Реклама
Логотип ФАО

Хто ми і куди йдемо: ФАО звітує про стан сільського господарствa

Служба новин 1 листопада 2017 473 0

Наприкінці жовтня 2017 р. ФАО презентувала щорічний звіт Стан справ в області продовольства і сільського господарства (State of Food and Agriculture, SOFA). Цей документ має за мету донести громадськості збалансовану, засновану на науковому підході оцінку важливих аспектів у сфері продовольства і сільського господарства.

У доповіді представлені стратегії, спрямовані на посилення потенціалу продовольчих систем з метою стимулювання економічного розвитку і підвищення добробуту в сільських районах країн з низьким рівнем доходів та проаналізовано структурні перетворення, що відбуваються в даний час, можливості і проблеми, які вони тягнуть за собою для мільйонів дрібних виробників продуктів харчування.

Урбанізація, зростання чисельності населення і зростаючі доходи населення світу стають причиною підвищення попиту на продукти харчування. Однак у цей час сільське господарство стикається з безпрецедентними труднощами, пов'язаними зі станом природних ресурсів та зміною клімату.

Більш того, внаслідок урбанізації та зростання добробуту населення, країни що розвиваються переходять до інших моделей харчування зі збільшенням споживання тваринного білка. Сільське господарство і продовольчі системи повинні стати більш продуктивними і диверсифікованими.

Ліквідація голоду і злиднів, забезпечення стійкості сільського господарства і продовольчих систем входять в число найважливіших завдань сьогоднішнього дня. Це завдання ще більш ускладнюється в зв'язку зі зростанням населення, фундаментальними змінами попиту на продовольство і загрозою масової міграції сільської молоді, яка прагне до кращого життя.

Існує ризик, що 500 млн дрібних фермерів у світі залишаться за бортом сільських і структурних перетворень.

Джерело малюнку: Брошура SOFA 2017, ст.1.

Коридори, кластери, парки, бізнес-інкубатори та особливі зони — рушії розвитку АПК

Основною умовою успішного застосування агротерриторіального підходу є збалансоване поєднання розвитку інфраструктури та заходів політики в усій сукупності сільських і міських районів.

Найчастіше використовуються наступні п'ять механізмів розвитку з використанням територіального підходу: агропромислові коридори, агрокластери, агропромислові парки, особливі економічні зони, орієнтовані на сільське господарство, та інкубатори агробізнесу — вони забезпечують платформу для зростання агропромислового комплексу і несільськогосподарської економіки сільських районів.

Джерело малюнку: SOFA 2017, ст.17

Держава відіграє вкрай важливу роль не тільки в удосконаленні інфраструктури, а й у зниженні витрат на ведення діяльності підприємств. Вона також забезпесчує стимули для інвестицій і створення умов для розвитку економічної діяльності з урахуванням інтересів різних сторін у продовольчій системі відповідної території. Уряд теж відіграє певну роль у заохоченні фермерських організацій, діяльності фінансових структур, спрямованих на підтримку фермерів та агробізнесу, і програм технічної допомоги з метою створення потенціалу підприємств.

Для задоволення зростаючого попиту на продовольство необхідно створювати більш продуктивні і стійкі сільськогосподарські системи. Щоб задовольнити зростаючий попит на продовольство, пристосуватися до раціону харчування, характер якого змінюється, і забезпечити стійкість аграрних систем, сільському господарству буде потрібен значно більший обсяг капіталовкладень. Для перетворення систем землеробства необхідні механізація і сучасні ресурси.

Справа за малими містами

Сільські та міські райони утворюють «сукупність сільських і міських районів», в яку входять різні види поселень — від мегаполісів до великих регіональних центрів, містечок і віддалених сільських районів. У країнах, що розвиваються, в процесі перетворень в сільських районах невеликим міським районам буде належати не менш важлива роль, ніж великим містам.

Розвиток сільських районів з урахуванням територіальних особливостей може значно полегшити міському населенню доступ до харчових продуктів і розширити можливості для сільської бідноти.

Підхід до розвитку сільських районів з урахуванням територіальних особливостей дозволяє узгодити галузеві економічні аспекти продовольчого сектора з його просторовими, соціальними та культурними аспектами.

Джерело малюнку: Брошура SOFA 2017, ст.1.

Скажемо «Ні!» міграції із сільських регіонів

Для досягнення цілей в області сталого розвитку з викорінення голоду і злиднів, а також забезпечення стійкості сільського господарства і продовольчих систем будуть потрібні перетворення продовольчих систем і стратегії, які дозволяють використовувати ці системи для стимулювання економічного зростання в країнах із повільними темпами індустріалізації. Економічний розвиток як сільських, так і міських районів є дуже важливим для зниження загального рівня бідності.  

Сільські райони необхідно забезпечувати ресурсами не тільки тому, що саме там проживає більшість бідного голодуючого населення, але і тому, що їх економічний розвиток є визначальним чинником змін.

Питання розуміння рушійних сил міграції з сільських в міські райони, а також її проблем і вигод повинні займати важливе місце в порядку денному керуючих органів. Територіально орієнтований підхід може допомогти вирішити проблеми, що призводять до відтоку населення з сільських районів.

Для розвитку підприємництва в сільських районах і диверсифікації зайнятості, особливо для жінок і молоді, необхідне підвищення кваліфікації, що є необхідною умовою для отримання більш високооплачуваної роботи.

Програми соціального захисту сприяють оздоровленню населення і формування більш кваліфікованої робочої сили, здатної реагувати на зміни попиту і брати участь в переході до більш високого рівня продуктивності.

У світі, що стрімко змінюється, продовольчі системи, пов'язані з конкретними територіями, є цінним активом, який можна використовувати як засіб для перетворень в сільських районах з урахуванням інтересів максимального числа сторін.

Зміцнення зв'язків між сільськими та міськими районами за допомогою відповідних територіальних стратегій сприяє формуванню сприятливого середовища для комерційної діяльності фермерських господарств — як малих, так і великих — і створює можливості для отримання доходу поза сільським господарством, що є найважливішим фактором створення процвітаючого і стійкого сільського господарства.

© За матеріалами офіційного прес-релізу ФАО

Виконано за допомогою Disqus
Реклама
Матеріали за темою