Рух до змін та масштабне оновлення інфраструктури ― такі головні меседжі цьогорічного Міжнародного дня поля, організованого Миронівським інститутом пшениці ім. В.М. Ремесла.

Під час запрошення на захід, директор інституту Олександр Демидов анонсував, що цьогорічний День поля стане не звичайною звітною зустріччю, де покажуть новинки селекції та перспективні сорти. Це мала бути подія, що означатиме для установи початок нового етапу, повернення із забуття.

І ми не були розчарованими в тому, що відвідали с. Центральне на Київщині в цей день. Зміни на краще та оновлення інституту дійсно стали лейтмотивом усього заходу. Нові спонсори та міжнародні угоди, виставка нової техніки, трактори та автомобілі, подаровані Миронівському інституту пшениці партнерами ― на Дні поля таки було багато цікавого.

МІП нарощує м’язи

Результати роботи установи за останні роки вражають: зростання обсягів виробництва з 80 т насіння до 250 т, збільшення кількості дослідних господарств втричі, зростання земельного банку в 7 разів ― від 3000 га до 21 000 га.

Усе це стало можливим завдяки підтримці з боку керівництва НААН, яка й передала Інституту додаткові господарства й допомогла в нарощуванні виробничих потужностей. За словами президента НААН Ярослава Гадзала, академія готова підтримувати ті установи, які прагнуть збільшувати виробництво насіння та бути комерційно успішними. І підтримка Миронівського інституту пшениці буде тривати й надалі.

«Ми бачимо цю наукову установу, як одну із центральних. Вона нею була, є і залишиться назавжди, як установа, що буде займатись селекцією пшениць. Сьогодні в багатьох країнах світу є генетика миронівських пшениць в інших сортах, і нам треба продовжувати працювати в цьому напрямку, щоб відродити славу цього прекрасного Інституту. Ми хочемо з часом надати йому статус національного ― будемо просити Президента і будемо робити все, щоб Інститут працював потужно і мав велику перспективу», ― заявив Ярослав Гадзало.

Також президент НААН анонсував наступні кроки з розширення виробничих потужностей інституту, зокрема відкриття насіннєвого заводу та біотехнологічної лабораторії.

«На наступний рік у наш день поля ми відкриємо також насіннєвий завод. Ми покажемо які можливості має наша наукова установа. І, я думаю, що наступного року буде відкрита і лабораторія для біотехнологій, тобто проведення селекції не тим методом, яким проводиться зараз (бо нам не вистачає саме дорогого іноземного обладнання для цієї лабораторії), а вже на рівні ДНК буде проводитись прискорена селекція генетичним методом. Тому що генетичні можливості, генетична цінність миронівської пшениці є одними з найкращих в світі і їх, звичайно, треба використати», ― заявив президент НААН.

Наші ― кращі

Українські сорти зернових, зокрема селекції Миронівського інституту пшениці, є кращими в світі, переконані як науковці, так і виробники. В складних кліматичних умовах останніх років вони відзначаються не лише стійкістю до стресів, а й високою урожайністю. Наші нові сорти озимої пшениці вже не поступаються за віддачею зерна зарубіжним.

«Стійкістю закордонні сорти ― німецькі, австрійські там ― не вирізняються, порівняно з нашими. Інше питання, що клімат в Україні став м’якшим. І от їм дорога сюди. А генетичним потенціалом, якщо умови будуть однакові, то наші сорти не поступаються. У всякому випадку, на полігонах інституту шість останніх років ми бачимо, що наші українські пшениці сьогодні хороші. І якщо сюди прикласти технічний, технологічний фактор ― тобто ресурсне забезпечення, бо потенціал є ― то отримуємо 120-130 ц/га. По великому рахунку, може більше й не треба? Треба працювати над здешевленням і над якістю», ― розповів Микола Собко, заступник директора Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН, оглядаючи демо-посіви миронівських сортів.

Серед новинок останніх років, виведених селекціонерами МІП, найбільший інтерес виробників викликають сорти інтенсивного типу, які ефективно засвоюють високі дози добрив, відрізняються стійкістю, стабільністю та технологічністю.

Одними з найперспективніших сортів озимої пшениці селекціонери називають Світанок Миронівський, Мирлєну, Берегиню Миронівську та інші.

Зокрема Світанок викликає високий інтерес у аграріїв, завдяки своїй низькорослості та придатності до вирощування на зрошенні та високих агрофонах, адже практично не вилягає за дотримання технології догляду.До того ж, Світанок рекомендується сіяти в більш пізні терміни, ніж решту сортів. Це добре підходить для сучасних сівозмін, де попередниками часто виступають кукурудза, соя, соняшник та інші пізні культури. Найбільша зафіксована врожайність сорту становила більше 92 ц/га.

А ось сорт Берегиня Миронівська на полі Сумського Держекспертцентру продемонстрував урожайність в 113 ц/га. При цьому він відноситься до категорії цінних пшениць за якістю зерна та підходить для вирощування на бідних ґрунтах.

Хоча за Миронівським інститутом пшениці закріпилась слава автора високозимостійких сортів озимої пшениці, але є чим тут похвалитись і в селекції ярої пшениці та ярого й озимого ячменю.

Наприклад сорт ярої пшениці Сімкода Миронівська відзначається надзвичайною стікістю до посухи та врожайністю понад 80 ц/га ― саме такий показник було зафіксовано на Волинському опорному пункті МІП.

Високі результати показують і сорти ячменю. При чому, як озимі, так і ярі. Зокрема сорт озимого ячменю Паладін Миронівський під час сортовипробування показав максимальну врожайність у понад 90 ц/га, а ярий сорт Талісман Миронівський у 2015 році під час випробування видав урожай в 84,4 ц/га.

Новий вектор

Багато говорили на Дні поля про співпрацю з іноземними партнерами з близького зарубіжжя ― недарма він називався міжнародним.Найбільше уваги викликало співробітництво МІП з угорською компанією Woodstock. І це не випадково ― Угорщина посідає 5 місце у світі за обсягами експорту насіння, тому таке партнерство відкриває дуже широкі перспективи перед Миронівським інститутом пшениці.

«У минулому році Woodstock брав на сортовипробування шість сортів озимої пшениці, два ― озимого тритикале, два ― озимого ячменю. Цього року взяли шість сортів озимої пшениці. Це тісна співпраця і я знаю, що рано чи пізно декілька сортів буде внесено в реєстр Угорщини», ― розповів про окремі деталі співпраці директор Інституту пшениці Олександр Демидов.

Відкриття ринку Угорщини для миронівських сортів буде значним проривом, адже внесення їх в угорський реєстр автоматично дозволить їм увійти в реєстри ще 63 країн. А це в багато разів розширить можливості для збуту насіння.

Хоча й зараз, як запевняє директор Інституту Олександр Демидов, проблем зі збутом не виникає ― останні два роки на складах не лишалось жодного непроданого кілограма насіння. Проблеми є лише із виробничими потужностями, але вони поступово вирішуються завдяки сприянню НААН.

Ну, і проблема забезпечення працівників зарплатами також дається взнаки. Зараз забезпечення зарплат державою перебуває на рівні близько 70%, але в Миронівському інституті пшениці ім. В.М. Ремесла вдається вирішувати ці питання за рахунок внутрішніх резервів та проводити успішну кадрову політику.

Зараз в установі працює кілька поколінь науковців, з’являється молодь, відкрилась аспірантура. Середній вік працівників складає 40 років, що є значно нижчим показником, ніж в інших інститутах. Відбувається активний обмін досвідом в обох напрямках між старшим та молодшим поколінням.

Тож цей Міжнародний день поля в Миронівському інституті пшениці дійсно відкрив для нас нову сторінку в історії установи, яка має всі шанси повернути собі колишню славу провідного в світі селекційного центру. І це буде хорошим прикладом успішного реформування для решти науково-дослідних інститутів нашої країни.

Тож бажаємо успіху миронівським хлібодарам і чекаємо на нові зустрічі!