Проходження «екватору» святкують три верстви населення — студенти, моряки дальнього плавання та… агроекспедитори. Тому третій день АгроЕкспедиції Пшениця 2017 став для нашої команди двічі святковим — ми разом з усією країною святкували День Конституції, а в вузькому і майже сімейному колі — середину нашого кроп-туру.

Ранок наша команда зустріла у Тернополі, де пройшла ротація особового складу блогерів. Тому з новими силами ми відправилися до Львівщини, де нас чекало єдине господарство на сьогодні.

Але одного-єдиного підприємства (яке б потужне і цікаве воно не було), агроекспедиторам замало, тому ми проінспектували кілька полів у Тернопільській і Львівських областях.

Проводити детальне дослідження пшениці нам допомагали надійні партнери з компаній ПАТ «Креді Агріколь Банк», «Бізон-Тех» та «Лімагрейн Україна».

Якщо пшениця не йде до агроекспедиторів, то ...

… ми вриваємося на поля і детально їх досліджуємо! Перше поле, на якому ми зупинилися, розташоване біля с. Дітківці Тернопільського р-ну. Пшениця тут була не в найкращому стані. Та що там лукавити — перше поле було найгіршим в цей день. Власник тут явно зекономив на фунгіцидах, тому пшениця була уражена септоріозом. Колос не налилився, кущення також майже не спостерігається, в посіві видно видові та сортові домішки. Порахували і біологічну врожайність за такими даними: густота рослин на м² — 560, середня кількість зерен у колосі — 54, маса тисячі зерен — 0,05 кг. Біологічна урожайність склала 8,46 т/га, але це за найоптимістичнішими прогнозами. Реально 5 т/га будуть за щастя для власника. Порадували на цьому полі тільки волошки та маки, яких вистачало на краях масиву.

Наступне поле було більш оптимістичним. Територіально воно знаходиться неподалік с. Підберізці Зборівського району Тернопільської області. Майже на кордоні із Львівщиною. ЗЗР тут спрацювали добре, пшениця виглядає здоровою та перспективною. Біологічна урожайність за нашими підрахунками склала 10,78 т/га. А попередником тут, схоже за все, був ріпак.

Третє поле ми проінспектували вже у Львівській області, біля с. Стиборівка Бродівського р-ну. Біологічна урожайність за нашими підрахунками склала 10,63 т/га. Листки пшениці тут мали гофровані краї, що, скоріше за все, було спричинено різкими перепадами температури повітря. Також, на полі спостерігалися домішки інших сортів та навіть жита, але в незначній кількості. Це можна списати на неякісну очистку сівалки. Але в цілому пшениця на полі склала гарне враження.

Окрім полів із зерновими, Львівщина зустріла нас масивами льону та гречки, що саме зараз знаходяться у фазі цвітіння. А це — найкращий привід зупинитися для агроекспедиційної фотосесії :)

Чим живе «Західний Буг»?

Так потихеньку команда АгроЕкспедиції дісталася нашої головної мети — ПП «Західний Буг». Підприємство було засновано у 2003 році, починали працювати на 2 тис. га землі. На сьогодні ж зембанк складає 36 тис. га у Львівській і Волинській областях. Вирощують тут озиму і яру пшеницю, жито, ячмінь, ріпак, горох, сою, кукурудзу (на зерно та силос), цукровий буряк та багаторічні трави. В компанії працюють 365 чоловік.

Цукрові буряки можна назвати основною культурою компанії. Щороку Під неї відводять від 6 до 8 тис. га, що дозволяє частково завантажити Радехівський, Чортківський і Збаразький цукрозаводи.

Інший великий напрямок роботи компанії — насінництво. Підприємство пропонує посівний матеріал озимих пшениці та ячменю, ярої пшениці та сої, та гороху. Клієнтами «Західного Бугу» виступають як провідні аграрні компанії України, так і невеликі фермери.

Для роботи з посівним матеріалом, компанія в 2013 році відкрила насіннєвіий завод, обладнаний лінією Petkus, потужністю доробки насіння 200 т/добу.

«Ми будували насіннєвий завод для власних цілей, тому що постало питання з якістю посівного матеріалу і ми вирішили, що будемо працювати з ним самостійно, заробляти, вирощувати. Потім почали збільшувати об’єми, допомагати іншим фермерам по обробці і по збереженню. Згодом забезпечили власні потреби стали займатися реалізацією насіння іншим компаніям», — розповідає про історію насінництва на підприємстві агроном-насіннєвод «Західного Бугу» Ігор Левковський.

За словами аграрія, компанія поставила собі за мету займатися високопродуктивними сортами озимої пшениці, які дають значні врожаї, мають гарну якість зерна та стійкість до захворювань. Сортова лінійка представлена німецькою, чеською та українською селекціями.

«Лінійку ми створювали за такою структурою, щоб можна було правильно планувати жнива. Спланували по стиглості: починаючи з ультраранніх сортів і до пізніх», — пояснює Ігор Левковський.

Новинка в лінійці компанії — чеський ультраранній сорт Бодічек, який має гарну зимостійкість і добре підходить, як попередник під ріпак. Середньостиглі сорти представлені німецьким Кубусом. Також компанія має великий досвід роботи із німецькою селекцією — Скаген, Цепелін, Памір, Опал. Окрім цього, компанія має демо-поле, на якому предсталені 32 сорти та гібриди. Вітчизняну селекцію у підприємстві також використовують у демо-посівах для контролю захворювань та інших випробувань. За словами Ігора Левковського, тут не зупиняються на досягнутому і завжди шукають якісь новинки.

«Селекція – це дуже рухливий механізм, який змінюється з роками. Кожні 3-5 років формується новий тип селекції, нові генотипи, різні потенціали урожайності і якості зерна. Ми відслідковуємо генетику по світі, збираємо найкраще, випробовуємо у себе. Кожен з сортів представляє собою індивідуальний набір характеристик, який ми обрали для нашого регіону і для того, щоб отримати максимальну урожайність», — розповідає Ігор Левковський.

Порядок повинен бути у всьому

Команда АгроЕкспедиції, звичайно ж, вирішила на власні очі переконатися в тому, наскільки сорти на підприємстві підходящі, а сівозміна — ефективна. Проінспектували поля підрозділу компанії, що знаходиться в с. Суходоли. Кластер обробляє зембанк в 4 тис. га, за якими слідкують два агрономи та працює 43 робітника.

Окрім рослинництва, до підрозділу входить дочірнє підприємство «Молочні ріки», на якому утримують 1 тис. гол. дійного стада. Середній добовий надій тут — 29 л. Корма для худоби заготовляють у Суходолах. За рік мають заготувати 6 тис т сінажу та 5 тис. т силосу. Натомість, ферми забезпечують господарство органічними добривами, які вносять по 25-35 т/га під кукурудзу та пшеницю.

Під пшеницю тут відведено 1,3 тис. га (з них 270 під яру), під сою — близько 600 га, 300 га ріпаку і ще 280 га під багаторічними травами.

Окремо варто згадати горох, який ввели в сівозміну в цьому році, піддавшись загальній моді на заміну сої цією культурою, а також шукаючи хороших попередників під насіннєві посіви озимих зернових. Під жовтий горох тут відвели 340 га.

«Соя — пізня культура, як попередник вона підходить не для всіх рослин. Пшеницю ми вирощуємо від ультраранніх до пізніх сортів. Залежно від морфології сорту, його треба висівати в оптимальні строки, якщо ми хочемо хоча б на 70% використати потенціал. Велику роль грають і погодні умови. Тому соя підходить тільки для пізніх сортів німецької селекції. Через це ввели горох як попередник під озиму пшеницю», — обгрунтовує такий вибір старший агроном підрозділу Роман Стрюков.

По гороху прогнозують урожайність до 5 т/га. А от головний герой нашого кроп-туру тут дає урожайність 7,5-8,5 т/га. Але в 2015 році Кубус дав 9,8 т/га, хоча минулого року через посуху урожайність була меншою.

«Середня урожайність пшениці кожного року збільшується. Я прийшов сюди на роботу в 2013 році, ми збирали озимину по 55 ц/га, в 2014 і 2015 роках – по 60 ц/га, минулого року — вже по 70 ц/га. Цього року потенціал, порівняно з 2016 роком, ще більший. Площі під пшеницею також збільшуються останні три роки», — говорить Роман Стрюков.

Таких результатів вдається досягати завдяки продуманій сівозміні, використанню пестицидів згідно технологічної карти. Для персоналу постійно проводять навчання, спрямовані на підвищення урожайності, а також проводять Дні поля, на яких обмінюються досвідом з іншими аграріями.

До речі, якщо казати про ЗЗР, то на підприємстві застосовувують оригінальні препарати, хоча не відмовляються і від дженериків. Але їх здебільшого вносять тільки у складі бакової суміші з оригіналами. По компаніям співпрацюють з Bayer, BASF, Syngenta, Adama та ЕкоОрганіка (купують гумати).

Парк техніки підрозділу не менш різноманітний, ніж лінійка сортів — трактори John Deere, Case, Challenger, МТЗ, сівалка Vaderstad, обприскувачі Amazone 520, культиватор Horsch, плуги Lemken. Зернозбиральні комбайни представлені компанією Claas — Tucano та Mega 360. Кормозаготівля проводиться за допомогою комбайну John Deere 7300, косарки та сіноворушилки Kuhn та Krone. А от причепи використовують вітчизняні, виробництва «Заводу Кобзаренка».

Окрім цього, підприємство використовує системи GPS-навігації та електронного контролю пального. Також автопілоти встановлюють на сівалки, грунтообробну техніку та обприскувачі. Все автоматизовано.

Зібраний урожай відвозять на елеватор у Бродах, до якого два роки тому прибудували 5 нових силосів на 700 т кожен. Також нещодавно збудували і склади для підлогового зберігання біля залізничного вокзалу у Бродах. Така продумана логістика потрібна через те, що інколи компанія сама займається експортом власної продукції, тому урожай із Бродів відправляється прямо до портового терміналу.

Такі різні поля

Про всі здобутки та життя підрозділу команда АгроЕкспедиції слухала, стоячи посеред поля, на якому посіяно гібрид Кубус. Згідно нашим розрахункам, біологічна урожайність тут становить 8,87 т/га. Попередником на цьому полі була соя раннього сорту, тому її встигли прибрати вчасно.

Передпосівний обробіток провели культиватором Horsh Tiger 6 MT. Завдяки цій машині в останні роки на господарстві відмовилися від оранки і працюють тільки культиватором. Посів проводився 29 вересня з нормою висіву 3,2 млн/га (145-160 кг/га).

«Захист з осені не проводився ніякий, оскільки була посуха і ми мали строкаті сходи. Весь розвиток рослин пройшов за зимово-весняний період, стеблостій сформувала навесні», — говорить Роман Стрюков.

По мерзло-талому грунту внесли сульфат амонію 1,5 ц/га, а потім — аміачну селітру у фазах кущення, виходу трубки і виходу колосу. Також вносили незначну кількість органіки. За словами агронома, загальна маса азоту, яка пішла на це поле — 180-200 ц/га.

Гербіцидний захист проводився навесні препаратами Ланцелот та Паллас.

«Якщо попередник — соя, потрібно гарно провести гербіцидну обробку. Тоді пшениця виглядатиме набагато чистіше», — радить головний агроном підрозділу.

Інсектицидами провели три обробки: на вихід трубки, на прапорцевий листок і з захистом колоса. Фунгіцидні обробки — також три: на вихід трубки з регулятором росту, на прапорцевий листок і на колос. Із шкідників в цьому році була проблема з попелицею.

Для фунгіцидної обробки на вихід трубки використовували Рекс Дуо 0,25 л/га та Тілт Турбо 0,4 л/га. Під час фази прапорцевого листочка — Амістар 0,5 л/га, а на захист колосу — Тілмор Турбо 1,2 л/га.

«Під час кожної фунгіцидної і гербіцидної обробки використовуємо листкове підживлення — різні мікроелементи, в різних сумішах, від монокалійфосфатів до гуматів, Реаком Зерно, хелатовані мікродобрива», — ділиться досвідом агроном.

Із регуляторів росту при виході у трубку вносили хлормекват хлорид 1,2 л/га. На інших посівах ще під прапорцевий листок вносили Модус, але, за словами агронома, Кубус — низькорослий сорт, тому проблем бути не повинно.

Холодна весна вплинула на строки підживлення, які були перенесені майже на тиждень — намагалися «спіймати» вологу, адже грунти в цьому підрозділі — часто карбонатні, тому волога довго не затримується.

Стикнулися тут і зі стандартною проблемою львівських аграріїв — водяні «блюдця» на полях взимку.

«На одному з полів кукурудзи площа озера складала до 0,5 га. На місці озера є пригнічені рослини, але на урожайність це не вплине. Ще на одному полі було озеро площею 3 га, на якому плавали лебеді. Вода зійшла, лебеді полетіли, пшениця зійшла», — згадує Роман Стрюков.

Їдемо на друге поле. Тут на нас чекає сорт Памір селекції селекції SSW Seed. По цьому полю була проблема — осінніх сходів майже не було, у зиму пшениця пішла у вигляді сходів висотою 1 см. Так що на цьому полі весь розвиток також відбувався навесні. Попередником був цукровий буряк, тому сіяли пізно, 10 жовтня.

За словами агронома, з обробітком грунту були проблеми, адже спочатку чекали на дощ, а потім опадів навпаки було забагато, тому довго не могли зайти у поле. Вся інша технологія тут така ж, я к і на першому полі господарства.

«Я би не сказав, що є якісь проблеми із цим полем. Пшениця накущилася, кількість продуктивних стебел — 2-3 шт. і цього достатньо. Головне дотриматися густоти рослин на га», — запевняє аграрій.

Ігор Левковський говорить, що цей сорт стійкий до вилягання, різних хвороб і морозів, але погано переносить посуху.

Третє поле і добре відомий українським аграріям Скаген. Із плюсів цього сорту, пан Ігор відмічає гарну зимостійкість та значну площу поверхні прапорцевого листка. Така перевага позитивно впливає на фотосинтез рослини, що дозволяє їй краще розвиватися і бути стійкішою.

Посів проводився також після цукрового буряку 11 жовтня з нормою висіву 3,7 млн/га. По технології на цьому полі є певні відмінності, в порівняння з попередніми.

«Аміачну селітру по фазі виходу в трубку вносив не одразу всю, а розділив із інтервалом в 10 днів, щоб підтягнути всі рослини до одного рівня. Також давав хлормекват хлорид 0,7 л/га у фазу виходу в трубку, і Модус 0,3 л/га та Церон 0,2 л/га на прапорцевий листок. Листкове підживлення карбамідом не проводжу зовсім. Тільки вносив мікроелементи компанії «Реаком» та різні гумати», — ділиться секретами технології Роман Стюков.

Хлібороб говорить, що на цьому полі планують зібрати 9 т/га, але ми підрахували біологічну урожайність на рівні 10 т/га. Тобто, ми налаштовані більш оптимістично :)

Коментує ситуацію по пшениці на Львівщині менеджер з продажу Львівського регіонального підрозділу «Бізон-Тех» Іван Сич.

«Загалом по області стан пшениці кращий ніж торік, коли була посуха й багато пшениці “попідгорало”. Але в 2017 теж погода не балувала — снігів хоч і не було, але були зливи, були похолодання. Та й із забезпеченням добривами в деяких господарствах були проблеми. Десь 20% господарств відчували дефіцит добрив, особлво дрібних. Агрохолдинги ж переважно закуповували все заздалегідь з минулого року. А от фермерам довелось цього року придумувати різні схеми — хто карбамід вносив, хто аммофос — у кого що було. Якщо говорити по даному господарству, то тут стан пшениці є доволі непоганий, бо господарство відрізняється хорошим підходом до технологій, до планування, мають свою інфраструктуру — насіннєвий завод, елеватор. Тому вони в принципі завжди всим забезпечені і з ними всі хочуть працювати. І дистриб’ютори, і фермери купують насіння, здають на елеватор урожай. Ми маємо співпрацю по ЗЗР і плануємо також по насінню пшениці. Зокрема пропонуємо випробувати сорт Колонія, який добре показує себе в інших господарствах регіону», — говорить Іван Сич.

Поговоримо про людей

Розібравшись з полями, вирішили ще трохи порозпитувати господарів про соціальну роботу компанії. Виявилося, що «Західний Буг» виділяє значні кошти на допомогу сільрадам. Але якщо раніше компанія просто віддавала кошти органам влади, то тепер просто оплачує рахунки за товари та послуги, що йдуть на допомогу селу та громаді.

Розмір паю тут в середньому складає 1,8-2 га. Пайовики отримують 4% орендної плати, в залежності від оцінки землі. В минулому році ця сума складала 3%, але конкуренція заставила підняти її.

Приклад взаємодії з громадою помічаємо на останньому полі перед від’їздом — корови із сільського стада спокійно пасуться на галявині біля самого поля. Це стало можливим після того, як компанія за власний кошт встановила дріт електропастуха по периметру поля, і тепер і корови ситі, і пшениця ціла.

А нам лишається тільки побажати підприємству задоволених пайовиків та гарних врожаїв не дивлячись ні на що!

Команда АгроЕкспедиції рушає під звуки пісні «Волинь моя» до Володимира-Волинського на ночівлю, а завтра чекайте на новий, четвертий блог. Він буде найнасиченішим, адже у нашій програмі аж три господарства! Тож залишайтеся з нами ;)