Розумієте, щороку у вересні ми з друзями і партнерами ходимо в ... АгроЕкспедицію по кукурудзі. Так-так, прямо як в сюжеті відомого фільму, наші експедиції «царицею полів» стали приємною щорічною традицією. 2017-й не став винятком.

У перший день кукурудзяної подорожі наш маршрут пролягав Чернігівською областю. І хоча цей регіон нерідко називають проблемним для вирощування кукурудзи, місцеві аграрії довели, що на піщаних грунтах і в умовах різких перепадів температур цілком можна «піднімати» хороші врожаї.

Разом з нашими друзями і партнерами — Bayer, «Бізон-Тех», «Лімагрейн Україна», Credit Agricole Bank, PEUGEOT CITROЁN UKRAINE — вирушаємо в подорож. Отже, орієнтація «Північ» або кукурудза в пісках.

Але спочатку Чернігівська кукурудза в цифрах:

• Становить 9,3% в загальноукраїнському виробництві.
• За результатами 2016 року займала серед областей третє місце за площами і п'яте — за врожайністю.
• У 2017 році загальна площа посівів кукурудзи в сільськогосподарських підприємствах області становить 366,8 тис. га, що на 14,6 % перевищує минулорічний показник.
• З 2016 року обсяги виробництва кукурудзи в регіоні склали понад 2,58 млн т (середня врожайність — 7,9 т/га).

А тепер поговоримо про особливості вирощування кукурудзи в Чернігівській області в поточному сезоні:

• Весняні морози сильно пошкодили посіви кукурудзи, багато господарств регіону змушені були пересівати культуру.
• Холодні ночі і в цілому різкі перепади денних і нічних температур сильно зменшили енергію росту і збільшили період вегетації кукурудзи.
• Через кліматичні зміни аграрії Чернігівської області почали вирощувати кукурудзу з ФАО вище 300. Хоча до недавнього часу більшість сіяли гібриди з ФАО не вище 220-260.
• На відміну від ряду інших регіонів України, які постраждали від посухи і подальшого вигорання посівів, на Чернігівщині випала достатня кількість опадів. В середньому — 370-410 мм в період з 1 березня по 26 вересня. Ще 10 років тому в цей період випадало 500-600 мм. Відповідно до законів землеробства, стабільне землеробство можливе при кількості опадів 700 мм за рік.

Кукурудза на полях «Агрольон»

Першим ми відвідали підприємство «Агрольон» в Коропському районі. Тут нас зустрів заступник директора з агровиробництва і за сумісництвом головний, а точніше, єдиний агроном Юрій Олефіренко.

Як легко здогадатися, своєю назвою підприємство зобов'язане однойменній нішевій культурі. Юрій Олефіренко розповідає, що компанія була створена на базі заводу з переробки льону. Довгий час господарство робило ставку саме на цю культуру, але через втрату рентабельності в 2008 році припинили виробництво. Після цього почали вирощувати традиційні для України ТОП-культури — кукурудзу, сою і соняшник.

Земельний банк «Агрольону» разом з ще трьома підприємствами, що належать акціонеру, налічує трохи більше 3,1 тис. га. У структурі посівів кукурудза займає 1,3 тис. га, соняшник — 1,1 тис. га, соя — 600 га. Трохи вирощують і вівса — для тваринницької ферми, яка також є однією з трьох підприємств, що входять в структуру СТОВ «Агрольон».

Наступного року розраховують розширити посіви сої. А під урожай 2018-го готуються сіяти озиму пшеницю.

«Будемо намагатися виходити на 5-пільну сівозміну — без неї нічого не буде. Я агроном майже з 30-річним стажем і мене колись вчили сіяти соняшник раз в 7 років, навіть раз в 11. Зараз, на жаль, доводиться сіяти через рік-два», — скаржиться Юрій Олефіренко.

У районі широке розмаїття грунтів: від піщаних дерново-підзолистих до темно-сірих опідзолених. Перевірити це можна за допомогою інтерактивної карти ґрунтів України. Заступник директора з виробництва жартує, що навесні, коли плуг «копає», на одному полі можна побачити всі види грунтів.

Обробіток грунту. На підприємстві два роки тому ввели оранку. Наприклад, після кукурудзи розорюють грунт і сіють соняшник. Тут вважають за краще комбіновану обробку грунту: рік оранка — рік дискування.

«Перед моїм приходом в компанію тут використовували технологію No-Till, але «обпеклися». Щоб її правильно використовувати, потрібні роки. Можна, звичайно, перейти, але бажаного ефекту доведеться чекати дуже довго», — каже Юрій Олефіренко.

Посів. Під'їжджаємо до поля, де посіяно гібриди Limagrain Адевей. Норма висіву — 80 тис/га. Попередник — соняшник. У минулому році його задискували, навесні пройшов ущільнювач, вологу закрили боронами. Коли 1 травня багато українців відпочивали, чернігівські аграрії працювали в поті чола — приступили до посіву гібридів.

Добрива, система захисту. Вносили 2,5 ц/га карбаміду і 1 ц/га селітри. Потім застосували Примекстра Голд 720 і вже потім страховий гербіцид.

На підприємстві працюють з препаратами Bayer, Syngenta, DuPont. За словами заступника директора з агровиробництва, раніше в господарстві економили на ЗЗР. Зараз намагаються купувати тільки оригінальні препарати.

До розмови приєднується директор підприємства Володимир Михалишин, якого АгроЕкспедитори вдало зустріли по дорозі в поля.

«Економити на землі не можна. Ні на насінні, ні на засобах захисту. Нормальні гербіциди — це хороший урожай, добрива даси — ще краще. Якщо всієї технології дотримуватися по вирощуванню, значить, буде урожай», — упевнений він.

Примхи погоди. Цей рік багатьом місцевим аграріям запам'ятається весняними морозами, холодними ночами і різким коливанням денних і нічних температур.

Однак частина гібридів пройшла «випробування морозом». Наприклад, за словами Юрія Олефіренко, у них гібриди кукурудзи Limagrain витримали «льодовиковий період».

У цьому ми переконалися на наступному полі з гібридом ЛГ 30315. Посіви в чудовому стані. Менеджер з регіонального розвитку «Лімагрейн Україна» в Чернігівській області Вадим Смілянець розповідає, що цей гібрид найраніший зубовидний в лінійці компанії Limagrain.

За його словами, компанія за останні кілька років змінила своє портфоліо майже на 80%. Зайшли нові гібриди кукурудзи середньої та ранньої групи стиглості, які більшою мірою підходять для північних регіонів, наприклад, Чернігівщини.

«Ми молимося про дощ», — так свого часу відповів колишній прес-секретар Білого дому Марлін Фіцуотер на питання журналістів, яких заходів вживає уряд у зв'язку з посухою. На жаль, подібні проблеми з посухою вже починає відчувати і північна Чернігівщина. У Limagrain намагаються знайти оптимальне рішення в умовах дефіциту вологи за допомогою нових технологій.

«Важливий момент — гібрид ЛГ 30315 розрахований під технологію HYDRANEO®. Це не тільки оптимізація посухи, а й оптимізація стресових умов», — стверджує Вадим Смілянець.

До речі, ФАО гібрида ЛГ 30315 — 280. Юрій Олефіренко розповідає, що в їх зоні раніше ніколи не сіяли гібриди з ФАО вище 220. Хоча і визнає, що все залежить від вологовіддачі.

«Зараз ФАО велике, вологовіддача моментальна. Чим більше ФАО, тим більшою буде врожайність», — говорить він.

До розмови приєднується старший менеджер з регіонального розвитку Чернігівської та Київської областей компанії «Лімагрейн Україна» Наталія Каражбей.

«У зв'язку зі зміною кліматичних умов, а саме: значне підвищення температурних максимумів і середньодобової температури за вегетаційний період ми маємо справу зі збільшенням вегетаційного періоду наших культур, в тому числі і кукурудзи. Крім того, «придбали» зони з середнім і сильним ступенем посухи. Також значно змінилася кількість опадів в сторону зменшення за останні 5 років. Все це змінило підходи до вибору гібридів для Чернігівського регіону. На ринок України вийшли гібриди кукурудзи Limagrain, які зменшують ризики посухи при її вирощуванні. Тобто у погоди немає шансів, щоб негативно вплинути на врожайність. Сильна генетика, висока врожайність і пластичність при економічно вигідних цінах на продукти — все це характеризує нові гібриди кукурудзи, такі як Адевей, ЛГ 30315, ЛГ30215, ЛГ30273», — підкреслила Наталія Каражбей.

За останні два роки, за її словами, в більшій половині господарств сусіднього Новгород-Сіверського району вже вирощують кукурудзу з ФАО 340.

Наостанок цікавимося, при якій вологості на підприємстві збираються прибирати кукурудзу. Як стверджує Юрій Олефіренко, при збиранні вони вже навіть не звертають увагу на вологу.

«Уже не дивимось на вологість. Мінімальна вологість у нас була в 2014-му — 19-22%. У 2015 році — 22-24%. У минулому році починали прибирати кукурудзу при 22% і закінчували при 34%. Вже зима насувається. Чим менша вологість, тим краще, але на неї ніхто не дивиться. У нашій зоні за 30 років моєї роботи сухої кукурудзи практично ніколи не було. Нижче 19% я кукурудзи не бачив», — уточнив аграрій.

Тепло попрощавшись з представниками «Агрольону», ми вирушаємо далі.

До речі, досліджувати чернігівську кукурудзу на нашому новому АгроЕкспоМобілі PEUGEOT Traveller одне задоволення. Вважай, подорожуємо першим класом!

Надійна технологія

Другу половину першого дня АгроЕкспедитори провели в с. Конятин Сосницького району на підприємстві з дуже обнадійливою назвою — «Надія».

Це «молоде» господарство почало працювати у 2015 році. Правда, звучна назва дісталася йому від попередників (а корінням вона сягає ще далі, коли тут був колгосп ім. Н.К.Крупської). Але справжню надію воно знайшло саме з приходом нового власника, Тараса Іващенка. Довелося практично починати з нуля, адже підприємство знаходилося в жалюгідному стані, при цьому нова команда — люди з інших галузей діяльності.

«Ми займаємося землеробством трохи більше двох років. Я за освітою будівельник, в Києві є у мене будівельна компанія. А власник агропідприємства, мій друг,трейдер добрив в Україні — економіст за освітою. Так вийшло, що доля «занесла» в сільське господарство», — здивував нас директор «Надії» Ігор Романов.

Починати, звичайно, треба з малого. Зараз у «Надії» в обробці — трохи більше 500 га землі. Різноманітністю культур поки не дивують. Основних всього три: кукурудза (215 га), соняшник (200 га) і пшениця (100 га).

Крім цього, хоч поки не дуже прибутковою, але важливою частиною бізнесу є тваринництво. Причому новоспечені аграрії вирішили зайнятися не молочним скотарством, а розводити ВРХ на м'ясо. Сьогодні у них 340 корів породи волинська м'ясна. Планують згодом збільшити поголів'я до 1 тис. Частина з вирощених культур йде на корм худобі. Зокрема, спеціально сіють силосні гібриди кукурудзи. У цьому році під них було відведено 16 га. Але про це трохи пізніше.

Насправді «Надія» — досить цікаве підприємство. Його директору, Ігорю Романову, під час розмови не раз вдалося нас здивувати. Його стиль ведення господарства розриває багато шаблонів.

Як ви думаєте, що зробить в першу чергу людина без агрономічної освіти, яка раніше не була пов'язана з сільським господарством? Напевно, візьме досвідченого агронома, щоб той взяв на себе всі технологічні проблеми. Але немає. Ігор Станіславович почав самостійно вивчати «матчастину», читати підручники, довідники, радитися з професіоналами, але освоїв-таки АГРОНАУКУ. Тож штатних агрономів на підприємстві немає — директор вирішує технологічні питання самостійно. Звичайно, в цьому йому допомагають консультанти компаній-партнерів, таких як «Лімагрейн Україна» і «Бізон-Тех».

«З компанією «Бізон-Тех» ми почали працювати майже відразу. Що важливо в наших взаєминах — це чесність і надійність як партнерів. По-перше, вони поганого не порадять. А по-друге, я завжди впевнений, що поставки будуть вчасними, в повному обсязі та відповідній якості», — ділиться досвідом Ігор Романов.

А ще, за його словами, дуже велику роль відіграє впровадження у виробництво сучасних технологій, точного землеробства. Система Cropio не тільки допомагає знати, що відбувається на полях, а й підказує, як треба діяти в різних ситуаціях.

Тим більше, що підприємству дісталися аж ніяк не найкращі угіддя. Крім того, що ґрунти тут в основному піщані, багато площ давно не оброблялися. Доводилося буквально викорчовувати цілі ділянки, які були порослі лісом, але при цьому числилися як сільськогосподарські. Тож вкладати доводиться чимало, але витрати варті результату. Це підтвердили і експерти, які відвідали «Надію» разом з АгроЕкспедиторами.

Обробіток грунту. Характеристики грунту визначають і методи обробки. Оранку не практикують — немає сенсу піднімати знизу пісок і заривати глибше шар родючої землі. Тому основний метод — глибоке розпушування та обов'язкове дискування. До речі, в планах у підприємства максимально використовувати наявний ресурс тваринництва. Покращуватимуть якість ґрунтів за рахунок внесення органіки з власних корівників.

Про інші секрети і «неординарності» цього підприємства ми ще розповімо в окремих матеріалах. А зараз пора переходити до культури, заради якої, власне, АгроЕкспедиція відвідала «Надію».

Погодні умови. Кукурудза займає в сівозміні господарства більше третини площ. У минулому році на круг тут збирали близько 8 т/га. Як для піщаних грунтів досить непогано. Цього року планують зібрати більше 10 т/га.

«Для соняшнику і кукурудзи ситуація була досить стресова. Через це в області багато площ пересівали. Я знаю господарства, в яких довелося пересівати до 400 га кукурудзи», — підтвердив ситуацію Владислав Лемешко, торговий представник Київського офісу в Чернігівській області компанії «Бізон-Тех».

За його словами, кукурудза — одна з основних культур в Чернігівському регіоні, оскільки має достатньо високу рентабельність. Вона також допомагає в сівозміні. Особливо якщо в ній присутній соняшник, який цілком можна застосувати як попередник для кукурудзи.

У «Надії» вдалося уникнути пересівань, але рослини випробували серйозний стрес. Його наслідки можна було побачити на кукурудзяних качанах у вигляді невеликих порушень в зернових рядках.

Посів. Від замерзання кукурудзу врятували пізніші терміни посіву. Тут кукурудзу сіяли 18-20 травня з нормою висіву 86 тис./га. А заморозки «накрили» регіон у 10-х числах. Хоча далі теж погода не особливо радувала.

«Весна була холодна, але ми вчасно все зробили. А потім почалося: то похолодало, то жарко стало. Рослини то почнуть вегетацію, то затухають. При цьому вологи було достатньо, а ось сонця — мало», — згадує Ігор Романов.

В цілому директор «Надії» оцінив витрати підприємства на 1 га кукурудзи в $500 і повів АгроЕкспедиторів на екскурсію по не зовсім звичайному полі.

Гібрид. Ми побачили досить високі і зелені посіви на 14 га піщаних полів. Незвичайність полягала в тому, що посіви ці призначалися на силос. Власне, і гібрид Джоді був обраний спеціально для цього.

Це не єдине «кормове» поле, висіяне в поточному році. Розраховуючи за нинішніми умовами для заготівлі силоса не більше 45 т/га з цих полів, Ігор Романов був щиро здивований, коли на одному полі гібрид «видав» аж 60 т/га. Завдяки цьому потреби в силосі на зиму були повністю закриті. А що ж робити з ще одним полем, засіяним на корми? Вирішили залишити на зерно. Насправді гібрид Джоді цілком підходить і для цих цілей. Що підтверджують фахівці компанії «Лімагрейн Україна».

«Якраз фішка цього гібрида в тому, що різниці немає. Тобто зерно гарне, качан виконаний повністю, цілком підходить як зерновий гібрид. Але при цьому позиціонується як силосний, з ФАО 380. Він йде за програмою Limagrain Animal Nutrition. У нього в клітинах лігнін розташований не так, як в зернових рослинах. У зернової кукурудзи, як правило, він розміщується кільцем, тут же — хаотично. За рахунок чого корова його легше перетравлює. На гібридах цієї лінійки проводилися дослідження. Встановлено, що завдяки їм корова на добу додає від 1,5 до 2 л надоїв молока. Без будь-яких добавок, преміксів і т.д.», — повідомив Вадим Смілянець.

Система добрив. Для збирання врожаю на зерно ще зарано, але тут також очікують отримати не менше 6 т/га. До речі, технологію добрив по кукурудзі тут застосовують практично однакову — з осені вносять NPK 8:19:29 в нормі 150 кг/га, а навесні КАС в нормі 230 л/га і той же NPK 90 кг/га в рядок.

Система захисту. З хворобами і шкідниками компанії таланить — поки що критичних меж шкодочинності ніде не помічали. Але при цьому профілактичні заходи застосовують — обробляють насіння протруйниками.

Поки ми милувалися яскравими бичками, що пасуться на вільному полі, і щільними, важкими качанами кукурудзи, якій ще належить дозрівати і радувати господарів врожаями, непомітно настав вечір. В кінці вересня темніє рано. Треба було поспішати в зворотний шлях, щоб поділитися з читачами враженнями від першого дня АгроЕкспедиції Кукурудза 2017.

Це був гарний початок, попереду нові відкриття і нові обличчя вже на кукурудзяних полях Житомирщини!