П’ять днів наша невтомна команда досліджувала українські пшеничні лани в 7 областях України разом із нашими партнерами ― спеціалістами компаній «Бізон-Тех», ПАТ «Креді Агріколь Банк» та «Лімагрейн Україна». Щодня під час АгроЕкспедиції ми оперативно ділилися з вами у блогах найсвіжішими даними з полів, а тепер розповімо про свої висновки, які зробили під час цього кроп-туру, та спробуємо скласти попередні прогнози щодо біологічної врожайності пшениці у західних, центральних та східних регіонах.
АгроЕкспедиція пшениця 2017 продемонструвала закономірну тенденцію: у західних областях України надають перевагу сортам закордонної селекції, а, наприклад, на Слобожанщині ― всіма руками за вітчизняні сорти, особливо одеські та «юр’ївські».
Ця закономірність легко пояснюється ― клімат України стає м’якшим, особливо на Заході, тому й можливості для вирощування європейських сортів розширюються.
Там, де раніше вони погано переносили сувору зиму, тепер створилися більш сприятливі умови для цих сортів, тож вони змогли успішно конкурувати з вітчизняними за стабільністю віддачі врожаю.
До прикладу, керівник ПСП «Орільське» Сергій Колодяжний із Харківщини стверджує ― іноземна пшениця надто «ніжна» для наших кліматичних умов, тому в його господарстві її мінімум ― не більше 20% від загальної кількості посівів. До того ж, стверджує аграрій, його спостереження доводять, що українські сорти краще себе показують в умовах дефіциту вологи.
Натомість, директор «Бучачагрохлібпром», Михайло Євусяк із Тернопільщини, міг би апелювати до слобожанського аграрія даними про щедрі врожаї пшениці закордонної селекції, якої сіють 70%. Саме на неї роблять ставку на цьому підприємстві. І не лише через показники врожайності. Мовляв, українським установам, які займаються селекцією пшениці, потрібно працювати над тим, щоб після продажу забезпечувати ще й відмінний консультаційний супровід фермерів.
Але, на жаль, поки що українські вчені-селекціонери не їдуть у поля до виробників та не розповідають про переваги своїх сортів. Тож виграють закордонні компанії, де краще поставлено збут і маркетинг насіння.Загалом, за час АгроЕкспедиції Пшениця 2017 ми побачили на полях понад 15 сортів пшениці. Українську селекцію двічі представляв сорт Богдана — у західному і східному регіоні, а також Статна, Смуглянка і Каланча.
Що ж до іноземної селекції, то серед фаворитів аграріїв виявились як перспективні селекційні новинки, наприклад, сорти селекції Limagrain Колонія та Дагмар, так і достатньо відомі вже сорти: Скаген, Цепелін, Памір, Патрос, Кубус та інші. Біологічний прогноз врожайності на різних полях складав від 3 до 12 т/га.
У більшості підприємств, які ми відвідали під час АгроЕкспедиції, пшениця ― основна, або одна з основних культур. Проте, багато хто з аграріїв погоджується ― вирощування її стає все витратнішим. Через шкідників, хвороби та ріст цін на препарати технологія вирощування потребує чималих витрат. Щоб зекономити, у багатьох господарствах починають використовувати генерики, мінімізують використання пестицидів, відмовляться від регуляторів росту.
Не останню роль відіграє в цьому процесі й те, що агрономи багатьох господарств вже мають кількарічний досвід роботи з генеричними препаратами, вивчили їх особливості, знайшли перевірених посачальників та виробників. Зокрема, багато підприємств не один рік купують ЗЗР у компанії «Океан-Інвест».
Посівні площі під пшеницею загалом не зменшують, адже є такі господарства, у яких суворо дотримуються сівозміни, тому всі кроки в них «прораховані наперед». У «Бучачагрохлібпром» взагалі серйозно задумалися над вирощуванням органічної пшениці і вже мають демопосіви у дуже гарному стані. Перспективним вважають також вирощування спельти.
До речі, чи не в кожному господарстві зауважили ― із кожним роком врожайність пшениці поступово зростає.
За 5 років АгроЕкспедиції ми встигли побачити усе різноманіття сільськогосподарських підприємств. Кожне ― унікальне і зі своєю філософією господарювання, проте з кожним роком все більше видно, що їх об’єднує ― оновлення парку техніки.
В деяких підприємствах від старої техніки відмовляються не повністю, а навіть удосконалюють її. А от в ПСП «Орільське» виготовляють деякі агрегати для обробітку самотужки. До речі, одне зі своїх ноу-хау планують невдовзі запатентувати.
Також можна відзначити, що звичним явищем є використання GPS-навігації, систем супутникового моніторингу, трекерів для техніки та ін.
Купівля нової техніки відбувається як завдяки кредитним надходженням, так і завдяки інвестиції власних коштів. Сучасна техніка допомагає суттєво економити, тому вважається вигідною інвестицією. Для моніторингу полів агрономи використовують систему Cropio. Костянтин Касьяненко із Agromino відзначає один із її плюсів ― можливість оперативно вносити дані у електронну систему прямо у полях, а не їхати для цього в офіс.
Весна 2017 була багата на неприємні сюрпризи по всій територій України, серед яких ― травневі заморозки і навіть снігопади. Проте, суттєвого негативного впливу на пшеницю вона не справила, а, подекуди, навпаки ― сприяла доброму кущенню рослин і вирівнюванню посівів.
Майже по всій території під час посівної спостерігався дефіцит вологи, тамтешні аграрії розповіли ― ловили і все-таки впіймали дощ, хоча тепер знову на нього «моляться» ― у червні опадів не було. Для того, щоб мінімізувати вплив спеки ― дотримуються сівозміни та практикують механічне закриття вологи після посіву, щоб якнайдовше зберегти вологу.
У західних та центральних областях з опадами не все так сумно, бувало таке, що через них трактори не могли зайти на поле взагалі. Варто зазначити, що все поширенішою практикою серед аграріїв стає використання власних метеостанцій. Хоча, у деяких випадках, через віддалене місцезнаходження, вони дають похибку у прогнозах у 40%.
АгроЕкспедиція Пшениця 2017 продемонструвала ― Україна буде з добрим пшеничним врожаєм. Жнива у господарствах, в яких ми побували, ось-ось почнуться, а отже, як то кажуть, «бункер покаже». Ми ж готуємося вже до наступної АгроЕкспедиції. Запрошуйте в гості!
Вибір редакції
Не пропусти останні новини!
Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.