Ще в четвер команда Агроекспедиції оцінювала пшеничні лани Волинської та Рівненської областей, а вже у п’ятницю нас гостинно зустрічала спекотна Слобожанщина. Ані надзвичайно погані дороги, ані +38 на термометрі не завадили нам потрапити у село Велика Орілька, що у Первомайському районі. Саме там знаходиться ПСП «Орельське», яке стало першою зупинкою у фіналі Агроекспедиції Пшениця 2017. Уже на під’їзді до господарства ми помітили — тут чималий парк сучасної техніки! А вже згодом його керівник Сергій Колодяжний розповість нам не лише про «головну героїню» нашої експедиції — пшеницю, а й про ексклюзивні обновки, якими цьогоріч поповнилась тракторна бригада ПСП «Орельське».

Традиційно до команди АгроЕкспедиторів приєднались і представники компаній-спонсорів цього кроп-туру: «Бізон-Тех», «Лімагрейн Україна» та ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК».

Пшениця у ПСП Орельське

На подвір’ї ПСП «Орельське» нас зустрів його усміхнений керівник Сергій Колодяжний. Гостинний господар відразу ж запросив нас до столу, щоб ми могли оцінити місцеві смаколики — сири з козячого молока та шурпу «по-великоорільськи». Сильна спека настільки дошкуляла після важкої дороги, що розмову про шлях Сергія Вікторовича до аграрки ми почали за столом, щоб згодом, у полі, вести мову вже винятково про пшеницю, технологію її вирощування та інші «секрети» успішного господарювання. Виявилось — Сергій Колодяжний виріс у Великій Орільці. Його мама працювала у тваринництві, тато був ковалем-електрозварювальником.

«У мене була образа, що село гине. Такого не може бути. Я ж виріс селі — доїв корів, рвав буряки, кормив свиней і кролів. І коли у 2000-х роках почалося розпаювання землі, ми стартували з 204 га. Мені тоді поставили ультиматум: або забирай весь колгосп, або ми тобі дамо 100 га, і більше не проси. Тому що тоді люди приїздили із серйозними грошима, але ми таких людей, які приїздили все вирізували та ламали все, пережили чотирьох», — пригадує старт господарства Сергій Колодяжний.

Із 204 га Сергію Колодяжному вдалось збільшити земельний банк до 900 га. Проте, в господарстві ще роблять ставку і на тваринництво. Мають більше сотні овець та кіз, і не лише для того, щоб виготовляти смачні сири, а й для того, щоб мати органіку — в ПСП «Орельське» за турботу про землю.

«На 50 га ми вносимо приблизно 40-50 т перегною. І це 7-8 років від цих полів буде завдяки цьому добра віддача», — стверджує Сергій Колодяжний і запрошує нас подивитись на пшеничне поле, де чотири року тому було внесено органіку в розрахунку 55 т/га.

Перед поїздкою на посіви ми подивились на тракторний парк. Він у господарстві, як то кажуть, солідний. Сергій Вікторович слідкує за новими тенденціями на ринку техніки. Цьогоріч, наприклад, придбав найновішу модель сіялки точного висіву Kverneland Optima HD 2017 та вже другий комбайн New Holland CX 6090. Також у господарстві є 3 трактори МТЗ, 2 трактори John Deere (Т 6910 и 8310 R), сіялка Elvorti, рулонний прес-підборщик KUHN VB 2265-2295 (120 рулонів по 380 кг за дві години).

Крім найсучаснішої брендової техніки пишається Сергій Колодяжний і ексклюзивним агрегатом, який самотужки удосконалили працівники ПСП “Орельське”.

“За радянського союзу це була ротаційна борона із прямим зубом, який зроблений під певним кутом. Він практично не травмує сім’ядолю. Ця борона на базі МТЗ-82 здатна обробити 80 га соняшника та пшениці за зміну. У нас сусіди фермери, коли бачили як ми нею працюємо, говорили: “Що ви чудите, що ви укатуєте пшеницю?” А тепер кажуть: “А ви все-таки правильно зробили”. ЇЇ робоча швидкість до 20 км/год” — розповідає Сергій Колодяжний.

За його словами, парк техніки дозволяє за два дні, якщо не заважає погода, повністю закінчити посівну. Технічний потенціал забезпечує обробку 4000 га, тобто запас “робочої потужності” у ПСП “Орілське” 5:1. До технічного оснащення та історії успіху підприємства «Орельське» ми обіцяємо повернутися у наших наступних матеріалах, адже Агроекспедицію найбільше цікавила пшениця. Приїхавши на поле, ми побачили, що пшениця перебуває у гарному стані, але Сергій Вікторович зауважує: посіви не вирівняні.

«Красиве поле все, але не рівне. Ця пшениця з весни була вражена сніжною пліснявою. І трохи, приблизно на тиждень, запізнилися з її обробкою. У зиму пшениця увійшла трохи перерослою», — розповідає Сергій Колодяжний.

На 110 га, які він нам продемонстрував, колосилася пшениця Статна селекції харківського Інституту імені Юр’єва. Якщо взяти земельний банк підприємства загалом, то 30% у ньому – це пшеничні лани. Переважно сортів української селекції. Близько 20% — пшениця німецьких сортів, проте їх український аграрій вважає надто ніжними для наших умов.

«80% пшениці у нас — це харківські та одеські сорти. Раніше найкращі були — одеські, але зараз проблеми із зимою, останні роки надто холодні для цих сортів. Ми постійно сіємо і розмножуємо на насіння один їх сорт — Степовичка. Я можу сказати, що стара репродукція дасть не гірше, ніж нова», — стверджує Сергій Колодяжний і пояснює чому.

Уся справа не лише у сортах, але й у правильній технології вирощування, у турботі про землю, в обов’язковому внесенні органіки та дотриманні сівозміни. До речі, останньої у господарстві дотримуються суворо, і керівник весь час на цьому наголошував.

«Наша система сівозміни — пшениця, горох, кукурудза, льон, цукровий буряк, соняшник. У 2017 році пшениці посіяли 350 га, цукрового буряку — 70 га, гороху — 80 га, кукурудзи — 110 га. Льону ми цьогоріч посіяли значно менше, бо його ціну прирівняли до соняшника — немає сенсу його вирощувати, хоча ця культура має один дуже великий плюс — вона є дуже добрим попередником для пшениці» — розповідає Сергій Колодяжний. До речі, коли ціна була привабливою, то ПСП «Орельське» експортувало льон і баранину живою вагою.

Господарюють у цьому районі Слобожанщини на чорноземі, трапляються важкі суглинкові ґрунти та солончаки. Але загалом аграрій на землю не жаліється. Каже: «Як її не любити, якщо вона така красива?!».

Що ж до ЗЗР, інсектицидів, фунгіцидів та гербіцидів, то у Сергія Вікторовича є надійний партнер, якому він, за його словами, довіряє вже вісім років на всі 100% — це спеціаліст компанії Бізон-Тех 2006 Сергій Чернега. Він за період від посівної і до збирання надає в польових умовах більше десяти консультацій. Сергій Олексійович допомагає оперативно вирішувати такі проблеми, як, наприклад, пересів. Бо ж цьогоріч у ПСП “Орельське” зіткнулися із загибеллю посівів соняшника. Насіння LG було 2015 року, через що, можливо, і виникла проблема з його життєздатністю. Проте, завдяки налагодженій співпраці між насіннєвою компанією, Бізон-Тех 2006 та ПСП “Орельське” виправити становище вдалося з мінімальними втратами. Цю ситуацію Сергій Колодяжний вважає показовою. Мовляв, от як повинні працювати партнери.

У ПСП «Орельське» хімічні препарати стараються використовувати по мінімуму. Сергій Вікторович стверджує, що має такі поля, на яких зовсім не застосовує фунгцидів та гербіцидів, бо нема потреби. Якщо ж необхідність виникає, то це вже чотири роки переважно препарати від Океан-Інвест.

Ми приїхали на Первомайщину у дуже спекотний день. Поцікавилися, як у Великій Орільці та її околицях із опадами, наскільки пшениця у ПСП «Орельське» страждає від посухи. Сергій Вікторович відповів — якщо дотримуватись сівозміни, «займатися семипільним сівооборотом», то її негативний вплив можна мінімізувати.

«Щодо зберігання вологи — ми «закриваємо» землю механічно. Ми посіяли – зробили боронування. Сходи пішли, у фазі двох листочків на поле зайшла ротаційна борона. У цьому році працівники нашого підприємства самотужки сконструювали і виготовили свою ротаційну борону. Ми нею працювали по пшениці, хоча спочатку планували її дискувати. Але пройшли двічі ротаційною бороною — дали їй повітря, розпушили ґрунт і пішов процес кущення», — ділиться досвідом аграрій.

Щоправда, Сергій Вікторович зауважив, що на тому полі пшениці сорту Статна, яке він нам продемонстрував, ротаційна борона не проходила. Її використання для господарства — ноу-хау, набиралися з нею досвіду на «слабших» посівах і результати отримали дуже гарні не лише на пшениці, а й на інших культурах.

Сергій Колодяжний прогнозує: приблизно через 10 днів після нашого візиту на пшеничні лани ПСП «Орельське» вийдуть комбайни. Що ж до очікуваної врожайності, каже, що комора покаже. Натомість, за підрахунками фахівців «Агроекспедиції» біологічна врожайність пшениці Статна у господарстві буде приблизно 5,2 т/га.Сергій Вікторович Колодяжний не відпустив Агроекспедицію із порожніми руками, презентувавши нам «в дорогу» смачні сири з козячого молока, які виготовляються у нього на фермі. Ми ж вручили йому подарунки від Latifundist Media та партнерів АгроЕкспедиції і вирушили у Богодухівський район.

Пшениця у Agromino

На поля підприємства Трайгон Фармінг Харків ми приїхали, коли сонце вже почало падати за обрій. Спека була вже не такою сильною, перед нами відкрилися неймовірної краси краєвиди, серед яких — золоті пшеничні поля. Розповів нам про них агроном – Костянтин Касьяненко. За його словами, із 15 000 га, які має підприємство, більше 6000 га засіяно саме цією культурою. Це для господарства основна культура.

Пшениця, яку нам продемонстрував агроном, була у відмінному стані.

«На цьому полі — типовий чорнозем. Це так звані бурякосійні посівні масиви. Тут раніше, за часів колгоспів, вирощували цукрові буряки. Тут бонітет ґрунту найвищої якості», — розповів Костянтин Касьяненко.

За його словами, аналіз ґрунтів не роблять, а от для дослідження погоди підприємство має свою метеостанцію. Щоправда, вона не завжди дає точні дані щодо поля, на якому ми побували. Воно знаходиться від неї на відстані близько 40 км і між масивами є природний водоподіл, тому прогнози метеостанції достовірні на 60 %. Аграрії району, можна сказати, «моляться на дощ», тут дуже не вистачає опадів. Якщо у травні їх випало приблизно 12 мм, то в червні дощу не було зовсім.

«Коли ми сіяли це поле пшениці, то ловили дощ. Це був період з 15 по 20 серпня. Ми посіяли одними з перших у Богодухівському районі, тоді в такі строки ніхто не сіяв. Ми впіймали дощ — і результат, як кажуть, ви бачите на лице», — розповідає агроном, демонструючи пшеницю. Густота її посіву — 2,8 млн/га, на листопад місяць коефіцієнт кущення був чотири пагони з однієї рослини.

Костянтин Касьяненко стверджує: що б не робив в агрономії, усі процеси — це ніби творчість. Хоча робота в агрохолдингові, із великими масивами — це загалом єдиний технологічний підхід до кожного поля, але є можливість запроваджувати ноу-хау та спостерігати за тими результатами, які завдяки їм вдається отримати. Жартує, мовляв, жодне поле ніколи через свою провину не пересівав, а це вже успіх. Серед сортів надає перевагу українській та німецькій селекції. Щоправда, останньої значно менше — не більше 20-23% загальної кількості посівів. І нам якраз вдалося побувати саме на полі, де посіяний німецький сорт Мулан, 3-тя репродукція.

«У нас в основному одеська селекція. Наприклад, Антонівка, Польовик. Є ще Богдана харківського Інституту імені Юр’єва та сорт Бріон. Я думаю, що для 6000 га більше сортів не потрібно», — розповідає Костянтин Касьяненко.

Він відзначає, що кліматичні умови дуже впливають на якість пшениці. Пригадує, що кілька років тому пшениця була у дуже гарному стані, але її якісні показники були незадовільними, зокрема, у сортів німецької селекції.

«Якщо ми можемо отримати третій клас сорту Богдана 8 т/га за сприятливих умов, то «німець» у цьому випадку дасть 3 т/га і зерно дуже поганої якості, яке навіть для спиртзаводу не підійде», — ділиться спостереженнями агроном.

Загалом спектр використання насіння різних компаній у Трайгон Фармінг Харків дуже великий. 90-95% ЗЗР — це оригінатори, дженериками користуються лише за форс-мажорних обставин — коли терміново потрібен, наприклад, гібридний інсектицид.

Цьогоріч у підприємства, як і у багатьох в Україні, були проблеми з термінами поставки міндобрив, а саме — аміачної селітри. Компанія Agromino потерпала через затримку виконання контракту на €1,4 млн, вимагала повернути передоплату за недоотримані міндобрива та нарахувати компанії, яка не виконала зобов’язання, штраф. Агроном каже — боялися, що 1-2 тижні очікування міндобрив вб’ють результати роботи всього року. Проте, катастрофічних наслідків усе ж вдалось уникнути, хоча добряче понервували.

Костянтин Касьяненко каже, якби був дощ, то від сорту Мулан можна було б очікувати врожайність 7-8 т/га, але оскільки опадів нема, то «пшениця горить на очах». Фінішувала Агроекспедиція Пшениця 2017 на полі, де посіяна пшениця української селекції Богдана. Її стан на момент нашого відвідування господарства обіцяв щедрий врожай. А спеціаліст компанії Бізон-Тех Олександр Щербаков зауважив, що загалом на Харківщині цьогоріч дуже гарна озима пшениця.

«Майже всі робили 2-3 фунгіцидні обробки, інсектицидну та гербіцидну. Хоча дуже мало опадів. У цьому районі шкідників не дуже багато на озимій пшениці, їх значно більше на посівах соняшника – тріпси, тля. А зараз, якщо брати озиму пшеницю, то це жук кузька, але з ним немає сенсу боротися, тому що він перелітний. На даному полі він не спостерігається. Тут потенціал пшениці такий, що 7 т/га має бути» — резюмував нашу останню зупинку в Агроекспедиції Олександр Щербаков.

Агроекспедиція Пшениця 2017 фінішувала на Слобожанщині. За 5 днів ми встигли побувати у 9 господарствах. Ми проїхали Україну від Волині до Слобожанщини. Природа нас щедро поливала дощами, випробовувала грозами, сильним вітром і спекою. Пшеничні поля, які ми побачили, свідчать, що врожай цьогоріч буде не менш щедрим, ніж минулого року. Ми вдячні за гостинність усім, хто радо приймав Агроекспедицію на своїх полях. До наступних зустрічей!