літають дрони, ми моніторимо стан полів, вже три роки ми працюємо з американською компанією супутникового моніторингу Cropio, вони теж допомагають і підказують. Також ми практикуємо паралельне водіння, посекційне відключення. Цього року спробували сівалки з точковим відключенням, всім задоволені, рухаємося в цьому напрямку», — розповідає Олег Пащенко.

Продають пшеницю у «Агро-Регіоні» трейдерам. Зберігати є де, бо мають власні елеватори, зокрема і один поруч, у Борисполі. Мають і власну сушарку в с. Велика Олександрівка, потужність якої на кукурудзі становить 800-1400 т/добу. Обладнання американське, GSI.

Що стосується коштів та інвестицій: у 2008 році компанію викупив шведський інвестиційний фонд East Capital, з того часу модель управління змінилася у кращу сторону: менше корупції, все прозоро, рішення приймають цивілізованим шляхом.

Інколи доводиться залучати і кредитні кошти. У цьому напрямку компанія працює з УкрСиббанком, Райфайзен Банк Аваль та ПАТ «Креді Агріколь Банк».

«Сьогодні ми відвідали компанії, які є лідерами у застосуванні інноваційних технологій. Широке використання новітніх ідей гарантує цим компаніям високий рівень ефективності виробництва, надає їм конкурентні переваги у даному сегменті агробізнесу. Наявність у цих компаній іноземного капіталу також посилює їх позиції. З огляду на зазначене, вважаємо, що довготривале партнерство з даними компаніями буде плідним для Креді Агріколь Банку. Слід також додати, що наші колеги з Франції зацікавлені моделлю ведення бізнесу цих компаній», — говорить спеціаліст з агробізнесу ПАТ «Креді Агріколь Банк» Діна Сапич.

Нечувана весна

Цього року весна у Бориспільському регіоні, як на в багатьох інших територіях, була ранньою, затяжною, холодною і бездощовою. Але пшениця витримали такі погодні випробування мужньо.

«Маємо, в принципі, непогану пшеницю. Видно, що коли закладалися колоски, деякі було скинуто через брак поживи і вологи. По іншим культурам весною були у нас приморозки, зачепило пивоварний ячмінь, у цьому сезоні він трішки не те дасть, що б ми хотіли. Також були проблеми з висівом кукурудзи, соняшнику, сої, ми не могли внести грунтові гербіциди, бо було сухо і холодно», — розповідає Олег Пащенко.

Але пересіву вдалося уникнути. І навіть двогодинний мороз до — 2°С, який був 11 травня у цьому регіоні, не знищив рослини. Але шкода все одно є.

«Через ці похолодання ми бачимо меншу якість й ефективність роботи страхового гербіциду, стикаємось з такими проблемами, яких минулого року не було. Продукти ті самі, підхід той самий, технологія можливо навіть краща в цьому році, але результат гірший, отакі складні умови», — коментує аграрій.

Пшениця «Агро-Регіону»

У Бориспільському підрозділі компанії під пшеницю відвели 1,5 тис. га. З неї 66% — іноземна селекція і 33% — вітчизняна. Попередниками є ячмінь та соняшник.

«Осінь була суха, тому у тих, хто отримав сходи в другій половині жовтня чи на початку листопада, пшениця зайшла в зиму у фазі кущення, 2-3 продуктивних пагони. У нас же сходи вже у вересні були. Весна також була сприятлива для пшениці, вона продовжувала кущитись, наливатись, потім було формування колосу», — розповідає Олег Пащенко.

Технології нульового обробітку грунту у «Агро-Регіоні» використовують, але саме у цьому підрозділі ні. Пан Олег не визнає цієї роботи і вважає її неефективною.

«Ми бачимо, що при класичному обробітку грунту сходи кращі, швидші, дружніші і, як правило, врожай кращий. Не потрібно копіювати Аргентину щодо No-till, тому що там багато опадів. До того ж, якщо вирощувати пшеницю чи сою — це одне, вони швидко звільняють грнут. Але не соняшник. Всі кажуть, що Ноутіл — це класна технологія, яка дозволяє зекономити, менше палива, менше зарплата, менша кількість проїздів техніки, але спочатку на три роки забудьте про прибутки. Не кожна компанія в даних умовах готова скоротити собі три роки і не отримувати прибутку», — коментує директор Бориспільського підрозділу компанії «Агро-Регіон».

Затрати на 1 га пшениці Олег Пащенко оцінює на рівні $600-700.

Минулого року пшениця по підрозділу в середньому дала урожай 6,4 т/га. Цього ж року, хоч погодні умови і були складними, пшениця краща, бо додатково внесли добриво при старті. Наразі пшениця готова до жнив.

«У нас є американські метеостанції Dallas, які ми встановили рік тому. Там є така програма, по якій ми можемо визначити який був вітер, наприклад, 9 червня від 11 години ранку до 14 години дня, скільки випало опадів не просто, наприклад, з 1 січня, а тільки в червні, тільки за три дні. Так от завдяки цим метеостанціям ми побачили, що минулого тижня вологість була 26% і вітер 5-6 м/с. Тому спрацював ефект фену і наразі пшениця повністю суха», — розповідає пан Олег.

Несподіваний поворот

Чи то так співпало, чи хтось забув попити води у капличці при полі, але фактично на наших очах небо затягнуло і вдарив сильний дощ. Тож тепер пшениці, яка вже була готова до збору, доведеться ще постояти у полі.

На цьому нам довелося завершувати експедицію в полі та ховатися у автомобілі. Розмова із Олегом Пащенком продовжилася у сучасному та затишному офісі компанії, який нам люб’язно показали. Там же ми подивилися і на парк техніки підприємства, де і Massey Fergusone, і Challenger, Kinze, Johne Deere, а також ще не «ступавший» у поле комплекс Horsch Tiger.

Але своєї техніки не завжди вистачає, тому користуються і орендованою.

По засобах захисту насіння холдинг співпрацює з багатьма компаніями, але всіх обирають через тендер. Так було і з «Бізон-Тех». Керівник Київського регіонального підрозділу компанії Сергій Плачков розповів, що з «Агро-Регіоном» працює другий рік.

«Тісно спілкуємося з їхніми спеціалістами, вони активно відвідують сусідні поля, всі заходи пов’язані з навчанням. Що мені подобається в «Агро-Регіоні», що в них досить комфортна фінансова дисципліна. Завжди своєчасне виконання контрактів, вчасний розрахунок. Компанія цікава і нам цікаво з ними працювати. Вони теж себе еволюціонують в плані технологічного виробництва, не стоять на одному місці, експериментують», — говорить Сергій Плачков.

Так само тісно працює «Агро-Регіон» і зі студентами. Юних спеціалістів тут беруть на практику, а якщо бачать гарний результат роботи чи талант до аграрної «науки» — намагаються залишити студента працювати у себе. Важливий момент, що практика для студентів оплачувана. Але залишається працювати далеко не кожен, та і рівень аграрної освіти в Україні зараз бажає кращого, зазначає Олег Пащенко.

«Студенти проходять оплатно своє стажування, ми надаємо безкоштовне проживання, харчування і зарплату, декого залишаємо далі працювати. Але різні студенти приходять, в кого хороша теоретична база з тим добре працювати. Хоча практика набагато швидше розвиває людину і дозволяє більше навчитися, ніж з книжок», — додає аграрій.

На цьому ми поставили не крапку, а кому у нашому спілкуванні з паном Олегом, адже пообіцяли обов’язково навідатися ще і приділити підприємству більше часу, бо воно дійсно на це заслуговує.

А нам же час вирушати далі. На команду вже чекають поля Хмельниччини, про які ви зможете прочитати вже завтра!