Традиційною основою українського землеробства був селянин-господар, який разом зі своєю родиною обробляв земельні наділи, вирощував і збирав сільськогосподарські культури та розводив худобу.
Після Жовтневого перевороту 1917 р. таких дрібних власників назвали куркулями і фактично винищили як клас, зробивши ставку на великі колгоспи. Але, на превелике щастя, сьогодні куркулі у кращому розумінні цього слова повертаються й успішно господарюють на українських землях.
Створення сприятливих умов для функціонування сімейних фермерських господарств (СФГ) в Україні важливе як для подолання занепаду села, так і для впорядкування організаційної структури сільського господарства відповідно до європейських стандартів. Такі стандарти зможуть забезпечити:
Щоб розпочати роботу фермерського господарства, слід виконати низку послідовних кроків. То на що звернути увагу тим, хто хоче розпочати власну справу на землі, стати заможним господарем, забезпечувати себе і свою родину та стати надійною опорою для економіки України?
Зауважимо, що чинне українське законодавство змінюється, тому перш ніж самостійно здійснювати описані нижче процедури, необхідно уважно ознайомитись з актуальними нормативно-правовими актами. Крім того, існують також практичні аспекти застосування правових документів та технічні особливості різних процедур.
Щоб створити власне фермерське господарство (зокрема й сімейне), громадянин або кілька громадян України, які виявили таке бажання, мають набути право власності або користування земельною ділянкою.
Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до Головного управління Держгеокадастру в області. Для отримання земельної ділянки із земель комунальної власності — до місцевої ради.
Граничний строк створення фермерського господарства після набуття громадянином земельної ділянки у чинному законодавстві відсутній.
В Україні створювати фермерські господарства можуть виключно фізичні особи, громадяни України, які досягли 18 років.
Фермерські господарства можуть бути двох типів:
Створити фермерське господарство можуть родичі. Родинний зв’язок між членами визначають відповідно до статті 3 (ч. 2) Сімейного кодексу України: це мають бути особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.
Однак одна особа теж може заснувати фермерське господарство у формі суб’єкта підприємницької діяльності — фізичної особи-підприємця без статусу юридичної особи.
Читайте за темою: Я — Куркуль! Прогресивний сад Леоніда Макаренка
Для державної реєстрації фермерського господарства (як і з, так і без статусу сімейного) треба підготувати такі документи:
Для державної реєстрації фермерського господарства без статусу юридичної особи, що працюватиме в формі фізичної особи-підприємця слід підготувати такі документи:
Нотаріальне посвідчення статуту не є обов’язковим. У статуті обов’язково треба зазначити:
Головою сімейного фермерського господарства може бути лише член відповідної сім’ї.
Договір про створення сімейного фермерського господарства укладається членами однієї сім’ї в письмовій формі й підлягає нотаріальному посвідченню в письмовій формі.
Умови цієї угоди мають визначати:
Основне обмеження щодо сімейних ферм стосується залучення працівників. Сімейні фермерські господарства можуть залучати інших громадян до роботи виключно для виконання сезонних і окремих робіт, які безпосередньо пов’язані з діяльністю господарства та потребують спеціальних знань чи навичок.
Разом із тим в абзаці четвертому ч.5 статті 1 Закону України «Про фермерське господарство» відсутні будь-які застереження про залучення до роботи на підставі господарських договорів юридичних осіб.
Читайте за темою Микола Вовк: Скільки будемо жити, стільки будемо працювати
У Законі України «Про фермерське господарство» не врегульовано питання виплати дивідендів, разом із тим така виплата не є забороненою. Тому фермерські господарства зі статусом юридичної особи можуть врегулювати питання виплати дивідендів у статуті.
У чинному законодавстві відсутні вимоги до нижнього порогу розміру складеного капіталу фермерського господарства. Однак для цілей виплати дивідендів бажано в статуті зазначити розмір такого капіталу й визначити частки засновників.
Фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, установленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою.
Частиною 5 статті 9 Закону України «Про фермерське господарство» встановлюється, що фермерським господарствам зі статусом сімейних фермерських надається додаткова державна підтримка в порядку, передбаченому Законом України «Про державну підтримку сільського господарства України».
Загалом же, новоствореним фермерським господарствам у період становлення (перші три роки після його створення, а у трудонедостатніх населених пунктах — п'ять років), фермерським господарствам з відокремленими фермерськими садибами, фермерським господарствам, які провадять господарську діяльність та розташовані у гірських населених пунктах, на поліських територіях, визначених в установленому порядку Кабінетом Міністрів України, та іншим фермерським господарствам надається допомога за рахунок державного і місцевого бюджетів, у тому числі через Український державний фонд підтримки фермерських господарств.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щорічно передбачають кошти в проектах місцевих бюджетів на підтримку фермерських господарств.
Тож щиро бажаємо успіхів у розбудові фермерських господарств в Україні!
Наталія Якименко, заступник голови правління в ГС «Вівчарство та козівництво України», менеджер у господарстві «Татусеві Кізоньки» в кооперативі «Родинний добробут» спеціально для Kurkul.com, 2017.
Вибір редакції
Не пропусти останні новини!
Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.