Кукурудза, як сільськогосподарська культура, відома дуже давно. На сьогодні, це популярна зернова, кормова і технічна культура, що характеризується універсальністю використання і високою врожайністю. За рік люди споживають майже 1 млрд т кукурудзи — це більше, ніж пшениці, ячменю, вівса та сорго разом узятих.

ЇЇ влив на різні аспекти нашого життя важко переоцінити. Адже крім найбільшого споживання серед всіх зернових, кукурудза також є універсальним продуктом, з якого можна отримати паливо, електрику і побутові товари. Це означає, що нарощуючи обсяги переробки кукурудзи можна вийти за межі агросектору. А про зиски які бачить фермер вирішивши зайнятись кукурудзою годі й казати.

Проте, в цій статті ми поговоримо про зворотній бік медалі у вирощуванні кукурудзи. Окрім очевидних плюсів ця багатообіцяюча культура, приносить українському фермеру також ряд проблем які він змушений вирішувати щороку, щоб отримати прибуток.

Клімат

Різниця між денними та нічними температурами. Влітку нерідко спостерігається ситуація, коли вдень маємо на термометрі +30С і вище, а вночі — близько +15…+16С. Років двадцять тому ще не було такої помітної різниці. Це призводить до того, що вдень культура майже не розвивається і для процесів терморегуляції витрачає багато вологи. Рости ж вона починає тільки вночі.

Різкі коливання погодних умов та температур. Останні весни показали, що клімат суттєво змінився. Заморозки, сніг у квітні та похолодання у травні і раніше були досить звичним явищем для нашої кліматичної зони. Інша справа, що спеки в березні раніше не спостерігалося. Тому несподіваними стали заморозки й сніг посеред спекотних весняних днів, що заскочили агрономів зненацька. Рослини отримали значний холодовий стрес.

Малосніжні зими. Кількість опадів взимку за останні роки значно скоротилася, а отже, запаси продуктивної вологи у ґрунті стають меншими. Ще й на додачу з кожним роком дощів все менше, або, навпаки, триває справжній «сезон дощів», причому часто для агрономів такі «фокуси» природи стають несподіванкою. Звідси випливають дві основні проблеми: дефіцит вологи та температурні стреси, які кукурудзі доводиться переносити все частіше. А виробникам, нездатним вплинути на погоду залишається лише підлаштовуватись.

Строки посіву

Дати посіву часто диктуються погодними і ґрунтовими умовами регіону. Кукурудза дуже залежна від наявності не лише тепла, а і вологи в ґрунті, що призводить до уповільнення темпів росту та продуктивності. Тому для забезпечення хороших сходів останнім часом набирає популярності рання сівба у короткі строки. Але потрібно пам’ятати, що надто ранні посіви можуть сходити до п’яти тижнів. Протягом цього часу насіння та сходи рослин чутливі до ураження шкідниками та хворобами. Їх ріст і розвиток підпадає під вплив можливих несприятливих умов поля – кірка, перезволожений або затоплений ґрунт.

Найбільша небезпека чекає на господаря при надранньому терміні сівби або при поверненні тривалого похолодання після короткочасного теплого періоду. Зерно кукурудзи починає проростати, формуючи зародковий корінець, первинну кореневу систему, колеоптиль і листки. При цьому воно може споживати воду, при температурі ґрунту менше 10ºС протягом кількох діб; але за такої температури нормально не функціонують ферментні системи, які регулюють поділ клітин і контролюють напрямок росту. Що, в свою чергу, виливається в «температурний параліч» — колеоптиль розкривається, оголюючи зародкові листочки і такий проросток не зможе пробити посівний шар.

Перевиробництво

В Україні спостерігається значне перевиробництво кукурудзи.За даними FAO, виробництво кукурудзи в 2016р. сягнуло позначки в 26 млн т Основний її споживач, тваринництво, демонструє падіння, а експорт кукурудзи не є стабільним.

Візьмемо наприклад Китай, у якому в 2015 р., за даними журналу «Financial Times», 95% усієї імпортованої кукурудзи припадало на Україну.

У 2016р. Держпродспоживслужба України зафіксувала наявність заборонених у Китаї збудників карантинних захворювань на кукурудзяних посівах площею 1,8 тис. га. Носіями бактеріального в’янення кукурудзи (Erwinia stewartii) стали зразки цієї культури, отримані від виробників Львівської, Рівненської, Івано-Франківської, Волинської та Тернопільської областей, які планували експортувати свою продукцію до Китаю. Виявлення захворювання впливатиме на подальше співробітництво з Китаєм та обсяги українського експорту кукурудзи в азійському та інших напрямках. Це, в свою чергу, залишає величезні обсяги запасів кукурудзи, яка мала б іти на експорт, в Україні. ЇЇ просто нікуди діти. Звідси випливає інша проблема.

Рентабельність

Вирощену кукурудзу не вдається продати за прийнятною ціною. Вона може бути часом навіть збиткова, тому фермерам немає сенсу продавати зерно одразу. Але й зберігання на елеваторах чи на токах призводить до додаткових витрат.

Так, яскравим прикладом може бути ситуація що склалася в 2012 році: успіх високих врожаїв по всьому світу перетворився, по суті, на фінансову поразку. Згідно даних Української аграрної асоціації, у 2012р. рентабельність виробництва зерна становила 15 %, за підсумками 2013 р. — в межах 0–5 %. А насправді, більшість агровиробників лишились «в мінусі». На таке падіння рентабельності вплинула і погода, і низька вологовіддача зерна. Через дощову осінь врожай збирали з вологістю зерна біля 35%. Звідси витрати на досушування зерна, на фоні і так низької ринкової ціни.

Деякі властивості кукурудзи, можливо, позитивні з економічної та агрономічної точки зору, ведуть нас до наступного пункту

Екологія

Найбільша екологічна проблема при вирощуванні кукурудзи – небезпека грунтової ерозії, що виникає внаслідок наступних причин:

• Кукурудза відносно пізно висіюється з широкими міжряддями і низькою густотою стояння, змикання рядів наступає пізніше ніж у інших сільськогосподарських культур;
• Грунт прикритий кукурудзою лише кілька місяців;
• Листове покриття грунту кукурудзою слабше ніж у інших культур;
• Грунт, збіднений органічними речовинами при тривалій монокультурі кукурудзи, що знижує ступінь інфільтрації води;
• Часті проїзди сільгосптехніки для догляду за посівами кукурудзи ущільнюють грунт.

В регіонах з високою вологістю проблемою є загроза вимивання нітратного азоту в грунтові води та водойми.

Альтернатива?

Вчені давно шукають заміну цій, безперечно цінній та високопродуктивній культурі, яка б при тому могла нівелювати згубний вплив на грунти.

Так, науковці Поліського аграрно-екологічного інституту НАН Білорусі разом з аграріями взялися вирощувати культуру, яка може затьмарити кукурудзу, принаймні силосну.

ЇЇ назва — сильфій пронизанолистий. В даний час, в якості експерименту, на теренах Білорусі сильфій займає понад 20 гектарів. Зараз в експерименті зайняті господарства в Малоритському, Кам'янецькому, Пінському, Іванівському, Дрогичинському, Жабінковському та інших районах.

«Сильфій пронизанолистий» — це багаторічна культура з дуже великим урожаєм зеленої маси. До слова, середній урожай кукурудзи вона перевищує приблизно в три рази. Причому на одному місці він може зростати 20-30 років без особливого догляду. Це дозволить отримати не тільки великий економічний ефект, а й захистити багато типів грунтів від деградації, особливо торфовища. До того ж сильфій інтенсивно цвіте в другій половині літа чим привертає велику кількість бджіл і є хорошим медоносом.

Поки мова не йде про заміну кукурудзи. Якщо ця культура буде співіснувати з кукурудзою і сприяти реабілітації грунтів – це можна буде вважати чудовим результатом.

Щодо зернової кукурудзи, то багато господарств Півдня України розглядають сорго, як альтернативу в умовах недостатнього зволоження, адже ця культура вимагає менше води при вирощуванні. Для кукурудзи потрібно 500- 650 мм опадів за сезон, для сорго — 350 — 450 мм. Розрахунки показують, що витрати на вирощування сорго за окремими статтями значно менші, ніж для кукурудзи. Так, наприклад, вартість насіннєвого матеріалу сорго в розрахунку на 1 га на 60% і більше менша вартості насіння кукурудзи.

Найголовніша перевага сорго — його унікальна здатність перечікувати екстремальні умови в стані анабіозу: при тривалій відсутності вологи на фоні підвищених температур (30С і вище) сорго призупиняє свій ріст і завмирає. В такому стані рослина може перебувати до 40 днів. Як тільки пройде дощ, зростання поновлюється. Кукурудза, як і більшість інших с / г культур, в таких умовах не відновлюється.

І все ж, кукурудза залишається основною зерновою та силосною культурою, і буде такою ще довгий час. Правильне виконання агротехнічних робіт, застосування нових технологій та селекційних досягнень на жаль, не дозволять повністю нівелювати негативні фактори, але ще тривалий час забезпечуватимуть міцні позиції кукурудзи в сівозмінах українських аграріїв.

© Андрій Олексин, Kurkul.com, 2017