Соя завжди вважалась теплолюбивою, тому раніше, на півночі України, її вирощування було більше як виключення. Сьогодні північні області вдало вирощують цю культуру і мають непогані врожаї. Не виключенням є і Сумщина, цього разу тут агроекспедиторів зустрічав Глухівський кластер компанії «РОСТОК-ХОЛДИНГ». Разом із партнерами BASF, «Бізон-Тех» и ПАО «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» ми ознайомилися з технологією вирощування та особливостями властивими для регіону.
Сумська соя у цифрах
Особливості соєвого сезону Сумщини
Так склалося, що у Глухівському кластері «РОСТОК-ХОЛДИНГ» ми вже не перший раз і з директором Миколою Козловим знайомі давно, тому їхали ми як у гості до добрих друзів. На підприємстві разом з регіональним директором нас зустрічали Юрій Лебедєв — головний агроном «РОСТОК-ХОЛДИНГ», Сергій Кадурін, регіональний агроном Глухівського кластеру, Володимир Кулик, агроном Глухівського кластеру.
Земельний банк Глухівського кластеру холдингу складає 32 тис. га — це трохи більше половини від усього земельного банку компанії. Структура посівних площ:
Насіння компанія отримує безпосередньо з Канади, потім допрацьовує, калібрує, протравлює, проводить інокуляцію на власній насіннєвій лінії. Найрезультативніші сорти аналізуються на демо-ділянках. Минулого року там було 40 сортів, зараз залишилося тільки 20 найкращих.
«Щороку виходять нові сорти, яких ми не знаємо, але повинні бачити. Те, що ми вибрали, 2–3 роки розглядаємо у виробництві, робимо висновки в наших погодних умовах. Зараз найоптимальніші сорти для нас — це Найя, Кіото (канадська селекція Prograin, а також — Едгар. Останні два сорти поки не знає ніхто. Отримали їх безпосередньо з інституту Канади. Поки що результатами задоволені», — розповів головний агроном холдингу Юрій Лебедєв.
Компанії потрібно щонайменше 30% ранньої сої, щоб раніше починати збирання, мати можливість раніше завантажити елеватор. Таким чином, за рахунок ранньостиглих сортів можна буде перейти до сівозміни соя — кукурудза. Що ж до агротехнології, то в «РОСТОК-ХОЛДИНГ» вона незмінна — як на товарних посівах, так і на демо-полях.
Обробіток ґрунту та вирощування сої. Оранка проводилася на глибину 25–27 см. Навесні виконали передпосівний обробіток, закриття вологи.
Сівба в компанії розтягнулася з 29 квітня по 1 травня. Норма висіву — 600 тис./га пневматичної сівалкою John Deere 1890. Ширина міжряддя, в залежності від сорту, становила 15 і 19 см.
Система удобрення за вирощування сої. Під культивацію вносили сульфат амонію 100 кг/га і під час посіву 40 кг/га амофосу в сівалку. Додатково підживлювали культуру мікродобривами: цинк, марганець, магній, Трилон-Б і бор по листку. Оскільки у холдингу є 9 молочних ферм, то на поля вносили ще 50–60 т/га органіки.
«Система підживлення на сої 100 кг/га сульфат амонію і 40 кг/га амофосу рядами у «РОСТОК ХОЛДИНГ» дозволяє отримувати максимально здорові та розвинені посіви з максимальною економічною ефективністю. Доказом цього служить врожайність, яка з року в рік підвищується, і нині — вище від середньої по Україні», — прокоментував регіональний менеджер по Сумській області компанії «Бізон-Тех» Віталій Орєхов.
Система захисту. Ґрунтові гербіциди — Містраль 0,3 кг/га + Дуал Голд 1,1 кг/га. Страхові гербіциди — Хармоні 6 г/га + Базагран 2 л/га. Інсектицид — акарицид Антикліщ 0,8 л/га. Фунгіциди — Таффін 2 л/га, Ерроу 1 л / га, Децис Профі 50 г/га. Травлення насіння та інокуляція — Оптімайз 2,8 л/т і Максим XL 1 л/т.
На питання, чи деякі аграрії вважають інокуляцію сої необов'язковою процедурою, регіональний агроном Глухівського кластеру Сергій Кадурін відповів емоційно:
«Соя — це як завод із виробництва азоту в ґрунті. На першій стадії вона цей азот накопичує в коренях, коли працюють бульбочкові бактерії. У другій — коли соя починає дозрівати, віддає його на врожай. Тому як можна не проводити інокуляцію? У нас це навіть не обговорюється. В обов'язковому порядку також проводимо й десикацію», — уточнив Сергій Кадурін.
Особисто оцінити кількість і якість бульбочкових бактерій ми змогли на товарних посівах сорту Найя. До нашого приїзду ніхто особливо не готувався, краси у полях спеціально не наводив. Подекуди «проскакувала» лобода, але в цілому рослини були чисті та здорові. У прямому й переносному сенсі мали квітучий вигляд.
Особливо цікавим був візит на агрополігон «РОСТОК-ХОЛДИНГ», де зараз на «випробувальному терміні» перебуває одразу 20 різних сортів. Для себе ми цей огляд назвали «усі відтінки зеленого», тому що, в залежності від селекції, рослини відрізнялися і забарвленням, і формою листка, і висотою.
«Табличок біля демо-ділянок немає, всю інформацію «засекречено» тільки мені зрозумілим шифром, — посміхається Володимир Кулик. Тут у нас є нові сорти канадської селекції Севіт. А ще SAATBAU (Парадіс, Лісабон, Кордоба тощо) і трохи сербської селекції».
З метою профілактики від павутинного кліща у господарстві проводили крайові обробки акарицидами. Звісно, неозброєним оком ми його не побачили, а от довгоносиків періодично зустрічали. Втім, зараз вони більше виступають елементом польового декору, не впливаючи на розвиток рослин
«У мене вже 20 років агрономічного стажу. Що більше працюєш, що складніша культура, то більше вона подобається. Більше тонкощів, більше про неї починаєш читати та пізнавати нове. Це дуже творча, складна культура. Але ж сам агроном — він як художник. Щороку, щогодини все змінюється. Потрібно постійно маніпулювати, бути в русі, думати», — зізнався в любові до сої Володимир Кулик.
Та люблять сою не тільки агрономи, а й павутинні кліщі та інші шкідники. За словами регіонального менеджера зі збуту в Сумській обл. BASF Євгена Кравченка, на полях «РОСТОК-ХОЛДИНГ» соя — «бомбезна».
«У цьому господарстві я не бачу абортації стручків. Зрідка на листках зустрічалися характерні сліди пошкоджень від репейниці, але комах не видно. Напевно, тому що вчасно було внесено системний інсектицид. Бачимо зі стану рослин, що гербіциди добре спрацювали — чисті посіви. У минулому році на підприємстві холдингу (Шалигине) я спостерігав динаміку врожайності за сортами Кіото, Драйтон — 3,2–3,5 т/га загалом. Хоч це північ, нехарактерна зона для сої, але її тут вміють вирощувати. Думаю, що урожай буде хороший», — вважає Євген Кравченко.
Надивившись на різноманітні сорти сої, ми задоволені таким продуктивним днем подякували господарям полів і вирушили далі. Вже завтра читайте звіт з останнього дня соєвої експедиції в Житомирській області.
Вибір редакції
Не пропусти останні новини!
Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.