АгроЕкспедиція Соя 2017 стартувала на спекотній Тернопільщині. В перший день команда агроекспедиторів разом із експертами BASF, «Бізон-Тех» та ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» відвідала «САУТБЕРГ ХОЛДИНГЗ» та корпорацію «Агропродсервіс». Маємо першу гарячу порцію із серії агроекспедиційних блогів, присвячених сої. Що у ній? Прогнози врожайності від експертів, оцінка нинішнього стану посівів та  особливості технології вирощування, які варто взяти на замітку!

Цікаві цифри про сою на Тернопільщині

·        В загальноукраїнському виробництві сої  займає частку близько 4 %.

·        Є третьою за площею посівів сої в регіоні.

·        У 2017 році посіви сої  (76,9 тис. га) тут зменшились на 8%, порівняно з 2016 роком (83,7 тис. га). Таку тенденцію аграрії пояснюють несприятливими погодними умовами, які спостерігаються протягом кількох останніх років.

Особливості соєвого сезону у Тернопільській області

·        Пізній посів. Посівна почалась на два тижні пізніше, ніж минулого року. Аграрії мали б нарікати на холодну весну, проте, кажуть – область не дуже постраждала від «квітневої зими». Посіви сої нині у гарному стані.

·        Рівномірність опадів. У 2017 році кількість опадів не дуже відрізняється від минулорічних показників. Зауважують лише, що цьогоріч природа їх розподілила рівномірніше.

·        Град обійшов боком;) Якщо минулого року посіви від граду постраждали, то у сезоні 2017 Тернопільщину град оминув.

·        Пізня збиральна кампанія. Через затримку посівної і холодний старт літа, збирати врожай планують на два тижні пізніше, ніж минулого року. Гарний стан посівів обіцяє добрий врожай, тож тепер аграрії Тернопільщини сподіваються, щоб погода не підвела.

Після цифр та особливостей сезону – найцікавіше: оглядини полів, обговорення технологій та демонстрація досвіду кращих із кращих господарств.

Технологія вирощування сої в «САУТБЕРГ ХОЛДИНГЗ»

Знайомство з полем почалось зі знайомства із виконавчим директором підприємства, якому воно належить. Француз Жан Поль Прюдом – аграрій у 5 поколінні. Раніше фермер господарював у Франції,  але переїхав в Україну, залишивши ферму своєму сину.

«Земельний банк мого господарства у Франції невеликий – 100-120 га. Близько 30 років ми обходимось там без оранки. Можу сказати, що у Франції врожайність культур вища, ніж в Україні, тому що клімат і погодні сприятливіші, також розвиненіше насінництво, тобто тамтешні фермери мають доступ до сортів найкращої генетики, які дають більшу врожайність», — розповідає Жан Поль Прюдом.

Він стверджує – улюбленої культури не має, вирощує усе, чого потребує ринок. Сою називає не най рентабельнішою культурою, але вона потрібна, щоб мати п’ятипільну сівозміну.

«Останні три роки вирощування сої проблематичне через кліматичні умови: спекотні та засушливі липень, серпень і вересень не дозволяють сої повністю розкрити свій потенціал», — нарікає аграрій.

За його словами, мінімальна врожайність цієї культури на підприємстві була 2 т/га, а максимальна — 4,2 т/га. Щоб не відмовлятись від вирощування сої та працювати собі не в збиток спеціалісти «САУТБЕРГ ХОЛДИНГЗ» шукають сорти, які б могли максимально добре себе проявити в кліматичних умовах Тернопільщини.

«Для сої важливо, щоб її висівали в добре прогрітий грунт. Щорічно на її посіви ми вносимо фосфор, бо в нашій зоні є його нестача,  а взагалі добрива підбираємо в залежності від показників аналізу ґрунту», — розповідає Жан Поль Прюдом.

Команда агроекспедиторів оцінила в полі  канадський сорт сої – Брюненсіс (Семенсес Прогрейн ІНК). Він середньоранній, із часом вегетації близько 120 днів. Крім цього сорту в «САУТБЕРГ ХОЛДИНГЗ» вирощують ще два цієї ж селекції – Кубань та Хорол. Обробіток грунту під цю культуру мінімальний — дискування на 4-5 см восени та культивація весною.

«Ми або з осені проходимо один прохід дисковою бороною, або лишаємо поле зі стернею на зиму. Задача, щоб ґрунт був покритий і утримувалась волога в середині ґрунту. Весною або диск, або на пряму в ґрунт сіємо», — розповідає агроном Олександр Маленький.

На побаченому нами полі сою сіяли 26 квітня. Агроном Олександр Маленький стверджує — земля була ще не достатньо прогріта, проте рослини зійшли добре. Сіяли пневматичною сіялкою Horsch – густота 550 тис. /га, міжряддя – 17 см.

Основне міндобриво, яке вносили при посіві – NPK 9:19:29( 150 кг/га). Проводилась інокуляція насіння рідкими препаратами. Протравку в господарстві не використовують. Мовляв, вона доцільна лише коли сіють сою по сої, а такої практики в «САУТБЕРГ ХОЛДИНГЗ» не було і не буде.

Мінімізувати використання хімічних обробок – один із пріоритетів господарства. Цьогоріч воно взагалі відмовилось від інсектицидів та фунгіцидів.

Гербіцидна схема захисту

·       Стомп 330 (1,5 л/га);

·       Фронтьер Оптіма (0,7 л/га);

·        Кломазон (0,2 л/га).

Обприскування посівів в господарстві планують робити лише за потреби – якщо помітять на рослинах шкідників чи прояви хвороби. Варто сказати, що від очей експертів та агроекспедиторів ніщо не втече, навіть павутинні кліщі та тріпси. Їх кількість була некритичною, проте, всього кілька спекотних днів можуть кардинально змінити ситуацію. Також де-не-де були помітні ознаки церкоспорозу, тому експерти із BASF та «Бізон-Тех» рекомендували неодмінно зробити обприскування.

«Я раджу в даному випадку внесення фунгіцидів, наприклад, Абакус. Його можна розділити на два внесення: на початку бутонізації, у фазі наливу бобів або наприкінці цвітіння. Зберегти потенційний врожай без них буде неможливо», — стверджує  регіональный менеджер BASF Олександр Кохан.

В «САУТБЕРГ ХОЛДИНГЗ» розповіли — в середньому на вирощування 1 га сої витрачають в останні роки 14-15 тис. грн.. Щороку купують 1 т нового сорту і сіють демо-поле, таким чином намагаються знайти сорт, що максимально підходить до умов господарства, ідеальну норму висіву шукали теж завдяки власним дослідам. Прийшли до висновку, що оптимальна цифра – 45-60 зернин на 1м2.  Жан Поль Прюдом каже – якби його син, французький фермер, захотів би вирощувати сою, то найголовніша порада, яку він міг би йому дати – бути терплячим, не сіяти її надто рано.

Представник компанії «Бізон-Тех» Віктор Васьков зазначив – незважаючи на поодинокі ураження сої шкідниками та прояви хвороби, загалом посіви перебувають у гарному стані. За оцінками експертів АгроЕкспедиції, якщо на полі вчасно проведуть фунгіцидну обробку, врожайність сої буде від  3,5  т/га.

Соєвих мавок, про яких розповідав агроном Олександр Маленький, ми так і не зустріли, хоча витоптали 0,3 % посівів сої, досліджуючи поле, та вишукуючи їх :) 

Прощаючись із новими друзями, бажаємо їм чистих полів, здорових рослин і великих бобових врожаїв.

Амбітний «Агропродсервіс»

У приватне агропромислове підприємство «Агропродсервіс» ми приїхали, коли у його полях саме перетинали екватор жнив.

Нас зустрічали:

Андрій Баран — директор з агровиробництва «Агропродсервісу»

Ігор Ліщинський — головний агроном по захисту рослин «Агропродсервісу»

Цікаво, що попри такий солідний зембанк, підприємство не погоджується називати себе холдингом.

«Є тут холдинги в регіоні, але ми — ні. В моєму розумінні «холдинг» — це коли всі сидять у Києві, десь там далеко, а сюди коли-не-коли приїздять. А ми ходимо кожен день по землі, і власники, і керівники. Кожен день ми з людьми. Ми не називаємо і люди не називають нас тим словом. Деякі холдинги дозволяють собі судитися, договори подвійні укладати, але ми за таким принципом не працюємо, у нас інші переконання», — говорить директор з агровиробництва «Агропродсервісу» Андрій Баран.

Але перед тим, як побачити сою господарства, наша команда відвідала його виробничі потужності. Нам одразу ж показали насіннєвий завод, де саме пакували горох. До речі, «Агропродсервіс» виробляє насіння сої для себе, Saatbau та інших компаній. Є і лінія з переробки сої, куди і вирушила наша команда.

Сучасний олійний завод працює без зупинок цілий рік. Раз на місяць роблять невелику перерву для очищення обладнання. У планах же звести цю перерву до мінімуму, щоб збільшити потужність заводу і виробляти до 2 тис. т макухи на місяць. Наразі завод дозволяє переробляти до 5 т сої за годину. Для переробки використовують і власну, і давальницьку сировину. З кожної тони сої на виході отримують 80% макухи і близько 15% масла. Стандарти якості у «Агропродсервісу» такі: протеїн 42%, жирність 7%, вологість 8%.

Через високу температуру макуха може зберігатися у складських приміщеннях не більше трьох днів, адже якщо полежить довше — під дією спеки сировина починає окислюватися. Але макуха розходиться настільки швидко, що на довше затриматися у складах і не вийшло б. По-перше, продукція іде на відгодівлю власної птиці, ВРХ і свиней, які є у «Агропродсервісу». По-друге, макуху швидко розкуповують. Серед покупців є і фермерські господарства, які працюють неподалік.

Після екскурсії заводом з нетерпінням їдемо дивитися на сою. Із 40 тис. га землі «Агропродсервісу» під цю культуру відвели 6,5 тис. га.

На оглядини нас привезли на поля, де ростуть сорти Султана (180 га) і Сігалія (70 га), обидва австрійської селекції Probstdorfer Saatzucht. Але якщо сорти різні, то технологія на обох полях не відрізняється. Андрій Баран пояснює, що особливих змін до технології вирощування усіх своїх культур намагаються не вносити, бо нині випрацювали оптимальну систему.

«Але, звісно, ми вносимо корективи у живленні рослин, щоб по-максимуму забезпечити рослини спектром необхідних мікроелементів. Зараз ми бачимо, що у нас є питання по  дефіциту вапна (кальцію) у грунтах, будемо шукати рішення. Ми проводимо десятки випробувань, є демо-поля, де посіяно близько 60 сортів сої. Тобто є все для того, щоб вчитися. З демо-центром у нас закладені різноманітні досліди із живленням, агротехнічними прийомами, експериментуємо з глибиною і нормою висіву. А результати досліджень потім впроваджуємо в життя», — говорить аграрій.

Соя саме виходить з фази цвітіння. Висота рослин на полі Сігалії — 80 см, на кожному стеблі ми нарахували близько 10 стручків. Прогноз урожайності рано робити, бо рослини ще цвітуть, але можна очікувати на 4,5-4,8 т/га.

На першому полі сою почали сіяти на власний страх і ризик 25 квітня, коли рекомендованих температур ще не було. На полі, яке ми оглянули, посів здійснювали 8-метровою сівалкою Pottinger Terrasem. Норма висіву — 650 тис./га, міжряддя 12,5 см.

Друге поле сіяли німецькою пневматичною сівалкою Horsch. Норма висіву — 550 тис./га, міжряддя 17 см.

Зазвичай попередником під сою обирають кукурудзу, після чого сіють озиму пшеницю.

Щодо обробітку грунту — все класично: восени оранка на 25-27 см, весною дві культивації на 8-10 і 5-6 см. Для обробітку поля обрали дискову борону Quivogne та культиватор французького виробництва Каре.

При сівбі вносили в рядки 150 кг/га комплексного добрива NPK 8:20:30 та 100 кг/га сульфата амонію. Інокулянт — ХайКот Супер Соя + Extender у нормі 1,4 л/т. Система захисту включає протруйник Максим XL.

Система гербіцидного захисту в «Агропродсервісі» серйозна:

·     грунтова схема: Містраль (0,4 кг/га), Прометрекс (2 л/га);

·     страхова схема: у фазі розвитку 1-2 трійчастих листків — Базагран (2 л/га), Хармоні75 (6 г/га) + Тренд (0,3 л/га);

·     також вносили Агіл (1 л/га) від злакових бур’янів.

Андрій Баран говорить, що останні роки з соєю у них взагалі були «непереливки». Тому стан полів, який є на сьогодні, радує і око, і душу аграрію.

«Останні два роки засихала вона серйозно. І ми практично 2,5 т/га збирали. В цьому році ми більш серйозно підійшли до цього питання: випробовуємо багато нових сортів, вирощуємо і на товарний посів, і на насіння більше. Вступили в асоціацію «Дунайська Соя», тому вже вирощуємо насіння для них», — розповідає директор з агровиробництва «Агропродсервісу» Андрій Баран.

На початку цвітіння сою обробили від хвороб препаратом Аканто Плюс (0,6 л/га), також використовували бор (0,5 л/га) і амінокислоти Терасорб (1 л/га). Після закінчення цвітіння амінокислоти і бор вносили повторно.

 Головний агроном із захисту рослин Ігор Ліщинський зазначає, що цього року нижні стручки рослини закладені вище, що дозволить комбайну зібрати усю сою, не залишаючи втрат на полі.

«На мою думку, посіви зараз в доброму стані. Але важко сказати, що буде далі. Закладка є, але чи втримає соя ті стручки до збирання та чи наллє їх — невідомо», — говорить Ігор Ліщинський.

 

Менеджер компанії «Бізон-Тех» Віктор Васьков відзначив відмінний стан сої на полях «Агропродсервісу».

«Соя в дуже гарному стані, захищена, гарно працюють бульбочкові бактерії, тому маємо перспективи на хороший урожай. Тільки, як кажуть, від Бога залежить, щоб дав достигнути, щоб ця урожайність збереглася до збирання. Наразі ми бачимо відмінний стан листкової поверхні, бобів, тому технологія, яку застосовували, абсолютно достатня. Господарство використовує найкращі препарати, техніку, насіння, тому все працює на результат», — зазначає Віктор Васьков.

На сьогодні прогноз від експертів — 3,8 т/га. А от регіональний менеджер зі збуту компанії BASF Михайло Гордій радить почекати з прогнозами, адже спека і засуха можуть внести свої корективи.

«Так, зараз гарно бульбочкові бактерії працюють, але про врожай ще рано говорити, тому що цей сорт, що ми бачимо, він пізній і ще доцвітає. Чи буде тут абортація зав’язі чи ні — залежатиме від погодних умов. Якщо триватиме така спека, як зараз, то буде повітряна засуха і абортація буде точно. Тобто подивимося пізніше, бо «курчат по осені рахують», — говорить Михайло Гордій.

Погодні умови цього року скорегували строки сівби, відтак початок збору врожаю розпочнеться не раніше перших чисел вересня. До того ж і Султана, і Сігалія — пізні сорти.

«Ми по сої поставили собі за мету — врожайність 4-5 т/га. І ця врожайність повинна стати нормою. Ми доб'ємося цього показника і скажемо, що вже чогось досягли. Але для цього треба шукати рішення. Ось зараз ми «гуляємо» навколо цієї цифри, шукаємо нові методи, і ми їх знайдемо!», — вважає директор з агровиробництва «Агропродсервісу» Андрій Баран.

Що ж буде в результаті і чи виправдає соя сподівання працівників «Агропродсервісу» ми дізнаємося згодом. А наразі наші журналісти збирають інформацію про технологію вирощування сої вже на Хмельниччині, тож ми забезпечимо вас свіжим аграрним чтивом не на один вечір!