Процес силосування часто супроводжується втратами сухої речовини, цукру та інших якісних показників, як на етапі заготівлі культур, так і на етапі формування силосу. Мало хто з фермерів в Україні і Європі володіє систематизованою інформацією та великим досвідом у цій сфері, достатніми для того, щоб уникнути втрат на 100%.

Щоб змінити це та вивести технології силосування в Україні на абсолютно новий рівень, Посольство Великої Британії в Україні, спільно з компаніями CML, офіційним представником JCB, ТОВ «Райт Френк» та Latievents 17 жовтня провели семінар «Найкращий силос та раціони ВРХ».

«Зіркою» події був доктор Дейв Девіс. Більше 30 років він присвятив дослідженню технологій та проблематики силосування.

Своїми знаннями в доступній та зрозумілій формі він ділився з українськими аграріями під час практичного семінару, який відбувся на території ТВД «Терезине», що знаходиться в одноіменному селищі Київської області.

Кількість гостей, яких зацікавила тематика семінару, показала актуальність піднятих організаторами питань. В приміщенні, відведеному під захід, ніде було яблуку впасти. Аграрії з різних регіонів України приїхали дізнатись про нові технології силосування та послухати експертів у цій справі.

Директор ТВД «Терезине» Іван Кудлай під час вітальної промови зазначив, що на сьогодні на підприємстві лише 40% силосу відповідає нормі за енергетичними показниками. Необхідна значна концентрація технічних та людських ресурсів в період заготівлі кормів для отримання бажаного результату.

В свою чергу, Перший секретар Посольства Великої Британії в Україні Кеті Коттрелл у своїй промові зазначила: Україна має великий потенціал у тваринництві, а Велика Британія зможе допомогти в його реалізації.

«Співробітництво Великобританії та України в області тваринництва пожвавлюється з кожним роком. Ми вважаємо, що обмін досвідом і особистий контакт також важливі для успішного партнерства», — зазначила Кеті Коттрелл.

Після вітальних промов настав час практичної частини. Доктор Дейв Девіс поділився досвідом та ознайомив усіх присутніх зі своїми напрацюваннями та результатами досліджень у сфері силосування.

Нещодавнє опитування 200 товарних ферм у Великій Британії показало, що втрати сухої речовини під час зберігання силосу у траншеї варіювали від 25 до 45%. Ці втрати оцінювалися як різниця між вагою силосу при закладанні в траншею та під час згодовування. Енергетична і протеїнова поживність та вміст сухої речовини у силосах зменшуються на кожному етапі — від скошування до згодовування.

Основні втрати під час силосування відбуваються

• через бродіння (гетероферментативне молочнокисле бродіння, під час якого утворюється діоксид вуглецю та оцтова кислота)
• через дихання рослинних клітин — аеробне спалювання цукрів у складі рослинної маси знову ж таки з утворенням вуглекислого газу.

Інші втрати відбуваються під час згодовування через проникання кисню до силосу у траншеї: дріжджі та цвілеві гриби швидко розщеплюють молочну кислоту та повторно спалюють субстрати з утворенням діоксиду вуглецю. У результаті це призводить до псування майже 10% силосу.

Втрати через аеробне псування значно вищі у силосі з підв’ялених культур. Силоси з непідв'ялених чи свіжоскошених культур здебільшого втрачають поживність через витікання силосного соку.

На думку британського спеціаліста, надзвичайно важливо приділяти увагу усім технологічним етапам:

• підбору оптимальних силосних культур
• збиранню врожаю
• закладанню силосу до спеціально облаштованого сховища (траншеї, ями, кургану тощо)
• його зберіганню протягом усього періоду згодовування.

Недооцінка хоча б одного з цих пунктів може призвести до суттєвих втрат.

Відразу після блоку «питання-відповіді» з Дейвом Девісом слово взяв менеджер сільськогосподарської техніки JCB Семен Костін.

Він презентував модель силосного трамбувальника JCB 434 S із збільшеною вагою в 16т та потужністю 230 к.с. Ця модель добре зарекомендувала себе, адже разом із високопродуктивною гідросистемою 265 л/хв, збільшеною колією та заниженим центром ваги, вона дозволяє ще ефективніше трамбувати силос. Це власне і відображала назва доповіді — «Вищий пілотаж на трамбуванні зеленої маси».  

Ця модель завдяки стулкам, що складаються, дозволяє більш безпечно проводити трамбування вздовж стінки та навіть трамбувати впоперек траншеї. Це дозволить ще більше знизити втрати сухої речовини в силосі, які залежать не в останню чергу від якості трамбування.

Наступний доповідач — доктор с/г наук, професор, науковий консультант ТОВ «Райт Френк» Руслан Сусол. Він висвітлив важливість якісного силосу як одного з основних інгредієнтів раціонів для рентабельного виробництва молока.

Через широку варіативність індивідуальних показників вмісту поживних речовин у складі силосу надзвичайно важливо проводити регулярний аналіз його зразків. При цьому зразки потрібно відбирати у різних місцях та з кожного відділення сховища окремо.

Крім того, науковець нагадав про важливість правильної довжини різки силосу.

Для трав’яних силосів чим вище вміст сухої речовини, тим коротша має бути довжина різки: так за вмісту сухої речовини більше 30%, різка має бути до 25 мм. Це дозволить покращити щільність силосної маси під час закладання та зберігання у сховищі.  

Для кукурудзяного силосу нарізка має бути не коротшою за 15 мм.

У свою чергу, для раціонів з високим вмістом швидко розщеплюваних вуглеводів, довжина різки повнозернового силосу 30-40 мм сприяє покращенню стану рубця.

Якісний силос у складі збалансованого раціону допомагає покращити споживання корму та підтримати здорове середовище у рубці — усе це позитивно впливає на здоров’я корів, рівень надоїв та якість молока.

Тему підвищення надоїв за допомогою якісного корму також підтримала менеджер ТОВ СП «Агроінмаш» Орина Басянець. Вона розповіла про переваги, які забезпечують подрібнення соломи соломорізки Teagle.

Подрібнення соломи дозволяє зменшити витрати, між іншим, за рахунок зменшення вибіркового поїдання корму та, як наслідок, зменшення його залишків. Крім того, правильно подрібнена солома збільшує продуктивність молока на 1-2 л/голову. Це відбувається завдяки структурі корму, більшому вмісту сухої речовини та стимулюванню шлунку тварини.

Під час обіду нам вдалось поспілкуватись з Дейвом Девісом. Розмовляли не тільки про силос, а й про особисте.

Доктор Дейв Девіс народився у сім'ї фермера, тож перейняв від батька любов до землі та сільського господарства. Саме тому наукова праця британського експерта спрямована на аграрний сектор.

Дейв Девіс має і свою невеличку ферму, займається вівчарством, але сам в годівлі тварин силосний корм не використовує — масштаби ферми не ті.

«Я вважаю себе надзвичайно щасливою людиною, адже я займаюсь справою, яку люблю», — розповів нам Дейв Девіс.

Крім того, він відзначив небажання фермерів вивчати нові технології для оптимізації виробництва.

«Відвідуючи фермерські господарства по всій Європі, часто стикаюсь з тим, що фермери не хочуть вчитись та обмінюватись досвідом. Вони користуються знаннями, які перейняли від своїх батьків та не бажають розвиватись далі. І це сумно», —  зазначив експерт.

Після обідньої перерви Дейв Девіс та Семен Костін провели майстер-класи біля силосного бурту ТВД «Терезине».

Семен Костін показав на практиці роботу техніки JCB в процесі виїмки силосної маси, а британський експерт розповів, як правильно провести візуальну оцінку силосу та визначити ефективність перетравності силосу в кормі.

Так, науковець поділився технологією, яка дозволяє визначити кількість роздавленого зерна в силосі без складних розрахунків і технічного забезпечення. Зазвичай фермери перевіряють цей параметр на око, просто взявши зерно в руки та інтуїтивно визначивши кількість нероздавленого.

Натомість можна взяти відро, наповнене до половини водою, та літровий глечик, в який набрати подрібнене зерно.

Зерно з глечика висипаємо до відра, перемішуємо протягом хвилини, даємо осісти. Вся клітковина залишиться на поверхні, її необхідно прибрати, злити обережно воду, і на дні можна побачити зерно. На один такий глечик зерна, має бути не більше 2 неподрібнених зерен.

Найкращий результат — відсутність цілих зерен взагалі.

Провівши такий простий тест, фермер має змогу отримати дані, які дозволять правильно налаштувати подрібнювач.

За рекомендацією Дейва Девіса, такий тест необхідно проводити кілька разів на день.

Завершувала насичений, повний новими знаннями та знайомствами день, екскурсія на модернізовану частину ферми. Тут утримують 440 голів ВРХ, із них 380 голів дійного стада. На сьогодні на фермі працює 13 чоловік. Середній надій на господарстві — 29 л.

Головний менеджер ферми Євген Лисенко розповів: одна з найбільших проблем на фермах сьогодні — запліднення. Тому ферма ТВД «Терезине» використовує штучне запліднення.

Вже під вечір гості заходу збирались біля транспорту, жваво обговорювали почуте та обмінювались враженнями за весь день. Харизма та інтелект Дейва Девіса, вражаюча своєю ефективністю техніка JCB та доповіді експертів, не дозволять назвати цей день «звичайним».

Українські аграрії оцінили іноземний досвід та отримали змогу побачити  його застосування в наших реаліях. Такі семінари дозволять українським аграріям провадити сучасне господарство, використовуючи наукові дослідження та нові технології. Було б бажання навчатись, як каже завжди усміхнений Дейв Девіс.

© Андрій Олексин, Kurkul.com, 2017 р.