Ранковий дощ в останній день АгроЕкспедиції підняв наш моральний дух і ми, разом з досвідченими супутниками з «Бізон-Тех», BASF і ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» натхенно вирушили на Житомирщину. Сьогодні досвідом і результатами з нами поділилися Житомирські кластери агрохолдингів Cygnet Agrocompany і «Агро-Регіон».

А зараз трішки статистики по регіону:

• Соя займає 7,5% в загальноукраїнському виробництві.
• Має 1-е місце за розмірами посівних площ сільськогосподарських культур.
• У 2017 р. в регіоні було посіяно 141,7 тис. га сої, що на 4,43% більше, ніж у 2016 р.

Особливості сезону:

• Затяжна весна. Хоча більшість господарств дочекалися початку травня для посіву сої, ніхто не очікував, що в кінці весни можливі заморозки. Через них рослини, які вже зійшли, ще довго не могли почати нормально розвиватися.
• Нестача вологи. У різних частинах Житомирщини ситуація різнилася, десь— майже посуха, а десь — цілком терпимо. Але дощу чекали всі. Адже при 8-місячній нормі 500-600 мм опадів, в деяких районах області на початок серпня випало трохи більше 190 мм.
• Пізній збір урожаю. Через травневу затримки вегетації, швидше за все, на тиждень-два зрушаться терміни збору врожаю.
• Пошесть шкідників і бур’янів. Як тільки рослини сої трохи дали «слабину», тут як тут бур'яни і шкідники. Цього року агрономам спочатку довелося посилено поборотися з лободою, а потім разом зі спекою «прийшли» кліщі.

Три соєві поля агрохолдингу Cygnet Agrocompany

Першим господарством було Житомирський кластер агрохолдингу Cygnet Agrocompany. На порозі нас зустрічає головний агроном Олександр Гапонюк разом зі своїм молодим стажером Ярославом Цильорою. Вони розповідають, що загальний земельний банк агрохолдингу становить 24,2 тис. га, з них 14 тис. га розташовані у Житомирській та Вінницькій областях.

Основні культури — кукурудза, соя і цукровий буряк. У 2017 р. посіяли 15 тис. га кукурудзи, 4,86 тис. га сої, 3,9 тис. га буряків, до 1 тис. га кормової сівозміни.

В Житомирському відділенні під обробкою знаходиться 14 тис. га землі. У поточному році тут відмовилися від вирощування пшениці через негативні кліматичні тенденції в останні роки і замінили пшеницю соєю. Цього року площі під соєю становлять 4860 га.

Головний агроном господарства продемонстрував нам одразу три соєві поля. Він запевнив, що технологія вирощування у всіх трьох випадках була однаковою, відрізнялися лише сорти та попередники. Проте поля виглядали зовсім по-різному.

На першому полі площею 92 га посіяно сою сорту Наріта селекції Prograin.Попередником тут була теж соя.

Обробіток ґрунту виконувався за принципами mini-till, тут було проведено лише рихлення.

Система живлення: було внесено 120 кг/га. амофосу та 170 кг/га калійних добрив.

Сівба виконувалась сівалкою Kinze 3700 з міжряддям 50 см та нормою висіву 505 тис. насінин/га. Перед посівом проводили інокуляцію насіння препаратом Нітрофікс. Зараз на коренях рослин добре видно розвинені бульбочки.

«Сіяти з міжряддям 50 см — дуже вдале рішення. Це дасть змогу сої збільшити площу живлення та знівелювати дефіцит вологи», — вважає Володимир Поліщук, менеджер Київської філії компанії «Бізон-Тех».

Для захисту посівів у господарстві провели цілий комплекс операцій.

«Ми завжди застосовуємо ґрунтову схему. Після сівби вийшли з поля — слідом йде оприскувач та вносить метрибузин», — говорить Олександр Гапонюк.

Схема захисту. Цього року проти дводольних бур’янів застосовували Юнімарк 400 г/га, він до 30-40 днів тримає лободу білу. Далі, коли культура перебуває у фазі 2-3 справжніх трійчастих листків, застосовували страхову схему. Основна діюча речовина у цій схемі – бентазон. Вносили Базагран 2 л/га та Хармоні 6 г/га, а далі альфабентазон у нормі 2 л/га. Через тиждень проводився контроль злакових бур’янів препаратами Пантера 1,5 л/га та Агіл 1-2 л/га.

28 липня вносили інсектициди Каратель та Драгун. Можливо, завдяки цьому ми і не побачили у посівах кліщів.

У господарстві також заплановано дві фунгіцидні обробки. Першу обробку провели препаратом Фульвітал Плюс 150 г/га та Абакус. Що стосується другої обробки, то тут, як пояснив головний агроном, будуть ще дивитись на стан рослин.

«Листя має явні ознаки температурного опіку. Донедавна стояла страшенна спека. До того ж, як я вже казав, рослинам дуже не вистачало вологи. Якби не погода, соя б добре гілкувалась, міжряддя у цей час ще повинні бути закритими», — запевняє Олександр Гапонюк.

Дощ, що випав напередодні, вже навряд чи вплине на майбутній урожай на цьому полі. Тим не менше, Олександр Гапонюк упевнений, що 2,4-2,6 т/га отримати вдасться. Також доволі непогано як на такий складний рік.

При цьому друге поле площею 241 га, на якому застосовувалась така ж технологія, виглядає зовсім по-іншому. Високі густі посіви, здорові рослини, практично повна відсутність бур’янів. Можливо, справа у деяких нюансах: тут висіяно сорт сої Прескот, сівбу проводили 10 травня з нормою висіву 410 тис. насінин/га, а попередником була кукурудза.

Відповідно, коли зайшла мова про прогнозовану врожайність, агроном був більш оптимістичним. Він сподівається отримати з цього поля близько 3 т/га.

«Найімовірніше, саме сорт та попередник зіграли свою роль. На першому полі попередник — соя увібрала майже усю вологу з ґрунту. Тут же «в спадщину» від кукурудзи вологи залишилось більше», — говорить Олександр Гапонюк.

Зовсім поряд, буквально через дорогу, розташоване третє соєве поле, яке нам показали. Окрім помітної різниці у сортових ознаках культури, ми також побачили тут певну кількість амброзії полинолистої.

«Минулого року ми співпрацювали з Cygnet Agrocompany по ЗЗР. Плануємо продовжувати спільну роботу. Чесно кажучи, я сьогодні вперше побував на полях цієї компанії і при цьому приємно здивований продемонстрованими результатами. Справді є на що глянути», — сказав Сергій Плачков, керівник Київської філії компанії «Бізон-Тех».

«Агро-Регіон» під керівництвом умілої жіночої руки

Дощ не припинився, і на очах змінював річний показник опадів по області. В офісі компанії «Агро-Регіон» нас зустріла директор підприємства Лариса Бачинська. Вона розповіла, що зараз у кластера в обробці знаходиться 8,5 тис. га землі.

Основні культури:

• кукурудза (4402 га)
• соя (одна тисяча сімсот сорок сім га)
• соняшник (тисячу двісті сімдесят дві га)
• озима пшениця (875 га)
• ячмінь (518 га).

В останні роки у компанії «Агро-Регіон» зменшились площі під соєю. Із-за того, що через рік повторюється неймовірна спека, яка особливо жорсткою була в цьому районі в 2015 році. А коли і в 2016-му через серпневу спеку посіви сої почали просто вигорати, вирішили частково замінити її соняшником.

Але все ж ця бобова культура залишається вигідною, тому її продовжують вирощувати, намагаючись експериментувати і підбирати найбільш оптимальні сорти і технології.

До речі, в цьому році з опадами в цьому районі ситуація була кращою.

Обов'язковий попередник — кукурудза. Як вже говорилося, вона дозволяє певній кількості вологи залишатися в грунті.

Обробка грунту: дискування — культивація — коткування. Норма висіву, в залежності від сорту, — від 650 тис./га до 800 тис./га. Посів проводили починаючи з 3 травня.

Сортів сіють кількох сортів — з різними термінами дозрівання, щоб процес збирання можна було розтягнути в часі, раціонально використовуючи техніку. Селекція, в основному, Prograin — Терех, Кубань, Кофу, Кіото, Аріса. Плюс пара сортів від Canadian Seeds.

Поля під посіви готують з осені. Відразу після збирання врожаю кукурудзи вносять 70 л/га амофосу і 50 л/га хлористого калію. Навесні — 100 кг/га сульфату амонію. Вносять також і мікродобрива, зокрема, бор. А також обов'язково обробляють боби інокулянтом Хістік в нормі 400 г/100 кг посівного матеріалу.

Тут також зіткнулися з проблемою лободи білої. За словами Юрія Степанчука, головного агронома Житомирського кластера «Агро-Регіон», на 100% цю проблему так і не вдалося вирішити.

«Робили метрибузин в нормі 400 г/га і по 200 г/га кломазон, -— розповідає Юрій Степанчук. — Але вийшло занадто багато кукурудзяних залишків, плюс все той же холод, це могло знизити дію препаратів. А потім трохи не вгадали з термінами страхових гербіцидів (вносили їх вже по пірамідальним листю), і лобода таки полізла. Довелося далі експериментувати з препаратами. Зокрема, давали Базагран по 2,5 л/га + Хармоні 6 г/га. Ледве позбулися бур'янів».

Інспекція полів

Дружно вдягнувши дощовики ми поїхали «проінспектувати» одне з соєвих полів «Агро-Регіону».

На полі площею 180 га посіяно сою сорту канадської селекції OAC Lakeview.Сівбу проводили сівалкою Kinze з міжряддям 35 см.

Система захисту: ґрунтові гербіциди Містраль та Каліф, страхові — Базагран 2,5 л/га та Хармоні 6 г/га. У період бутонізації — на початку цвітіння внесли грамініцид Фюзілад Форте та фунгіцид Аканто.

«Є проблема з кліщами. Ще тиждень тому їх було мало, проте кліщі швидко розмножились. Вносити акарицид не було сенсу, адже за таких високих температур його ефективність мінімальна. Зараз прохолодніше, то, можливо, будемо обробляти», — пояснює Юрій Степанчук.

Дощ не завадив нашому експерту, представнику компанії BASF у Житомирській області Миколі Рачку, оглянути посіви та дати кілька професійних рекомендацій. Насамперед, він порадив гербіцид Базагран, та і взагалі страхові гербіциди, не вносити одночасно з гуматами. Адже, по суті, це два продукти з різними механізмами дії. Тобто ви намагаєтесь знищити бур’ян гербіцидом, і в цей же час гумат намагається вивести його зі стресу, як і культурну рослину. Тому спостерігатиметься недостатній ефект гербіцидів. Краще вносити ці засоби окремо, з перервою приблизно у 10 днів.

«Що ж стосується ґрунтових гербіцидів, я рекомендую з продуктів BASF бакову суміш Стомп 3 л/га та Фронтьєр Оптіма 0,8 л/га. Така схема підходить тутешнім ґрунтам», — додав Микола Рачок.

Так і завершилась 25 ювілейна АгроЕкспедиція. Ми проїхали 7 областей, десятки соевих полів, перевірили 12 господарств. Наші журналісти побачили як вирощують сою в умовах спеки та засухи в різних регіонах країни, познайомились з прекрасними людьми — справжніми господарями на землі, розповіли про найцікавіші технології та прийоми наших аграріїв.

Вже скоро ми вирушимо у новий кроп-тур, тож чекайте блогів з полів!