На другий день АгроЕкспедиції погода приємно здивувала. Прогноз обіцяв холод і дощі, а ми отримали чисте небо і тепле сонце. Цього разу дорога привела команду і наших партнерів — Bayer, «Бізон-Тех», «Лімагрейн Україна», Credit Agricole Bank, PEUGEOT CITROЁN UKRAINE — в Житомирську область.

Про те, що осінь вже потихеньку рухається до свого екватора, нам нагадав прохолодний вітер і поля кукурудзи з уже пожовклими стеблами і качанами, які визирали з листових «сорочок», підсушуючи свої зерна на не по-осінньо яскравому сонечку.

Саме час тепер розібратися, що ж являє собою житомирська кукурудза.

• Кукурудза займає друге місце в області по площі насаджень, лише трохи поступаючись сої.
• За результатами 2016 р. Житомирська область займала 10-е місце серед областей за площами і 6-е — по врожайності.
• У 2017 р. загальна площа посівів кукурудзи в сільськогосподарських підприємствах області становить 141,6 тис. га, що на 6% менше торішнього показника.
• З 2016 р. обсяги виробництва кукурудзи в регіоні склали понад 1,1 млн т (середня врожайність майже 8,2 т/га).

Тенденції кукурудзяного сезону на Житомирщині:

♦ Кукурудза «відморозилася». Житомирську область цього року не оминули проблеми з погодними умовами: холодна весна і травневі заморозки призвели до затримки розвитку культури, а недостатня кількість опадів протягом літа погіршили ситуацію. У деяких господарствах навіть довелося її пересівати, але в цілому сезон видався не найгіршим.
♦ Оранка повертається. Багато агропідприємств, за винятком тих, у яких землі знаходяться на піщаних ґрунтах, «повертаються» до плуга. На думку агрономів, поверхневий обробіток не зовсім сприяє поліпшенню врожайності кукурудзи. У той же час оранка і глибоке розпушування допомагають кращому накопиченню вологи в осінньо-зимовий період за рахунок чого рослина динамічно розвивається, має кращу кореневу систему, яка потім дозволяє вижити в екстремальних умовах.
♦ Палаємо на сонці. Південь області (Ружинський, Андрушівський, Бердичівський райони) постраждав від посухи. Трохи північніше — в Коростишівському районі з квітня по липень пройшло близько 40 мм опадів, однак ця волога не була продуктивною. А вже з липня по вересень випало 160 мм. На півночі області (Коростенський, Новоград-Волинський райони) ситуація по опадам була краще. Дощі, які пройшли там в середині липня, забезпечили позитивний ефект.

♦ Підвищуємо ФАО. Як і в Чернігівській області, житомирські аграрії почали вирощувати кукурудзу з ФАО вище 300. Адже у неї вище потенціал врожайності. При цьому ще 5 років тому багато виробників сіяли гібриди з ФАО не вище 220-260.
♦ Загроза з заходу. У цьому році на посівах кукурудзи в декількох підприємствах області було введено карантинний режим по західному кукурудзяному жуку. Поля зернової, на яких виявлені первинні ознаки шкідника, переорювали після збирання врожаю. На них було заборонено вирощувати кукурудзу протягом трьох років. На думку фахівців, найбільш ефективним способом боротьби зі шкідником є дотримання правильного сівозміни.

Девятипільний «Вега Агро»

Не так часто нам доводиться відвідувати підприємства, які практикують сівозміну з більш ніж 3-5 культурами. А у «Вега Агро» їх аж 9! І це цілеспрямована політика. Яка, втім, заснована на об'єктивних причинах — бідності місцевих ґрунтів. Чорноземів тут практично немає. В основному — дерново-підзолисті і темно-сірі ґрунти. Щоб ще більше їх не виснажити, доводиться докладати зусилля. Що, власне, і робить наш давній знайомий — головний агроном підприємства, Віктор Петрашенко. У кабінеті він сидіти не любить — відразу зустрічає нас біля кукурудзяного поля.

«Компанія «Вега Агро» заснована в 2009 році. Ми поступово розширювали свій земельний банк і сьогодні в цілому обробляємо 2600 га землі. Вирощуємо на них 9 культур. Ця цифра стабільна вже кілька років, а ось площі посівів під різними культурами залежать від ланцюжка сівозміни. В середньому відводимо 250-300 га під озимий ріпак. Від 150 до 300 га озимого жита, близько 500 га — озимої пшениці, 400 га сої, 300 га соняшнику, 300 га кукурудзи, 200-250 га люпину, близько 100 га картоплі та 130 га вівса», — перераховує своє «культурне» багатство Віктор Петрашенко.

За його твердженням, щорічно вони в середньому отримують 4 т/га ріпаку. З пшеницею виходило по-різному: в цьому році — 4,9 т/га, а траплялося і по 6,5-7). Такі культури, як люпин, збирають 2-2,5 т/га, а вівса — 3-4 т/га (роздають на паї). Отримують також непоганий урожай картоплі — 25-36 т/га. А кілька років тому вдалося отримати рекордну врожайність кукурудзи 15 т/га. Але такі ситуації — рідкість. Хіба тільки допоможуть сприятливі погодні умови.

Також, за словами головного агронома, йому б хотілося поповнити свій технічний парк. Адже в деякому роді така різноманітність культур у сівозміні пояснюється необхідністю розтягнути в часі посівні і збиральні роботи. Щоб наявна техніка змогла всюди встигнути.

Через разнотипність грунтів на різних полях підприємство застосовує, в основному, два способи обробки грунту — глибоке розпушування і оранку.

«Багато працюємо глибокорозпушувачем. Маємо 2 плуга: Lemken Vari Diamant 7 + 1. Під озимі застосовуємо дискування, під кукурудзу — глибоке розпушування, під соняшник — глибоке розпушування або оранка, в залежності від системи. Якщо система з ґрунтовим гербіцидом, то застосовується оранка. Якщо система Clearfield® або система під трібурон-метил, то там — глибоке розпушування», — розповідає Віктор Петрашенко.

За його словами, техніку їх компанія намагається купувати своїми силами, хоча нерідко вдається і до позик. Свого часу користувалися векселями для придбання ЗЗР в партнерстві з Credit Agricole Bank.

На питання, чим би він міг пожертвувати для зниження собівартості вирощуваної продукції — якістю насіння, гібридами, добривами, засобами захисту — Віктор Васильович відповів: «Нічим!». Кожна складова агротехнології важлива рівноцінно. Інакше результату не досягнеш.

Ось як можна економити на добривах, якщо маєш справу з такими грунтами, які дісталися «Вега Агро»?

«Під ріпак даємо 100-120 кг/га амофосу, 150-200 кг/га хлористого калію, 400 кг/га селітри, 200 кг/га сульфату амонію. Під пшеницю і жито 100 кг/га хлористого калію і близько 400 кг/га селітри. Під кукурудзу 150 кг/га амофосу, 200 кг/га калію, 300 кг/га карбаміду. Під соняшник 150 кг/га карбаміду», — ділиться технологіями головний агроном.

Технологія вирощування кукурудзи

А ми все-таки попросили побільше розповісти про основну мету нашої експедиції — кукурудзу. Взагалі-то Віктора Петрашенко можна назвати справжнім експериментатором. У нього в полях понад 40 демо-ділянок кукурудзи, соняшнику, ріпаку, пшениці, жита. Не менш трьох років він досліджує на таких площах гібрид або технологію, і тільки потім впроваджує для товарних посівів.

Гібриди. На сьогодні по кукурудзі: це ЛГ 3258 і Адевей (обидва - Limagrain), Чикаго (Syngenta), ДКС 4014 (Monsanto). Стан перших двох нам вдалося оцінити безпосередньо в полях. Ці гібриди в господарстві висівають вже третій рік поспіль. За словами головного агронома, вони цікаві тим, що стабільно дають урожай і більш стійкі до стресових ситуацій — як ті ж весняні холоди.

Поле, яке ми оглядали, займало площу 130 га, з них 20 га відведено під гібрид ЛГ 3258. Попередником був соняшник.

«Гібрид ЛГ 3258 має ФАО 250 і кремнисто-зубовидний тип зерна. Можна сказати, що це один з бестселерів компанії Limagrain. Він стабільний, надійний, інтенсивного типу, тобто здатний засвоювати велику кількість добрив, ЗЗР тощо. Вимагає відповідної уваги. Добре було б проводити оранку, добре розпушувати грунт. Потенціал його врожайності понад 13 т/га, і я знаю, що в деяких господарствах таку врожайність дійсно вдавалося отримувати», — стверджує Андрій Здовбіцкій, менеджер в Житомирській області« Лімагрейн Україна».

Гібрид Адевей в цьому році був посіяний на не дуже вдалих грунтах, плюс поле з його посівом чомусь обійшли дощі. Так що урожай агроном очікує дещо менший, але це ніяк не зменшує гідності самого гібрида.

«Це гібрид, з якого можна починати сіяти кукурудзу. Його вже можна сіяти при температурі грунту 6-7 ° С, з тенденцією до постійного зростання температури. Адевей має надзвичайно потужну кореневу систему, добре переносить похолодання. І загалом, якщо ми хочемо отримати високий урожай цього гібрида, то він здатний дати до 15 т/га. В умовах достатнього зволоження, достатньої кількості добрив. ФАО у нього 290 і дуже гарна стійкість до холоду», — розповів Андрій Здовбіцкій.

При цьому експерт радить місцевим аграріям звертати увагу на гібриди і з меншим ФАО. Хоча б для уникнення ризиків і правильної організації «конвеєра» посіву та збирання культур. Вважається, що для північній Житомирщини оптимальне ФАО 250, зате гібриди з меншим ФАО більш стійкі до холоду. Висіваючи відразу кілька варіантів з різними ФАО можна уникнути багатьох труднощів і знизити ризики.

Посів. Сіяли кукурудзу 8 травня з нормою висіву 80 тис./га.

Система добрив — традиційна: 100 кг/га амофосу і 300 кг/га карбаміду, 100 кг/га хлорид калію. З осені на цьому полі провели глибоке розпушування, а навесні — культивацію.

Система захисту. У господарстві підібрали найбільш оптимальний гербіцид Майстер, результати дії якого агроекспедитори могли побачити на полях. Вірніше — не помітити, адже чисті кукурудзяні посіви порадували око.

«Зараз вже багатьом добре відомий наш гербіцид Майстер. А не так давно з'явився Майстер Пауер. Його перевага в тому, що він має також грунтову дію. А це додаткова гарантія. Так як в цьому році, наприклад, через низьку температуру ґрунту, яка довго протрималася в весняний час, багато грунтові гербіциди не спрацювали. У той же час, Майстер Пауер виявився дуже ефективним», — підтвердив правильність вибору Дмитро Ратушний, регіональний представник в Житомирській області компанії Bayer.

Що стосується хвороб і паразитів, то поки західний кукурудзяний жук сюди не добрався. Та й інші шкідники особливо не шкодять. Тому, за словами головного агронома, в останні роки інсектициди застосовувати в господарстві не доводиться.

Особливості сезону. Навесні заморозки були 10 травня, але посіяну 8 травня кукурудзу вони не зачепили. Але, як розповів нам Віктор Петрашенко, з опадами в цьому році було сутужно. Від початку вегетації і до кінця липня випало всього 50 мм. Зате потім майже півтора місяця дощі йшли з регулярною періодичністю. Головний агроном сподівається, що за 3 тижні до запланованої збиральної кампанії погода дозволить кукурудзі знизити вологість зерна до необхідних показників.

Всі наші експерти відзначили професіоналізм і той ентузіазм, яким відрізняється «Вега Агро». Адже в тих умовах, в яких знаходяться землі господарства, дійсно дуже складно досягати тих результатів, які тут повторюють з року в рік.

«На дерново-підзолистих грунтах треба добре попрацювати, щоб отримати нормальний результат. І корисно у приклад ставити такі господарства, як «Вега Агро». Вони працюють не на чорноземі при цьому з кукурудзи збирають більше 10 т/га. Багато хто тут ледве дотягують до 5 т/га навіть при найкращих землях. А тут ми можемо бачити, що і на підзолистих грунтах отримувати хороші врожаї цілком можливо», — ділиться своїми враженнями Ігор Седляр, менеджер зі збуту ЗЗР компанії «Бізон-Тех».

За словами Віктора Петрашенко, у них в господарстві при врожайності кукурудзи в 5-6 т/га, за витратами вони вже виходили б на нуль. Все, що вище, — це вже прибуток.

За оцінками Андрія Здовбіцкого, на цьому полеі будуть отримані тверді 10 т/га. І завдяки «здібностям» гібрида, і завдяки тим зусиллям, які вкладені в технологію вирощування.

Агроекспедиторів вже чекали на наступному підприємстві, а ми з нашими експертами ніяк не могли розлучитися з Віктором Петрашенко, адже у професіоналів завжди знайдеться безліч цікавих тем для розмови. Чимало качанів кукурудзи було відламано в ході обговорення або «позування» для фото- та відеозйомки. Сподіваємося, що наш приїзд відчутно не знизить врожайність цього поля :)

Агропідприємство «Полісся»

Наступна зупинка нашого АгроЕкспоМобіля — агропідприємство «Полісся» в Коростишівському районі. Наш «гід» по кукурудзяним посівам — головний технолог, а заодно і агроном підприємства Олександр Кузьменко. За іронією долі, виявилося, що раніше він працював разом з уже знайомим нам Віктором Петрашенко в агрофірмі «Брусилів».

«Полісся» обробляє 4500 га землі. Примітно, що такий пристойний Зембанк обслуговує всього один агроном. Зазвичай для такої площі землі потрібно мінімум три фахівці. Але Олександр не скаржиться, каже, що справляється і сам.

Перші два роки працювали тільки з кукурудзою і соняшником. В цьому році ввели третю культуру — горох. За обсягами посівів він навіть обганяє кукурудзу, якої відвели 1070 га. Під горох виділили 1500 га. Лідер в структурі посівів — соняшник — 1700 га.

Запитуємо, чому зробили ставку саме на горох, а не на більш популярні в регіоні сою або ріпак.

«Це пов'язано з тим, що у нас піщані ґрунти, а соя дуже вимоглива до них, до кислотності. Горох в цьому сенсі менш вибагливий. До того ж вирішили його спробувати для сівозміни. Не можна ж технічні культури постійно вирощувати, хочеться і бобові. Далі в планах підприємства ввести рыпак і озиму пшеницю», — розповідає він.

Агроном підводить нас до кукурудзяного поля, де посіяно гібрид Syngenta НК Джітаго. Цікавимося, чим обумовлений такий вибір, на що Олександр Кузьменко пропонує взяти в руку жменю землі.

«Якщо ви звернули увагу, у нас піщані ґрунти. Наприклад, на цьому полі вміст гумусу 1,5%. Тому вибрали гібрид, який може в даних умовах себе реалізовувати. У нього ФАО 210», — каже фахівець.

Грунт і погода. Коростишівський район — перехідна зона межі Полісся і Лісостепу. На одному полі можна зустріти кілька видів грунтів.

«Вони не дають права на помилку. Якщо чорноземи дозволяють щось згладити, то тут такої можливості немає», — нарікає агроном.

Навіть при цьому підприємству вдавалося показувати цілком пристойні результати врожайності — 7 т/га. Розраховують на цю цифру і в нинішньому році.

Не стала на заваді і погода. З квітня по липень випало всього 42 мм опадів — ця волога було непродуктивною. З липня по вересень небесна канцелярія змилувалася — випало 160 мм. Ці опади припали на фазу наливу зерна, хоча на етапі цвітіння вологи було мало.

Обробіток грунту. Дефіцит опадів у якійсь мірі попередили глибоким розпушуванням. Тому особливих стресів на кукурудзі від посухи не спостерігалося. Після осіннього розпушування навесні провели культивацію.

«Ми вважаємо, що кожен рік потрібно проводити глибоке розпушування. Оранка тут не підходить, тому що ми вивернемо верхній шар, перевернемо родючий шар і тільки зашкодимо грунту. А глибоке розпушування допомагає розпушити і зверху створити мульчирующий шар, який буде захищати від перегріву грунт і сприяти накопиченню ефективної вологи. Я нічого проти плуга не маю, але на наших грунтах він не доречний», — підкреслив Олександр Кузьменко.

Добрива. Під культивацію вносили 250 кг/га карбаміду. Потім давали ще по 150 кг/га діаммофоска.

Культивацію проводили дисковим культиватором Vaderstad Carrier 8200, а насіння вносили сівалками Great Plains.Техніка добре себе зарекомендувала, забезпечивши своєчасне внесення стартових добрив.

Захист рослин. В основному в компанії використовують генеричні ЗЗР, виняток — препарати компанії Bayer. Наприклад, на підприємстві «Полісся» в цьому році вирішили не використовувати грунтовий гербіцид, а застосувати Майстер Пауер. Результатом залишилися задоволені — по бур'янах спрацював відмінно.

«Цікаве господарство, дуже розумний молодий агроном. Постійно щось шукає, запитує. І навіть незважаючи на те, що використовують генерики, на всю площу кукурудзи взяли Майстер Пауер. Вони сюди один раз заїхали і про захист кукурудзи від бур'янів забули, звільнивши руки для інших культур», — розповідає Дмитро Ратушний, регіональний представник в Житомирській області Bayer.

Цікавий момент — проти шкідників в цьому році вирішили використати трихограму. З'являється можливість зменшити, а іноді і виключити використання інсектицидів, при цьому отримавши на виході більш чисту продукцію. Що стосується норм внесення, то в фазу викидання волоті використовували трихограму 150 тис./га.

«Людський фактор»

Цікавимося, хто найголовніший шкідник на полях. Ні секунди не вагаючись, Олександр Кузьменко відповідає: «Люди». У боротьбі з розкраданнями компанія придбала навіть квадрокоптер. За допомогою техніки моніторять ситуацію на полях. Олександр посміхається, каже, що розкрадання скоротилися — люди охорони не боялися, а ось проти літальної техніки не пішли.

Чи не кожні 5-10 хвилин Олександру дзвонять колеги, в півхвилинних перервах між питаннями він встигає в оперативному режимі роздавати команди. Не дивно — адже в самому розпалі жнива. Тому не зловживаємо гостинністю, щоб не відривати фахівців від виробництва. Традиційна фотосесія на пам'ять, вручення сувенірів і ми прощаємося.

Наш наземний «кукурузник» Peugeot Traveller вже готовий до нових випробувань. Власне, як і ми. Вперед — на Вінниччину!